Івано-франківський журналіст розповів про підлість та підступність путінської армії (фоторепортаж)

 

В ніч з восьмого на дев’яте серпня росіяни вдались до чергової кривавої провокації. Близько третьої годині ночі з протипіхотних вогнеметів було обстріляно КПП прдонної служби імені Віктора Банних, що розташоване в селі Мілове Луганської області.

 

А для того, щоб прикордонники не могли врятуватись з палаючої споруди, росіяни задіяли нові протипіхотні міни, які також було встановлено дистанційно з сторони Російської Федерації.

 

 

Задум був простий, прикордонники тікаючи з під обстрілу та від вогню вибігають на вулицю де підриваються на мінах, - розповів  Олександр Трохимець.

 

Загалом по приміщенню відділу було здійснено п’ять пострілів з вогнемету «Шмель». Терористи цілились в приміщення де спали прикордонники вільної від служби зміни. Та на щастя жодна з них не потрапила в середину. Дві вогнеметних гранати потрапили у фасад споруди, а інші в покрівлю. В результаті чого дах повністю згорів. А на протипіхотних мінах підірвалось четверо охоронців кордону. Двоє отримали легкі ушкодження, а інші середні.На знімках ви бачите кров наших мужніх бійців. До речі так і не відомо принцип за якими діяли міни.

 

-         Після падіння міни розкрились, і вистрілили в різники боки довгі жовті нитки, що сплутались між собою мов павутиння, - розповів  Артем Буковський. -  Та навіть коли ми на початку не помітили їх і зачіпали ці проводки то міни не реагували. Однак, коли поруч  з’явився командир то вона спрацювала. Ми вирішили, що її підірвали дистанційно,  користуючись радіо.

 

Крім цього прикордонник показав нам, рештки від ворожих гранатометів, що вдалось зібрати після вибухів та пожежі. Потрібно наголосити, що зброї подібної на ту, яка була використана проти військовослужбовців застави в Україні немає. Адже її використання заборонено міжнародним гуманітарним правом.

 

Вчинити провокацію було неважко.  Кордону в цьому селі, в нашому класичному розумінні з колючим дротом,  контрольно - слідовою смугою та слупчиками просто немає. Все це ототожнює  проста дорога, що йде селом. З одного боку російські хати, з іншого живуть Українці. Навіть незважаючи на події, що відбуваються останнім часом на сході нашої держави, тут завжди було тихо і мирно. Люди жили добре і по сусідські. Дехто з росіян і досі не вірить, що це їх земляки вбивають та калічать їх сусідів.

 

-         Важко повірити, в те що це зробили росіяни, - каже Андрій, мешканець Мілового з російським громадянством. – Це напевно зробили «бандерівці».

 

 Та у прикордонників є беззаперечні докази. Один з них, відразу після початку обстрілу висунувся на спостережний пункт.

 

-         В свій бінокль я бачив двох корегувальників, - розповів воїн. – Вони знаходились на вишці російського заводу. Це зовсім неподалік і мені було видно, як вони корегують вогонь бойовиків. Стріляти по них я не міг, хоч добре бачив і міг прицілитись. Адже добре розумію, що першій постріл з боку України означатиме третю світову війну.

 

 Також прикордонники бачили, як тентований УАЗИК зі знаками розрізнення прикордонної служби Російської Федерації, по завершенні обстрілу забрав не лише корегувальників, але й двох снайперів.

 

Звичайно російські терористи не зважали на те, що поряд з приміщенням відділу прикордонної служби знаходяться жилі будинки. Їм було все рівно, що разом з прикордонниками можуть постраждати і мирні люди. Вони хотіли, якщо не знищити то принаймні залякати українських хоронителів кордону. Але наразі отримали зовсім інший ефект.

 

-         Мій контракт мав закінчуватись, - каже прикордонник Олексій. – Я вирішив, що поїду до дому, до рідної Хмельниччини. Однак після цього випадку. Я вирішив підписати новий контракт і на більш тривалий термін. Я не кину своїх товаришів. А ще… в мене дома мати, дружина та двоє дітей. І вони зараз, разом зі всією країною потребують мого захисту.  А покидькам з того боку кордону я скажу – нас не залякати. Ми не полишимо кордону.

А для більшого підтвердження своїх слів, хлопці розгорнули в бік Росії динаміки і весь день транслювали ними майданівські пісні.

