Івано-франківський журналіст розповів про підлість та підступність путінської армії (фоторепортаж)

 

В ніч з восьмого на дев’яте серпня росіяни вдались до чергової кривавої провокації. Близько третьої годині ночі з протипіхотних вогнеметів було обстріляно КПП прдонної служби імені Віктора Банних, що розташоване в селі Мілове Луганської області.

 

А для того, щоб прикордонники не могли врятуватись з палаючої споруди, росіяни задіяли нові протипіхотні міни, які також було встановлено дистанційно з сторони Російської Федерації.

 

 

Задум був простий, прикордонники тікаючи з під обстрілу та від вогню вибігають на вулицю де підриваються на мінах, - розповів  Олександр Трохимець.

 

Загалом по приміщенню відділу було здійснено п’ять пострілів з вогнемету «Шмель». Терористи цілились в приміщення де спали прикордонники вільної від служби зміни. Та на щастя жодна з них не потрапила в середину. Дві вогнеметних гранати потрапили у фасад споруди, а інші в покрівлю. В результаті чого дах повністю згорів. А на протипіхотних мінах підірвалось четверо охоронців кордону. Двоє отримали легкі ушкодження, а інші середні.На знімках ви бачите кров наших мужніх бійців. До речі так і не відомо принцип за якими діяли міни.

 

-         Після падіння міни розкрились, і вистрілили в різники боки довгі жовті нитки, що сплутались між собою мов павутиння, - розповів  Артем Буковський. -  Та навіть коли ми на початку не помітили їх і зачіпали ці проводки то міни не реагували. Однак, коли поруч  з’явився командир то вона спрацювала. Ми вирішили, що її підірвали дистанційно,  користуючись радіо.

 

Крім цього прикордонник показав нам, рештки від ворожих гранатометів, що вдалось зібрати після вибухів та пожежі. Потрібно наголосити, що зброї подібної на ту, яка була використана проти військовослужбовців застави в Україні немає. Адже її використання заборонено міжнародним гуманітарним правом.

 

Вчинити провокацію було неважко.  Кордону в цьому селі, в нашому класичному розумінні з колючим дротом,  контрольно - слідовою смугою та слупчиками просто немає. Все це ототожнює  проста дорога, що йде селом. З одного боку російські хати, з іншого живуть Українці. Навіть незважаючи на події, що відбуваються останнім часом на сході нашої держави, тут завжди було тихо і мирно. Люди жили добре і по сусідські. Дехто з росіян і досі не вірить, що це їх земляки вбивають та калічать їх сусідів.

 

-         Важко повірити, в те що це зробили росіяни, - каже Андрій, мешканець Мілового з російським громадянством. – Це напевно зробили «бандерівці».

 

 Та у прикордонників є беззаперечні докази. Один з них, відразу після початку обстрілу висунувся на спостережний пункт.

 

-         В свій бінокль я бачив двох корегувальників, - розповів воїн. – Вони знаходились на вишці російського заводу. Це зовсім неподалік і мені було видно, як вони корегують вогонь бойовиків. Стріляти по них я не міг, хоч добре бачив і міг прицілитись. Адже добре розумію, що першій постріл з боку України означатиме третю світову війну.

 

 Також прикордонники бачили, як тентований УАЗИК зі знаками розрізнення прикордонної служби Російської Федерації, по завершенні обстрілу забрав не лише корегувальників, але й двох снайперів.

 

Звичайно російські терористи не зважали на те, що поряд з приміщенням відділу прикордонної служби знаходяться жилі будинки. Їм було все рівно, що разом з прикордонниками можуть постраждати і мирні люди. Вони хотіли, якщо не знищити то принаймні залякати українських хоронителів кордону. Але наразі отримали зовсім інший ефект.

 

-         Мій контракт мав закінчуватись, - каже прикордонник Олексій. – Я вирішив, що поїду до дому, до рідної Хмельниччини. Однак після цього випадку. Я вирішив підписати новий контракт і на більш тривалий термін. Я не кину своїх товаришів. А ще… в мене дома мати, дружина та двоє дітей. І вони зараз, разом зі всією країною потребують мого захисту.  А покидькам з того боку кордону я скажу – нас не залякати. Ми не полишимо кордону.

А для більшого підтвердження своїх слів, хлопці розгорнули в бік Росії динаміки і весь день транслювали ними майданівські пісні.

Тарас Грень

Фото автора


10.08.2014 745 0
Коментарі (0)

19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1711
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

726
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1039
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1470
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2685 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3778

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

858

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

472

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

363

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1032
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5184
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10565 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

9039
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7556
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

871
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

1054
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

1333
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15814
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

272
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1379
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1792
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1694