Хліба і видовищ! Але в першу чергу – безпека

Що ми, як головний бенефіціар перемоги порядку над хаосом, демократії над деспотією, зможемо запропонувати світу? Світу, який з величезною цікавістю зараз спостерігає за колишньою для себе «терра інкогніта», яку більшість колись не змогли б знайти на глобусі?

Яким ми бачимо розвиток України, її місце у світовому поділі праці?

Крилатий вираз з сатири римлянина Ювенала «Panem et circenses» («Хліба і видовищ») автор вжив в іронічному контексті вічного протиставлення «егоїстичної і гедоністичної сучасності» героїчному минулому. Але, попри іронію, цей вираз добре описує «недосконалу» людську природу.

Люди ніколи не позбавляться егоїзмів, особистих і колективних – бажання кращого собі, своїй родині, спільноті, нації, державі. І завжди, окрім задоволення тілесного, прагнутимуть цікавого, емоційного, ірраціонального, захоплюючого.

З «хлібом» в його збірному образі все зрозуміло, а «видовища» в сучасному світі стали називатися «ентертейментом» чи «контентом».

І, задовольняючи для світу осучаснене гасло «Хліба і контенту», Україна прекрасно може вписатися в глобальне майбутнє.

Ми маємо і третину світових чорноземів, більше сотні корисних копалин, і головний капітал, як кажуть, «нафту майбутнього» – моральних, освічених, трудолюбивих, здатних перемагати, креативних людей.

А ще ми маємо найкрутіші в світі сили оборони. З досвідом перемоги над армією, якої боявся весь світ. І ще не втрачену оборонну промисловість, яка будувала ракети і авіаносці, танки, літаки і «кольчуги».

І на цих складниках ми можемо будувати своє економічне і безпекове майбутнє.

Сьогодні ми всі маємо свій фронт боротьби. Наші герої на передовій відстоюють нашу Незалежність. Є й інший фронт – економічний.

Я хочу зупинитися на чотирьох пріоритетних сферах, в яких бачу перспективи для України.

Перша – це аграрний сектор і переробка.

Друга - енергетика і надра.

Третя – креативна економіка, сектор ІТ і туризм.

Четверта – оборонна промисловість, ВПК.

 «Хліб»

Світ прискореними темпами рухається від індустріального укладу до інформаційного. Метавсесвіти, блокчейн, NFT-токени, віртуальна та доповнена реальності - ці сфери розвиваються шаленими темпами і стають все більшою частиною нашого життя. Креатори та програмісти з України в цих галузях вже займають свої гідні позиції.

Проте, віртуальність існує і цікава лише доти, доки є «реалі» вирощується пшениця, виробляється метал і електроенергія, поки забезпечена базова людська потреба в безпеці.

За оцінками експертів Україна в довоєнний час входила в трійку найбільших постачальників продовольства на світовий ринок.

Україна була в топ-5 світових експортерів ячменю, кукурудзи, пшениці, жита, рапсу, була світовим лідером (з 40% світового ринку) з виробництва насіння соняшника та соняшникової олії. 

А наші ягоди, мед, горіхи та інше? Вони завжди мали попит і є в дефіциті на світовому ринку.

Вже зараз Україна демонструє, що вона грає важливу роль в глобальній продовольчій безпеці. І цю роль ми повинні утримувати та розвивати.

Разом з тим, ми не повинні залишатися виробниками лише аграрної сировини. Важливим завданням є інвестування в перероблення. Адже головна додана вартість і найбільше робочих місць є саме в перероблюванні та виробництві кінцевого для споживача продукту. Варто залишати якомога більше цієї доданої вартості в Україні.

Ще одна світова тенденція, на яку треба  зважати – це органічне сільське господарство. На органічну продукцію стабільно зростає попит, і ми можемо також це використати.

Іноземці, які приїжджають в Україну дивуються смаку і якості нашої їжі, продуктів. Тому в українське сільське господарство готові інвестувати як країни Заходу, так і Азії. Також варто створити умови для міжнародного бізнесу, який припинив свою роботу в країні-агресорі. Ми повинні бути готовими до перенесення бізнесів світових корпорацій з росії в Україну.

Прогнозований дефіцит продовольства у світі у майбутньому – це можливість для України, яку ми повинні використати та заповнити.


Розширивши тему «хліба» до меж того, що називаються «комодітіз», можна додати і енергетику та надра.

Україна має понад 100 видів корисних копалин.

  • 18% розвіданих світових запасів залізної руди (шостий показник у світі з виробництва чорних металів),
  • 20% титану (до речі Україна разом із США та Китаєм є в трійці країн, які мають повний цикл виробництва титанового прокату).
  • 10% світових запасів марганцевих руд,
  • Графіт,
  • Вугілля та багато інших ресурсів надр.

