Хліба і видовищ! Але в першу чергу – безпека

Що ми, як головний бенефіціар перемоги порядку над хаосом, демократії над деспотією, зможемо запропонувати світу? Світу, який з величезною цікавістю зараз спостерігає за колишньою для себе «терра інкогніта», яку більшість колись не змогли б знайти на глобусі?

Яким ми бачимо розвиток України, її місце у світовому поділі праці?

Крилатий вираз з сатири римлянина Ювенала «Panem et circenses» («Хліба і видовищ») автор вжив в іронічному контексті вічного протиставлення «егоїстичної і гедоністичної сучасності» героїчному минулому. Але, попри іронію, цей вираз добре описує «недосконалу» людську природу.

Люди ніколи не позбавляться егоїзмів, особистих і колективних – бажання кращого собі, своїй родині, спільноті, нації, державі. І завжди, окрім задоволення тілесного, прагнутимуть цікавого, емоційного, ірраціонального, захоплюючого.

З «хлібом» в його збірному образі все зрозуміло, а «видовища» в сучасному світі стали називатися «ентертейментом» чи «контентом».

І, задовольняючи для світу осучаснене гасло «Хліба і контенту», Україна прекрасно може вписатися в глобальне майбутнє.

Ми маємо і третину світових чорноземів, більше сотні корисних копалин, і головний капітал, як кажуть, «нафту майбутнього» – моральних, освічених, трудолюбивих, здатних перемагати, креативних людей.

А ще ми маємо найкрутіші в світі сили оборони. З досвідом перемоги над армією, якої боявся весь світ. І ще не втрачену оборонну промисловість, яка будувала ракети і авіаносці, танки, літаки і «кольчуги».

І на цих складниках ми можемо будувати своє економічне і безпекове майбутнє.

Сьогодні ми всі маємо свій фронт боротьби. Наші герої на передовій відстоюють нашу Незалежність. Є й інший фронт – економічний.

Я хочу зупинитися на чотирьох пріоритетних сферах, в яких бачу перспективи для України.

Перша – це аграрний сектор і переробка.

Друга - енергетика і надра.

Третя – креативна економіка, сектор ІТ і туризм.

Четверта – оборонна промисловість, ВПК.

 «Хліб»

Світ прискореними темпами рухається від індустріального укладу до інформаційного. Метавсесвіти, блокчейн, NFT-токени, віртуальна та доповнена реальності - ці сфери розвиваються шаленими темпами і стають все більшою частиною нашого життя. Креатори та програмісти з України в цих галузях вже займають свої гідні позиції.

Проте, віртуальність існує і цікава лише доти, доки є «реалі» вирощується пшениця, виробляється метал і електроенергія, поки забезпечена базова людська потреба в безпеці.

За оцінками експертів Україна в довоєнний час входила в трійку найбільших постачальників продовольства на світовий ринок.

Україна була в топ-5 світових експортерів ячменю, кукурудзи, пшениці, жита, рапсу, була світовим лідером (з 40% світового ринку) з виробництва насіння соняшника та соняшникової олії. 

А наші ягоди, мед, горіхи та інше? Вони завжди мали попит і є в дефіциті на світовому ринку.

Вже зараз Україна демонструє, що вона грає важливу роль в глобальній продовольчій безпеці. І цю роль ми повинні утримувати та розвивати.

Разом з тим, ми не повинні залишатися виробниками лише аграрної сировини. Важливим завданням є інвестування в перероблення. Адже головна додана вартість і найбільше робочих місць є саме в перероблюванні та виробництві кінцевого для споживача продукту. Варто залишати якомога більше цієї доданої вартості в Україні.

Ще одна світова тенденція, на яку треба  зважати – це органічне сільське господарство. На органічну продукцію стабільно зростає попит, і ми можемо також це використати.

Іноземці, які приїжджають в Україну дивуються смаку і якості нашої їжі, продуктів. Тому в українське сільське господарство готові інвестувати як країни Заходу, так і Азії. Також варто створити умови для міжнародного бізнесу, який припинив свою роботу в країні-агресорі. Ми повинні бути готовими до перенесення бізнесів світових корпорацій з росії в Україну.

