Ілона Федорко: 90% успіху - це те, що ти сам собі напрацюєш

 

/data/blog/57437/1cf3f774639ea912c200c49698cc4a66.jpg

 

Нею пишається не тільки Калущина, а й вся Україна. Юна танцюристка Ілона Федорко із села Вістови має уже чимало перемог.

 

У 13 років дівчина спочатку виборола срібло на Чемпіонаті світу з сучасного танцю, а через рік стала чемпіонкою. Ілона вчиться на юриста, викладає в школі Влада Ями, але мріє стати акторкою чи журналістом. Спілкування з Ілонкою будь-кому підніме настрій, адже дівчина ―суцільний позитив.

 

Їй вдається успішно поєднувати навчання й танці. Одноманітність чи байдикування ― то не для Ілони. 16-річна ентузіастка, попри свої досягнення, має ще багато планів і не збирається зупинятися на досягнутому.

 

― Коли ти вперше потрапила на танцмайданчик?

―Танцями я займаюся з трьох років. Скажімо, я була така собі бешкетна дитина, і треба було спрямувати мою енергію у правильне русло. Тому мама відвела мене на танцмайданчик. Тоді й розпочалася моя танцювальна кар’єра. Майже десять років я була в колективі ансамблю ”Фламінго”. А з 2009 року розпочала сольну кар’єру.

 

― Чому для сольної кар’єри ти обрала школу Влада Ями?

―Я вирішила розвиватися далі. І у цій школі я отримала таку можливість. Там я побачила нові перспективи. Це мене зацікавило. Сьогодні я вже викладаю у школі Влада Ями діткам, хоча й сама ще не зовсім доросла.

 

― Чи пам’ятаєш ти свій перший танцювальний конкурс?

―Перший конкурс, у якому я брала участь з ансамблем, проходив у Рівному. Мені було три або чотири роки. Сольно на конкурсі я вперше виступила у дев’ять. Це було на Львівщині. Там я також зайняла призові місця у кількох номінаціях.

 

― Розкажи про свої найбільші досягнення ― перемоги на чемпіонатах світу з сучасного танцю.

― Взагалі, щоби потрапити на чемпіонат світу, потрібно пройти національний відбір, тобто взяти участь в чемпіонаті України. Але у 2011 році я ще не знала, що зможу опинитися в команді збірної України, бо не проходила ніяких відборів. Так склалося, що на конкурсі ”Різдвяний Київ” мене зауважив голова чемпіонату України і запросив поїхати в Італію. Мені було тринадцять, я тільки перейшла в іншу категорію, тому й була наймолодшою учасницею. Чемпіонат відбувався в італійському місті Кастігліолончело. Там я виконувала номер “Моє танго”, з яким і виборола «срібло». Наступного року я вже поїхала на чемпіонат України в Одесі, де посіла кілька призових місць. У команді нашої збірної я взяла участь в чемпіонаті світу, що відбувався у м. Істбурн (Великобританія). Там я вже посіла перше місце у номінації “фентезі”, тобто, танець з предметом. Я виконувала бродвейський джаз, а мій номер називався “Шалений настрій”. Окрім того, я посіла призові місця і в інших номінаціях. Цього року ми на чемпіонат не їхали через ситуацію в Україні. Обидві поїздки були дуже захопливими. За тих кілька годин в дорозі ми відвідали кілька країн. В Італії адреналін зашкалював, я хвилювалася, мабуть, в тисячу разів більше, ніж в Англії. Їдучи вдруге на чемпіонат, вже трохи знала обстановку, тому й була на краплю впевненішою.

 

― Що, на твою думку, потрібно робити, аби досягнути таких успіхів?

― От я ніколи не складаю ніяких планів, мені так “іде” — та й усе. Звісно, я працюю і змушую працювати інших (сміється. ― Авт.). Талант ―це тільки 10% успіху, 90 ―це те, що ти сам собі напрацюєш. Головне — не зламатися, а продовжувати в тому ж дусі.

 

― Ти була гостею програми “Танцюють всі”. Поділися враженнями від шоу та від знайомства з відомим хореографами України.

