Ідеальна назва для Франківська

 

 Картинки по запросу єшкілєв

 

Спокуса усе перейменовувати наступає у часи змін. Люди, що їх по «зомбоящику» переконують в реальності існування таких речей як люстрація, дерегуляція, декомунізація та децентралізація, з часом починають прагнути все нових і нових «ацій» і «яцій». Дійсно, якщо якісь пацани у балаклавах валять монументи немов собачі буди, то чому б не спробувати змінити назву міста. Он, у Дніпропетровську ентузіасти аж пищать, як хочуть назвати своє місто чи то Січеславом чи то Січеградом...

 

Вітри бажань не оминули й Франківська. Рано чи пізно це мало статись. Адже суспільно резонансних тем, з яких можна зробити собі «ліфт впізнаваності» з кожною передвиборною компанією стає все менше. От йшли, йшли і дійшли аж до назви. Логіка зрозуміла. Від теперішнього «Івано-Франківська», воленс-ноленс, відгонить чимось совковим, якимось гротескним «Скотопрігоньєвском». Історія виникнення цієї назви закручена навколо колгоспних смаків та номінативних пріоритетів радянського партгоспактиву. Відповідно, в частини міського населення є зрозумілий запит на перейменування, тим більше, що історична назва ще не вивітрилась з пам’яті містян.

 

Ще у 90-і роки окремі мешканці Франківська намагались підняти (й, навіть, не з передвиборною метою) питання про повернення місту історичної назви. Проте, навіть перші несміливі натяки на таку можливість зустріли шалений опір естетів з бездоганним трудовим походженням. У полеміці ними використовувались переважно історичні штампи про «Потоцьких – катів українського народу» та публічні заяви на кшталт «не чіпайте Франка, нашого генія!» Те, що 20-річний герой Віденської битви не встиг за життя нікого поексплуатувати, в розрахунок не бралось. Тим більше не брались до уваги резони щодо епізодичного та нещасливого перебування Франка у Станіславі.

 

Зрештою, такі речі також на варто залишати поза увагою. Кожне суспільство має свої стереотипи, свої міфи і свої критерії прийнятності. Нікуди від цього не дітись. От, скажімо, Південну Родезію свого часу перейменували у Зімбабве. Чому? Бо Сесіль Джон Родс, попри всі свої цивілізаційні зусилля та організаційні таланти, був і залишився для більшої частини зімбабвійців клятим білим колонізатором у пробковому шоломі. Та й назва «Зімбабве» більше тішить вуха титульної нації. Крапка.

 

Те саме сталось з Бомбеєм, який тепер Мумбай, з Рангуном, котрий тепер Янгон, з Актюбінськом, що став Актобе, та із Сайгоном, що зветься нині Хошиміном. Як би не подобались нам оповиті легендами та утеплені звичкою старі історичні назви, але ж вирішувати, врешті-решт, не нам, а тим, хто в останні десятиліття заселяє міста у «країнах на шляху розвитку» із Україною включно. Чим «Івано-Франківськ» не назва для населеного пункту, чи не половина мешканців якого на вихідні і свята виїжджає до села? Й ким для них є Станіслав Потоцький? Питання риторичне.

 

Може для початку варто відреставрувати палац Потоцьких та встановити пристойний пам’ятник засновникові міста (а не таке похнюплене чудо, як той монумент Франкові, що замість швейцара зустрічає гостей готелю «Надія»), а відтак вже братись за масштабніші речі? Населення треба поступово готувати до змін та виважених рішень, а не сподіватись на раптовий спалах компетентності в людей, з дитинства дезорієнтованих інформаційними маніпуляціями.

 

Особисто я не впевнений, що у випадку плебісциту жителі міста виберуть історичну назву. Але те, що на компанії з перейменування політики та громадські активісти піднімуть свої рейтинги, не маю сумніву.

 

Якщо ж громаді все ж таки закортить дати Франківську свіжу назву, то я пропоную як тимчасовий (перехідний) варіант «Нью-Пациків». Ця назва має цілу купу переваг над усіма іншими. Перераховую лише ті з них, що першими впали на згадку:

 

1) Назва ідеально відповідатиме тому духові, що панує в місті в останні роки плюс вельми пасуватиме до зовнішнього вигляду міста, прикрашеного приємними новобудовами;

 

2) Мешканці історичного села Пациків (також, до речі, перейменованого), радше за все, не візьмуть з сусідів  дорого за використання рідного бренду;

 

3) Якщо Франківськ стане Нью-Пациківом, то містяни зможуть і тут і за кордоном гордо називати себе «пацаками» й вимагати у всіх приїжджих казати їм «ку», як у відомому кінофільмі; а ще це слово легко і невимушено вимовляється (так само, як і народна назва автобусів «пежо», котрі свого часу для всіх тутешніх стали «пижиками»);

 

4) Така назва підсвідомо спонукатиме нас до вдосконалення;

 

5) В назві є англомовний елемент, що неухильно наближатиме нас до теплого (поки що) лона Західної цивілізації;

 

6) В назві присутній дефіс, до якого вже звикли генерації містян, народжені після 1960-го року, що не спонукатиме нас до когнітивного дисонансу та інших прикрощів.