Прогнозований дефіцит продовольства у світі у майбутньому – це можливість для України, яку ми повинні використати та заповнити.


Розширивши тему «хліба» до меж того, що називаються «комодітіз», можна додати і енергетику та надра.

Україна має понад 100 видів корисних копалин.

  • 18% розвіданих світових запасів залізної руди (шостий показник у світі з виробництва чорних металів),
  • 20% титану (до речі Україна разом із США та Китаєм є в трійці країн, які мають повний цикл виробництва титанового прокату).
  • 10% світових запасів марганцевих руд,
  • Графіт,
  • Вугілля та багато інших ресурсів надр.

Україна може і повинна стати також важливим гравцем на європейському енергетичному ринку.

В нас є колосальні запаси нетрадиційних видів вуглеводнів — сланцевого газу і нафти. За оцінками Адміністрації енергетичної інформації США ресурси сланцевого газу на території України складають близько 2% світових запасів.

Україна входить в дуже вузький клуб країн, які мають атомну генерацію. Небагато країн мають більше ядерних реакторів, ніж є в Україні.

Причорноморська зона та Карпати мають добрий ресурс для вітрової енергетики.

Гідроенергетика великих і малих річок. Звичайно з дотриманням екологічних норм та екологічної безпеки.

Україна може стати не лише енергонезалежною, а й експортувати енергетичні ресурси.

«Видовища» або ж «контент»

Згадуваний вище людський потенціал є основою третьої сфери, про яку я хочу говорити сьогодні. Це – креативні індустрії і туризм.

Сектор Інформаційних технологій, та ширше – креативна індустрія, повинні також стати пріоритетними галузями в Україні.

Ми маємо добру природничу освіту. Наші ІТ-фахівці затребувані в цілому світі. Лише в Європі є дефіцит 1 млн таких фахівців. І це число зростає. Але варто створити для них умови праці в Україні.

Креативні індустрії  -  фактично найновіша галузь, яка створює багато високооплачуваних робочих місць та дає чи не найбільшу додану вартість.

Це ринок, що найшвидше розвивається у світі протягом останніх п’яти-семи років.

До креативних індустрій належать крім комп’ютерного програмування, кіновиробництво, нові медіа, реклама, архітектура, театр, телебачення й радіо, музика, мода, видавнича справа і подібне.

В Україні вже закладені юридичні норми для розуміння, що таке креативні індустрії та з’являється ідеологія їх державної підтримки. 

Креативні індустрії — це та сучасна галузь, яка могла б не лише задовільнити потребу в створенні високооплачуваних робочих місць, а й «затримати» молодь в країні, не кажучи про значне поповнення місцевих та державного бюджету.

Ми зараз чуємо про цікавість і захоплення світу нашими захисниками. Без сумнівів, в майбутньому для світового кінопрокату буде знято багато кінофільмів про нашу боротьбу, про нашу історію.

Україна – вже бренд. На жаль, дуже дорогою ціною – ціною життів наших Героїв, ціною здоров’я наших дітей.

Очікувано, що в післявоєнний час Україна стане більш актуальною і для закордонного туризму, що приведе до відродження та значного росту туристичного бізнесу.

«Що це за земля, яка породила героїв, що виграли світову битву демократії над деспотією, битву добра над злом?», - таке питання зараз є цікавим для світу.

Нам є що показати туристам!

Сфера туристичних інтересів в Україні включає як активні види відпочинку та спортивного туризму (відомий не лише в Європі гірськолижний комплекс Буковель в Карпатах), так і подорожі-експедиції, де об'єктом пізнання є багата археологічна та релігійна історія країни, її культура і природа (ліси, озера, гори та узбережжя Чорного моря).

Зокрема, в Україні знаходяться такі об'єкти Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, як Києво-Печерська лавра і Софійський собор, в якому хрестилася донька київського князя Ярослава Мудрого, майбутня французька королева Агнеса І (Анна Київська).