― По телевізору шоу видається дуже довгим, але, коли я о дев’ятій ранку приїхали туди на репетицію, геть не помітила, як швидко промайнув час до початку програми. У ”Танцюють всі” — цікаві ведучі, цікаві конкурсанти. Коли там танцювала, то розуміла, що на мене дивиться безліч людей. З відомими хореографами ― членами журі ―я мала змогу познайомитися ще до шоу. Влада Яму знаю ще з 2009-го, оскільки танцюю в його школі, а тепер — і викладаю. Владислав Миколайович приїжджає до нас в Івано-Франківськ раз на місяць, підказує і радить. З іншими членами журі ―Франциском Гомесом, Тетяною Денисовою ― я познайомилася на конкурсі шкіл Release, де наша школа перемогла. Всі ці відомі хореографи, насправді, — зовсім прості люди, приємні у спілкуванні. Нема в них нічого «зіркового», як іноді кажуть.

 

― Коли ти зрозуміла, що танці у твоєму житті ― це вже назавжди?

У кожного є якісь переломні моменти, коли тобі сумно, коли щось болить… От мені в такі моменти хочеться взяти й натанцюватися. Коли я заходжу в зал і починаю танцювати, то просто забуваю про все інше. Танці дають мені внутрішній спокій, в них я можу себе реалізувати. Ще я зауважила, що мистецтво об’єднує людей: добрих і злих, малих і дорослих.

 

― Про що ти ще мрієш в своїй танцювальній кар’єрі?

― Стосовно хореографії , то хочу навчатися за кордоном. І, можливо, — відкрити власну школу танців вже в Україні. Але зараз про це ще рано говорити.

 

― Ким ти бачиш себе у майбутньому?

― Я думаю, що завжди можна поєднувати дві справи водночас. Зараз я вчуся у коледжі за спеціальністю «Правознавство». Право мені подобається. Я розумію, що хочу реалізувати себе не тільки в танцях, але ы в юридичній справі. Для цього також потрібно дуже багато працювати й розвиватися. Адже танцями я займаюся уже тринадцять років, а вчу правознавство тільки другий рік. Взагалі, з дитинства я мріяла стати журналістом або актрисою. І ці мрію досі в мені. Їх треба втілити, бо інакше я це не переживу (сміється. ― Авт.).

 

― Очевидно, справ у тебе дуже багато. Як проходить твій звичний день?

― Часу трохи бракує, іноді доводиться не спати ночами, щоб все зробити. Але якась я така, що мушу все встигати. Я ще й староста в коледжі, що теж додає справ. На деякі дні я складаю собі графік. Хоча, зрештою, мені навіть краще, коли є багато занять, аніж коли ти не знаєш, де себе подіти.

 

― В яких конкурсах ти брала участь нещодавно?

― Крім танцювальних змагань, нещодавно я брала участь у конкурсі ”Студент року”, “Всеукраїнському з’їзді відмінників та лідерів АПК ХХІ століття”. Останнім для мене був конкурс у ролі викладача ―“StanislavivDanceFestival”, де моя група отримала призове місце, а також конкурс із спортивного танцю “Орхідея”, де ми такожперемогли. Бути не танцюристом, а хореографом — ще важче: переживаєш не тільки за себе, а й за тих, ким опікуєшся. Відео: Taniona Rusinkevych/YouTube

 

― Яка перемога далася тобі найтяжче?

―Було тяжко якраз на чемпіонаті України-2013. Річ у тому, що за кілька днів до конкурсу я отримала пошкодження. Дівчинка, з якою я танцювала дуетом, ― також. Ми навіть не знали, чи будемо брати участь. Номери нові, ще не станцьовані, тож, цілими днями займалися. Результатом цього стала втома, вивих руки і пошкодження коліна. Тому було дуже важко і фізично, і морально. Правда, на конкурсі ми таки перемогли: моє соло і наш дует отримали перші місця.

 

― Чи маєш якісь свої секрети, як долати хвилювання?

― Хвилююся я завжди, а надто, коли конкурс серйозний. Досить дивно, але мені допомагає, коли я підспівую композиції тих учасників, що вже танцюють. Допомагає також молитва. А ще перед виступом я думаю, настільки для мене це важливо і знаю,що хвилювання може все зіпсувати, тому стараюся взяти себе в руки.

 

― Що можеш сказати про імідж «танцювальної» України?

― Є певна кількість представників на чемпіонаті світу, стандартна. Наприклад, це десять осіб. Якщо ж всі десятеро займуть призові місця, то наступного року може поїхати двадцять танцівників. Так-от, команда України досить велика — одна з найбільш численних. Можна сказати, що ми підтримуємо свій танцювальний імідж. Він точно ліпший, ніж імідж футбольної України (сміється. ― Авт.).

 

― Окрім танців, чи маєш ще якісь захоплення?

