Хліба і видовищ! Але в першу чергу – безпека

Що ми, як головний бенефіціар перемоги порядку над хаосом, демократії над деспотією, зможемо запропонувати світу? Світу, який з величезною цікавістю зараз спостерігає за колишньою для себе «терра інкогніта», яку більшість колись не змогли б знайти на глобусі?

Яким ми бачимо розвиток України, її місце у світовому поділі праці?

Крилатий вираз з сатири римлянина Ювенала «Panem et circenses» («Хліба і видовищ») автор вжив в іронічному контексті вічного протиставлення «егоїстичної і гедоністичної сучасності» героїчному минулому. Але, попри іронію, цей вираз добре описує «недосконалу» людську природу.

Люди ніколи не позбавляться егоїзмів, особистих і колективних – бажання кращого собі, своїй родині, спільноті, нації, державі. І завжди, окрім задоволення тілесного, прагнутимуть цікавого, емоційного, ірраціонального, захоплюючого.

З «хлібом» в його збірному образі все зрозуміло, а «видовища» в сучасному світі стали називатися «ентертейментом» чи «контентом».

І, задовольняючи для світу осучаснене гасло «Хліба і контенту», Україна прекрасно може вписатися в глобальне майбутнє.

Ми маємо і третину світових чорноземів, більше сотні корисних копалин, і головний капітал, як кажуть, «нафту майбутнього» – моральних, освічених, трудолюбивих, здатних перемагати, креативних людей.

А ще ми маємо найкрутіші в світі сили оборони. З досвідом перемоги над армією, якої боявся весь світ. І ще не втрачену оборонну промисловість, яка будувала ракети і авіаносці, танки, літаки і «кольчуги».

І на цих складниках ми можемо будувати своє економічне і безпекове майбутнє.

Сьогодні ми всі маємо свій фронт боротьби. Наші герої на передовій відстоюють нашу Незалежність. Є й інший фронт – економічний.

Я хочу зупинитися на чотирьох пріоритетних сферах, в яких бачу перспективи для України.

Перша – це аграрний сектор і переробка.

Друга - енергетика і надра.

Третя – креативна економіка, сектор ІТ і туризм.

Четверта – оборонна промисловість, ВПК.

 «Хліб»

Світ прискореними темпами рухається від індустріального укладу до інформаційного. Метавсесвіти, блокчейн, NFT-токени, віртуальна та доповнена реальності - ці сфери розвиваються шаленими темпами і стають все більшою частиною нашого життя. Креатори та програмісти з України в цих галузях вже займають свої гідні позиції.

Проте, віртуальність існує і цікава лише доти, доки є «реалі» вирощується пшениця, виробляється метал і електроенергія, поки забезпечена базова людська потреба в безпеці.

За оцінками експертів Україна в довоєнний час входила в трійку найбільших постачальників продовольства на світовий ринок.

Україна була в топ-5 світових експортерів ячменю, кукурудзи, пшениці, жита, рапсу, була світовим лідером (з 40% світового ринку) з виробництва насіння соняшника та соняшникової олії. 

А наші ягоди, мед, горіхи та інше? Вони завжди мали попит і є в дефіциті на світовому ринку.

Вже зараз Україна демонструє, що вона грає важливу роль в глобальній продовольчій безпеці. І цю роль ми повинні утримувати та розвивати.

Разом з тим, ми не повинні залишатися виробниками лише аграрної сировини. Важливим завданням є інвестування в перероблення. Адже головна додана вартість і найбільше робочих місць є саме в перероблюванні та виробництві кінцевого для споживача продукту. Варто залишати якомога більше цієї доданої вартості в Україні.

Ще одна світова тенденція, на яку треба  зважати – це органічне сільське господарство. На органічну продукцію стабільно зростає попит, і ми можемо також це використати.

Іноземці, які приїжджають в Україну дивуються смаку і якості нашої їжі, продуктів. Тому в українське сільське господарство готові інвестувати як країни Заходу, так і Азії. Також варто створити умови для міжнародного бізнесу, який припинив свою роботу в країні-агресорі. Ми повинні бути готовими до перенесення бізнесів світових корпорацій з росії в Україну.

