Казки як терапія. Івано-франківські психологи певні - народні дитячі оповідання мають цілющу силу. Причому вилікувати казкою можна не лише дитину, а й дорослого, йдеться в сюжеті ТСН.
Механізм дії казкотерапії простий, як світ, кажуть психологи. Дитина, слухаючи розповідь, ототожнює себе з її героями. Підсвідомо визначає ті проблеми, якими переймається сама – самотність у дитсадку, небажання вчитися, ділитися іграшками, різні страхи тощо. І згодом, наслідуючи героя, так само підсвідомо, шукає вихід із ситуації. Людмила Підлипна директор Івано-Франківського обласного психологічного центру пояснює, що казка – це інформація для правої півкулі. А вона відповідає за образне мислення.
Все, що ми там сприймаємо, записується на рівні підсвідомості. Дитина, коли виростає, знає, як вийти із складних ситуацій. Кажуть, цілющими є більшість казок – особливо народні, перевірені часом, та складені експромтом - мамині.
За словами Мар'яни Озорович, ідеолога казкотерапії, найкращий варіант, коли мама з татом або з дитиною щовечора роблять традиційний ритуал і складають казку. Навіть про те, як минув день, що відбулося. Слухаючи баєчку від дитини, можна багато що про неї дізнатися.
До речі, психологи застерігають батьків не дратуватися, якщо дитина щоразу просить прочитати одну й ту ж саму казку. Мовляв, у такий спосіб малеча підсвідомо натякає на наболіле. Передозування казкою неможливе, запевняють психологи. Мовляв, що більше їх розказати дитині, то легше вона вже дорослою долатиме життєві труднощі.
Якщо ж не читати казок взагалі, припускають фахівці – успіху людина може досягти, але при цьому буде замкнутою, почуватиметься самотньою та емоційно спустошеною.