― Завжди треба міняти обстановку. Я обожнюю читати, пишу вірші, які, щоправда, нікому не показую. Люблю малювати, хоча й не вмію. Раніше часто грала футбол з хлопцями.

 

― Яка твоя улюблена книга? Що останнє ти прочитала?

― Дуже сподобалася книга ”Ловець у житті” Джерома Девіда Селінджера. Остання ж прочитана ― ”Кульбабове вино” Рея Бредбері.

 

/data/blog/57437/8c86114e3d816519aeb227bc3c3346bf.jpg

 

Розмовляла Тетяна РУСІНКЕВИЧ, студентка, Вікна


Коментарі (0)

26.06.2025
Олег Головенський

Фіртка вже проаналізувала декларації нардепів, керівників рад, ОВА та голів громад Прикарпаття за 2024 рік. Сьогодні — фінальна частина: декларації керівників правоохоронних органів області.

2171
24.06.2025
Павло Мінка

19 червня 2025 року Івано-Франківська обласна прокуратура повідомила: судитимуть організатора злочинної групи торговців бурштином.

860
21.06.2025
Діана Струк

Нікіта Тітов — художник, плакатист, ілюстратор. Ще кілька десятиліть тому він називав себе «ватніком», а сьогодні його роботи — символи українського спротиву. Його плакати надихають, підтримують і попереджають: Україна — сильна, і вона не зламається.

904
19.06.2025
Катерина Гришко

На початку червня 2025 року провели тендерні конкурси на роботи в навчальних закладах на суму майже 40 мільйонів гривень. Фірми відомі та мають кримінальні справи.  

907 3
16.06.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з керівником Івано-Франківського театру Ростиславом Держипільським, щоб дізнатися, як театр живе і працює під час війни, як народжуються нові вистави, які міжнародні проєкти підтримують українське мистецтво, а також про виклики сучасності і непересічну силу мистецтва в непростий час.

2753 3
14.06.2025
Вікторія Матіїв

Напередодні Всесвітнього дня донора крові Фіртка поцікавилася, скільки прикарпатців регулярно здають кров, яка підготовка й процедура донації, розпитала у лікарки-трансфузіологині Прикарпатського обласного центру служби крові Марти Щирби, як на потреби крові вплинула війна.  

1467

Ніколи ідіотизм не стає більш очевидним, як у момент, коли починають його зводити у абсолют великі писарі сентиментально-переконливих текстів у редакційних кімнатах центрів, які «творять думки».

636

Глибше за інших пірнули гностики перших століть християнської ери. Вони дійшли принципового висновку: таємниця часу сусідить з таємницею Бога. Сусідить так близько, так щільно й невіддільно, що її пізнання майже напевно відкриває браму Творця, як найбільшої з таємниць.

335

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

1005

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

1128
26.06.2025

Мер зазначив, що це приватний бізнес, а тому місто не видає земельні ділянки чи майно для таких закладів.

2024
19.06.2025

Станом на 1 червня 2025 року на Івано-Франківщині зареєстрували 901 фермерське господарство. Загальна площа сільськогосподарських угідь у їх власності та користуванні становить 40 тисяч гектарів.  

1075
12.06.2025

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

798
27.06.2025

Сьогодні, 27 червня, віряни відзначають свято Найсолодшого Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа – Людинолюбця.  

293
24.06.2025

Один чоловік ходив по окрузі, проклинаючи священика та розповсюджуючи про нього по всій парафії брехливі, злісні чутки.

14977
20.06.2025

Священник розповів про ставлення Церкви до дошлюбних статевих стосунків. 

7289
16.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

723
26.06.2025

Роботи Нікіти Тітова стали символами українського спротиву. Його плакати підтримують, надихають і говорять мовою, яка зрозуміла кожному. Та попри публічне визнання, автор часто стикається з піратством власних робіт.  

279
26.06.2025

Рішення саміту НАТО, ухвалене у Гаазі за підтримки президента США Дональда Трампа, підтверджує статус росії як спільної загрози для всього Альянсу.  

188
23.06.2025

Прем’єр-міністр Британії Кір Стармер заявив, що ядерна програма Ірану — серйозна загроза, а США вжили заходів для усунення цієї загрози.  

286
19.06.2025

Депутати Верховної ради України 18 червня 2025 року підтримали в цілому законопроєкт № 11469 про множинне громадянство.   

574
18.06.2025

Україна готується до виборів після завершення воєнного стану, але це будуть не звичайні, а унікальні вибори, які потребуватимуть окремого закону.  

1030