Лише у січні-лютому цього року 18 тисячам прикарпатців видали закордонні паспорти

 

/data/blog/75208/be1374cc3fe2ef4319eb262ef45dc720.jpg

 

Кількість бажаючих покинути рідні пенати прикарпатців зростає. За інформацією обласного управління Державної міграційної служби, лише у січні-лютому цього року на руки громадянам було видано близько 18 тисяч закордонних паспортів.

 

Торік за аналогічний період цей показник становив лише 2 700 таких посвідчень особи. Тобто тенденція більш ніж промовиста – цифри підскочили у шість разів.

 

Найчисленнішою групою мігрантів вважаються ті, хто виїжджає з України у пошуках тимчасової роботи. Однак, як стверджують соціологи, у недалекому майбутньому до них може доєднатися нова, не менш численна категорія бажаючих перетнути кордон – молодь, яка на противагу «сезонникам» твердо налаштована назавжди залишитись у кінцевій точці свого вояжу. Яку частку станом на сьогодні вони займають у загальному потоці мігрантів, поки не в змозі сказати жодна держустанова. Однак те, що проблема таки існує і загрожує загостренням, свідчать дані соціологічних опитувань, пише Фіртка з посиланням на "Західний кур'єр".

 

Ще у 2012 році, за даними опитування, проведеного міжнародним кадровим порталом hh.ua, працювати і жити за кордоном прагнула майже половина української молоді, яка має вищу освіти. Так, 48% респондентів тоді відповіли, що мають серйозні наміри виїхати з України. 43% опитаних зізналися, що іноді розглядають можливість пошуку роботи за кордоном, і лише 4% зовсім не планують виїжджати з України. Станом на сьогодні наведені цифри, під дією «факторів виштовхування» – погіршення політичної, економічної ситуації, відсутність перспектив, безпеки перебування в самій Україні, зросли. За найсвіжішими даними, на ПМП за кордон готові переїхати 81% українців віком від 18 до 28 років.

 

Відтік мізків

Проблема відтоку мізків та рук за останні три-чотири роки постала в Україні так гостро, що окремі фахівці-соціологи стали напряму пов’язувати її чинник із загрозою національній безпеці. І справа тут навіть не у кількості (хоча, між іншим, статистики щодо чисельності українців, які здобувають освіту за кордоном, уряд не веде). Одного втраченого Енштейна для держави не замінить навіть тисяча підготовлених фізиків. А втримати головастого спудея Батьківщина не має чим.

 

Відсутність перспективи – саме так найчастіше молоді українці мотивують своє рішення виїхати за кордон. Виходячи зі стін альма-матер, більшість з них розуміє, що добра освіта, знання кількох іноземних мов не дають гарантії отримати нормальну роботу і гідну зарплату. Вакансій, які пропонують гідну оплату праці, набагато менше, ніж охочих їх отримати. Тому вчорашні студенти беруть квиток в один кінець в одну з країн Євросоюзу, США або Канаду. Найрозумніших українців туди заманюють стипендіями провідні вузи світу – Оксфорд, Кембридж, Гарвард.

 

У фаворі пересічного абітурієнта, що націлився за кордон, польські та канадські університети. Українці починають відмовлятися від російської та американської освіти. Протягом останніх п'яти років кількість громадян України у вишах Польщі потроїлась, в Іспанії, Італії та Канаді подвоїлась, а в університетах Чехії, Австрії та Великої Британії збільшилась на 41%.

 

«Те, що нормального майбутнього вдома у мене немає, я зрозумів ще до того, як почалася війна, – розповідає 22-річний Володимир В, що народився в Івано-Франківську та минулого року переїхав до Польщі на навчання. Освіту здобуває у Краківському економічному університеті. – Я бачив, як щодня рідні і близькі працюють за копійки, щоб звести кінці з кінцями, в той час, як тут, в Європі, пересічні люди мають можливість подорожувати і дозволяють собі набагато більше, ніж люди в Україні».

 

Польщу хлопець обрав тому, що це найближче до України, до родичів. «А загалом, звичайно, хотілося б поїхати далі», – констатує Володимир.

 

«Живу я непогано, не шикую, але в Україні студент ніколи не міг би самостійно забезпечити собі навіть приблизного рівня життя. Я навчаюся на платному, в рік виходить 2 тис. євро, плюс винаймаю гуртожиток за 400 злотих на місяць. Все оплачую сам, у вільний від навчання час, по вихідних, працюю у ресторані. За місяць отримую в рази більше, ніж мої родичі в Україні, які ходять на роботу з понеділка по п’ятницю».