Тарас Грень

Фото автора


10.08.2014 640 0
Коментарі (0)

03.02.2026
Лука Головенський

Німецьке місто Ульм на березі Дунаю відоме своїм Собором, який довгий час вважався найвищим у світі. Поряд із Собором Ульма є велика площа, на яку сходяться міські вулички з багатьма кафе і ресторанами. Не виключено, що в одному з них бували в повоєнні роки український письменник і поет Іван Багряний, генерал армії УНР Андрій Вовк та багато інших українців, які мешкали в окрузі та про яких наша сьогоднішня розповідь.

945
30.01.2026
Тетяна Ткаченко

Подружжя викладачів Юлія та Андрій Коцюбинські розповіли журналістці Фіртки про фронт і повернення до аудиторій, про студентів, які хочуть практики замість теорії, про професійне вигорання та потребу у внутрішній опорі.

8944 1
27.01.2026
Олександр Мізін

Електронні сигарети, або вейпи, набули значної популярності в Україні, особливо серед молоді. Багато споживачів сприймають їх як менш шкідливу альтернативу традиційним сигаретам, однак наукові дослідження свідчать про суттєві ризики для здоров’я.

1622
21.01.2026
Михайло Бойчук

Прокуратура знайшла лазівку: Фіртка розповідає, як через негаторні позови держава повертає ліси та заповідники, обходячи «закон про добросовісного набувача».

8260
17.01.2026
Вікторія Матіїв

«Я хочу, щоб його пам’ятали як Героя, як людину, яка не боялася. Він ішов з думкою, що війна закінчиться й він повернеться», — ділиться про полеглого військовослужбовця Василя Косовича його дружина, Марія Косович.

10523
14.01.2026
Вікторія Косович

Заступник міського голови Святослав Никорович розповів журналістці Фіртки, як місто перетворює власний потенціал на туристичну перевагу.

2267

У XXI столітті соціальні мережі стали не лише простором спілкування, розваг і самореалізації, але й новим середовищем для релігійного досвіду.

321

В той час, коли всі захоплюються виступами прем’єр-міністра Канади Марка Карні та Володимира Зеленського, насправді форум в Давосі зовсім не про це.

750

Це світ, де століття інтелектуальної роботи пущені котам під хвости, де в центрах прийняття рішень волею глибиняк опиняються маразматики, психопати та безглузді популісти.

1906

І знову, як і щороку раніше, «журнал Ротшильдів» чи то передбачає, чи то кодує нас, конспірологічно-схвильовану публіку, своїм прогнозом на те, яким буде світ в 2026-му році. 

4919 5
03.02.2026

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

2677
28.01.2026

У грудні в області ціни на харчі та безалкогольні напої загалом знизилися на 0,1%. Найбільше подешевшали безалкогольні напої, м’ясо птиці, фрукти, свинина, кисломолочна продукція та рис — на 3,8–1,6%.

1690
25.01.2026

Протеїнові коктейлі не є найкращим джерелом білка: дієтологиня назвала 17 продуктів, які містять не менше білка, а інколи й більше.    

4041
02.02.2026

Другого лютого християни відзначають Стрітення Господнє — свято, яке в церковній традиції вважають завершенням різдвяного періоду.

1416
30.01.2026

На переконання священника, без відповідальності стосунки стають тимчасовими й можуть залишити відчуття використаності.

9229
26.01.2026

Нерідко молодь стверджує, що можна вірити в Бога, втім не ходити до храму.  

13810
23.01.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

5100
03.02.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

13078
31.01.2026

Мін’юст США опублікував на своєму сайті мільйони нових файлів у справі покійного фінансиста Джеффрі Епштейна, якого звинувачували в торгівлі людьми.

1312
27.01.2026

Парламентські вибори в Угорщині відбудуться за два з половиною місяці — 12 квітня поточного року.

1295
22.01.2026

Згідно з даними Google Trends, який аналізує популярність пошукових запитів у Google та YouTube, кількість запитів за темою Гренландії, зокрема запит «переїзд до Гренландії», досягла рекордного рівня у січні поточного 2026 року.   

1269
20.01.2026

Президент США Дональд Трамп запросив 49 держав і Єврокомісію до "Ради миру" щодо Гази, серед запрошених є Україна, однак відповіді від неї поки немає.

1863