"L'Hebdo", Швейцарія: Європа на порозі нової Тридцятилітньої війни

 

 

 

 

Волнения в Греции, протесты в Англии, массовые демонстрации Возмущенных в Испании, восстания в Албании, резня в Норвегии, теракты во Франции... Что происходит в Европе в последние месяцы? Как понимать ту напряженность, что наблюдается на всем континенте? Имеет ли место «весна народов»? Идет ли речь о поворотном моменте в нашей истории? Бернар Вихт (Bernard Wicht) полагает именно так. Этот историк, приват-доцент Института политических исследований Университета Лозанны, даже написал об этом в небольшой книге, тревожной, но увлекательной, «Новая Тридцатилетняя война» (Une nouvelle guerre de Trente Ans), вышедшей в издательстве Le Polémarque.

 

Пока Форум 100 (швейцарский форум, ежегодно проходящий под эгидой журнала L'Hebdo – прим. пер.) обсуждает «точки смещения» нашего времени, L'Hebdo взял интервью у этого специалиста по стратегическим вопросам.

 

 

Первая же фраза Вашей книги обрисовывает нынешний контекст. Вы задаетесь вопросом о том,  не движется ли Европа к новой Тридцатилетней войне. Она вызывает беспокойство, если вспомнить, что этот религиозный и социальный конфликт раздирал Европу с 1618 по 1648 год и полностью обескровил ее.


Я искренне надеюсь, что ошибаюсь. Но мы, похоже, приблизились к концу двух крупных исторических циклов: государства-нации как формы политической организации и промышленной эпохи как формы создания богатств. Поэтому экономический и финансовый кризис, который переживает сегодня Европа, может закончиться новым взрывом на нашем континенте: вот почему я вспоминаю о Тридцатилетней войне.

 

 

И когда это произойдет?


Пока трудно сказать. После биржевого краха 1929 года понадобилось десять лет, чтобы разразилась мировая война 1939-1945 гг.

 

 

Вы хотите сказать, что скоро начнется масштабная война, третья мировая?


Не совсем. Я не думаю, что начнется война между нациями, как это было в прошлом веке. По одной простой причине: за последние десятилетия Европа демилитаризировалась. И западные армии теперь всего лишь собрание относительно разрозненных подразделений, в основном ориентированных на миссии по поддержанию мира. Они неспособны вести классическую длительную войну.

 

 

И с каким же типом войны мы столкнемся?


С войнами а-ля Безумный Макс между соперничающими бандами в ослабленных государствах, которые смогут гарантировать безопасность лишь в отдельных регионах, таких как, например, центры крупных городов.

 

 

А в других?


Представьте себе ситуацию отсутствия права, как это уже происходит в некоторых французских пригородах, где государство почти отсутствует и где банды сражаются друг с другом с применением боевого оружия. Или в Мексике, где мафиозные банды воюют под бессильным взглядом правительства, которое порой является их сообщником.

 

 

Какими будут причины этой континентальной гражданской войны?


Вспомним для начала, что война возникает не только из влиятельности государств, но также и из их слабости. Африка до сих пор является тому вопиющей иллюстрацией. Переживая дестабилизацию ЕС, кризис евро, задолженность стран и деиндустриализацию, Европа вписывается в ту же логику ослабления, в то, что Бродельназывает «зоной длящихся беспорядков»; она «отретьемиривается»... это путь к внутригосударственным конфликтам.

 

 

То есть виновата мировая финансовая сфера?


Отчасти да. Посмотрите на Грецию, которой финансовые рынки навязывают программы жесткой экономии, политику и правительство. Для меня это означает конец гражданства и демократии в том смысле, в котором их понимали применительно к государству-нации.

 

 

Послушать Вас, так сильной Европе пришел конец?


Либо это начало чего-то нового. Но будем откровенны. Мы никогда себе в этом не признавались, но этот континент так и не оправился от Вердена, Освенцима, ГУЛАГа и «холодной войны». Даже Славное тридцатилетие (1945-75 - прим. пер.) было лишь иллюзией. На самом деле, Европе не удалось занять прежние позиции после Второй мировой войны. Государства безнадежно ослабли. Пока они могли брать дешевые кредиты, им удавалось продолжать сбивать всех с толку. Но с 1970-х годов, с тех пор как американские валютные институты повысили процентные ставки, чтобы выйти из кризиса, вызванного нефтяным шоком, государство утратило легитимность. Оно погрязло в долгах и стало все более зависеть от рынков. В целом, с этого момента мы начали рассматривать государство как дорогостоящую «штуку», не приносящую ничего и ни для чего не нужную. Нынешний кризис венчает собой это развитие.

 

 

Откуда эта слабость?


Наши общества, в частности, если говорить о Евросоюзе, очень усложнились. Поэтому они стали более хрупкими и нестабильными. А каждое нестабильное общество непредсказуемо. К тому же, в институциональном плане европейские государства в тупике: они неспособны себя реформировать, по словам одного историка, «они остаются пленниками форм развития, обусловивших их успех в промышленную эпоху». К тому же, после 11 сентября 2001 года мы перешли от государств, построенных по военно-территориальному принципу, ориентированных на внешнего врага, к государствам уголовно-тюремным, заточенным на поддержание порядка в нескольких стратегических зонах. Они более централизованы и при этом позволяют части населения увязать в лабиринтах «серой», неформальной экономики и жить в зонах, где отсутствует право. Взгляните на то, что происходило в Лондоне летом 2011 г. Как Вы объясните, что британское правительство может выслать в город 16 000 полицейских для подавления беспорядков, притом что в Афганистан оно может послать не более 9000 солдат?

