Котлета із присмаком суду. Що їдять франківські школярі?

 

Минулого тижня представники Асоціації піклувальних рад шкіл Івано-Франківська, громадських організацій «Мами Прикарпаття» та «Контроль» подалися у шкільні їдальні. Мета – скуштувати, що їдять діти, в яких умовах це готують та чи всі документи на місці. І хоч то була не перша така перевірка, шуму з того виросло ой як немало.
 

Риба невідомого походження

У яку саме школу ідемо, журналістам повідомили лиш за годину до перевірки. Рівно о десятій ранку збираємося при вході у ЗОШ № 11. Чужих тут помічають одразу і просять спочатку пройти в кабінет директора, пише Репортер. 

Заходить голова асоціації Петро Хмельовський. Усе вирішується швидко – в їдальню йти можна, а підприємець, яка надає тут послуги з гарячого харчування, зараз прибіжить, вона працює ще й зі школою № 3, тож зараз там.

Їдальня – в підвалі, маленька, але чиста. Чергові старшокласниці розливають чай, скоро прийдуть малюки. Поки інспектори замовляють страви – картопляне пюре, два салати – бурячковий і морквяний, гречаник і сік – якраз прибігає підприємець Наталія Мазур.

«Що ж ви тільки мене перевіряєте?», – жартує захекана жінка.

Виявляється, на днях контролери були у третій школі, тож всі вже знайомі. Петро Хмельовський іде з нею на кухню. Решта пробує їжу.

«Сік смачний, – констатує голова ГО «Мами Прикарпаття» Мар’яна Вершиніна. – Пюре краще, ніж у третій школі, не таке водянисте, а гречаник взагалі мало чим відрізняється від котлети».

 

Технолог одного з ресторанів, яку запросили з собою, каже, що в салаті з моркви трохи забагато оцту, а в гречанику відчутні хрящики, але це можна списати на людський фактор.

Якраз заходять діти, стає дуже гамірно, чергові розносять страви – у меню макарони, салат та той же гречаник. Діти, як діти, хтось вимітає тарілку до чиста, хтось не доїдає, але на питання журналістів кажуть, що готують тут смачно. Контролери ж беруться переважувати одну з порцій, вага показує, що не вистачає 40 г. Є питання до масла, яке у меню написано, але самі макарони виглядають сухими, і до печива, яке теж є у меню, але на столах ми його не побачили.

«Масло дають, але не у кожну тарілку окремо, а перемішують з усією порцією макаронів, – переконує Наталія Мазур. – Печиво видаємо вчителям, а вони уже потім роздають дітям. А щодо ваги, за правилами, треба переважити 10 порцій. Тут просто макаронів трохи недосипали, але ж вага гречаника у нормі?». Справді, з гречаником усе гаразд.

Хмельовський має зауваження до обладнання кухні, каже, стареньке. Але це вже не справа підприємця. До неї є претензія щодо документів – виявилося, що всі вони зберігаються в ЗОШ № 3, тож ми їх не побачили.

Оскільки перевірка закінчилася швидко, журналісти наполягли, аби іти у ще одну школу.

«Гаразд, ідемо в ЗОШ № 21, – каже Петро Хмельовський, – звідти були скарги». Дорогою пояснює, що було три дзвінки від батьків, які розказували, що тут залишки не викидають, а назавтра пускають на запіканки і т. д.

В їдальню прийшли якраз після сніданку, велика і простора, не те що попередня, але брудніша. Гостям тут явно не раді. Молодий чоловік, який стоїть за буфетом, представляється як «заввиробництва Ярослав Руміш». На кухню не пускає глянути навіть з порогу, показати сертифікати й медичні книжки погоджується лиш після того, як дивиться наші посвідчення. Поки збирає документи, замовляємо обід – борщ, пюре, рибна котлета, салат…

Хмельовський каже: те, що встиг побачити на кухні, примушує задуматися над версією батьків. Бо залишки сніданку не поскидали у відро для відходів – тарілки з недоїдками розставлені на столі.

Пробуємо. Борщ, як і салат, нормальні. А от пюре жахливе – водянисте і з відчутними грудочками. Та найбільше насторожує рибна котлета, усі зійшлися на тому, що вона має дивний прис­мак плісняви.

Нарешті заввиробництва несе документи. Нас цікавить риба, з якої зроблені котлети. «То хек», – каже він. А сертифікати, накладні? Чоловік довго шукає їх у папках, але нічого так і не знаходить. Зв’язуємося по телефону з підприємцем, який організовує тут харчування. Це мама Ярослава –Валентина Руміш. Жінка каже, що зараз у лікарні, а всі документи є, але вони в іншій школі – № 22, вона там теж працює.

