Колишня військова гордість Прикарпаття. Реквієм (фото)

 

Теперішня війна Росії проти України, захоплення Криму, бойові дії на Донбасі заставили нас по іншому подивитися на нашу армію.

 

Після розпаду Радянського Союзу і країн Варшавського договору ми мало-по-малу забували про цю структуру. Військова служба стала непристижною, термін “відкосити від армії” став масовим: у військо служити йшли або ті, хто не мав де дітися, або не мав грошей відкупитися. Тільки невелика частина йшла служити “для стажу” – щоб продовжувати кар’єру у силових відомствах.

 

Про майно збройних сил ходять анекдоти. Вірніше про те, з якою швидкістю воно розграбовувалося, різалося на металобрухт, розпродувалося та привласнювалося. Окремої уваги заслуговують землі міністерства оборони та військові містечка, які перетворилися на об'єкт уваги спритників та ділків, які на ласому кусочку створювали свої капітали.

 

Забута та покинута, розграбована та деморалізована, без належної бойової підготовки та техніки сучасна українська армія протрималася тільки завдяки патріотизму маленької частинки військових, котрі не встигли ще покинути збройні сили та перейти на інше місце роботи.

 

Ось такою постала українська армія у третьому тисячолітті – в часи високотехнологічної та суперсучасної озброї та до зубів озброєних командосів.

 

І агресором стала сусідня держава. Навіть найзапекліші скептики ще рік тому запевняли, що це – наукова фантастика. Проте, сьогодні – це реальність.

 

Країна, що називала нас братами, хоча й молодшими, і яка ще два десятки років тому була з нами в одному державному утворенні і сама становила з нами єдину військову потугу, одну з наймогутніших у світі. Саме одну з наймогутніших, і її військо дійсно було на найвищому рівні: озброєння, бази, вишкіл, суспільний статус, фінансування. Бути військовиком означало мати чи не найвище визнання.

 

Оскільки наша область знаходилася на заході СРСР, неподалік від “загниваюго капіталізму”, її розташування надавалося особливе значення. Радянська влада розмістила навколо Івано-Франківська немало стратегічних секретних об’єктів. Саме тому Івано-Франівщина була закритою областю.

 

Сьогодні зупинимося на оному із “найзасекреченіших” – захищеному командному пункті Головного командування Південно-західного напрямку, відомому як “Об’єкт-600” (в/ч 40801), передавальному радіоцентрі, недобудованій станції ПРО і військовому містечку при ній (Об’єкт-601, “Астронавт”).

 

В оперативному підпорядкуванні ЗКП ГК ПЗН числились: Чорноморський флот, армія ППО, повітряна армія. За легендою для місцевого населення, ця територія була навчальним центром окружного полігону. Територія немаленька – в районі 2,5 км², на якій були розміщені: будівельний батальйон, повноцінна військова частина, територія самого ЗКП і вертолітна площадка.

 

Радянські військові архітектори та інженери, вочевидь, даремно не їли білий хліб з маслом: місце для запасного командного пункту міністра оборони, а згодом — головнокомандуючого військами країн-учасниць Варшавського договору вони обрали справді зі знанням справи. Довкола — мальовничі, екологічно чисті лісові угіддя з екзотичними ялицево-буковими та ялицево-смерековими насадженнями. Тут, на вододілі річок Луква і Бистриця, донині збереглася найбільша на Прикарпатті популяція оленя благородного, а грибники з обласного центру вважають цю територію чи не найвдалішою для тихого полювання. Неподалік — автомагістраль і залізниця, до Івано-Франківська рукою подати — 17 кілометрів. Словом, майже земний рай для відпочинку та санаторно-курортного лікування і, можливо, розвитку військового туризму.

 

На території в/ч: своє бомбосховище, котельня, ремонтна зона, бокси для військової і транспортної техніки, склад паливно-мастильних матеріалів, багатоангарний склад запчастин і обладнання, пожежне депо, овочевий, продуктовий і речовий склади, магазин, солдатська столова, клуб (з великим кінозалом, в якому під час навчань кожного дня показували фільми, зі спортзалом), штаб (в ньому – медпункт, офіцерський гуртожиток (для новоприбулих), офіцерська столова (яка на час навчань ставала генеральською, офіцери харчувались в солдатській, а солдати – на території будівельного батальйону), навчальний корпус (для підготовки спеціалістів вузлів зв’язку), артилерійський склад, трансформаторна підстанція.