Україна - це земля, де в різний час жили скіфи і кельти, фракійці і хорвати, тюрки, хозари і слов’яни, це край трипільської культури і Кам’яної Могили з її містичною 30-тисячолітньою історією. 

Це край короля Данила Галицького, який в 1253 році прийняв королівську корону від  легата папи Інокентія IV абата Опізо та ще в ті часи протистояв навалі деспотичної орди зі сходу.

Це край козаків, які разом з польським військом в поході 1618 року взяли в облогу та мало не спалили Москву, і які найманцями брали участь (разом із Д’Артаньяном?) в знаменитій облозі фортеці Ла-Рошель під час англо-французької війни 1627-1629 років, про яку йдеться в романі Александра Дюма «Три мушкетери».

В Україні під охороною держави перебувають понад 140 тисяч пам'яток історії та культури, зокрема:

  • понад 100 тисяч пам’яток історії та археології,
  • понад 15 600 пам'яток архітектури,
  • 12 історико-культурних заповідників,
  • 55 національних природних парків.

Перспективним може бути також напрямок гастрономічного туризму.

Останнім часом значне зростання зацікавлення туристів викликали подорожі в Чорнобильську зону. А в післявоєнний час виникне попит на відвідання місць бойових дій, в місця, де порядок переміг хаос, а демократія і воля - деспотію. Маріуполь, Буча, Ірпінь, Бахмут… Ці назви відомі цілому світові! На жаль…

…Але в першу чергу безпека та ВПК

Головна схожість України та Ізраїлю полягає в тому, що обидві країни мають недружніх сусідів. Саме тому висока частка витрат на військову сферу для нас неминуча. Свого часу дві війни Ізраїлю дали імпульс розвитку військово-промислового комплексу країни. Саме сфера ВПК стала головним роботодавцем Ізраїлю, країна є лідером воєнної промисловості, а експорт озброєння – важливим джерелом бюджету.

Безперечно, що ВПК в післявоєнний час буде в пріоритеті українського уряду, а українські виробничі та конструкторські потужності в синергії з іноземними інвестиціями, інноваціями та технологіями можуть дати поштовх для лідерства в сучасному прибутковому військовому виробництві.

Українські конструктори спроєктували та виготовили протикорабельну ракету «Нептун», якою 13 квітня 2022 року в Чорному морі вражений та потоплений флагман російського флоту – крейсер «Москва».

Військово-промисловий комплекс, оборонна промисловість мають добрі традиції в Україні.

Україна відома своїми:

  • Південним машинобудівним заводом в місті Дніпро, який виготовляв унікальну ракетно-космічну техніку,
  • авіаційним Заводом і Конструкторським Бюро імені Антонова, творцем «Мрії»,
  • заводом з випуску авіадвигунів та турбін атомних електростанцій «Мотор Січ»,
  • Харківським танковим заводом імені Малишева,
  • суднобудівними верфами Миколаєва, які виготовляли авіаносні крейсери,
  • та багато інших.

Звичайно, що відновити багато підприємств в сучасному конкурентному світі не є реальним, але вказаний досвід підтверджує, що в Україні традиційно сильні природничо-наукова й інженерна школи, і це також є одним із важливих аргументів для інвестування в розвиток виробництв і конструкторських бюро у сфери близькі до Військово-промислового комплексу.


На одній із британських конференцій я почув фразу, що «Україна повинна бути сильна в безпековому плані, як Ізраїль, в економічному та промисловому – як Німеччина, в інформаційному і цифровому – як Естонія, а по рівню заможності – як Швейцарія».

Нам під силу не лише все це, а й більше – запропонувати світу нову раціональність, нові смисли, нову етику.

Але це вже інша історія...

Андрій Левкович, 

кандидат економічних наук,

Президент Івано-Франківської

Торгово-Промислової Палати


09.07.2025
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю професорка кафедри судової медицини Івано-Франківського національного медичного університету Наталія Козань розповіла про процес та методи ідентифікації тіл загиблих військових, виклики, з якими стикаються фахівці та чому ця робота — це насамперед про гідність.  

