Якщо Києво-Печерську Лавру уявити окремою планетою, то храм Святого Феодосія буде її супутником. Причому супутником типу Місяця для Землі – ніби й не далеко, але природні умови кардинально відрізняються.
Так і Києво-Печерський монастир перебуває нині під захистом атмосфери (Московського патріархату), а церква Святого Феодосія пущена у вільне плавання за межами атмосфери (підпорядковується Київському патріархату).
Храм та монастир Феодосія Печерського
Як і багато Печерських храмів церкву Феодосія Печерського будував київський та чигиринський полковник Костянтин Мокієвський. Племінник матері Івана Мазепи, двоюрідний брат гетьмана і один із найхоробріших українських полководців того часу був ще й одним із найбільших меценатів церкви. Виходець із білоцерківської шляхти (як і Мазепа) Мокієвський вважається одним із найближчих соратників Івана Мазепи, як у військово-політичних справах, так і у храмобудівництві.
Дерев'яний храм Феодосія Печерського на плані А.Кальнофойського (1638 р.)
Церкву Феодосія Печерського збудували на місці старішого дерев’яного храму присвяченому цьому ж святому у 1698-1700 рр. Відповідно до легенди храм звели на тому місці, де зупинялася процесія, яка переносила мощі Феодосія із Дальніх Печер до Успенського собору. На місці зупинки ожило сухе дерево, тому тут вирішено було спорудити храм на честь одного із перших руських святих.
Храм був зведений у стилі українського (козацького, мазепинського) бароко за межами лаврських мурів. До 1830 року належав Києво-Печерському монастирю, але потім його віднесли до єпархіальних храмів, наділивши парафією у 200 дворів.
У тому ж 1830 році храм обнесли будівлями та цегляним муром. Нині цей комплекс формує окремий Феодосіївський чоловічий монастир УПЦ КП, створений зовсім недавно. Церква – пам’ятка архітектури національного значення, перебуває у прекрасному стані. Адреса храму: вул.. Лаврська 32. Офіційно храм входить до складу Києво-Печерського історико-культурного заповідника, а відповідно є об’єктом Світової спадщини ЮНЕСКО. Але до складу Києво-Печерського монастиря храм не входить.
Текст та фото Романа Маленкова