Івано-Франківськ другий рік поспіль очолює рейтинг туристичної діяльності області згідно з даними департаменту міжнародного співробітництва та євроінтеграції громад ОДА.
Про те, як в Івано-Франківську розвивається туризм, про перспективи міста й сучасні виклики сфери Фіртці розповів заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради Святослав Никорович.
Як працює відділ управління туризмом Івано-Франківської міської ради?
Наразі міська рада затвердила нову стратегію розвитку цієї сфери на п'ять років. Проте у відділі туризму працює всього двоє людей: керівник повністю залучений в проєктах, а на головному спеціалісті — практично вся документальна робота. Це складна ситуація: майже не маючи працівників у цьому відділі, Івано-Франківськ уже другий рік поспіль очолює рейтинг туристичної діяльності області. Цей здобуток вдається виключно завдяки співпраці з іншими організаціями, які є в місті.
Які це співпраці?
Наш улюблений партнер — це Івано-Франківський драмтеатр, зокрема його керівник Ростислав Держипільський є амбасадором міста. Коли люди приїжджають з Києва чи Львова подивитися наші вистави, це свідчить про високий рівень драмтеатру, який служить нашим магнітом для туризму.
Інший напрямок — це співпраця з готелями й туристичними гідами чи агенціями. Це клопітка робота, якою займається начальник управління туризму і міжнародних зв'язків міської ради. Завдяки таким співпрацям маємо ці показники.
На скільки збільшився туристичний збір у місті?
План туристичного збору ми перевиконали на 1,6% — за 2025 рік зібрали майже три мільйони гривень. По роках він у нас росте. Єдине просідання, яке було у 2023 році, ми забрали завдяки співпраці з іншими організаціями.
Але туристичний збір для мене не є об'єктивним показником, адже його платять ті люди, які поселяються в готелях, користуються інфраструктурою, не враховуємо тут і приїжджих студентів.
Як можна схарактеризувати туристичний потенціал Івано-Франківська?
Туризм — це не про «приїхати, щось побачити й поїхати». Він буває, до прикладу, медичний і студентський. І, власне, це дві сильні сторони Івано-Франківська, які ми запропонували в стратегії міста. За нашими підрахунками, велика кількість іноземців приїжджає через якісні послуги стоматологів. Відповідно візити цих туристів тривають довше, бо лікування зубів — це не про кілька годин, а часто про тижні.
Якщо ж порахувати всі наші вищі навчальні заклади, професійні технічні училища, то приблизно 50 тисяч людей — це студенти. При зростанні кількості житла в місті — там хтось має оселятися, і в основному це мають бути молоді люди, які тут будуватимуть сім'ю й кар'єру, створюватимуть робочі місця. Тому акцент на студентах, які приїжджатимуть з інших міст, з Європи й залишатимуться в Івано-Франківську. Щодо такої стратегії вже починаємо паралельно працювати спільно з університетами. Бо з теперішньою демографічною ситуацією мусимо знайти запобіжники, аби кількість людей не зменшувалася, а місто розвивалося.
Як оновилася туристична стратегія з урахуванням воєнного стану?
У цілому туризм міста розуміємо саме так: будівництво локацій, які можна подивитися, медичний туризм, зокрема стоматологія, а також студентський туризм, який є основним для економіки Івано-Франківська на сьогодні.
Серед цих напрямків є ще один найважливіший — це реабілітація. Ми почали будівництво великого реабілітаційного центру на Софіївці. Бо якби не наші захисники та захисниці, ми б не говорили зараз про якісь плани. Це не є той класичний туризм, але реабілітація — це те, що дає нам майбутнє. Якщо надаватимемо якісні послуги, то зобов'язані приймати всіх українців, зокрема людей з інших регіонів і міст.
Маємо щодо цього й більші плани та навіть партнерів. Проте зараз ми ще в процесі створення офісу євроінтеграції розвитку, який буде займатися пошуком інвестицій на такі об'єкти.
А як змінилася структура туристів у місті під час війни?
Наші туристи, в основному, це іноземці, або українці, які давно переїхали в Європу, але приїздять сюди до лікарів. Другий вид — ті, хто приїжджають заради Івано-Франківського драмтеатру. Третій — активісти, небайдужі молоді люди. І є частка студентського туризму, що приїжджають в гості, але ми не бачимо їх в туристичному зборі, бо вони рідко користуються готельними послугами.
Побутує думка, що Івано-Франківськ для багатьох туристів є такими собі «дверима» в Карпати. Чи враховувалось це в туристичній стратегії міста?
Це помилкова стратегія для Івано-Франківська. Бо що таке ці «двері»? Ми перетнули їх і все. А наше місто має бути як мінімум «коридором». Найкраще, якщо ми будемо таким собі великим красивим залом в Карпати, де можна розглядатись і бачити щось нове.