Україна може і повинна стати також важливим гравцем на європейському енергетичному ринку.

В нас є колосальні запаси нетрадиційних видів вуглеводнів — сланцевого газу і нафти. За оцінками Адміністрації енергетичної інформації США ресурси сланцевого газу на території України складають близько 2% світових запасів.

Україна входить в дуже вузький клуб країн, які мають атомну генерацію. Небагато країн мають більше ядерних реакторів, ніж є в Україні.

Причорноморська зона та Карпати мають добрий ресурс для вітрової енергетики.

Гідроенергетика великих і малих річок. Звичайно з дотриманням екологічних норм та екологічної безпеки.

Україна може стати не лише енергонезалежною, а й експортувати енергетичні ресурси.

«Видовища» або ж «контент»

Згадуваний вище людський потенціал є основою третьої сфери, про яку я хочу говорити сьогодні. Це – креативні індустрії і туризм.

Сектор Інформаційних технологій, та ширше – креативна індустрія, повинні також стати пріоритетними галузями в Україні.

Ми маємо добру природничу освіту. Наші ІТ-фахівці затребувані в цілому світі. Лише в Європі є дефіцит 1 млн таких фахівців. І це число зростає. Але варто створити для них умови праці в Україні.

Креативні індустрії  -  фактично найновіша галузь, яка створює багато високооплачуваних робочих місць та дає чи не найбільшу додану вартість.

Це ринок, що найшвидше розвивається у світі протягом останніх п’яти-семи років.

До креативних індустрій належать крім комп’ютерного програмування, кіновиробництво, нові медіа, реклама, архітектура, театр, телебачення й радіо, музика, мода, видавнича справа і подібне.

В Україні вже закладені юридичні норми для розуміння, що таке креативні індустрії та з’являється ідеологія їх державної підтримки. 

Креативні індустрії — це та сучасна галузь, яка могла б не лише задовільнити потребу в створенні високооплачуваних робочих місць, а й «затримати» молодь в країні, не кажучи про значне поповнення місцевих та державного бюджету.

Ми зараз чуємо про цікавість і захоплення світу нашими захисниками. Без сумнівів, в майбутньому для світового кінопрокату буде знято багато кінофільмів про нашу боротьбу, про нашу історію.

Україна – вже бренд. На жаль, дуже дорогою ціною – ціною життів наших Героїв, ціною здоров’я наших дітей.

Очікувано, що в післявоєнний час Україна стане більш актуальною і для закордонного туризму, що приведе до відродження та значного росту туристичного бізнесу.

«Що це за земля, яка породила героїв, що виграли світову битву демократії над деспотією, битву добра над злом?», - таке питання зараз є цікавим для світу.

Нам є що показати туристам!

Сфера туристичних інтересів в Україні включає як активні види відпочинку та спортивного туризму (відомий не лише в Європі гірськолижний комплекс Буковель в Карпатах), так і подорожі-експедиції, де об'єктом пізнання є багата археологічна та релігійна історія країни, її культура і природа (ліси, озера, гори та узбережжя Чорного моря).

Зокрема, в Україні знаходяться такі об'єкти Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, як Києво-Печерська лавра і Софійський собор, в якому хрестилася донька київського князя Ярослава Мудрого, майбутня французька королева Агнеса І (Анна Київська).

Україна - це земля, де в різний час жили скіфи і кельти, фракійці і хорвати, тюрки, хозари і слов’яни, це край трипільської культури і Кам’яної Могили з її містичною 30-тисячолітньою історією. 

Це край короля Данила Галицького, який в 1253 році прийняв королівську корону від  легата папи Інокентія IV абата Опізо та ще в ті часи протистояв навалі деспотичної орди зі сходу.

Це край козаків, які разом з польським військом в поході 1618 року взяли в облогу та мало не спалили Москву, і які найманцями брали участь (разом із Д’Артаньяном?) в знаменитій облозі фортеці Ла-Рошель під час англо-французької війни 1627-1629 років, про яку йдеться в романі Александра Дюма «Три мушкетери».

В Україні під охороною держави перебувають понад 140 тисяч пам'яток історії та культури, зокрема:

  • понад 100 тисяч пам’яток історії та археології,
  • понад 15 600 пам'яток архітектури,
  • 12 історико-культурних заповідників,
  • 55 національних природних парків.

Перспективним може бути також напрямок гастрономічного туризму.

