Має бути гарно

 

/data/blog/113461/be88e3dbab21fd4cc2d7f01dd52b886a.jpg

 

Цілком може бути, що про щось подібне колись писав чи принаймні згадував Борхес або якийсь інший інтелектуальний байкар. Легко собі уявити забуту історію про, скажімо, «першу каліграфічну війну».

 

Затяту і тривалу війну всередині міста-країни, яка розпочалася і велася через суперечності у написанні кількох ієрогліфів або через те, де і коли їх дозволено чи не дозволено зображати.

 

Уява, однак, розміщає таку історію у далекій цивілізації у далекі минулі століття. Тепер і у нас це з багатьох причин видається неможливим. Але – як то часто буває – уява відстає від реальності. І  останні кілька тижнів у спокійному міщанському Франківську буяла справжня війна емоцій і поглядів, яка – як у давньому Китаї – розгорілася через естетичний конфлікт.

 

Ретельна покрокова історія епізодів, що спричинили ескалацію, не така вже і суттєва. Важливим виявилося те, що питання краси, проблеми естетики середовища і естетичного самопочуття у цьому середовищі можуть настільки збурити громаду міста, втягуючи у протистояння все більше людей, яких за всіма законами соціології можна було впевнено називати байдужими.

 

Формальною причиною війни стали кілька настінних розписів, про які досі мало хто знав як про якісь мурали. Отож спочатку кілька муралів зробили учасники мистецького фестивалю, а тоді ще й запрошений з іншої країни художник (те, що він був не своїм, викликало якесь особливе геополітичне роздратування міщан).

 

Усі розписи були дещо незвичними, хоча б через абстракцію, але зовсім не радикальними. Ну, і достатньо цікавими і виразними з мистецького погляду. Вони, як перше знайомство, трохи відкривають очі на те, яким може бути сучасне мистецтво.

 

А тоді почалися дивовижні речі. Зрештою, ще раз підтвердивши тези про призначення сучасного мистецтва. Велика частина міської спільноти, яку досі мало турбували стратегічні проблеми міста, раптом заговорила про те, що вона обурена, сплюндрована, роздратована, вимагає негайних дій і готова стати на захист рідного міста, рідних уявлень про красу і рідного права вважати лайном усе, що не подобається так, як звичне.

 

З'ясувалося, що у місті є безліч експертів, ентузіастів і навіть активістів, котрі добре розуміють, у яку прірву веде шлях, вимощений потворними настінними розписами. Хтось писав, що треба негайно знищити, хтось – покарати, інші  розпачували, що нарешті кінець світу опинився настільки близько. Найтолерантніші войовничі зібралися докупи, щоби замалювати стіни, які ще вільні, чимось по-справжньому гарним, мальовничим і декоративним. І все це – без ніякого гумору, без найменшої посмішки, питання життя і смерті (у тому сенсі, що життя – це минуле, а майбутнє – смерть). Були навіть звернення до влади. Влада навіть створила комісію, щоби розглянути це питання і прийняти рішення.

 

Однак франківська муральна коломийка (як у побутових ситуаціях горілка) стала корисним уроком. Крім оголення різних аспектів грамотності, домінантів естетики, культури співіснування та іншого, вона експериментом на живій популяції проявила фундаментальні закономірності, які стосуються чистоти і забруднення, гігієни зору.

 

За результатами цього експерименту слід мати на увазі, що є дієвим подразником для посереднього ока, призвичаєного до нашого середовища. Що це узагальнене око взагалі бачить, а що ні. І в такому разі родинний пікнік з дітьми посеред сміття на березі ріки можна оцінювати як свинство, а можна вивчати як закономірність зору, оптики, бачення, сприйняття. І як патологічну нездатність уявити собі погляд іншого.

 

Бо як інакше можна зрозуміти те, що ніякими подразниками не є вся та руйнація модернізацією, якою переповнене місто і околиці, екстер'єри і інтер'єри, базари і тіла. Такого дійсно краще не бачити. А око най спочиває на гарних недрастичних малюнках і орнаментах. Як вирізки з ґлянцу у зафайданому виходку. 

 

 

Тарас Прохасько, ЗБРУЧ


12.08.2016 Тарас Прохасько 1576 1
Коментарі (1)

Natalija Zorij 2016.08.15, 09:26
Респект! :) останнє речення - квінтесенція ;)
05.06.2025
Олег Головенський

Про сучасні загрози, що потребують нової парадигми підготовки управлінців і фахівців та про нову освітню програму «Національна безпека», Фіртка поспілкувалася з куратором програми, професором кафедри публічного управління та адміністрування Василем Остап’яком.

1205
02.06.2025
Лука Головенський

Про репресії радянською системою українських науковців та лідерів визвольних змагань, про навчання і наукові дослідження Українського Вільного Університету в Мюнхені та його місію української культурної дипломатії Фіртка поспілкувалася з Ларисою Дідковською.  

1855 3
28.05.2025
Вікторія Матіїв

Фіртка порозмовляла з Сергієм Галкіним — колишнім морським піхотинуем Феодосійського батальйону. Після окупації Криму Росією у 2014 році, медики виявили в нього пухлину. Чоловіка визнали непридатним до служби. Відтоді він активно займається волонтерством: допомагає українським військовим та надає юридичні консультації.  

1136
25.05.2025
Олег Головенський

Фіртка підготувала «змішаний» рейтинг задекларованих зарплат місцевих посадовців, в який входять керівники рад та державних (військових) адміністрацій Івано-Франківщини та районів області.  

3715
23.05.2025
Вікторія Косович

Про методи викладання, сучасну школу історії та виклики професії Володимир Половський розповів журналістці Фіртки.

3415 7
21.05.2025
Тетяна Ткаченко

Про долю Центрального ринку, судові процеси, стихійну торгівлю та майбутні плани, журналістка Фіртки поспілкувалася з директором КП «Муніципальні Ринки» Мар’яном Слюзаром.

2770 1

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

366

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

480

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

1023

Поділ народів на «історичні» та «неісторичні» є ідейним спадком позаминулого століття. Історики кажуть, що методологічно він застарів. Певне, мають рацію. Попри це прихід Трампа продемонстрував, що певні історично «застарілі» та «архаїчні» речі здатні досить бадьоро та свіжо випірнати з минувшини.

1587
02.06.2025

На Прикарпатті завершується весняна посівна кампанія.  

1089
26.05.2025

На Івано-Франківщині триває посівна кампанія.  

1116
20.05.2025

Фіртка ділиться порадами та лайфхаками, які допоможуть зробити раціон більш корисним та збалансованим.

809
01.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

6627
29.05.2025

У четвер, 29 травня, християни відзначають Вознесіння Христове.  

758
25.05.2025

У Біблії немає вичерпного пояснення природи людської душі. Але вивчивши, як використовується у Святому Письмі слово «душа», ми можемо зробити певні висновки.

44087
19.05.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3405
07.06.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

35746 1
06.06.2025

В усьому світі санкції, накладені на Росію через її агресію в Україні, стали потужним інструментом, спрямованим на ізоляцію Кремля. Однак, як і у випадку з багатьма іншими, ці заходи не стали перепоною для всіх.  

271
01.06.2025

Другий тур виборів президента Польщі відбувається після того, як жоден з 13 кандидатів у першому турі 18 травня не здобув більше половини чинних голосів.  

413
27.05.2025

Німеччина, а також Франція, Велика Британія та США більше не мають обмежень щодо далекобійної зброї для України.  

692
22.05.2025

Держсекретар США Марко Рубіо відмовився назвати лідера Кремля володимира путіна воєнним злочинцем.  

769