Історія епідемій у старому Івано-Франківську

Прийшла кара, і місто здригнулось від жаху. Спочатку з нею ще якось намагалися боротись, але всі спроби виявилися марними. Першими втекли лікарі. Точніше та їх невеличка частина, яким пощастило не заразитись від пацієнтів. За ними пішли студенти. А потім розпочався масовий відтік населення з міста. Проте знайти собі притулок поза його межами було ой як складно – навколишні села зайняли оборону і зустрічали небажаних гостей пострілами.

Найсміливішими виявились священники, які сповідали тих, хто помирав, і по можливості полегшували страждання хворим.

Їхній мужності можна позаздрити, оскільки в місті творилось щось страшне. Трупи валялись на вулицях просто неба і їх не було кому прибирати. Не кажучи вже про смітники, які перетворилися на велетенські сміттєзвалища, звідки вітер розносив сміття у різні боки.

Комунальні служби не працювали. І не лише вони. Економіка і промисловість були паралізовані. Ті крамниці, які не встигли розграбувати, стояли зачинені глухими віконницями. На Ринку можна було побачити лише бродячих псів. А в Ратуші панували ворони, які вільно залітали всередину через вибиті вікна. У грудні на вулицях з’явилися вовки, але це вже нікого не здивувало.

Працювали лише храми. Богослужіння проводились майже цілодобово і зміст усіх молитов був однаковий: «Спасителю, врятуй нас!». Проте з кожним днем людей на служби приходило все менше…

Ну як, страшно? Не треба панікувати. Це не апокаліптичний прогноз розвитку епідемії в Івано-Франківську. Втім, таке дійсно було, коли у Станиславів XVIII століття прийшла чума.

Чорна смерть, мор, морова язва, чума – найнебезпечніше захворювання. Передається повітряно-крапельним шляхом. Симптоми – підвищення температури (до 40°), збільшення лімфовузлів, гостра пневмонія. Хворий помирає через декілька днів. Виліковність становила лише 5 % від загальної кількості хворих.

Вперше ця «чорна гостя» завітала до Станиславова у 1730 році. Її «завезли» вірмени з далекої Туреччини, яка тоді справедливо вважалася традиційним поставником всілякої зарази. Кількість жертв точно невідома, проте померлих було стільки, що довелось закладати новий цвинтар на Тисменицькому передмісті. Його точне місцерозташування не встановлено, але є припущення, що він був біля костьолу св. Йосипа (тепер тут Укрексімбанк, що на стометрівці).

Коли епідемія нарешті скінчилась, то містяни полегшено зітхнули та встановили пам’ятник. Він стояв у районі теперішнього готелю «Надія» і являв собою фігуру Христа із земною кулею у руках та написом латиною: «Спасителю світу, врятуй нас».

Чума друга

Через 40 років, у 1770‑му, чуму занесли у місто росіяни. Тоді була російсько-турецька війна, під час якої Станиславів використовувався як база царських військ. У своїх ранцях солдати привезли до міста турецькі трофеї, заражені бацилами чуми.

На цей раз справа виявилась значно серйознішою. Найбільша кількість жертв була у кварталах бідноти, що змусило жебраків масово втікати з міста у навколишні ліси. Там, у саморобних землянках, багато з них померло від голоду й холоду. Заможні вірменські купці, як могли, допомагали цим бідакам. Ризикуючи власним життям, вони безкоштовно роздавали їжу, при чому багато з них самі заразились і померли.

Зараза лютувала не тільки у Станиславові, вона дісталася навіть до Москви. Тамтешній генерал-губернатор розклеював публічні оповістки, які інформували населення як убезпечитись від хвороби. Наводимо мовою оригіналу:

«Тело часто холодною водою с уксусом обмывать. В покоях уксусом на раскалённые кирпичи поливать, окуривать в покоях часто можжевельником, ладаном, не выходить с тощим желудком на воздух. Ходя по улице, иметь во рту что‑либо пряное: инбирь, калган, корень ир, чтоб обильно шла слюна, кою сплёвывать. Часто нюхать уксус безоардический, ещё лучше уксус «четырёх разбойников», и оным мыть под мышками и в пахах. И носить на голом теле ладанку с камфарой…».