Думаю, нам би точно це вдалося, якби не війна. Міський голова дуже відкритий до нових ідей, і навіть в грантових проєктах ми пробуємо використовувати інновації, яких немає в інших містах. Можливо, це не ті масштаби, як би того хотілося, але це спроба рухатися вперед. Якщо воно гарно піде, то далі будемо масштабувати.
Чи плануються тоді ще якісь туристичні об'єкти в громаді, які потенційно можуть стати принадою для туристів?
Хотілося б зробити щось таке, що б притягувало сюди людей як мінімум залишитись на ніч або дві. Є ідея для будівництва таких об'єктів, але це дуже великі інвестиції — від 2-3 мільйонів євро треба вкласти мінімально для початку.
То чи вистачає тоді фінансування для реалізації запланованих туристичних програм?
Ні. В Україні туризм фінансують по залишковому принципу. Тому треба змінити його бачення — ми маємо давати таку емоцію, яка б потім допомагала країні. І над цим треба працювати.
Тут діє багато факторів. Головне — якщо людина приїде в Івано-Франківськ, а ми зробимо її небайдужою до міста, то вона надалі йому допомагатиме.
Чи є ідеї, як зацікавити туристів побачити саме місто?
Розуміємо, які об'єкти треба побудувати для цього, але вони дорогі — бо на дешеві вже ніхто не приїде. Можливо, спробуємо це зробити в рамках приватного партнерства. Якщо така ідея матиме право на життя, то почнемо розвивати. Якщо не вдасться — то розкриємо ці плани для того, щоб про це дізналося якомога більше інвесторів.
На жаль, практично нема таких локацій, заради яких люди приїхали б сюди на день чи два. Ми, у порівнянні з нашими сусідами, є молодим містом без значної історичної спадщини. Але важливо розвивати цю галузь — і міський голова поставив завдання нам, як його команді, розвивати не тільки Івано-Франківськ, а й допомагати містам-сателітам, які навколо. Розуміємо, що тільки в співпраці та підтримці зможемо розвиватися і досягти кількох більших цілей.
Які саме міста для співпраці?
До прикладу, місто Галич зобов'язане стати гігантською туристичною «Меккою» для всіх слов'ян. Саме це місто дало поштовх Польщі, будувало Львів. Не можемо залишити Галич сам на сам зі своїми проблемами. Оскільки так склалося історично, що його знищували: радянському союзу не треба було королівської історії чи шляхти, інтелігенції, аристократії.
А з цікавого зараз в Галичі недостатньо для того, щоб ми туди могли привозити усю Європу. Тому в Івано-Франківську 12 січня відбувся форум розвитку цифровізації туристичної сфери, де брали участь міський голова, голови інших громад та представники туристичної галузі. Власне, форум був покликаний, щоб показати ті інструменти, які використовують франківці, ті — які були б корисні сусіднім громадам.
Які цифрові інструменти планують впровадити для туризму в Івано-Франківську?
Плануємо цифровізацію в туризмі. Сучасний світ без неї не працює. Тому, власне, на форумі зібрали місцеві університети, щоб спільно створювати нові продукти, у тому числі цифрові. У нас налагоджена співпраця з факультетом туризму Карпатського національного університету — спробуємо створити таку робочу групу, щоб придумати інноваційні інструменти та туристичні продукти.
Які головні виклики сьогодні стоять перед туристичною галуззю Івано-Франківська?
Перше — це відсутність такої потужної архітектурної спадщини, як у Львові. А це місто недалеко від нас. Другий момент — логістика від вокзалу міста до відомих туристичних об'єктів Карпат є дуже простою (була б трішки складнішою, то турист точно б залишався довше). Окрім цього, історично Івано-Франківськ не розвивався як туристичне місце — географічне розташування цьому не дуже сприяє. Ми знаходимось між двома річками й не маємо прямого залізничного сполучення з кордоном. Тобто Івано-Франківськ зацікавлений в магістралях до Польщі, до Румунії, яка проходить через територію області.
Не дає розвиватися й те, що не працюють аеропорти, а Івано-Франківську треба було б сучасний аеропорт. Тобто створення комфортних логістичних умов — це головне питання для туристів. Варто і щоб державна політика базувалась на цьому. Щоб побудували тут, до прикладу, прикордонні сполучення.
Чи є думки щодо післявоєнного розвитку туризму?
Немає післявоєнного часу — Україна буде в воєнному часі поки існує така держава, як росія. Усі стратегії майбутнього маємо планувати з врахуванням війни. Починаючи від захисних укриттів, а закінчуючи медичною та спортивною підготовкою хлопців і дівчат.
Окрім цього, туристична стратегія не може бути стала. Сталості у туризмі не буває — увесь час потрібні оновлення. Бо якщо ви побачите щось сьогодні, то завтра знову туди не прийдете, лише якщо це не якась потужна архітектурна спадщина. Тому як місто, як надавач послуг, повинні постійно вигадувати щось нове, бо інакше станемо несучасні й програватимемо конкурентам.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
Івано-Франківськ вдруге очолив туристичний рейтинг області: хто у трійці лідерів
