В Індонезії локшина займає в країні друге місце за популярністю, після рису. І далеко не завжди її виробляють на сучасних лініях. Сьогодні ми побуваємо на сімейній фабриці Ясіра Фері з виробництва локшини, заснованої його дідом...
Тут не чули про роботів і пакувальні автомати, а борошно роблять за допомогою однотонного кам'яного циліндра, що приводиться в рух за допомогою корів. За цим дивовижним видовищем вирушаємо в глибинку, на 30 кілометрів на північний захід від Джокьякарти. Таку технологію традиційного приготування локшини рідко побачиш сьогодні.
Безумовно, найбільш видовищний етап виробництва - приготування борошна. В якості борошномельного апарату на фабриці використовують величезну чашу, однотонний циліндр і корів, що возять цей циліндр по колу. Робочі постійно вирівнюють лопатами сировину в «мукомольном апараті», щоб був рівномірний тиск.
Далі борошняну массу змішують з водою, яйцями, приправами і іншими інградієнтами згідно рецептури до утворення тіста, і пропускають через цей імпровізований "екструдер".
В Індонезії лапшу принято обжарювати. Для цього використовуються такі печі.
Готовий продукт прямує на розфасовку. Ось таке екзотичне екологычне чисте виробництво. Ось тільки не знаю, чи вживав би сам цю локшину, якби дізнався в яких умовах, і яким чином вона виробляється. Є у цій країні, звичайно ж, об"єкти більш сучасні, але це дивиться якось колоритніше і прикольніше, пише Вебочка.