Прогнозований дефіцит продовольства у світі у майбутньому – це можливість для України, яку ми повинні використати та заповнити.


Розширивши тему «хліба» до меж того, що називаються «комодітіз», можна додати і енергетику та надра.

Україна має понад 100 видів корисних копалин.

  • 18% розвіданих світових запасів залізної руди (шостий показник у світі з виробництва чорних металів),
  • 20% титану (до речі Україна разом із США та Китаєм є в трійці країн, які мають повний цикл виробництва титанового прокату).
  • 10% світових запасів марганцевих руд,
  • Графіт,
  • Вугілля та багато інших ресурсів надр.

Україна може і повинна стати також важливим гравцем на європейському енергетичному ринку.

В нас є колосальні запаси нетрадиційних видів вуглеводнів — сланцевого газу і нафти. За оцінками Адміністрації енергетичної інформації США ресурси сланцевого газу на території України складають близько 2% світових запасів.

Україна входить в дуже вузький клуб країн, які мають атомну генерацію. Небагато країн мають більше ядерних реакторів, ніж є в Україні.

Причорноморська зона та Карпати мають добрий ресурс для вітрової енергетики.

Гідроенергетика великих і малих річок. Звичайно з дотриманням екологічних норм та екологічної безпеки.

Україна може стати не лише енергонезалежною, а й експортувати енергетичні ресурси.

«Видовища» або ж «контент»

Згадуваний вище людський потенціал є основою третьої сфери, про яку я хочу говорити сьогодні. Це – креативні індустрії і туризм.

Сектор Інформаційних технологій, та ширше – креативна індустрія, повинні також стати пріоритетними галузями в Україні.

Ми маємо добру природничу освіту. Наші ІТ-фахівці затребувані в цілому світі. Лише в Європі є дефіцит 1 млн таких фахівців. І це число зростає. Але варто створити для них умови праці в Україні.

Креативні індустрії  -  фактично найновіша галузь, яка створює багато високооплачуваних робочих місць та дає чи не найбільшу додану вартість.

Це ринок, що найшвидше розвивається у світі протягом останніх п’яти-семи років.

До креативних індустрій належать крім комп’ютерного програмування, кіновиробництво, нові медіа, реклама, архітектура, театр, телебачення й радіо, музика, мода, видавнича справа і подібне.

В Україні вже закладені юридичні норми для розуміння, що таке креативні індустрії та з’являється ідеологія їх державної підтримки. 

Креативні індустрії — це та сучасна галузь, яка могла б не лише задовільнити потребу в створенні високооплачуваних робочих місць, а й «затримати» молодь в країні, не кажучи про значне поповнення місцевих та державного бюджету.

Ми зараз чуємо про цікавість і захоплення світу нашими захисниками. Без сумнівів, в майбутньому для світового кінопрокату буде знято багато кінофільмів про нашу боротьбу, про нашу історію.

Україна – вже бренд. На жаль, дуже дорогою ціною – ціною життів наших Героїв, ціною здоров’я наших дітей.

Очікувано, що в післявоєнний час Україна стане більш актуальною і для закордонного туризму, що приведе до відродження та значного росту туристичного бізнесу.

«Що це за земля, яка породила героїв, що виграли світову битву демократії над деспотією, битву добра над злом?», - таке питання зараз є цікавим для світу.

Нам є що показати туристам!

Сфера туристичних інтересів в Україні включає як активні види відпочинку та спортивного туризму (відомий не лише в Європі гірськолижний комплекс Буковель в Карпатах), так і подорожі-експедиції, де об'єктом пізнання є багата археологічна та релігійна історія країни, її культура і природа (ліси, озера, гори та узбережжя Чорного моря).

Зокрема, в Україні знаходяться такі об'єкти Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, як Києво-Печерська лавра і Софійський собор, в якому хрестилася донька київського князя Ярослава Мудрого, майбутня французька королева Агнеса І (Анна Київська).

