Котлета із присмаком суду. Що їдять франківські школярі?

 

Минулого тижня представники Асоціації піклувальних рад шкіл Івано-Франківська, громадських організацій «Мами Прикарпаття» та «Контроль» подалися у шкільні їдальні. Мета – скуштувати, що їдять діти, в яких умовах це готують та чи всі документи на місці. І хоч то була не перша така перевірка, шуму з того виросло ой як немало.
 

Риба невідомого походження

У яку саме школу ідемо, журналістам повідомили лиш за годину до перевірки. Рівно о десятій ранку збираємося при вході у ЗОШ № 11. Чужих тут помічають одразу і просять спочатку пройти в кабінет директора, пише Репортер. 

Заходить голова асоціації Петро Хмельовський. Усе вирішується швидко – в їдальню йти можна, а підприємець, яка надає тут послуги з гарячого харчування, зараз прибіжить, вона працює ще й зі школою № 3, тож зараз там.

Їдальня – в підвалі, маленька, але чиста. Чергові старшокласниці розливають чай, скоро прийдуть малюки. Поки інспектори замовляють страви – картопляне пюре, два салати – бурячковий і морквяний, гречаник і сік – якраз прибігає підприємець Наталія Мазур.

«Що ж ви тільки мене перевіряєте?», – жартує захекана жінка.

Виявляється, на днях контролери були у третій школі, тож всі вже знайомі. Петро Хмельовський іде з нею на кухню. Решта пробує їжу.

«Сік смачний, – констатує голова ГО «Мами Прикарпаття» Мар’яна Вершиніна. – Пюре краще, ніж у третій школі, не таке водянисте, а гречаник взагалі мало чим відрізняється від котлети».

 

Технолог одного з ресторанів, яку запросили з собою, каже, що в салаті з моркви трохи забагато оцту, а в гречанику відчутні хрящики, але це можна списати на людський фактор.

Якраз заходять діти, стає дуже гамірно, чергові розносять страви – у меню макарони, салат та той же гречаник. Діти, як діти, хтось вимітає тарілку до чиста, хтось не доїдає, але на питання журналістів кажуть, що готують тут смачно. Контролери ж беруться переважувати одну з порцій, вага показує, що не вистачає 40 г. Є питання до масла, яке у меню написано, але самі макарони виглядають сухими, і до печива, яке теж є у меню, але на столах ми його не побачили.

«Масло дають, але не у кожну тарілку окремо, а перемішують з усією порцією макаронів, – переконує Наталія Мазур. – Печиво видаємо вчителям, а вони уже потім роздають дітям. А щодо ваги, за правилами, треба переважити 10 порцій. Тут просто макаронів трохи недосипали, але ж вага гречаника у нормі?». Справді, з гречаником усе гаразд.

Хмельовський має зауваження до обладнання кухні, каже, стареньке. Але це вже не справа підприємця. До неї є претензія щодо документів – виявилося, що всі вони зберігаються в ЗОШ № 3, тож ми їх не побачили.

Оскільки перевірка закінчилася швидко, журналісти наполягли, аби іти у ще одну школу.

«Гаразд, ідемо в ЗОШ № 21, – каже Петро Хмельовський, – звідти були скарги». Дорогою пояснює, що було три дзвінки від батьків, які розказували, що тут залишки не викидають, а назавтра пускають на запіканки і т. д.

В їдальню прийшли якраз після сніданку, велика і простора, не те що попередня, але брудніша. Гостям тут явно не раді. Молодий чоловік, який стоїть за буфетом, представляється як «заввиробництва Ярослав Руміш». На кухню не пускає глянути навіть з порогу, показати сертифікати й медичні книжки погоджується лиш після того, як дивиться наші посвідчення. Поки збирає документи, замовляємо обід – борщ, пюре, рибна котлета, салат…

Хмельовський каже: те, що встиг побачити на кухні, примушує задуматися над версією батьків. Бо залишки сніданку не поскидали у відро для відходів – тарілки з недоїдками розставлені на столі.

Пробуємо. Борщ, як і салат, нормальні. А от пюре жахливе – водянисте і з відчутними грудочками. Та найбільше насторожує рибна котлета, усі зійшлися на тому, що вона має дивний прис­мак плісняви.

Нарешті заввиробництва несе документи. Нас цікавить риба, з якої зроблені котлети. «То хек», – каже він. А сертифікати, накладні? Чоловік довго шукає їх у папках, але нічого так і не знаходить. Зв’язуємося по телефону з підприємцем, який організовує тут харчування. Це мама Ярослава –Валентина Руміш. Жінка каже, що зараз у лікарні, а всі документи є, але вони в іншій школі – № 22, вона там теж працює.

Результати не тішать.

«Те, що ми виявили школі № 21, – це неподобство, – говорить Хмельовський. – Найбільше вражає, що вони якраз роблять на стіні велике патріотичне панно, розказують, як захоплюються героями Майдану і АТО, і так годують дітей…».

Мораторій на контроль

Як виявилося пізніше, ці перевірки наробили багато галасу серед освітян і підприємців. В управлінні освіти якраз була нарада під головуванням заступника міського голови Богдана Білика на тему харчування. І там це питання підняли.

«Підприємці акцентували на тому, що в Україні діє мораторій на проведення перевірок, – розказує начальник міського управління освіти Наталія Микула. – І не приховую, в кулуарах між собою говорять, що це спецзавдання, хтось готується до виборів… Вони кажуть, зрозуміло, якби стався якийсь випадок отруєння, але ж за останні 10 років такого не було. Як не було і скарг від батьків чи дирекції шкіл».