Результати не тішать.

«Те, що ми виявили школі № 21, – це неподобство, – говорить Хмельовський. – Найбільше вражає, що вони якраз роблять на стіні велике патріотичне панно, розказують, як захоплюються героями Майдану і АТО, і так годують дітей…».

Мораторій на контроль

Як виявилося пізніше, ці перевірки наробили багато галасу серед освітян і підприємців. В управлінні освіти якраз була нарада під головуванням заступника міського голови Богдана Білика на тему харчування. І там це питання підняли.

«Підприємці акцентували на тому, що в Україні діє мораторій на проведення перевірок, – розказує начальник міського управління освіти Наталія Микула. – І не приховую, в кулуарах між собою говорять, що це спецзавдання, хтось готується до виборів… Вони кажуть, зрозуміло, якби стався якийсь випадок отруєння, але ж за останні 10 років такого не було. Як не було і скарг від батьків чи дирекції шкіл».

Як підсумок тієї наради учасникам «Батьківського контролю» відправили листа, де нагадують про мораторій і просять «дотримуватися вимог чинного законодавства». Разом з тим пояснюють, на кому ж у школах контроль за харчуванням.

«За законом за організацію харчування відповідає управління освіти, – каже Микула. – А от контроль і державний нагляд за якістю – на органах охорони здоров’я. На жаль, я ніде не почула, щоб вони покликали шкільну медсестру, в обов’язках якої цей контроль. Якщо вона допустила це меню, значить, воно пройшло контроль і вона несе за це відповідальність. Бо директор не має таких повноважень».

 

Тим, що все зійшлося на шкільних медсестрах, дуже обурилися в міській дитячій поліклініці. Медсестри саме їхні штатні працівники. Як пояснює завідувач Світлана Будащенко, медсестра в школі має дуже багато обов’язків. І вона не є працівником, який повністю відповідає за харчування.

«Наша медсестра перевіряє закладку продуктів, наявність їх відповідно до меню, стан здоров’я працівників кухні», – перелічує Будащенко. Разом з тим додає – наявність сертифікатів на продукти теж має перевіряти медсестра.

Але щодо конкретного випадку у 21 школі, коли не змогли показати документів на рибу, заві­дувач каже, коментувати поки що не може:

«Коли вона напише пояснення, як це сталося, тоді будемо говорити».

Плакатимуть усі

Все ж з якого боку не подивитись, у першу чергу за те, що дають дітям їсти, відповідає саме підприємець. Тож ми попросили прокоментувати ситуацію саму Валентину Руміш. Сказати, що жінка слів не добирала, – не сказати нічого.

«Ті неопитні практиканти, які хотіли мені насолити, будуть плакати гіркими сльозами, – емоційно відреагувала підприємець. – Та панянка, яка міряла котлету візиткою, я їй поміряю щось друге!».

З того монологу вдалося зрозуміти, що після перевірки вона відправила зразки страв на аналізи. В яку саме службу?


Документів на рибу, з якої зроблена ця котлета, громадським інспекторам показати не змогли

 

«Будете знати, коли матиму результати, – заявила Руміш. – Пройде такий репортаж… Просто той пан Петро погано знав, кого чіпає».

Чому не було документів на рибу?

«У мене база в 22 школі, я сказала, хочете, поїдьте, вам покажуть. Мені не лишили ніяких телефонів. Справа дійте до суду – всі будуть знати, – запевнила Руміш. – І взагалі, хто вони такі? Нині заборонені всі перевірки, яке мають право ходити?!».

Ось така непроста історія із простим шкільним обідом за 8 грн. Чим завершиться – подивимось. Одне можна сказати точно – першими у тому, аби дитині давали нормальну їжу, зацікавлені батьки. Не бійтеся зайти в їдальню та подивитися, що на її тарілці.

А гроші?

Задля справедливості треба сказати, що нині підприємці харчують дітей практично у борг. 567 тис. грн. – саме стільки їм винні за вже надані послуги. Як пояснюють у міському управлінні освіти, з 1 січня змінилася система фінансування шкіл. Якщо раніше всі видатки оплачували з міського бюд­жету, то тепер напряму з Києва – з державної освітньої субвенції. В першу чергу вона йде на зарплату, комунальні та електроенергію, а що лишається, то вже на оплату харчування. Грошей не стало. Тепер їх мають дати з міського бюджету. Як каже Микула, міська влада пообіцяла, що все буде, але треба зачекати чергової сесії.