Скоріше за все, у Станиславові відбувалось щось подібне. І нарешті чи то камфора допомогла, чи то морози вбили збудник хвороби, але чума відступила. Вона забрала із собою 1332 особи. Для порівняння, в 1792 році все населення Станиславова налічувало близько 5,5 тисячі осіб. Тобто помер кожен п’ятий. І знову перемогу над заразою увіковічнили у скульптурі. Цього разу на Лисецькому передмісті (в районі сучасної вулиці Мазепи) єзуїти встановили пам’ятну колону.

Холера

Її ще називають «хворобою брудних рук». Це шлункова інфекція, яка викликає безперервний понос. Як наслідок, збезводнення організму і смерть навіть протягом декількох годин. Розвиток хвороби настільки стрімкий, що хворий іноді просто не встигав добігти до лікарні. А якщо нещасний таки потрапляв до лазарету, то там на нього чекав спеціальний матрац з отвором посередині, під який підставляли горщок. Дієвим засобом вважалось давати пити хворому багато рідини, аби компенсувати втрату вологи. Також практикували дієтотерапію – яблука, сир.

Станиславів епідемія азійської холери накрила у 1831 році. Важко сказати, хто привіз її до міста: вірменських купців уже не було, а росіяни були зайняті придушенням польського повстання. Тоді померло декілька тисяч. На згадку залишився холерний цвинтар в районі сучасного залізничного мосту на вулиці Незалежності.

Іспанка

Вона ж гемороїдальний грип, вона ж «легенева чума». Фактично це дуже гостра форма грипу, яка часто ускладнюється пневмонією. Тоді синіє обличчя, з’являється кривавий кашель, а потім легені наповнюються кров’ю, і хворий просто захлинається.

До нас ця хвороба «приїхала» залізницею. Восени 1918 року розвалилась Австро-Угорська імперія. Чисельні ешелони із чехами, угорцями, поляками повертались додому зі Східної України. Тіснота, холод, велике скупчення людей, відсутність елементарних засобів гігієни стали ідеальними умовами для спалаху епідемії.

Коли на станції Станиславів відчинили вагони, то знайшли в них безліч мертвих тіл. Живих направили до шпиталю, який вже був забитий пораненими українськими вояками (ЗУНР вела затяту війну з поляками). Незабаром епідемія охопила всі медичні заклади, звідки перекинулася до міста. В умовах гострого браку медикаментів та відсутності імунітету до хвороби смертність просто вражала. За самими скромними підрахунками, кількість жертв сягнула трьох тисяч. Епідемія припинилась лише весною 1919 року. На старому цвинтарі залишились могили січових стрільців, багато з яких померли від хвороб.

Підсумовуючи сказане, можна дійти логічного висновку. Місто, яке пережило епідемії чуми, холери та іспанки, мужньо перенесе й решту. Отож, будьте здорові та не кашляйте.

Репортер


24.03.2020 15041
Коментарі ()

11.08.2020
Тетяна Дармограй

З 2018 року в державі діє Закон України «Про запобігання і протидію домашньому насильству», однак більшість з положень цього законодавчого акту набули чинності з січня 2019 року. Для України проблема домашнього насильства є вкрай актуальною, адже ситуація в багатьох українських сім’ях просто катастрофічна.

1234
10.08.2020
Люся Грибик

Про те, яким був шлях до батьківства, з якими викликами стикаються люди, які вирішили усиновити дитину — далі у розмові з журналісткою Фіртки.

964
07.08.2020

Минув рік з часу виборів, й очевидно, що в Едуарда Прощука багато чого змінилося – і в житті, й у світогляді.

587
06.08.2020
Марія Лутчин

Для чого потрібні бактеріологічні дослідження, супербактерії як наслідок COVID-19 та чому ми зловживаємо дезінфекторами Фіртка дізнавалася у лікаря-бактеріолога вищої кваліфікаційної категорії  Лариси Ярич.

