Клаус Шваб: Чому економіка вже не повернеться до часів швидкого зростання

 

 

Новая технологическая революция поражает страны стремительно, подобно цунами. Но не стоит ждать столь же стремительного экономического роста. Хватит оглядываться назад: миру нужно привыкать к умеренности.

 

Медленные рыбы умрут

 

Мир должен перестать смотреть назад. После финансового кризиса 2008 года мы потратили слишком много энергии на попытки вернуться в период быстрого расширения экономики. Политика, основанная на ошибочном предположении, что проблемы посткризисного мира всего лишь временное явление, принесла лишь анемичное восстановление и не позволила справиться с главными проблемами, такими как высокая безработица и растущее неравенство.

Посткризисная эра миновала, перед нами «постпосткризисный мир». Это время для принятия нового набора реалистических решений, способствующих распределению коллективного процветания внутри мировой экономики и сегодняшнего дня, и завтрашнего.

В этой новой эре экономический рост будет более медленным (но потенциально более устойчивым), чем он был до кризиса. Его движущей силой станут технологические перемены. Промышленная революция изменила производственный потенциал общества в XIX и XX столетиях. Также и новая волна технологических прорывов задает сейчас новую экономическую и социальную динамику. Разница в том, что эффект от новой революции будет даже сильнее.

Одна из отличительных черт этой революции – масштабы и размах перемен. Промышленная революция совершалась относительно медленно, подобно длинным волнам в океане. Хотя она началась еще в 1780-х, ее реальный эффект не чувствовался вплоть до 1830-х и 1840-х. Нынешняя технологическая революция, напротив, поражает экономику разных стран, как цунами, почти без предупреждения и с неумолимой силой.

Взаимосвязанная природа сегодняшнего мира способствует ускорению темпа перемен. Технологический прогресс свершается внутри комплексной, глубоко интегрированной экосистемы, он одновременно влияет и на экономику, и на правительства, и на безопасность, и на повседневную жизнь людей.

Чтобы воспользоваться плодами быстрых, далеко идущих перемен и подготовить свои страны к этому, политики обязаны рассматривать экосистему, в которой происходят эти перемены, во всей совокупности, обеспечить адаптацию властей, бизнеса и общества к каждому новому сдвигу. Иными словами, конкуренция в экономике XXI века потребует неустанной адаптации.

Ничто не останется нетронутым. Все практики и стандарты придется переосмыслить. Каждой отрасли грозит риск быть перевернутой с ног на голову. Например, сервис краткосрочной аренды автомобилей Uber не только изменил модель передвижения людей, но и, похоже, стал лидером в розничной революции, когда товары и услуги «уберизируются» – потребители платят за их использование, но не владеют ими.

Промышленность схожим образом изменит технология 3D-печати. Цепочки поставок исчезнут или трансформируются – таковы ожидания гендиректора одного крупного производителя алюминия. Он уверен, что для своего успеха фирмам придется предугадывать и реагировать на подобные тенденции. Прошли те дни, когда большие рыбы ели маленьких. В постпосткризисном мире будут доминировать быстрые рыбы, а медленные умрут.

 

Мяч на стороне государства

 

Однако нынешняя технологическая революция не просто меняет все, что мы производим, и то, как мы это производим. Она фундаментально меняет нас самих – наши привычки, интересы, мнение о мире. Взгляните на огромную разницу в том, как молодые люди и старшее поколение интерпретируют конфиденциальность в эпоху интернета. Эта революция также продлевает длительность жизни: сейчас ожидается, что один из двух новорожденных в Швейцарии проживет более 100 лет.

Если подводить баланс, то эффект технологического прогресса будет позитивным. Но это не отрицает ту массу проблем, которые он создает.

Например, автоматизация труда в конечном итоге позволит большему числу людей иметь лучше оплачиваемую и более продуктивную работу. Она лучше подходит к новой эре «талантливости», когда человеческое воображение и инновационность, а не финансовые или природные ресурсы становятся двигателями экономического роста. Однако, если работники не сумеют получить навыки, необходимые для таких новых позиций, они останутся позади.

Власти (больше, чем кто-либо еще) способны контролировать эффект технологических перемен, гарантируя, что проблемы не останутся без внимания, а шансы не упущены. Правительства должны быть в авангарде этих перемен, должны создавать среду, стимулирующую инновации и креативность частного сектора, одновременно заботясь о том, чтобы граждане были готовы к конкуренции.

Конечно, власти не могут всегда опережать тенденции. Им также придется реагировать на новые нужды и потребности. Например, есть ожидания, что государственные сервисы должны соответствовать технологическому уровню и удобству услуг, предлагаемых частными компаниями.

Перемены могут пугать, но они неизбежны. И они дают нам важную возможность улучшить наши системы, наши стратегии и нас самих. Последняя волна технологических перемен еще не поднялась. Мы можем лишь с нетерпением и надеждой ждать, куда она нас принесет.

