Інститут розвитку міста "Новий Івано-Франківськ" круглим столом анонсував розробку програми "Культурна стратегія Івано-Франківська"

 

/data/blog/75796/1e6cffeaaa0561608bf5103abe99b40f.jpg

 

Сьогодні, 30 квітня, Інститу розвитку міста "Новий Івано-Франківьк" провів круглий стіл, за яким зібралися письменники, культурологи, архітектори, політологи та інші зацікавлені для того, щоб ініціювати написання програми для міста «Культурна стратегія Івано-Франківська».

 

На сьогоднішній день інститут розвитку міста «Новий Івано-Франківськ», який заснований народним депутатом України від міста Івано-Франківськм Олександром Шевченком, зібрав людей, які мають що сказати і можуть внести конструктивні пропозиції щодо виходу міста з культурного колапсу. Всі пропозиції будуть враховані і ввійдуть в програму, яка називається «Культурна стратегія для Франківська». Координатором заходу став директор інституту розвитку міста "Новий Івано-Франківськ" Олег Головенський, повідомляє кореспондент Фіртки.

 

«Сьогодні ми зібрали масу людей, які є як "фанатами", так і професіонали та організаторами культури, митцями для того, щоб вони висловились, а ми «на олівець» взяли всі їхні пропозиції для включення в ту програму, яку ми називаємо «Культурна стратегія міста». Ми співпрацюємо з Інститутом мистецтв Прикарпатського університету. Це буде псевдонаукова програма, яка не просто буде написана для того, щоб створити ще одну програму, бо програм є багато. Сподіваємося, що ця програма буде витребувана міською владою, якщо не тепер, то в найближчому майбутньому, - каже О. Головенський, - Ми знаємо, що в кінці 90-их Івано-Франківськ в порівнянні зі Львовом був набагато прогресивніший. Це було місто Станіславського феномену, місто міжнародних імпрез. І за 10 років ми бачимо, що Франківськ десь залишився в тому часі і так само бачимо куди пішов Львів. Не все з досвіду Львова нам треба копіювати, але хоча б наявність зрозумілої і об'єднуючої концепції в розвитку міста загалом та культури зокрема - може бути добрим прикладом. Наразі програм є багато, просто вони не знаходили жвавої підтримки активного громадського сектору, а зараз вона з’явилась: зараз є багато культурологічних фундацій, громадських організацій. Та чомусь це зациклюється на рівні громадської ініціативи, а влада якось не сильно намагається підхопити цей «вітер», який почав дути в сторону модерного глобального європейського майбутнього».

 

Можливості громадського сектору обмежені. Влада могла б це робити, але чомусь зараз це не її пріоритет. Тому програма, яку буде створювати Інститут розвитку «Новий Івано-Франківськ» планується до реалізації саме через інструмент влади.

 

За словами Олега Головенського, в місті вже визріла та ситуація, коли потрібно об'єднати зусилля громади в томиу числі в культурному напрямі і спробувати прорухати цю галузь, для того, щоб створити дійсно таке, як проголосив в своїй недавній програмній статті Народний депутат Олександр Шевченко, «Місто талантів», де клас інноваторів буде тим локомотивом, який змінить якість життя в місті. Адже зараз в світі наступає період коли прогрес рухають не пролетарські колективи, не колгоспні громади, а кластер інноваторів. Для створення такого міста культура має першочергове значення.

 

Івано-Франківський письменник та інтелектуал Володимир Єшкілєв говорив про провінційність нашого міста, але зауважив, що в цьому насправді немає нічого поганого. «Провінційність треба ставити собі на службу,- переконував письменник.- Провінційне місто зручне для проживання і воно притягує до себе таланти, яким не потрібні мегаполіси. Крім того, талант - екологічний, він "не смердить"».

 

Письменник говорив про великий потенціал нашого міста, про екзотику Карпат і традиції Гуцулії, які заввиграшки можуть зробити наше місто культурним і впізнаваним.

 

«Нам не треба танцювати навколо монументів, нам треба обертатися коло талантів. Бо якщо креативні потуги скоротяться, то й місто зменшиться до рівня населеного пункту»,- завершив Володимир Єшкілєв.

 

Своїми думками поділився головний архітектор міста Володимир Гайдар, який зауважив, що в обговоренні все сходиться до видимого – архітектури, однак культура має бути у всьому.

 

«Я абсолютно погоджуюсь з тим, що той муляр, який мурує має знати, як правильно покласти розчин і як філігранно поставити цеглу. Тоді він готовий під кожним швом підписатися. Але в нас немає любові до своєї професії, до того, що ми робимо. З цим треба боротися, але не як з симптомами, це треба робити на ширшому рівні. Якщо ми говоримо про те, що у нас має бути культурне місто, то культура з міста має «перти», тобто це має бути у всіх напрямках», - вважає В. Гайдар.