4311
05.08.2020
Олена Британська

Що таке наркотик та залежність, як він впливає на мозок дитини, чим можуть зарадити батьки та чому інколи вони ж запускають цей процес?  

1276
31.07.2020
Роксолана Остапчук

Пандемія коронавірусу спіткала нас зненацька та внесла свої корективи в життя. Це торкнулося всіх соціальних сфер, в тому числі і освіти.

2368 1

Через масштаби стихії на Західній Україні парламентський екологічний комітет за моєї ініціативи створив робочу групу, яка напрацює стратегію протипаводкових заходів.

208

Під час волонтерства, медики міста неодноразово скаржились мені, зосібна, на несправедливість розподілу надбавок міської влади для медиків лікувальних установ, які знаходяться на передовій боротьби з коронавірусом. Щоб хоч якось підстрахувати медиків ви

3085

Нещодавно на Фіртці започаткував свій блог Олег Саїк, де описав, що місцеві сайти державних установ, які потенційно мали б приваблювати інвесторів, у ганебному стані.

3800

Сервус, товариство! Так склались обставини, що зараз ми, як і весь світ, занурились у боротьбу з вірусом і за тим не зауважили кардинальних змін, що відбуваються у  суспільстві. 

6981
02.08.2020

Едуард Канарян - фіналіст шоу “МастерШеф професіонали”. Чоловік запам'ятався глядачам тим, що поєднував непоєднуване і використовував у стравах дари лісу. Нещодавно він відвідав село Старуня Богородчанського району, де на відомому вулкані при

2925
28.07.2020

Літо – час, коли потрібно не тільки відпочити, але і набратися сил, зміцнити імунітет.

1059
13.07.2020

Василь Стефурак акліматизував європейських овець і вивів власну породу для проживання в українських Карпатах. Василь –  Голова ГО «Асоціація вівчарів», переможець бізнесово-розважального реаліті «Громада на мільйон» в&

4281
12.08.2020

У понеділок, 10 серпня, відбулася чергова зустріч членів Секретаріату Всецерковного Патріаршого Собору спільно зі синодальною робочою групою з опрацювання душпастирського плану УГКЦ. Учасники зустрічі ділилися думками, як Церква має жити й діяти в сучасн

97
05.08.2020

Вперше, починаючи з 1897 року, Свідки Єгови відмовилися від проведення своїх масових богослужінь на стадіонах та в  орендованих приміщеннях і  перенесли цю щорічну подію на Інтернет-платформу. Усі Свідки і гості будуть  переглядати програм

476 1
31.07.2020

Пропонуємо вашій увазі шістнадцять висловів Андрея Шептицького, що стали крилатими фразами.

1003
24.07.2020

Всеукраїнська проща до Зарваниці, яка минулими роками вирізнялася присутністю величезної кількості паломників як з України, так із-за кордону, цього року відбулася набагато скромніше - онлайн. Блаженніший Святослав, Отець і Глава УГКЦ, який просив вірних

1758
05.08.2020

У столиці Мадриді площу, на якій розташоване посольство України в Іспанії, назвали ім'ям Лесі Українки.

397
10.08.2020

Президент Білорусі Олександр Лукашенко 10 серпня поїхав в Пуховицький район Мінської області для ознайомлення з ходом реалізації інвестиційного проєкту у сфері сільського господарства. Про це пише Українська правда з посиланням на державне інформагентс

236
31.07.2020

Депутати Івано-Франківської обласної ради прийняли звернення до Президента України та голови Верховної Ради України щодо зміни назви Івано-Франківського району Галицький. При цьому центром району пропонують залишити Івано-Франківськ, інформує Фіртка. Н

1492 1
30.07.2020

Перший президент України Леонід Кравчук очолив українську делегацію в Тристоронній контактній групі з мирного врегулювання ситуації на Донбасі.

698
14.07.2020

Верховна Рада ухвалила законопроєкт про державне регулювання грального бізнесу. Законопроєкт №2285-д "Про державне регулювання діяльності з організації та проведення азартних ігор" підтримали 248 народних депутатів, пише Фіртка з посиланням на Економічну

2844