Коли спостерігається більша паніка: сьогодні чи у 2014 році — думка експертів

На тлі повідомлень про можливе російське вторгнення настрої серед українців неоднозначні. 

Фіртка поцікавилась думками політологів-міжнародників Миколи Волківського та Артема Олійника стосовно настроїв українців сьогодні та у 2014 році.

Так, Микола Волківський каже, що українцям важливо пам’ятати, що сьогодні – не початок 2014 року, наша влада проукраїнська, а за спиною стоять партнери з усього світу. Збройні сили України, територіальна оборона, ефективне західне оборонне озброєння, власні розробки та висока готовність співгромадян до опору щоразу більше переконують Москву відмовитися від реалізації агресивних планів.

Водночас, за словами фахівця, немає суттєвої різниці між 2014 і 2022 роками у вимірі ризиків. Так, Російська Федерація увесь цей час залишається для нас противником, тому загроза нікуди й не зникала.

«Але, як на мене, не можна сказати, що серед українців шириться паніка. Як бачимо, стабільність зберігається: немає соціальних рухів, виступів, посиленої міграції. Навпаки — зараз триває підготовка всіх громадян до непередбачуваних дій російської влади.

Також помічаю, що українці навчилися протистояти інформаційним атакам з боку Кремля та не вестись на маніпуляції та неправдиву інформацію», — додав Микола Волківський.

Політолог Артем Олійник зазначає, що у сучасних реаліях для українців важливо чути офіційну позицію української влади та не піддаватися на провокації агентур.

«Слова Президента чи Голови Уряду мають мати для нас більше значення, ніж чергова «сенсація» в іноземній газеті. Ми живемо тут і зараз, у влади є плани як діяти та політична воля, аби чинити опір.

Тож єдиним шансом для росіян залишається сіяти паніку серед українського суспільства та використовувати цю хвилю хаосу у своїх інтересах. У наших силах – не дати їм це зробити».

Та, пояснює політолог, чинна українська влада нерідко програє у комунікаціях. Це проявляється і в коментуванні новин, з якими українці встигають першими ознайомитися, і суперечливими заявами.

«Наприклад, коли спочатку кажуть, що все під контролем, а іноземному виданню заявляють про загрозу на Сході України. Очевидно, що це негативно впливає на всіх українців, сіє у соціумі сумніви та страх.

Тому-то потрібна одна чітка комунікаційна стратегія, спільна позиція та однорідність меседжів. Це пряма необхідність часу та масштабів виклику, щоб всі посадовці та політики стояли на своєму: були готовими воювати та перемагати».

Також, підкреслює політолог, українцям варто менше зважати на «сенсації». На жаль, навіть поважні західні ЗМІ сьогодні опускаються до рівня «жовтої преси», а боротьба російських і західних спецслужб виливається у такі неспокійні заяви та дії.

«Росія була нашим ворогом, вона ним і лишиться. Ми як воювали з росіянами, так і продовжимо, тож щодня очікувати на військову атаку Російської Федерації не потрібно — вона це вже зробила. І зупинила її не стільки консолідована західна позиція, скільки консолідовані дії українського народу», — підсумував Артем Олійник.

Більше читайте у матеріалі: «Ми вісім років живемо в аналогічних загрозах російського вторгнення»: як зберігати спокій у тривожні часи.


Нагадаємо, у парламенті провели нараду через загрозу нового російського вторгнення під головуванням секретаря РНБО Олексія Данілова.

Крім цього, з 14 по 19 лютого особовий склад поліції переведений на посилений режим несення служби. Зокрема, збільшать кількість патрулів, які забезпечуватимуть публічну безпеку та порядок на вулицях та розгорнуть додаткові ситуаційні центри для цілодобового моніторингу оперативної обстановки в країні.

До слова,  Фіртка зібрала поради, як не піддаватись емоціям через загрозу російського вторгнення.


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram та читайте нас у Facebook. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

День єднання, а не нападу. Зеленський запровадив 16 лютого нове свято


Коментарі ()

16.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1425
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

814
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1292
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2506 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3607
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

3032 2

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

355

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

270

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

277

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

886
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5037
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10424 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8883
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7476
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

703
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

903
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

1191
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15663
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1221
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1618
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1537
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1760