Як підсумок тієї наради учасникам «Батьківського контролю» відправили листа, де нагадують про мораторій і просять «дотримуватися вимог чинного законодавства». Разом з тим пояснюють, на кому ж у школах контроль за харчуванням.

«За законом за організацію харчування відповідає управління освіти, – каже Микула. – А от контроль і державний нагляд за якістю – на органах охорони здоров’я. На жаль, я ніде не почула, щоб вони покликали шкільну медсестру, в обов’язках якої цей контроль. Якщо вона допустила це меню, значить, воно пройшло контроль і вона несе за це відповідальність. Бо директор не має таких повноважень».

 

Тим, що все зійшлося на шкільних медсестрах, дуже обурилися в міській дитячій поліклініці. Медсестри саме їхні штатні працівники. Як пояснює завідувач Світлана Будащенко, медсестра в школі має дуже багато обов’язків. І вона не є працівником, який повністю відповідає за харчування.

«Наша медсестра перевіряє закладку продуктів, наявність їх відповідно до меню, стан здоров’я працівників кухні», – перелічує Будащенко. Разом з тим додає – наявність сертифікатів на продукти теж має перевіряти медсестра.

Але щодо конкретного випадку у 21 школі, коли не змогли показати документів на рибу, заві­дувач каже, коментувати поки що не може:

«Коли вона напише пояснення, як це сталося, тоді будемо говорити».

Плакатимуть усі

Все ж з якого боку не подивитись, у першу чергу за те, що дають дітям їсти, відповідає саме підприємець. Тож ми попросили прокоментувати ситуацію саму Валентину Руміш. Сказати, що жінка слів не добирала, – не сказати нічого.

«Ті неопитні практиканти, які хотіли мені насолити, будуть плакати гіркими сльозами, – емоційно відреагувала підприємець. – Та панянка, яка міряла котлету візиткою, я їй поміряю щось друге!».

З того монологу вдалося зрозуміти, що після перевірки вона відправила зразки страв на аналізи. В яку саме службу?


Документів на рибу, з якої зроблена ця котлета, громадським інспекторам показати не змогли

 

«Будете знати, коли матиму результати, – заявила Руміш. – Пройде такий репортаж… Просто той пан Петро погано знав, кого чіпає».

Чому не було документів на рибу?

«У мене база в 22 школі, я сказала, хочете, поїдьте, вам покажуть. Мені не лишили ніяких телефонів. Справа дійте до суду – всі будуть знати, – запевнила Руміш. – І взагалі, хто вони такі? Нині заборонені всі перевірки, яке мають право ходити?!».

Ось така непроста історія із простим шкільним обідом за 8 грн. Чим завершиться – подивимось. Одне можна сказати точно – першими у тому, аби дитині давали нормальну їжу, зацікавлені батьки. Не бійтеся зайти в їдальню та подивитися, що на її тарілці.

А гроші?

Задля справедливості треба сказати, що нині підприємці харчують дітей практично у борг. 567 тис. грн. – саме стільки їм винні за вже надані послуги. Як пояснюють у міському управлінні освіти, з 1 січня змінилася система фінансування шкіл. Якщо раніше всі видатки оплачували з міського бюд­жету, то тепер напряму з Києва – з державної освітньої субвенції. В першу чергу вона йде на зарплату, комунальні та електроенергію, а що лишається, то вже на оплату харчування. Грошей не стало. Тепер їх мають дати з міського бюджету. Як каже Микула, міська влада пообіцяла, що все буде, але треба зачекати чергової сесії.

 

Репортер


29.03.2015 1250 0
Коментарі (0)

14.09.2025
Вікторія Матіїв

Олексій Солоданюк загинув 23 серпня 2023 року на Запорізькому напрямку. Сім'я Солоданюк родом з Черкащини, але останні дев'ять років проживали у Києві. Після загибелі чоловіка Катерина разом з дворічною донечкою Соломією переїхали в Івано-Франківськ.  

890
09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1298
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

1110
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1147
30.08.2025

Кримінальний шлейф компанії-переможця «Коста-Проект» викликає занепокоєння щодо прозорості будівництва системи лінійної телемеханіки.  

7209
29.08.2025
Олег Головенський

Рівно рік тому чимало експертів та аналітиків як крайній сценарій прогнозували перемир’я у війні та вибори президента, Верховної та місцевих рад на весну або на осінь вже поточного 2025 року.  

1855

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

421

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

656

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1693

Східне християнство — найпоширеніша релігійна традиція в Україні. Православна церква України і Українська греко-католицька церква мають подібний устав і обряди, і вони глибоко вкорінені в українську культуру.  

930
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1162
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

635
02.09.2025

Завдяки сприятливим погодним умовам та щоденній праці аграріїв завершили збирання ранніх зернових культур.  

1000
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1314
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

886
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1435 1
30.08.2025

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

1022
09.09.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

37372 1
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1106
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1373
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

869
16.08.2025

Так виглядає, що Трамп принижений путіним. Трамп ризикнув, поставивши на кон хоч і не все, але багато. І програв. Перед самітом на Алясці він заявляв, що якщо не досягне за результатами особистої зустрічі припинення вогню в Україні, то буде незадоволеним. Припинення вогню він не отримав. Але після тригодинних переговорів заявив, що оцінка зустрічі — «десять з десяти».  

3267 15