 

На території ЗКП: величезний штаб (на верхніх поверхах – готель для офіцерів), готель для генералів, які приїздили на навчання, котедж – готель для вищого військового особового складу (за час служби людини, яка все це описала, там 2 рази жив командувач Об’єднаними збройними силами країн Варшавського договору маршал Куликов, один раз Міністр оборони – маршал Соколов і неодноразово – іноземні військові “шишки”), 4 підтверджених (всього 6 або більше) величезних антенних полів, замаскованих під футбольні (навіть ворота були установлені), зона «старого» ЗКП, новий ЗКП, який так і не ввели в експлуатацію. На території старого ЗКП: центральний вхід (над ним раніше висіла маскувальна вивіска “Вентполігон”), який традиційно був обладнаний тамбуром і приміщеннями для “обробки” прибуваючого персоналу, запасний вхід (через нього проникали в ЗКП в мирний час – спуск на кілька рівнів нижче і через подвійні багатотонні двері – в ЗКП, саме через нього пускали журналістів газети УМ) і оглядовими вишками. Всі об’єкти виглядають “під” звичайні павільйони, хоч і маскувального пофарбування. Біля центрального входу – бетонна ніша, з якої висовувалась антена радіорелейного зв’язку, яка забезпечувала резервний канал з “Об’єктом-601” на випадок обриву кабельної лінії. Ця територія була оснащена охоронною системою “Радіан” - просіка, з обох боків якої були установлені стовпи з колючою проволокою, а посередині (також на стовпах) монтувалася система, яка спрацьовувала при наближенні. Від всього цього практично нічого не залишилося.

 

  ЗКП являє собою багаторівневий підземний комплекс з багатометровими монолітними зовнішніми стінками. Всередині на тросах були підвішені кілька т.з. “вагонів”: сталевих конструкцій, які завдяки спеціальному підвісу не боялись жодних вібрацій від вибухів на поверхні. У “вагонах” були розміщені: вузол зв’язку, Центр бойового управління, резервний командний пункт Військово-повітряних сил і Протиповітряної оборони військового угрупування Південно-Західного напрямку. Саме перед “розвалом” почали монтувати Автоматизовану систему управління військами (АСУВ). На території чимало трансформаторних будок, всі опечатані і є підозри, що зсередини принаймні все не винесено.









     Скромна зовнішня частина підземного командного пункту нагадує індивідуальний гараж неелітного кооперативу, вхід до якого прикриває металева решітка з облупленою фарбою. Таке враження, ніби тут ніколи не ступала нога дизайнера. А можливо, так було задумано, аби об'єкт не привертав уваги американських космічних нишпорок.




1. Штаб
2. Готель
3. Котедж для вищого військового командування
4. Старий ЗКП
5. Запасний вхід в старий ЗКП
6. Вертолітна площадка (знаходиться за охоронним периметром об'єкта)
7. Антенні поля замасковані під футбольні
8. Новий ЗКП
9. Комунікації нового ЗКП
10. Зовнішній вентиляційний блок нового ЗКП

Штаб:









Територія самого ЗКП (обнесена окремим колючим дротом):

















Головний вхід в ЗКП рівно навпроти виходу зі штабу:





«Новий ЗКП» - так і не добудований підземний об’єкт абсолютно нового покоління, за різними даними – від 9 до 12 підземних поверхів. 60 м збоку – вихід вентиляційної системи, розміром в немаленький будинок, з протилежної сторони від ЗКП на такій же відстані – комунікаційні виходи. Ззовні виглядає бетонною конструкцією круглого типу діаметром ~ 41 м і висотою може 2-3 метри. На ньому «грибки» вентсистем.



А так він виглядає з супутника:




     Командний пункт сягає глибини 30 метрів і складається з трьох рівнів-поверхів, площа кожного з яких — близько гектара. Від зовнішнього світу КП відокремлюють п'ять розташованих на певній відстані броньованих дверей (деякі вагою до півтори тонни).






Входи/виходи:







Вентиляційна система - доволі велика споруда, присутні могутні радіатори:











Ціла черга військових об'єктів в лісі під столицею Прикарпаття після розвалу СРСР застигла на ранньому стані будівництва - навіть не відлито бетон до кінця.

Всі трансформаторні закриті і опечатані:









Вертолітна площадка (свого часу навіть мала начальника - прапорщика, і його єдиного підлеглого - єфрейтора):



За 15-20 км звідти – окрема військова територія: велика військова частина, недобудована станція ПРО, передавальний радіоцентр з бункером. Треба сказати, що всі об'єкти зв'язані між собою відбірною військовою "бетонкою". Свого часу підприємливі люди хотіли її вивезти, але селяни запротестували і громадою припинили це діло (так вони самі сказали):



На КПП:





На КПП дорога розходиться вправо і наліво. Ліворуч - військова частина. Зараз вона майже не збереглася, всі в'їзди перекриті деревами:







Плац, справа - штаб:



Їдальня:





Дуже оригінальний туалет:









Мабуть, останні командири:







А от котельній ще більше не пощастило:

















А між іншим, там ще не так давно були люди - шпалери в штабі переклеєні газетою за жовтень 1996 року:



Станція ПРО - сильно підвищена прямокутна площина, під насипом величезний бункер.





Бетонна площадка нагорі:







Шахти для протиракет, як і все інше - навіть не до кінця відлите будівельниками):











Вхід до бункера:



Всередині:























Праворуч від ЗКП - ще один цікавий об'єкт. Раніше все навколо нього було в розтяжках антен. Посередині бункер.