 

«Навчання мені подобається, звичайно, нюанси є, але загалом імпонує відсутність імперативу: ти сам обираєш, що вивчати, чи відвідувати лекції. Але знаєш, що на іспиті з тебе спитають по повній. Про списування навіть думки не допускається!», – описує порядки в тамтешній освіті Володимир.

 

Втім, на думку хлопця, Польща – це ще не зовсім Європа. «Тут боїшся перейти дорогу на червоне світло або в неправильному місці. Штрафують часто і в трамваях також. Тут порядок, я б сказав, але до Європи далеко ще. Польща – це ніби двері в Європу», – каже Володимир. За Україною франківець сумує, але повертатися наразі не збирається: «Я сумую за Батьківщиною. Моя любов до неї – це вірші Шевченка, поїзди у Карпати, і улюблений червоний борщ. Але повертатися не хочу. Краще приїжджатиму в гості до родичів на свята».

 

Повертатися на рідне обійстя не планує також 24-річний франківець Ігор Дунець, що минулого року виїхав на навчання до Канади:

«Облаштовуватися мені особливо не довелося, все було досить звично, так як раніше я бував у США. Зараз живу у зйомному будинку з сусідами. Більшу частину часу займає навчання, але паралельно підробляю в піцерії по 18 годин в тиждень. Та цього вистачає, щоб оплатити житло і кишенькові витрати. Можливо, згодом я переїду в іншу країну, але додому точно не повернусь. Я розумію, що там нічого не зміниться в найближчі принаймні років 10. Забезпечити собі достойний рівень життя зі звичайною зарплатнею практично не можливо. А тут навіть з мінімальним заробітком можна спокійно купити та утримувати машину і дім. Менталітет інший, в двох словах це не поясниш. В цілому люди привітніші, ні разу не зіштовхувався із хамством».

 

Відтік рук

4/5 від загальної кількості молодих українських мігрантів за кордон штовхає низька заробітна плата в нашій країні. Кількість бажаючих виїхати на ПМП найдинамічніше зростає в напрямку Європи, зокрема Польщі. Багато хто, отримавши робочу візу у Польщу, всеможливими шляхами, в тому числі й нелегальними, просочується вглиб ЄС.

 

«У 2013 році Генеральним Консульством РП у Львові було видано 329 686 віз, а в 2014 – 345 819. Враховуючи той факт, що в серпні 2013 р. Львівський Консульський Округ зменшився з п’яти областей, які обслуговуються консульством, до трьох, кількість виданих у 2014 р. віз суттєво збільшилася, – запевнила «ЗК» заступник Генерального консула РП Лонгіна Путка. – Кількість осіб, котрі бажають отримати Карту Поляка, постійно знаходиться на високому рівні».

 

За словами Лонгіни Путки, ситуація в Україні не впливає на вимоги та правила видачі віз заявникам, в тому числі й чоловікам. Стать заявників не впливає на позитивне чи негативне рішення консула щодо видачі візи.

 

«Ми з чоловіком планували виїхати до родичів у Англію цього літа, але чутки про закриття кордонів змусили нас поспішити, – розповідає франківчанка Марія Д., яка три місяці тому, щойно зігравши весілля, виїхала до столиці Туманного Альбіону. – Як і більшість, ми виїхали нелегально, тобто не на своїх документах, і якщо б у Лондоні у нас не було рідні, то ніколи б не подалися сюди».

 

«Як тільки приїхали, спочатку жили у родичів, житло тут дуже важко знайти. Чоловікові відразу допомогли з роботою. Він працює лейбором, тобто іншими словами помічником прораба. Жінкам тут з роботою важче. Я місяць не могла знайти нічого, всюди потрібні були документи. Якби не родичі і знайомі, то, мабуть, так і не знайшла б. Зараз уже працюю, допомагаю жінці доглядати за домом і дітьми», – каже Марія.

 

«Життя тут зовсім інше. Спочатку всім важко, але коли потроху стаєш на ноги, то відчуваєш, що жити тут набагато легше і доступніше, ніж в Україні. Я майже кожного дня їм продукти, які вдома собі не дозволяла – червону рибу, тверді сири та інші делікатеси. Але сказати, що тут я почуваюсь краще, ніж вдома, не можу. Хоч і чужинцями себе тут не почуваємо».

 

Соціологи прогнозують зростання міграційних настроїв серед української молоді. Головним фактором, що наразі грає на їх стримання, є зубожіння населення. Зважаючи на значну девальвацію гривні, вартість переїзду зросла у рази. Оплатити вартість віз, квитків, підйомних коштів на певний період не по кишені пересічній молодій людині. Для далекого зарубіжжя ця сума складе не одну тисячу доларів.

