Івано-Франківський академічний обласний театр ляльок імені Марії Підгірянки відсвяткував 70-річний ювілей

 
 
 
Символічно у Міжнародний день захисту дітей Івано-Франківський академічний обласний театр ляльок імені Марії Підгірянки відзначає 70-річний ювілей з дня свого заснування.
 

Цього дня творчий колектив театру, відомий далеко за межами України,  влаштував справжнє свято для юних шанувальників театрального дійства, а саме, вуличний перформанс (зустріч гостей ляльками-маріонетками) та показ вистави Ярослава Грушецького «Сумна-весела казка», інформує Фіртка з посиланням на прес-службу ІФ ОДА.

 

Побажати феєричного настрою театральній родині та привітати з ювілеєм у мистецький заклад завітав заступник голови облдержадміністрації Ігор Пасічняк.

 

«Найголовніші вітання сьогодні звучать від наймолодших глядачів у цій залі, - зазначив Ігор Пасічняк. – Адже саме для них ви щоразу відкриваєте дивовижний світ казки, у якому юні глядачі співпереживають разом зі своїми героями. Ви акумулюєте життєву мудрість, оптимізм, надаєте унікальну можливість для розвитку творчої особистості».

 

З нагоди свята Ігор Пасічняк вручив працівникам театру заслужені нагороди за багаторічну сумлінну працю та вагомий внесок у розвиток театрального мистецтва. Директор театру імені Марії Підгірянки, заслужений працівник культури України Роман Братковський отримав медаль «За заслуги перед Прикарпаттям».

 

До привітань  ювілярів долучилися також інші представники місцевої влади, мистецьких кіл області та палкі поціновувачі сценічного мистецтва.

 

Доречно зазначити, що у рамках святкування ювілею для маленьких мешканців міста сьогодні презентовано безкоштовний показ вистави «Гусеня».

 

Довідково: Івано-Франківський театр ляльок – один із найстаріших театрів в Україні. Він заснований у березні 1945 року, а перша прем’єра – вистава  за п’єсою Ніни  Гернет і Тетяни Гуревич  «Гусеня» відбулася 1 травня. 24 квітня 1981 року відбулося урочисте відкриття стаціонарного приміщення театру по вулиці Незалежності, 10 а. 2007 р. за великі творчі здобутки театру надано статус  «академічного».

 

Нині при театрі функціонує Музей Ляльки,  де експоновано майже сто ляльок. 

 

У  діючому репертуарі театру 46 вистав для дітей різного віку, в тому числі 5 вистав для дорослого глядача: мюзикл «Скрипаль на даху» (за мотивами повісті Шолом-Алейхема «Тев’є-молочник»), «Над прірвою у житі» (за твором Джерома Селінджера), «Егле – Королева Вужів» (Саломеї Неріс, переклад з литовської Григорія Усача), «Цахес» (Ярослава Стельмаха за мотивами повісті Ернста-Теодора-Амадея Гофмана «Крихітка Цахес…»), «Витівка Великого Мертвіарха» (Мішеля де Гельдероде).

 

Основний напрям творчої діяльності – сценічна розробка тем української класики та фольклору. У репертуарній афіші домінують вистави за творами українських письменників-класиків: «Коли ще звірі говорили», «Підкова на щастя» – за мотивами казок Івана Франка; «Пан Коцький», «Коза-Дереза» –  опери Миколи Лисенка; «Хома і Щука» за п’єсою М. Кропивницького; «Битий небиту везе», «Золотий човник», «Кривенька Качечка» (за мотивами українських народних казок) та вистави видатних зарубіжних авторів.

 

У театрі свято шануються традиції українського народу. Щороку готуються нові програми до Дня Святого Миколая,  Новорічних та Різдвяних свят.

 

Театр проводить велику благодійну роботу. Діти, позбавлені батьківської опіки, сироти, малеча із вадами рухового апарату та з малозабезпечених сімей  вистави театру відвідують безоплатно. Нині до них долучилися переселенці із Криму, південно-східної частини України та діти учасників АТО.

 

Окрім вистав, для глядачів театру систематично організовуються різноманітні дитячі конкурси, майстер-класи, виставки художніх робіт та волонтерські заходи.

 

Театр –  учасник багатьох Міжнародних театральних фестивалів, які відбувалися в Бельгії, Білорусі, Естонії, Латвії, Литві, Молдові, Польщі, Росії, Словаччині, Угорщині, Франції, Чехії та Україні.

 

У 2001 році започатковано Міжнародний фестиваль національної класики на сцені театру ляльок «Обереги», який розширив діапазон творчих контактів та сприяв входженню українського театрального мистецтва в світовий культурний простір. 


