Котлета із присмаком суду. Що їдять франківські школярі?

 

Минулого тижня представники Асоціації піклувальних рад шкіл Івано-Франківська, громадських організацій «Мами Прикарпаття» та «Контроль» подалися у шкільні їдальні. Мета – скуштувати, що їдять діти, в яких умовах це готують та чи всі документи на місці. І хоч то була не перша така перевірка, шуму з того виросло ой як немало.
 

Риба невідомого походження

У яку саме школу ідемо, журналістам повідомили лиш за годину до перевірки. Рівно о десятій ранку збираємося при вході у ЗОШ № 11. Чужих тут помічають одразу і просять спочатку пройти в кабінет директора, пише Репортер. 

Заходить голова асоціації Петро Хмельовський. Усе вирішується швидко – в їдальню йти можна, а підприємець, яка надає тут послуги з гарячого харчування, зараз прибіжить, вона працює ще й зі школою № 3, тож зараз там.

Їдальня – в підвалі, маленька, але чиста. Чергові старшокласниці розливають чай, скоро прийдуть малюки. Поки інспектори замовляють страви – картопляне пюре, два салати – бурячковий і морквяний, гречаник і сік – якраз прибігає підприємець Наталія Мазур.

«Що ж ви тільки мене перевіряєте?», – жартує захекана жінка.

Виявляється, на днях контролери були у третій школі, тож всі вже знайомі. Петро Хмельовський іде з нею на кухню. Решта пробує їжу.

«Сік смачний, – констатує голова ГО «Мами Прикарпаття» Мар’яна Вершиніна. – Пюре краще, ніж у третій школі, не таке водянисте, а гречаник взагалі мало чим відрізняється від котлети».

 

Технолог одного з ресторанів, яку запросили з собою, каже, що в салаті з моркви трохи забагато оцту, а в гречанику відчутні хрящики, але це можна списати на людський фактор.

Якраз заходять діти, стає дуже гамірно, чергові розносять страви – у меню макарони, салат та той же гречаник. Діти, як діти, хтось вимітає тарілку до чиста, хтось не доїдає, але на питання журналістів кажуть, що готують тут смачно. Контролери ж беруться переважувати одну з порцій, вага показує, що не вистачає 40 г. Є питання до масла, яке у меню написано, але самі макарони виглядають сухими, і до печива, яке теж є у меню, але на столах ми його не побачили.

«Масло дають, але не у кожну тарілку окремо, а перемішують з усією порцією макаронів, – переконує Наталія Мазур. – Печиво видаємо вчителям, а вони уже потім роздають дітям. А щодо ваги, за правилами, треба переважити 10 порцій. Тут просто макаронів трохи недосипали, але ж вага гречаника у нормі?». Справді, з гречаником усе гаразд.

Хмельовський має зауваження до обладнання кухні, каже, стареньке. Але це вже не справа підприємця. До неї є претензія щодо документів – виявилося, що всі вони зберігаються в ЗОШ № 3, тож ми їх не побачили.

Оскільки перевірка закінчилася швидко, журналісти наполягли, аби іти у ще одну школу.

«Гаразд, ідемо в ЗОШ № 21, – каже Петро Хмельовський, – звідти були скарги». Дорогою пояснює, що було три дзвінки від батьків, які розказували, що тут залишки не викидають, а назавтра пускають на запіканки і т. д.

В їдальню прийшли якраз після сніданку, велика і простора, не те що попередня, але брудніша. Гостям тут явно не раді. Молодий чоловік, який стоїть за буфетом, представляється як «заввиробництва Ярослав Руміш». На кухню не пускає глянути навіть з порогу, показати сертифікати й медичні книжки погоджується лиш після того, як дивиться наші посвідчення. Поки збирає документи, замовляємо обід – борщ, пюре, рибна котлета, салат…

Хмельовський каже: те, що встиг побачити на кухні, примушує задуматися над версією батьків. Бо залишки сніданку не поскидали у відро для відходів – тарілки з недоїдками розставлені на столі.

Пробуємо. Борщ, як і салат, нормальні. А от пюре жахливе – водянисте і з відчутними грудочками. Та найбільше насторожує рибна котлета, усі зійшлися на тому, що вона має дивний прис­мак плісняви.

Нарешті заввиробництва несе документи. Нас цікавить риба, з якої зроблені котлети. «То хек», – каже він. А сертифікати, накладні? Чоловік довго шукає їх у папках, але нічого так і не знаходить. Зв’язуємося по телефону з підприємцем, який організовує тут харчування. Це мама Ярослава –Валентина Руміш. Жінка каже, що зараз у лікарні, а всі документи є, але вони в іншій школі – № 22, вона там теж працює.