1228
05.07.2025
Вікторія Косович

Про те, що таке фемінізм, як він розвивався в українському суспільстві та чому його не потрібно боятися, Фіртка поспілкувалася з журналісткою та письменницею, авторкою книги "Слово на літеру "Ф" Іриною Славінською.

1007
30.06.2025
Тетяна Ткаченко

Про актуальність проблеми больового синдрому в периопераційному періоді журналістці Фіртки розповів завідувач кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Івано-Франківського національного медичного університету, професор Іван Тітов.  

2016
26.06.2025
Олег Головенський

Фіртка вже проаналізувала декларації нардепів, керівників рад, ОВА та голів громад Прикарпаття за 2024 рік. Сьогодні — фінальна частина: декларації керівників правоохоронних органів області.

3486
24.06.2025
Павло Мінка

19 червня 2025 року Івано-Франківська обласна прокуратура повідомила: судитимуть організатора злочинної групи торговців бурштином.

1297
21.06.2025
Діана Струк

Нікіта Тітов — художник, плакатист, ілюстратор. Ще кілька десятиліть тому він називав себе «ватніком», а сьогодні його роботи — символи українського спротиву. Його плакати надихають, підтримують і попереджають: Україна — сильна, і вона не зламається.

1284

По соцмережах пішла дискусія про зрізані кілька дерев (ялинок) на Івано-Франківській Площі Ринок. «Політично» мотивований ґвалт наростає. Аж до вимог «засадити» ринкову площу деревами та зробити парк.

1577

Гадаю багато хто був свідком такої ситуації в церкві, коли дитина могла пробігтись у церкві, кудись заглядати, можливо щось голосно запитувати й одразу отримати зауваження або присоромлення від інших, часто старших, людей або бабусь.

449

Ніколи ідіотизм не стає більш очевидним, як у момент, коли починають його зводити у абсолют великі писарі сентиментально-переконливих текстів у редакційних кімнатах центрів, які «творять думки».

1095

Тема про заборону абортів, яку вчора запустила Івано-Франківська міськрада, не «від добра» і, звісно, «для піару». Якщо «піаром» вважати висловлення консервативної правої традиціоналістської політичної позиції.

1259
04.07.2025

Харчування під час війни немає відрізнятись від звичного раціону, який був у мирний час, та обов'язково повинне бути збалансованим. 

24216
30.06.2025

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

469
26.06.2025

Мер зазначив, що це приватний бізнес, а тому місто не видає земельні ділянки чи майно для таких закладів.

2629
05.07.2025

Протягом двох днів, 12-13 липня, у Погінському монастирі Успіння Матері Божої відбудеться XVI міжнародний з'їзд Апостольства страждальної Матері Божої покровительки доброї смерті.  

541
30.06.2025

У рамках цього благодійного заходу зібрали 78 тисяч 320 гривень на підтримку 10 окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс».  

1459
27.06.2025

Сьогодні, 27 червня, віряни відзначають свято Найсолодшого Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа – Людинолюбця.  

644
24.06.2025

Один чоловік ходив по окрузі, проклинаючи священика та розповсюджуючи про нього по всій парафії брехливі, злісні чутки.

15329
01.07.2025

Плакати Нікіти Тітова надихають, підтримують і попереджають: Україна — сильна, і вона не зламається. Художник прагне, аби про героїзм українців знали в усьому світі.  

448
09.07.2025

Президент США Дональд Трамп, аби втримати пУтіна від вторгнення в Україну, погрожував російському диктатору «розбомбити Москву до бісової матері».

453
04.07.2025

«Більдерберзький клуб» — одна із найбільш загадкових закритих «тусовок». Зустрічі клубу щороку тривають кілька днів щоразу в іншому місці.

1283 1
02.07.2025

Президент США Дональд Трамп оглянув новий центр утримання мігрантів "Алігатор Алькатрас" у Південній Флориді.  

585
26.06.2025

Рішення саміту НАТО, ухвалене у Гаазі за підтримки президента США Дональда Трампа, підтверджує статус росії як спільної загрози для всього Альянсу.  

494