Україна - це земля, де в різний час жили скіфи і кельти, фракійці і хорвати, тюрки, хозари і слов’яни, це край трипільської культури і Кам’яної Могили з її містичною 30-тисячолітньою історією. 

Це край короля Данила Галицького, який в 1253 році прийняв королівську корону від  легата папи Інокентія IV абата Опізо та ще в ті часи протистояв навалі деспотичної орди зі сходу.

Це край козаків, які разом з польським військом в поході 1618 року взяли в облогу та мало не спалили Москву, і які найманцями брали участь (разом із Д’Артаньяном?) в знаменитій облозі фортеці Ла-Рошель під час англо-французької війни 1627-1629 років, про яку йдеться в романі Александра Дюма «Три мушкетери».

В Україні під охороною держави перебувають понад 140 тисяч пам'яток історії та культури, зокрема:

  • понад 100 тисяч пам’яток історії та археології,
  • понад 15 600 пам'яток архітектури,
  • 12 історико-культурних заповідників,
  • 55 національних природних парків.

Перспективним може бути також напрямок гастрономічного туризму.

Останнім часом значне зростання зацікавлення туристів викликали подорожі в Чорнобильську зону. А в післявоєнний час виникне попит на відвідання місць бойових дій, в місця, де порядок переміг хаос, а демократія і воля - деспотію. Маріуполь, Буча, Ірпінь, Бахмут… Ці назви відомі цілому світові! На жаль…

…Але в першу чергу безпека та ВПК

Головна схожість України та Ізраїлю полягає в тому, що обидві країни мають недружніх сусідів. Саме тому висока частка витрат на військову сферу для нас неминуча. Свого часу дві війни Ізраїлю дали імпульс розвитку військово-промислового комплексу країни. Саме сфера ВПК стала головним роботодавцем Ізраїлю, країна є лідером воєнної промисловості, а експорт озброєння – важливим джерелом бюджету.

Безперечно, що ВПК в післявоєнний час буде в пріоритеті українського уряду, а українські виробничі та конструкторські потужності в синергії з іноземними інвестиціями, інноваціями та технологіями можуть дати поштовх для лідерства в сучасному прибутковому військовому виробництві.

Українські конструктори спроєктували та виготовили протикорабельну ракету «Нептун», якою 13 квітня 2022 року в Чорному морі вражений та потоплений флагман російського флоту – крейсер «Москва».

Військово-промисловий комплекс, оборонна промисловість мають добрі традиції в Україні.

Україна відома своїми:

  • Південним машинобудівним заводом в місті Дніпро, який виготовляв унікальну ракетно-космічну техніку,
  • авіаційним Заводом і Конструкторським Бюро імені Антонова, творцем «Мрії»,
  • заводом з випуску авіадвигунів та турбін атомних електростанцій «Мотор Січ»,
  • Харківським танковим заводом імені Малишева,
  • суднобудівними верфами Миколаєва, які виготовляли авіаносні крейсери,
  • та багато інших.

Звичайно, що відновити багато підприємств в сучасному конкурентному світі не є реальним, але вказаний досвід підтверджує, що в Україні традиційно сильні природничо-наукова й інженерна школи, і це також є одним із важливих аргументів для інвестування в розвиток виробництв і конструкторських бюро у сфери близькі до Військово-промислового комплексу.


На одній із британських конференцій я почув фразу, що «Україна повинна бути сильна в безпековому плані, як Ізраїль, в економічному та промисловому – як Німеччина, в інформаційному і цифровому – як Естонія, а по рівню заможності – як Швейцарія».

Нам під силу не лише все це, а й більше – запропонувати світу нову раціональність, нові смисли, нову етику.

Але це вже інша історія...

Андрій Левкович, 

кандидат економічних наук,

Президент Івано-Франківської

Торгово-Промислової Палати


23.05.2025
Вікторія Косович

Про методи викладання, сучасну школу історії та виклики професії Володимир Половський розповів журналістці Фіртки.