Результати не тішать.

«Те, що ми виявили школі № 21, – це неподобство, – говорить Хмельовський. – Найбільше вражає, що вони якраз роблять на стіні велике патріотичне панно, розказують, як захоплюються героями Майдану і АТО, і так годують дітей…».

Мораторій на контроль

Як виявилося пізніше, ці перевірки наробили багато галасу серед освітян і підприємців. В управлінні освіти якраз була нарада під головуванням заступника міського голови Богдана Білика на тему харчування. І там це питання підняли.

«Підприємці акцентували на тому, що в Україні діє мораторій на проведення перевірок, – розказує начальник міського управління освіти Наталія Микула. – І не приховую, в кулуарах між собою говорять, що це спецзавдання, хтось готується до виборів… Вони кажуть, зрозуміло, якби стався якийсь випадок отруєння, але ж за останні 10 років такого не було. Як не було і скарг від батьків чи дирекції шкіл».

Як підсумок тієї наради учасникам «Батьківського контролю» відправили листа, де нагадують про мораторій і просять «дотримуватися вимог чинного законодавства». Разом з тим пояснюють, на кому ж у школах контроль за харчуванням.

«За законом за організацію харчування відповідає управління освіти, – каже Микула. – А от контроль і державний нагляд за якістю – на органах охорони здоров’я. На жаль, я ніде не почула, щоб вони покликали шкільну медсестру, в обов’язках якої цей контроль. Якщо вона допустила це меню, значить, воно пройшло контроль і вона несе за це відповідальність. Бо директор не має таких повноважень».

 

Тим, що все зійшлося на шкільних медсестрах, дуже обурилися в міській дитячій поліклініці. Медсестри саме їхні штатні працівники. Як пояснює завідувач Світлана Будащенко, медсестра в школі має дуже багато обов’язків. І вона не є працівником, який повністю відповідає за харчування.

«Наша медсестра перевіряє закладку продуктів, наявність їх відповідно до меню, стан здоров’я працівників кухні», – перелічує Будащенко. Разом з тим додає – наявність сертифікатів на продукти теж має перевіряти медсестра.

Але щодо конкретного випадку у 21 школі, коли не змогли показати документів на рибу, заві­дувач каже, коментувати поки що не може:

«Коли вона напише пояснення, як це сталося, тоді будемо говорити».

Плакатимуть усі

Все ж з якого боку не подивитись, у першу чергу за те, що дають дітям їсти, відповідає саме підприємець. Тож ми попросили прокоментувати ситуацію саму Валентину Руміш. Сказати, що жінка слів не добирала, – не сказати нічого.

«Ті неопитні практиканти, які хотіли мені насолити, будуть плакати гіркими сльозами, – емоційно відреагувала підприємець. – Та панянка, яка міряла котлету візиткою, я їй поміряю щось друге!».

З того монологу вдалося зрозуміти, що після перевірки вона відправила зразки страв на аналізи. В яку саме службу?


Документів на рибу, з якої зроблена ця котлета, громадським інспекторам показати не змогли

 

«Будете знати, коли матиму результати, – заявила Руміш. – Пройде такий репортаж… Просто той пан Петро погано знав, кого чіпає».

Чому не було документів на рибу?

«У мене база в 22 школі, я сказала, хочете, поїдьте, вам покажуть. Мені не лишили ніяких телефонів. Справа дійте до суду – всі будуть знати, – запевнила Руміш. – І взагалі, хто вони такі? Нині заборонені всі перевірки, яке мають право ходити?!».

Ось така непроста історія із простим шкільним обідом за 8 грн. Чим завершиться – подивимось. Одне можна сказати точно – першими у тому, аби дитині давали нормальну їжу, зацікавлені батьки. Не бійтеся зайти в їдальню та подивитися, що на її тарілці.

А гроші?

Задля справедливості треба сказати, що нині підприємці харчують дітей практично у борг. 567 тис. грн. – саме стільки їм винні за вже надані послуги. Як пояснюють у міському управлінні освіти, з 1 січня змінилася система фінансування шкіл. Якщо раніше всі видатки оплачували з міського бюд­жету, то тепер напряму з Києва – з державної освітньої субвенції. В першу чергу вона йде на зарплату, комунальні та електроенергію, а що лишається, то вже на оплату харчування. Грошей не стало. Тепер їх мають дати з міського бюджету. Як каже Микула, міська влада пообіцяла, що все буде, але треба зачекати чергової сесії.