Клаус Шваб,


Засновник і керівник Всесвітнього економічного форуму,

РБК


25.02.2015 1181 0
Коментарі (0)

10.05.2026
Тетяна Ткаченко

В Івано-Франківську відбулися два мітинги — проти проєкту нового Цивільного кодексу та на підтримку традиційних цінностей. Що говорили учасники акцій — розповідає Фіртка.  

10071 1
04.05.2026

Місяць тому, в Івано-Франківському міському суді розпочався судовий процес, який ініціював відомий бізнесмен та громадський діяч Богдан Пукіш проти низки місцевих медіа.  

7365
27.04.2026
Діана Струк

Про виникнення конфлікту, позиції сторін, перебіг справи та можливий подальший розвиток подій Фіртці розповів представник Уповноваженого з прав людини в Івано-Франківській області Віталій Вербовий. 

6736
24.04.2026
Вікторія Матіїв

«Він був не лише військовим, а передусім людиною — справедливою та принциповою. Упродовж усього життя вірив у незалежну Україну і вважав, що її потрібно відстоювати — у різні періоди й різними способами. Навіть ті, хто не поділяв його поглядів, розуміли: він діє не зі злості, а з глибокого переконання, — пригадує Наталія Савченко свого чоловіка, полеглого воїна Сергія Савченка.

3850
20.04.2026
Вікторія Косович

Сьогодні Артем Жицький поєднує фітнес і відновлення, працюючи з військовими, які повертаються до цивільного життя. Про мотивацію, виклики реабілітації та те, чому відновлення після війни є процесом без фінальної точки, ветеран розповів в інтерв'ю журналістці Фіртки.

2948
14.04.2026
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалась з лікарем-генетиком, професором кафедри медичної біології та медичної генетики Івано-Франківського національного медичного університету Русланом Козовим про те, що насправді означає «спадковість», які генетичні дослідження сьогодні доступні в Україні, що хвилює пацієнтів, та як правильно планувати вагітність, щоб мінімізувати ризики.

5869

Рахманська країна мусить бути невідомо де, але не на земній кулі, бо на ній в принципі не може бути такого місця, де б гуцулові було краще, ніж у себе: поміж цих ґрунів і кичер, гірських річок і озер, толок і царинок, смерекових хат і полонин.

208

Війна  чітко показала хто ворог, і в яких  релігійних структурах він перебуває на території України, ми побачили  хто «розділяв і володарював». 

820

Івано-Франківськ в колаборації з Буковелем приймають вже третю за сто років Зимову Олімпіаду...

9930 2

Проблема України й українського народу не нова — і багато хто в світі цього не розуміє, тому й думають, що все «вирішиться саме собою». Такі твори, як «Тигролови», кажуть про абсолютно протилежне — все вирішимо лише ми самі.

1498
13.05.2026

Війна та постійний стрес істотно впливають на харчову поведінку українців.  

27663
08.05.2026

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

4204
04.05.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

3751
13.05.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

20955
07.05.2026

Згромадження Сестер Пресвятої Родини, засноване в 911 році сестрою Теклею Юзефів, вже понад тисячу років працює з людьми, навчає дітей та підтримує громаду.  

9259 1
04.05.2026

Дев'ятого травня у Погінському монастирі відбудеться XV проща випускників.

842
29.04.2026

У Пійлі відбудеться традиційна спільна молитва за повернення зниклих безвісти захисників України.  

2233
13.05.2026

Тур є продовженням проєкту «Вдома», який став однією з найпомітніших музичних подій початку 2026 року. Перша частина охопила 38 міст України, 30 із яких були з аншлагами, а завершальним етапом стали три великі концерти в київському Палаці спорту.

256
12.05.2026

11 травня 2026 року, між фракціями «Зелені — Рожевий список», «Соціал-демократична партія Німеччини» та «Вільні демократи — Вільні виборці» у міськраді Мюнхена відбулося підписання коаліційного договору, що позначає нову віху в мюнхенській та німецькій політичній історії, а також важливий урок для повоєнної України.   

602
04.05.2026

Всі говорять про нафту, про ціни на пальне, але є ще проблема добрив. Наразі про неї мовчать, адже вона поки що не вдарила по людях, як це відбулося з цінами на пальне…  

1115
29.04.2026

Коли кілька днів тому принц Гаррі з Києва звернувся до Трампа з закликом згадати про Будапештський меморандум та «зробити більше для підтримки України», президент США жорстко відповів та заявив, що саме він говорить від імені Великої Британії більше, ніж сам принц.

1320
20.04.2026

В Болгарії в неділю, 19 квітня, переконливу перемогу (44,7%) отримала коаліція "Прогресивна Болгарія" на чолі з колишнім президентом країни Руменом Радевим, якого вважають проросійським політиком.

2493