01.06.2015 562 0
Коментарі (0)

06.11.2025
Павло Мінка

На Франківщині ситуація гостра: регіон — один із найлісистіших в Україні, з Карпатськими лісами, які є частиною заповідників. 

1814
02.11.2025
Діана Струк

В інтерв'ю Фіртці представник Уповноваженого з прав людини в Івано-Франківській області Віталій Вербовий розповів, як родини безвісти зниклих можуть діяти за особливих обставин, як громади допомагають їм і що змінилося в системі сповіщення.    

968
29.10.2025
Лука Головенський

Це розповідь про останні роки в Німеччині та загибель гетьмана України Павла Скоропадського.

2130 1
28.10.2025
Вікторія Матіїв

«Немає більшої любові, ніж коли людина віддає життя за своїх друзів», — ці слова з Біблії (Євангеліє від Івана 15:13) найточніше описують Олега Павлишина. Його дружина Світлана Павлишин каже, що саме так він і жив — без вагань залишив усе: родину, спокій, звичне життя, щоб стати на захист України.  

31411
23.10.2025
Вікторія Косович

Як зміниться навчальний процес, за якими факторами поділять ліцеї та чого очікувати вчителям і учням старших класів, Фіртка поспілкувалася з директоркою департаменту освіти й науки Івано-Франківської міської ради, заступницею міського голови Вікторією Дротянко.

8592
20.10.2025
Діана Струк

Про подолання наслідків обстрілу, відновлювальні джерела енергії, атомну генерацію та реновацію, Фіртка поспілкувалася з ректором Івано-Франківського національного технічного університету, професором Ігорем Чудиком.

3631

Чому у світі так багато ненависті та злості? Над цим думали так само багато філософів. Чи теологів, релігієзнавців, чи вірусологів.

680

Доволі поширеною є думка серед практикуючих християн начебто «жінці в дні менструації не можна заходити до церкви, цілувати ікони та причащатися». Ця ідея настільки довго існує, що багато хто вважає  це каноном. І насправді дуже сумно кол

1955

Терміни отримають нові функціональні значення. До прикладу, агресія - експансія. Або, скажімо, архетип - ресентимент, лобізм - резильєнтність, об'єктивність - голізм, мистецтво - війна...Мистецтво - це війна. Це говорить колективна пам'ять. Чому?

1438

Сьогодні ми є посеред переломного моменту в історії. Нові правила гри не просто формулюються, сама гра передефіньовує себе, дає собі нове означення і сенс.

2483 3
07.11.2025

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

1437
03.11.2025

За даними експертів, те, що одночасне споживання їжі й води негативно впливає на травлення, є міфом.

10501
30.10.2025

Овочі родини капустяних належать до найкорисніших для здоров’я. Дієтологи пояснили, яку користь мають броколі та брюссельська капуста, чим вони відрізняються і яку з них краще додати до свого раціону.

549
08.11.2025

Вінчання — особливий релігійний обряд, який символізує об'єднання двох людей в шлюбі перед Богом.  

8682
04.11.2025

Два досвідчених і дуже майстерних шахових гравців сіли за дошку з чорно-білими клітинами і розставили на ній свої війська.

14378
30.10.2025

Отець Юліан Тимчук розповів про історію походження свята Геловіну та пояснив, чому з християнського погляду воно не є «невинною розвагою». 

626
26.10.2025

Як вказують, молитимуться за припинення війни в Україні.

872
04.11.2025

Актор Івано-Франківського драмтеатру Іван Бліндар зіграв роль Святого Миколая у новому українському фільмі «Вартові Різдва», який вийде в прокат 13 листопада.  

1171
04.11.2025

На саміті АТЕС у Південній Кореї президент Китаю Сі Цзіньпін під час обміну подарунками подарував президенту південної Кореї Лі Чже Мену два флагманських смартфони Xiaomi китайського виробництва.

677
02.11.2025

Китай «західним» розумом і логікою не зрозуміти. Ліберальна західна демократія з її публічністю та відкритістю не притаманна Китаю.

1129
23.10.2025

За кілька останніх днів спостерігаємо різку зміну риторики США щодо Росії. Вперше за другої каденції Трампа США запровадили нові санкції проти Росії, комітет Сенату пропонує визнати Росію державою-спонсором тероризму.

1343
12.10.2025

Після позачергових парламентських виборів влітку 2024 року, які ініціював президент Еммануель Макрон, Франція опинилася у стані хронічної політичної нестабільності. Новообраний парламент розділився на три майже рівні табори.  

1480