Повномасштабна війна в Україні стала остаточним доказом, що наявна система безпеки у світі більше не діє. Після закінчення Другої світової багато країн старанно вибудовували систему безпеки й створювали міжнародні інституції, які мали б вберегти світ від війни.
Анексія Криму росією, вісім років бойових дій на сході України та вторгнення росії 24 лютого показали, що коли з’являється реальна загроза – міжнародні організації неефективні.
Після нападу росії ми сподівались на допомогу НАТО. Українці розпочали потужну інформаційну кампанію з проханням закрити небо. Мільйони людей виходили на мітинги в європейських містах, щоб достукатись до представників Альянсу.
А коли це не дало жодного результату, українці підхопили цілком заслужену хвилю розчарування у цій організації, що її двері для нас зачинено назавжди. І що начебто єдиним нашим варіантом залишається позаблоковий статус, бо гідних альтернатив НАТО наразі немає.
Рішення минулого тижня про надання Україні статусу кандидата в ЄС доводить, що не існує нічого неможливого.
Тим паче настрої українців демонструють доволі високу підтримку приєднання до Альянсу. За нещодавнім опитуванням Соціологічної групи Рейтинг, 76% українців виступають за членство у НАТО.
Ми не можемо собі дозволити нейтральність та позаблоковість. Адже географічно, допоки росія існуватиме, вона залишатиметься нашим сусідом. Тому над гарантіями безпеки для України й українців потрібно працювати щодня.
Це важливо для людей, які залишаються в Україні, продовжують тут розвивати бізнес та сплачувати податки. Безпекове питання та економічне відновлення тісно пов'язані один з одним.
Більше як п'ять млн українців, які змушені були покинути свою країну, прагнуть гарантій і твердого внутрішнього переконання, що після їхнього повернення додому, налагодження життя, відновлення бізнесу їм не доведеться знову тікати від війни та небезпеки.
Найбільш ймовірно, що повноцінно ми зможемо повернутись до питання вступу в НАТО після перемоги України.
Керівництво нашої країни, зокрема міністри оборони та закордонних справ, вже шукає альтернативні рішення. За інформацією з відкритих джерел, багато країн виявили бажання стати гарантами безпеки для нас. Серед них США, Великобританія, Франція, Туреччина, Канада, Німеччина, Італія і Польща.
Йдеться про створення своєрідного альянсу, в межах якого підпишуть рамковий договір та окремі договори з кожною з країн-гарантів, де будуть чітко прописані двосторонні зобов’язання.
Це своєрідний аналог 5 статті договору про колективну безпеку НАТО. Він означатиме, що у разі, якщо Україна стане об'єктом агресії, то країни-гаранти нададуть нам військову допомогу, озброєння, закриють небо чи відправлять сюди свої війська.
Важливо, що нам потрібен не просто “гарний документ” з обіцянками та гарантіями. Українці, як ніхто інший знають, що не всі вони працюють та виконуються. Вагомий доказ цьому Будапештський меморандум.
Але якими б сильними не були держави-гаранти безпеки України, об’єднання з ними не буде рівносильною альтернативою НАТО.
І хоча ми зараз не можемо розраховувати на приєднання до Альянсу, проте можемо розвивати співпрацю з ним.
По-перше, це означає отримання зараз важливої військової допомоги, проведення в майбутньому спільних військових навчань, впровадження в Україні військових доктрин та стандартів Альянсу тощо. Для цього не обов'язково бути членом НАТО. Маємо приклад Фінляндії та Швеції. Зараз вони готуються приєднатись до Альянсу, проте їхні військові стандарти вже давно уніфіковані під НАТО. Тим паче в цьому питанні з української сторони також зроблено чимало.
Впродовж 28-30 червня у Мадриді проходив черговий саміт НАТО, одним із центральних питань на якому, звісно, було українське. Вже відомо, що на саміті узгодили пакет військової допомоги для України. Зброя нам дуже потрібна, і чим її більше, тим краще. Щоб не лише оборонятись, а й звільнити окуповані території.
На саміті НАТО ухвалили нову Стратегічну концепцію. Тому чекаємо подробиць, щодо нового бачення стосовно України у ній.
Відтепер у всіх питаннях, які стосуються світової безпеки, має бути обов’язково врахована думка та позиція нашої держави. Після перемоги те, у який військовий блок увійде Україна, набуде зовсім нового значення, ніж до повномасштабної війни.
Подивимось правді у вічі: до 24 лютого, попри вісім років війни на сході України, багато держав вважали нас слабкими. Давали нам три доби, три тижні чи місяць і не поспішали з допомогою.
Зараз ситуація кардинально змінилась. Україна – держава з однією з найсильніших та досвідчених армій світу. ЗСУ кожного дня доводять це. Кожна українська родина платить величезну ціну. І тепер, в яку б організацію чи систему безпеки не увійшла Україна, ми обов’язково зробимо її сильнішою.
