Кабмін прийняв програму розвитку гідроенергетики, яка вб'є Дністер

 

 /data/blog/111292/8d607575f352689c6939599ee4e0c85f.jpg

 

"Програму розвитку гідроенергетики до 2026 року" затвердив Кабінет Міністрів України.

 

Рішення прийняли члени уряду на сьогоднішньому засіданні, повідомляє УНН.

 

Керівник “Укргідроенерго” Ігор Сирота розповів, що головна мета програми – введення в експлуатацію понад 3,5 млн кВт нових потужностей, доведення до 15,5% гідроенергетики в загальній системі енергетики в Україні. А відтак – зменшення залежності держави від імпортного палива та зменшення техногенного навантаження на довкілля.

 

Сирота повідомив, що програма передбачає реконструкцію та модернізацію існуючого обладнання та будівництво нових потужностей. А саме: будівництво Дністровської гідроакумулюючої станції – 1,250 млн кВт, Канівської ГАЕС – на 1 млн кВт, Ташликсьскої ГАЕС – 300 тис. мВт, КаховськоЇ ГЕС – 250 тис. мВт та “Верхньодністровських каскадів” – 390 тис. мВт.

 

Ще в жовтні минулого року плани Державної компанії “Укргідроенерго” розбудувати мережу ГАЕС, щоби підвищити потужності, викликали протест. В першу чергу рибалок – вони виступили із застереженням, що це може знищити річку.

 

Категорично проти будівництва на Дністрі каскаду ГЕС також виступили екологи “Дністровського каньйону”.

 

“Це вб’є Дністер!” – Із відповідним зверненням працівники науково-технічної ради Національного природного парку “Дністровський каньйон” звернулися до Мінекології України.

 

“Дністровський каньйон як одне з семи природних чудес та туристична перлина України перестане існувати, – застерігали науковці у зверненні. – Результати втручання будуть вбивчими: Дністер перетвориться з ріки гірського характеру на каскад ставків із слабопроточною водою. Вже через 10 років водосховища будуть повністю занесені твердим стоком ріки, через що втратять свою цінність як об’єкти енергетики. Під сумнівом, що проектовані греблі та дамби зможуть утримати величезний об’єм води, що формується під час повеней та паводків.

 

Будівництво гребель призведе до підняття рівня води у Дністрі до такого, яким воно було при катастрофічному паводку 2008 року. Мешканцям сіл на берегах ріки, імовірно, доведеться відселятися.

 

“Катастрофічними наслідками загрожує будівництво ГЕС фауні і флорі ріки – загинуть рідкісні червонокнижні риби, земноводні, рослини. Про розвиток туризму на Дністрі, який набуває все більшої популярності, можна буде забути”, – пояснювали екологи.

 

В довгостроковій перспективі екологічні наслідки для регіону – непередбачувані, наголошували фахівці.

 

 

Беручи до уваги прогнози спеціалістів, у грудні минулого року Івано-Франківська обласна рада проголосувала за мораторій на будівництво ГЕС у руслі Дністра на території області.

 

Слідом за прикарпатцями аналогічне рішення прийняла і Тернопільська обласна рада.

 

Та незважаючи на застереження екологів та протест громад, програму пролобіювали відомі групи політиків та бізнесменів.

 

Небезпека нависла над “туристичною перлиною України”, як називають Дністровський каньйон. Саме тут планують збудувати шість руслових та одну дериваційну ГЕС. При тому, що Національний природний парк “Дністровський каньйон” і закони України не дозволяють вести будь-яку господарську діяльність на цих територіях.

 

У цей самий час світовий досвід свідчить про необхідність переходу на більш ощадні технології, аніж теперішні варіанти українських міні-ГЕС. Наприклад, у США міні-ГЕС через доведену шкідливість уже почали демонтувати. А ті країни, де все ще їх зводять, роками перевіряють місця потенційної забудови на безпечність для мешканців і довкілля.

 

Екологи пропонували як альтернативу встановлення мікро-ГЕСів – малих споруд, розміром із радянський холодильник. Коли цей механізм занурюють у річку, він ні риби не вбиває, ні води не забруднює. Такий вид альтернативної енергетики також не шкодить довкіллю і туризму.

 

Але уряд не почув ані науковців, ані громадських активістів, ані громади областей. До 2026 року унікальний Дністровський каньйон таки знищать кіловати.


14.07.2016 732 0
Коментарі (0)

19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1705
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

724
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1036
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1464
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2680 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3776

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

855

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

470

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

360

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1028
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5180
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10561 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

9037
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7554
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

869
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

1050
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

1332
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15812
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

265
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1376
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1790
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1693