 

Репортер


29.03.2015 1428 0
Коментарі (0)

10.04.2026
Павло Мінка

Як насправді виглядає ситуація з нелегальним гральним бізнесом в Івано-Франківській області? Фіртка отримала офіційну статистику від правоохоронних органів та регулятора азартних ігор ПлейСіті. Але перед цим — про проблему загалом, щоб на контрасті зрозуміти ситуацію в регіоні. 

260
07.04.2026
Діана Струк

Як відновлюють Палац, навіщо місту фестивалі під час війни і яким стане цей культурний осередок через кілька років — про це Фіртці розповів директор Простору інноваційних креацій «Палац» Володимир Гайдар.

730
03.04.2026
Олександр Мізін

Підроблені акти, незаконні рішення рад і чорні реєстратори — основні схеми захоплення державних лісів у 2025-2026 роках.

2177
31.03.2026
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалися з ректором ІФНМУ Романом Яцишиним про те, як сьогодні мотивують молодь вступати до медичних закладів, які зміни відбулися у географії студентів, як університет працює над тим, щоб випускники залишалися працювати в Україні, а також про виклики, які стоятимуть перед українською медициною після завершення війни.

5148
27.03.2026
Павло Мінка

У публічних закупівлях за бюджетні кошти нерідко трапляються ситуації, коли тендери проводять лише формально. Компанії, які виглядають конкурентами, насправді можуть діяти за попередньою змовою.    

3980
23.03.2026
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю журналістці Фіртки Руслан Павлов розповів про перші бої та втрати побратимів, мотивацію добровольців і мобілізованих, розрив між фронтом і тилом, а також про те, як війна змінює сприйняття життя і плани на майбутнє.

5106

На програмній зустрічі на початку 2023 року Сєргєй Кірієнко виклав чотири цілі для російської когнітивної війни проти України - дискредитація військово-політичного керівництва України, розкол українців, розкол української еліти, деморалізація українських військ.

585

В євангельському описі останніх днів земного життя Ісуса Христа ми зустрічаємо імена постатей, які прямо або опосередковано мали відношення до Страстей Христових. 

532

Наближається пора, коли після зимової сплячки повилазять змії.

1368

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

4221
07.04.2026

Великдень цьогоріч відзначатимуть 12 квітня. Яким має бути традиційний великодній кошик і що не варто нести до церкви — пояснив священник.

8936
02.04.2026

Здоров’я кишківника є надзвичайно важливим для загального самопочуття. Правильна робота травної системи впливає не лише на обмін речовин, але й на імунітет, настрій і навіть стан шкіри.  

5990
27.03.2026

Перекуси між основними прийомами їжі потрібні не лише для втамування голоду, а й для підтримки енергії, концентрації та загального самопочуття.

6626
06.04.2026

В Івано-Франківській області відбулася перша екскурсійна поїздка для родин загиблих захисників та зниклих безвісти військових. Ініціативу організувала Івано-Франківська обласна військова адміністрація.  

890
04.04.2026

У неділю, п'ятого квітня, у храмах Івано-Франківська освячуватимуть вербові галузки.  

1860
30.03.2026

Розважання над кожною стацією Хресної дороги були глибоко пов’язані з сучасними подіями в Україні та особливо відчувалися у контексті війни.  

1498
28.03.2026

Згромадження Сестер Пресвятої Родини, засноване в 911 році сестрою Теклею Юзефів, вже понад тисячу років працює з людьми, навчає дітей та підтримує громаду.  

8361
03.04.2026

Уже цих вихідних, 4–5 квітня, Івано-Франківський національний академічний драматичний театр імені Івана Франка представить прем’єру вистави «Маруся Чурай» за однойменним романом у віршах Ліни Костенко.

1081
08.04.2026

Банальна приказка каже, що «безкоштовний сир буває лише в мишоловці». Тобто, що немає ніде, включно з економікою нічого безкоштовного. Завжди хтось буде змушений заплатити.

376
07.04.2026

ISW звертає увагу на те, що російські мілітарні блогери критикують неефективність російських систем протиповітряної оборони та наголошують на впливі українських ударів.

395
03.04.2026

Не лише Україну «здав» Росії Байден, як про це ширилися чутки в політичних залаштунках, на зустрічі з Путіним в Женеві влітку 2021 року, а й загалом НАТО готувало здачу Росії, окрім України, ще й під «сіру зону» країни Балтії, Польщу та інші постсоціалістичні країни сходу Європи!

1399
30.03.2026

Нещодавно керівник німецького оборонного концерну, глава Rheinmetall Армін Паппергер назвав виготовлення українських дронів «грою в Lego домогосподарок з 3D-принтерами».

1005