 

Якщо у найближчі роки таки запровадять безвізовий режим із ЄС, можна очікувати міграційного сплеску. За прогнозами, покинути Україну можуть до 3 мільйонів людей.


23.04.2015 471 0
Коментарі (0)

28.07.2025
Павло Мінка

Фіртка розповідає, як незаконні заправки та контрафактне виробництво пального загрожують економіці й безпеці регіону.  

1397
22.07.2025
Дарина Кочержук-Слідак

Прокуратура бореться з незаконним захопленням лісів, але корупція гальмує справедливість.  

723
17.07.2025
Катерина Гришко

Родичі пробачили хлопцю, знаючи про «своєрідний характер» загиблої і його нелегке дитинство, і просили в суді застосувати менш суворе покарання.  

3337
13.07.2025
Вікторія Матіїв

Дружина полеглого воїна Любов Галько розповіла журналістці Фіртки, яким був Руслан Галько — у повсякденному житті, в родинному колі та на фронті.

21405
09.07.2025
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю професорка кафедри судової медицини Івано-Франківського національного медичного університету Наталія Козань розповіла про процес та методи ідентифікації тіл загиблих військових, виклики, з якими стикаються фахівці та чому ця робота — це насамперед про гідність.  

2183
05.07.2025
Вікторія Косович

Про те, що таке фемінізм, як він розвивався в українському суспільстві та чому його не потрібно боятися, Фіртка поспілкувалася з журналісткою та письменницею, авторкою книги "Слово на літеру "Ф" Іриною Славінською.

1650 1

Найперше в цій історії із законом, що позбавив антикорурційні органи «незалежності», тішать молоді люди, які протестують. Щирі, світлі, небайдужі, впевнені своїй правоті…

548

Протягом своєї історії християнство завжди використовувало найсучасніші на той час технології для проповіді Євангелія.  

339

Я відкладаю роботу над перекладом книги. Виходжу з кабінету, де практикував Вольфганг Льох, засновник психоаналітичного об'єднання... Спускаюся повз книжковий магазин, де збиралися тюбінгенські філософи, і де Ернст Блох шукав світлі сторони соціалізму. Повертаю ліворуч і натрапляю на інший книжковий магазин, де працював і писав Герман Гессе...

945

По соцмережах пішла дискусія про зрізані кілька дерев (ялинок) на Івано-Франківській Площі Ринок. «Політично» мотивований ґвалт наростає. Аж до вимог «засадити» ринкову площу деревами та зробити парк.

2328
21.07.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

346
13.07.2025

Першими жнива на Прикарпатті почали хлібороби Покуття.

615
10.07.2025

У сучасному ритмі життя готувати "здорову вечерю з трьох страв" щодня — радше мрія, ніж реальність. Але це не означає, що збалансоване харчування — лише для тих, хто має багато часу. Навпаки: з правильним підходом можна харчуватися повноцінно, навіть маючи 15–20 хвилин на день.  

1170
28.07.2025

У селищі Делятин на Івано-Франківщині відбулася знакова для громади подія — освячення храму Всіх Святих Українського Народу.  

567
21.07.2025

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

316
17.07.2025

На Прикарпатті готуються до щорічної Всеукраїнської Патріаршої прощі до Галицької Чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі. Проща відбудеться 2-3 серпня.  

944
15.07.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

920
23.07.2025

Програма промоції читання «Текстура» спільно з «Видавництвом Старого Лева» запрошують на розмову довкола абетки-енциклопедії «Антонич від А до Я» — книжки, що розповідає про поета, закоханого у світ, сонце й слово.  

218
25.07.2025

263 народні депутати підтримали законопроєкт, зокрема — дев’ятеро з Івано-Франківщини. Хто і як голосував, і якою була їхня реакція згодом — розповідає Фіртка.

1718 1
22.07.2025

Сенатор-республіканець Ліндсі Грем, який є ініціатором нових санкцій проти Росії, заявив, що президент США Дональд Трамп «надере зад» Володимиру Путіну, підписавши законопроєкт про вторинні санкції для країн-покупців російської нафти.  

539
15.07.2025

У понеділок, 14 липня, генсек НАТО Марк Рютте під час зустрічі із президентом США Дональдом Трампом у Білому домі нагадав президенту США, кого Росія відправила керівником делегації на переговори до Стамбула.

1564 7
10.07.2025

«Більдерберзький клуб» — одна із найбільш загадкових закритих «тусовок». Зустрічі клубу щороку тривають кілька днів щоразу в іншому місці.

2350 4