Останнім часом значне зростання зацікавлення туристів викликали подорожі в Чорнобильську зону. А в післявоєнний час виникне попит на відвідання місць бойових дій, в місця, де порядок переміг хаос, а демократія і воля - деспотію. Маріуполь, Буча, Ірпінь, Бахмут… Ці назви відомі цілому світові! На жаль…

…Але в першу чергу безпека та ВПК

Головна схожість України та Ізраїлю полягає в тому, що обидві країни мають недружніх сусідів. Саме тому висока частка витрат на військову сферу для нас неминуча. Свого часу дві війни Ізраїлю дали імпульс розвитку військово-промислового комплексу країни. Саме сфера ВПК стала головним роботодавцем Ізраїлю, країна є лідером воєнної промисловості, а експорт озброєння – важливим джерелом бюджету.

Безперечно, що ВПК в післявоєнний час буде в пріоритеті українського уряду, а українські виробничі та конструкторські потужності в синергії з іноземними інвестиціями, інноваціями та технологіями можуть дати поштовх для лідерства в сучасному прибутковому військовому виробництві.

Українські конструктори спроєктували та виготовили протикорабельну ракету «Нептун», якою 13 квітня 2022 року в Чорному морі вражений та потоплений флагман російського флоту – крейсер «Москва».

Військово-промисловий комплекс, оборонна промисловість мають добрі традиції в Україні.

Україна відома своїми:

  • Південним машинобудівним заводом в місті Дніпро, який виготовляв унікальну ракетно-космічну техніку,
  • авіаційним Заводом і Конструкторським Бюро імені Антонова, творцем «Мрії»,
  • заводом з випуску авіадвигунів та турбін атомних електростанцій «Мотор Січ»,
  • Харківським танковим заводом імені Малишева,
  • суднобудівними верфами Миколаєва, які виготовляли авіаносні крейсери,
  • та багато інших.

Звичайно, що відновити багато підприємств в сучасному конкурентному світі не є реальним, але вказаний досвід підтверджує, що в Україні традиційно сильні природничо-наукова й інженерна школи, і це також є одним із важливих аргументів для інвестування в розвиток виробництв і конструкторських бюро у сфери близькі до Військово-промислового комплексу.


На одній із британських конференцій я почув фразу, що «Україна повинна бути сильна в безпековому плані, як Ізраїль, в економічному та промисловому – як Німеччина, в інформаційному і цифровому – як Естонія, а по рівню заможності – як Швейцарія».

Нам під силу не лише все це, а й більше – запропонувати світу нову раціональність, нові смисли, нову етику.

Але це вже інша історія...

Андрій Левкович, 

кандидат економічних наук,

Президент Івано-Франківської

Торгово-Промислової Палати


05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

720
31.08.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

900
30.08.2025

Кримінальний шлейф компанії-переможця «Коста-Проект» викликає занепокоєння щодо прозорості будівництва системи лінійної телемеханіки.  

6890
29.08.2025
Олег Головенський

Рівно рік тому чимало експертів та аналітиків як крайній сценарій прогнозували перемир’я у війні та вибори президента, Верховної та місцевих рад на весну або на осінь вже поточного 2025 року.  

1571
27.08.2025

Формальний аудит і кримінальний шлейф компанії-переможця змушують задуматися.

2315
24.08.2025

Від сміттєвих баків до бюджетних схем: як міста розпоряджаються коштами на відходи?

2505

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

446

Східне християнство — найпоширеніша релігійна традиція в Україні. Православна церква України і Українська греко-католицька церква мають подібний устав і обряди, і вони глибоко вкорінені в українську культуру.  

740

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1490

Вмираючи, сер Ніколас Горацій Аспер марив пророцтвами Нострадамуса, вавилонським краєзнавством і курсами лондонської біржи, співав псалми і сури арабською, пророкував Антихриста (в його арабському варіанті – Джаджала) і спілкувався з астральними привидами давніх царів.

877
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

467
02.09.2025

Завдяки сприятливим погодним умовам та щоденній праці аграріїв завершили збирання ранніх зернових культур.  

839
27.08.2025

27 серпня в Україні відзначають День українського сала — продукту, що давно став символом національної кухні та традицій.  

2526
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

667
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1235 1
30.08.2025

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

871
26.08.2025

Святкове моління очолив Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин.  

1314
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

881
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1174
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

694
16.08.2025

Так виглядає, що Трамп принижений путіним. Трамп ризикнув, поставивши на кон хоч і не все, але багато. І програв. Перед самітом на Алясці він заявляв, що якщо не досягне за результатами особистої зустрічі припинення вогню в Україні, то буде незадоволеним. Припинення вогню він не отримав. Але після тригодинних переговорів заявив, що оцінка зустрічі — «десять з десяти».  

2680 12