 

 

Вы также считаете, что арабская весна ослабит Европу?


В самом ближайшем будущем обрушение южного фасада Средиземноморья, риск превращения этой зоны в расширенный вариант Сомали, вероятно, ускорит дестабилизацию Европы. Но, как в свое время говорил историк Анри Пиренн (Henri Pirenne), в итоге этот распад средиземноморского пространства может стать поводом к новому старту. Я имею в виду те глубокие макроисторические изменения, которые знаменуют собой конец промышленного общества и, вероятно, начало общества информационного, где идея снова становится важнее машины, где человек снова становится важнее схемы. Иными словами, это будет вызов индивидуалиста, вполне характерный для западного общества!

 

 

А Швейцария?


Мы находимся, при прочих равных, в ситуации парусника, оказавшегося неподалеку от тонущего «Титаника». Мы должны стараться не попасть в зону кораблекрушения. А тот факт, что мы представляем собой уникальный случай в этой переживающей трудности Европе, играет на руку Швейцарии (чей экономический рост контрастирует с окружающим застоем). Во время Тридцатилетней войны в Европе существовали полюса процветания. В частности, таковым был Гамбург. У Швейцарии есть средства на то, чтобы избежать хаоса. Когда мы гуляем по кампусу компании Novartis в Базеле, мы не можем не восхищаться этим «идеальным городом» XXI века и не провести параллель с идеей «возрождения». Установление информационного общества, к тому же, вывело эту идею на первый план... в частности, в Швейцарии.

 

 

Благодаря сильной армии?


Скорее армии надежной. В любом случае, я выступаю за то, чтобы не расформировывать нашу милиционную армию. В противоположность тому, что я слышу, военный бюджет является не бесполезной тратой, а инвестицией в будущее. Потому что в конечном итоге мы уже не сможем рассчитывать на других в защите от окружающих опасностей. Те времена прошли. Не надо забывать и о нравственной силе: идея милиции, то есть ополчения, это проект общества, основанный на ответственности гражданина – необходимой составляющей в современном контексте!

 

 

СПРАВКА: БЕРНАР ВИХТ

Бернар Вихт – Житель Фрибура (52 года), женат, отец 3 детей. Специалист по стратегическим вопросам, преподает в Университете Лозанны. Параллельно своей профессиональной деятельности в рамках Швейцарской конференции кантональных директоров по вопросам народного просвещения (CDIP) он выпустил множество работ, в частности, «НАТО атакует» (L’OTAN attaque, изд-во Georg, 1999), «Война и гегемония» (Guerre et hégémonie, Georg, 2002), «Новая Тридцатилетняя война? Размышления и гипотезы касательно нынешнего кризиса» (Une nouvelle guerre de Trente Ans, Le Polémarque, 2010). Его докторская диссертация была посвящена идее ополчения в трудах Макиавелли (изд-во L’Age d’Homme, 1995).


 

 

http://oko-planet.su/


26.05.2012 1481 0
Коментарі (0)

21.08.2026
Вікторія Косович

Аби перевірити, як на Івано-Франківщині виявляють порушників, що здійснюють проїзд територіями природно-заповідного фонду, та наскільки масштабною є проблема джипінгу в Карпатах, Фіртка вирушила у рейд на один день з двома групами Державної екологічної інспекції Карпатського округу.

850
17.08.2026
Вікторія Матіїв

Чому громадам важливо перетворювати екскурсантів на туристів, як штучний інтелект змінює галузь і чому майбутнє Прикарпаття може бути за Дністровським каньйоном — в інтерв’ю Фіртці розповів начальник відділу туризму Івано-Франківської обласної військової адміністрації Віталій Передерко.

1589
15.08.2026
Олександр Мізін

Фіртка вже писала про схеми шахрайства та чорних рієлторів, детально аналізуючи, як аферисти обирають жертв серед самотніх чи вразливих верств населення. Утім, постає логічне запитання: як звичайному покупцеві захистити себе під час угоди як на первинному, так і на вторинному ринках нерухомості?

1656
11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

1435
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

3596
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

2388

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

1094

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

1388

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

1459

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

2779
18.08.2026

Тривалий стрес впливає не лише на емоційний стан, а й на харчову поведінку та роботу травної системи. У цей період може посилюватися тяга до солодкого, зникати апетит, а після їжі — виникати спазми чи відчуття важкості.  

684
16.08.2026

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

6371
12.08.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

6355
21.08.2026

Цього року до відповідного проєкту залучили 10 парафій, де священників і волонтерів мотивують та навчають допомагати людям, які опинилися у складних життєвих обставинах.  

631
18.08.2026

У суботу, 12 вересня, напередодні свята Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього, відбудеться проща спільноти «Матері в молитві» ІФА до Гошева.

849
14.08.2026

Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав 13 серпня вдруге відвідав Івано-Франківську обласну дитячу клінічну лікарню. Він поспілкувався з медиками, відвідав маленьких пацієнтів та Центр ментального здоров’я при лікарні.  

1036
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

1811
21.08.2026

Акторка Івано-Франківського драмтеатру Мирослава Полатайко зізнається, що в дитинстві не мріяла про сцену та не любила виступати перед публікою. Попри це, родинні традиції, підтримка близьких і наполеглива праця допомогли їй знайти своє покликання та полюбити акторську професію.

7004 3
21.08.2026

Говорити про організацію голосування на тлі російських ракетних та дронових атак нереалістично, вважає оглядач Bloomberg Марк Чемпіон. Заклик колишнього міністра оборони Михайла Федорова до проведення президентських виборів в Україні він називає безрозсудним і неправильним. 

398
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

1106
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

1764
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

2024