Захищаючи Донецький аеропорт у 2015 році, боєць з Коломиї Василь Кузьмін у найскладніші моменти бою телефонував родичам, щоб попрощатись. Тепер згадує ті події і не може досі повірити, що зміг вижити.
Коломиянин Василь Кузьмин ще у 2014 поїхав добровольцем у зону АТО. Чоловік служив у найгарячіших точках Сходу. Через півроку служби на Сході, у 2015 року, він разом з побратимами прибули до Донецького аеропорту на підкріплення саме тоді, коли там активізувалися бої.
Згадує, що було дуже важко, адже бойовики травили українських військових газом.Підмогу довелось очікувати досить довго. Через постійні атаки ворога військові не могли ніяк прорвати оточення.
«Хочу звернутися до свого противника і сказати, що будь-який боєць не може знущатися над військовополоненими, - провадить розмову Василь Кузьмин. - Це зовсім неправильно, адже у полоні вони безсилі і не можуть бути з вами на рівних. А знущання, які доводиться перейти у полоні терористів, є надто жорстокими та принизливими. Ми, до прикладу, не знущаємося із захопленими бойовиками, навпаки, годуємо їх».
«Кіборг» каже, що бої були складними, тоді здавалось йому, що проживає останні миті свого життя. Боєць телефонував додому і прощався.
«Терористи травили чадним газом, тож доводилося рятуватися вологими серветками, якими прикривали обличчя», - каже Василь Кузьмин.
І додає, що через постійні атаки ворога бійці навіть не мали можливості забрати своїх поранених та вбитих побратимів.
У аеропорту Василя було поранено. Його евакуювали до Дніпропетровського шпиталю. Про те, яких саме зазнав поранень чоловік не каже, мовляв, з огляду на травми побратимів, він був ще в дуже хорошому стані.
Реабілітацію боєць походив у Коломиї. Наразі активно допомагає військовим і закликає чоловіків не боятися йти на фронт добровольцями, мовляв, захищати українські кордони від ворога - обов’язок кожного патріота.
Олена Козаченко