Вид згори (збоку, ймовірно, антенні поля):



Зовсім поруч є ще кілька цікавих військових об'єктів, діючих і ні.

Колись - гордість країни рад. Сьогодні там - майже ідеальне місце для зйомок кінофільмів про катастрофи...

Можливо, колись ми знову звернемо увагу на наші збройні сили і ці руїни стануть якщо не музеєм, то принаймні тут наведуть лад.

Бо коли не годувати і озброювати свою армію, доведеться годувати і озброювати чужу.

 

Текст: Марія Лутчин, Тарас Лутчин

Фото: livejournal.com


07.08.2014 8681 1
Коментарі (1)

Сергій Борис 2014.08.09, 09:49
Цей реферат з блогів принаймні наполовину вже не відповідає дійсності. Частину в Грабівці, де були шахти й антенні поля, давно утилізували: бункер розтрощили важкою технікою, металічні конструкції, зокрема начинку шахт, порізали на брухт. Так це відбувалося: http://www.gk-press.if.ua/node/4832
26.06.2025
Олег Головенський

Фіртка вже проаналізувала декларації нардепів, керівників рад, ОВА та голів громад Прикарпаття за 2024 рік. Сьогодні — фінальна частина: декларації керівників правоохоронних органів області.

2171
24.06.2025
Павло Мінка

19 червня 2025 року Івано-Франківська обласна прокуратура повідомила: судитимуть організатора злочинної групи торговців бурштином.

862
21.06.2025
Діана Струк

Нікіта Тітов — художник, плакатист, ілюстратор. Ще кілька десятиліть тому він називав себе «ватніком», а сьогодні його роботи — символи українського спротиву. Його плакати надихають, підтримують і попереджають: Україна — сильна, і вона не зламається.

904
19.06.2025
Катерина Гришко

На початку червня 2025 року провели тендерні конкурси на роботи в навчальних закладах на суму майже 40 мільйонів гривень. Фірми відомі та мають кримінальні справи.  

907 3
16.06.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з керівником Івано-Франківського театру Ростиславом Держипільським, щоб дізнатися, як театр живе і працює під час війни, як народжуються нові вистави, які міжнародні проєкти підтримують українське мистецтво, а також про виклики сучасності і непересічну силу мистецтва в непростий час.

2755 3
14.06.2025
Вікторія Матіїв

Напередодні Всесвітнього дня донора крові Фіртка поцікавилася, скільки прикарпатців регулярно здають кров, яка підготовка й процедура донації, розпитала у лікарки-трансфузіологині Прикарпатського обласного центру служби крові Марти Щирби, як на потреби крові вплинула війна.  

1467

Ніколи ідіотизм не стає більш очевидним, як у момент, коли починають його зводити у абсолют великі писарі сентиментально-переконливих текстів у редакційних кімнатах центрів, які «творять думки».

636

Глибше за інших пірнули гностики перших століть християнської ери. Вони дійшли принципового висновку: таємниця часу сусідить з таємницею Бога. Сусідить так близько, так щільно й невіддільно, що її пізнання майже напевно відкриває браму Творця, як найбільшої з таємниць.

335

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

1005

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

1128
26.06.2025

Мер зазначив, що це приватний бізнес, а тому місто не видає земельні ділянки чи майно для таких закладів.

2024
19.06.2025

Станом на 1 червня 2025 року на Івано-Франківщині зареєстрували 901 фермерське господарство. Загальна площа сільськогосподарських угідь у їх власності та користуванні становить 40 тисяч гектарів.  

1075
12.06.2025

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

799
27.06.2025

Сьогодні, 27 червня, віряни відзначають свято Найсолодшого Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа – Людинолюбця.  

293
24.06.2025

Один чоловік ходив по окрузі, проклинаючи священика та розповсюджуючи про нього по всій парафії брехливі, злісні чутки.

14977
20.06.2025

Священник розповів про ставлення Церкви до дошлюбних статевих стосунків. 

7291
16.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

723
26.06.2025

Роботи Нікіти Тітова стали символами українського спротиву. Його плакати підтримують, надихають і говорять мовою, яка зрозуміла кожному. Та попри публічне визнання, автор часто стикається з піратством власних робіт.  

279
26.06.2025

Рішення саміту НАТО, ухвалене у Гаазі за підтримки президента США Дональда Трампа, підтверджує статус росії як спільної загрози для всього Альянсу.  

189
23.06.2025

Прем’єр-міністр Британії Кір Стармер заявив, що ядерна програма Ірану — серйозна загроза, а США вжили заходів для усунення цієї загрози.  

287
19.06.2025

Депутати Верховної ради України 18 червня 2025 року підтримали в цілому законопроєкт № 11469 про множинне громадянство.   

574
18.06.2025

Україна готується до виборів після завершення воєнного стану, але це будуть не звичайні, а унікальні вибори, які потребуватимуть окремого закону.  

1031