 

На його переконання спершу потрібно проаналізувати, який у нас є потенціал, можливості, потім сформувати цінності, які ми хочемо розвинути. Це є вагомим для того, щоб підняти загальний культурний рівень. Далі необхідний креатив, щоб знати як правильно ті цінності подати і їх розвинути. Також не варто співставляти значення «провінції» тої, яка була ще 200 років тому з тим, яка є тепер.

 

«На цінностях колишньої провінції треба зіграти. Тільки це треба правильно подати. Мова не йде про те, що давайте нам гроші і ми будемо щось робити. Навпаки, мова про те, що давайте щось робити і тоді гроші підійдуть. Наступне - це промоція, ми мусимо в першу чергу любити себе, любити своє місто і правильно це все подавати. Далі з цього може бути якийсь маркетинг, тобто, якщо це все вже запрацювало – необхідно буде правильно взяти на озброєння совісним людям, які можуть це правильно використати і підживлювати», - переконаний головний архітектор міста.

 

Колишній директор Івано-Франківської філармонії Андрій Савка наводив у приклад Польщу .

 

"У Польщі кожне село робить фестивалі. Завдяки їм можна підняти культурний рівень і нашого міста. А найголовніше – це освіта, і шкільна і дошкільна, і тільки завдяки їй формується культурна ментальність".

 

«Кожен має почати з себе, - завершив пан Савка, - і митці також, бо вони носії культури, і мають попадати недопалком в урну».

 

Всі були одностайні в тому, що трикутник «мистецтво-влада-бізнес» не повинен бути тупокутним.

 

«Ми з цього багна не вилізем ніколи, якщо влада не буде толерувати цей процес», - виклав свою думку колишній адміністратор Івано-Франківського муніципального центру сучасного мистецтва Анатолій Пастушенко.

 

Всі зійшлися на тому, що пора владі, підприємцям і культурній громаді об’єднуватися і спільно вирішувати питання культури.

 

«Мусимо запрограмувати людей на те, що без культури ми ніщо!», - підсумував Анатолій Пастушенко та згадав випадок під час другої світової війни, коли Уїлстон Черчілль розглядав можливості оптимізації бюджету з метою збільшення видатків на оборону, - тоді він погодився скоротити всі необоронні видатки - освіту, охорону здоров'я і інше, за виключенням однієї статті видатків - видатків на культуру, мотивуючи таке риторичним запитанням: "А навіщо тоді все інше?"

 

 

/data/blog/75796/d32feaa99480b4d4ef692c444dfa6b4a.jpg

 

/data/blog/75796/85e1517710215811685cafbba846cf4c.jpg

 

/data/blog/75796/a2df5763969bb8c7983fc2bf787e8544.jpg

 

/data/blog/75796/661c96eba0f1c6b0b04477a8f591e058.jpg

 

/data/blog/75796/c2009d7814804cb21497b960c216ddcf.jpg

 

/data/blog/75796/dd96c694f5607d7dd529d23a8efbb537.jpg

 

/data/blog/75796/578de77aaa7355501bd53c360c5b17cb.jpg

 

/data/blog/75796/c14ba9775b410db2ed33a2f83eca3515.jpg

 

/data/blog/75796/13e33499b3243899cbe9aa948a142705.jpg

 

/data/blog/75796/9647b2831ab0cc4848da17e8f6f971be.jpg

 

/data/blog/75796/6c66ae44b5bb2685423b88694f038e35.jpg


30.04.2015 1395 0
Коментарі (0)

31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

2485
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

1338
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

2637
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1730
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1804
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

2244

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

476

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

608

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1822

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

1204
06.08.2026

Війна та постійний стрес істотно впливають на харчову поведінку українців.  

29276
02.08.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

11153 2
28.07.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

5157
05.08.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

23389
02.08.2026

Цьогоріч проща на Крилоську гору була особливою, адже вірні та духовенство відзначають 20-ліття відновлення акту коронації чудотворної ікони. Як і останні кілька років, основний намір паломництва — безперервна молитва про мир та перемогу України у війні.  

1598
01.08.2026

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

6115
25.07.2026

У відпустовому центрі в Погоні 19–20 вересня відбудеться Міжнародна проща вервиці. Для паломників підготували дводенну програму, яка включатиме спільну молитву, Хресну дорогу, архієрейські богослужіння, нічні чування та поклоніння Пресвятим Тайнам.

2205
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

836
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1159
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

2131
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

2593