 

Репортер


29.03.2015 1135 0
Коментарі (0)

23.02.2025
Олег Головенський

Петро Порошенко в одному зі своїх виступів «офіційно» висловив переконання в тому, що 26 жовтня поточного року в Україні будуть вибори: «Зафіксуйте цю дату».  

550
19.02.2025
Діана Струк

Про наукову школу біохімії, досвід роботи на міжнародній арені, вплив біологічних добавок та мультивітамінів, про коронавірус, цукровий діабет, холестерин та про здоровий спосіб життя Володимир Лущак розповів в інтерв’ю Фіртці.

1028 1
12.02.2025
Надія Єшкілєва

Для першого в лютому книжкового огляду літературна експертка обрала романи про кохання. Одна з тем, завдяки якій читання було й залишається модним від найдавніших часів і до сьогодні.  

851
06.02.2025
Вікторія Матіїв

Про функціонування Центру захисту прав людини, основні виклики в роботі, найчастіші порушення прав людини та як реагують на такі звернення, журналістка Фіртки поспілкувалася з представником Уповноваженого з прав людини в Івано-Франківській області Віталієм Вербовим.

1669
30.01.2025
Олег Неїжпиво

Рік змії — шостий у 12-річному китайському «звіриному» циклі, де символ тварини характеризує ті чи інші головні якості поточного року.

2293
26.01.2025
Діана Струк

Про енергоефективність, вивчення альтернативних джерел енергії, реновацію та подолання наслідків ракетного обстрілу, Фіртка поспілкувалася з ректором Івано-Франківського національного технічного університету, професором Ігорем Чудиком.

4280 2

В неділю, 23 лютого 2025 року, о 18.00 за місцевим часом закрилися виборчі дільниці по виборах німецького парламенту – Бундестагу. І одразу ж в ЗМІ з’явилися перші результати екзитполів.

261

Тепер, коли епоха постмодернізму минула, вже немає часу на вишукані пасьянси та перепрошення. Настав швидкий час чудовиськ. Котрі будують свої персональні реальності, котрі служать лише тим традиціям, які були створені на замовлення з учора на сьогодні прирученими та купленими жерцями. 

260

Івано-Франківськ, як і вся Україна, сьогодні потребує консолідації сил серед ветеранів, які пройшли війну. Повертаючись до цивільного життя, вони стикаються з викликами – соціальна адаптація, психологічна реабілітація, пошук роботи, а також прагнення бути корисними для суспільства.

495

Здебільшого нам відомі чоловічі імена проповідників, єпископів пресвітерів, та мало хто знає, що важливу роль в період становлення ранньої християнської Церкви відігравали жінки, які майже непомітно, але дуже суттєво працювали, несучи своє особливе служіння дияконис.

442
22.02.2025

Перекуси повинні бути корисними, поживними та здоровими. Це своєю чергою допоможе залишатися в тонусі та бути продуктивними.  

8022
17.02.2025

Інфляція на споживчому ринку в січні 2025 року порівняно із груднем 2024 року, як на Івано-Франківщині, так й в Україні складала 1,2%.  

682
14.02.2025

Перекуси між основними прийомами їжі потрібні не лише для втамування голоду, а й для підтримки енергії, концентрації та загального самопочуття.

719
19.02.2025

Серед українців немає однозначної позиції стосовно того чи повинні віряни, які за своїми релігійними переконаннями не можуть брати до рук зброю, мати право на альтернативну (невійськову) службу в умовах воєнного стану.  

1138
16.02.2025

Останніми роками частина вірян, яка дивиться богослужіння онлайн, зросла.  

721
12.02.2025

Християнська сім'я бере на себе відповідальність жити разом аж до смерті: у любові, вірності, чесності та послуху подружньому.  

6305
08.02.2025

Чотириметровий Хрест Миру із золотим Розп'яттям можна буде побачити в Івано-Франківську дев'ятого та десятого лютого на площі Ринок з 9:00.  

1793
23.02.2025

Нова програма "Ти даруй мені квіти" обіцяє стати справжнім святом весни та кохання, даруючи слухачам незабутні емоції та враження, зазначає артистка.

259
20.02.2025

Президент США Дональд Трамп назвав президента України Володимира Зеленського диктатором і заявив, що Зеленський повинен діяти швидко, якщо Україна хоче вижити як країна.  

286
19.02.2025

Понад половина українців (57%) довіряють президенту України Володимиру Зеленському.  

1616
14.02.2025

Так, респондентам запропонували три опції та запитали, що, на їх думку, скоріше описує можливі санкції проти Порошенка.  

807 1