1240
21.05.2025
Тетяна Ткаченко

Про долю Центрального ринку, судові процеси, стихійну торгівлю та майбутні плани, журналістка Фіртки поспілкувалася з директором КП «Муніципальні Ринки» Мар’яном Слюзаром.

1643 1
19.05.2025
Катерина Гришко

Організаторам найбільшого в історії Івано-Франківщини наркобізнесу, що вражав масштабами та технологіями, винесли вирок. Під час судового процесу, який тривав майже шість років, відкрилися приголомшливі подробиці наймасштабнішого проєкту з марихуаною на Прикарпатті.  

2418
17.05.2025
Лука Головенський

Фіртка поспілкувалася з Володимиром Війтовичем, отцем-адміністратором катедрального храму Української Греко-Католицької Церкви в Мюнхені про церковне життя, хвилі еміграції, історію українства в Мюнхені та ставлення німецького народу та влади до України та українців. 

2275 2
15.05.2025
Вікторія Матіїв

Про загальну мобілізацію, проблему СЗЧ, залучення до армії молоді та зміни в мобілізаційній політиці, що сприяють обороноздатності України, журналістці Фіртки розповів заступник начальника управління комунікації Оперативного командування «Захід», полковник Олег Домбровський.

7539
09.05.2025
Діана Струк

Про створення заповідника "Давній Галич", пошук історичних скарбів та як сучасному Галичу повернути втрачену славу, Фіртка поспілкувалася з генеральним директором національного заповідника Володимиром Олійником.

15255 31

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

315

Поділ народів на «історичні» та «неісторичні» є ідейним спадком позаминулого століття. Історики кажуть, що методологічно він застарів. Певне, мають рацію. Попри це прихід Трампа продемонстрував, що певні історично «застарілі» та «архаїчні» речі здатні досить бадьоро та свіжо випірнати з минувшини.

1038

Забобони  або марновірство  — це ті  низинні вірування в певні сили чи предмети, які нібито мають здатність впливати на наше життя.  

1102

Гори не знають політики. Живуть вони поза категоріями лівих і правих, в тих краях, де закінчується система політичних координат, і де розквітає гірський едельвейс, де живуть часи лицарської величі Німеччини, що лише чекають свого часу.

1887
20.05.2025

Фіртка ділиться порадами та лайфхаками, які допоможуть зробити раціон більш корисним та збалансованим.

281
14.05.2025

На Івано-Франківщині оприлюднили підсумки збору сільськогосподарських культур у 2024 році.  

658
10.05.2025

Здорове харчування не лише підтримує фізичний стан, а й допомагає залишатись стійкими перед труднощами та випробуваннями.  

899
19.05.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3125
14.05.2025

У сучасному світі християнські цінності, зокрема — вчення про чистоту до шлюбу, нерідко стають предметом дискусій. Але християнство залишається послідовним у своїй позиції: дошлюбні статеві стосунки — гріх.

917
08.05.2025

На площі Святого Петра зібралося близько 20 тисяч осіб, щоб зустріти нового, 267-го Папу Римського. Понтифіка обрали після четвертого туру голосування.

1951
05.05.2025

У питаннях одягу вірян в церкві різні релігійні традиції мають свої підходи та вимоги.  

1005
17.05.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

35155 1
22.05.2025

Держсекретар США Марко Рубіо відмовився назвати лідера Кремля володимира путіна воєнним злочинцем.  

265
17.05.2025

Президент України Володимир Зеленський говорив з Президентом США Дональдом Трампом разом із Президентом Макроном, Федеральним канцлером Мерцом, прем’єр-міністрами Стармером і Туском.  

482
12.05.2025

Державний секретар США Марко Рубіо здійснить візит до Туреччини з 14 по 16 травня, щоб узяти участь у неформальній зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО.  

623
08.05.2025

Так, 387 депутатів у 2024 році задекларували вдвічі більші доходи, ніж у 2023, а середня зарплата зросла на 13%.  

947