 

А ще мені казали, що китайці в розмовах називають наше місто «Іфань». Може збрехали?

 

Володимир Єшкілєв


Коментарі (11)

Dzhejn Sejmur 2015.04.16, 11:08
Бачимо, що дискусія про перейменування міста підняла з диванів не лише письменників, але й різного роду добродіїв, що вимагають поваги до мешканців міста. А чи поважатимуть те, що себе саме не поважає? Місто мало підприємства, їх розграбували, а мешканці мовчали. Потім вони мовчали, коли руйнувалось ЖКГ, потім мовчали коли середмістя забудували почварами, потім ще мовчали. Тепер кажуть: поважайте нас. А ще тут пан Тарнавський каже про середній рівень культури. Люди навіть із середнім рівнем не вимагають поваги а заслуговують на неї, пане Тарнавський. Заслужіть і вас поважатимуть, а не примножуйте на сайтах свої смішні коменти.
Владимир Ешкилев 2015.04.15, 23:54
Andry Tarnavskiy не читав моїх книжок (можливо, й інших не читав). Я цьому дуже радий, бо не зацікавлений у таких читачах і не чекаю їх на своїх презентаціях. До відома "андрія": принципово не пишу напучувально-педагогічних книжок і не збираюсь до лав "сіячів" офіційно рекомендованої пошлятини під назвою "розумного, доброго і вічного". Мої книжки так само дратують провінційних "андріїв" як і дописи. Щодо неповаги до мешканців міста, то з якого дубу я мав би їх поважати? За що? За те. що вони, як ті вівці, 25 років обирають собі на шию людей, які не годні хоча б поремонтувати тротуари у середмісті?
Stepan Nakonechnyi 2015.04.16, 01:04
Автор влучно зауважив, що велика частина мешканців міста виїздять на вихідні до села. Додати до цього городи під багатоповерхівками, та псів з котами у них, то Нью-Пациків - саме те.
Славко Задунайский 2015.04.16, 12:26
Особисто я,серед всіх коментаторів найбільш поважаю п.Андрія,а якщо хтось завів мову про розрабування підприємств,забудову міста,то нехай сам розповість,як він боровся з цим,або як наприклад відстоює зелену зону на міському озері та бореться з його забудовою.
Dzhejn Sejmur 2015.04.16, 14:21
Шо це було? Тарнавський поважа сам себе під ніком Задунайського? Селф-позитивчик такий? До речі, не знаю, хто саме там боровся за зелену зону і за чиї гроші, але от гуляю озером і бачу - забудовник рулить і має усіх борців в глобус.
Славко Задунайский 2015.04.16, 14:44
Dzhejn Sejmur - В тому то й справа,що лише гуляєте й спостерігаєте,а нижче розводитесь,що потрібно боротися з забудовниками. До п. Андрія я не маю ніякого стосунку,швидше,якщо проаналізувати Ваші пости,то вираз " забудовник рулить і має усіх борців в глобус" - то чітка стилістика пана Ешкілєва.)
Dzhejn Sejmur 2015.04.16, 14:57
Дякую за комплімент щодо стилю. Єшкілєв на свій стиль копірайтів не ставить тому сподіваюсь претензій від нього не буде:)
Славко Задунайский 2015.04.16, 15:58
На тому й порішили )
Andry Tarnavskiy 2015.04.15, 16:43
Чому така неповага до мешканців міста. А завтра будете пропонувати їм свої книжки. І казати що вони вчать розумного, доброго, вічного. Видно метелика на шиї замало щоб піднести декого до середнього рівня культури, хоч би мешканців Пацикова.
Сергій Чирва 2015.04.21, 08:27
Влучно . Слушно. Дратівливо. Актуально... ;)як зажди, Володимир б'є не в бров..
Олег Сікора 2015.04.21, 17:23
Давайте краще "Пациків-сіті", а футбольну команду назвемо "Пациків Юнайтед":)
14.09.2025
Вікторія Матіїв

Олексій Солоданюк загинув 23 серпня 2023 року на Запорізькому напрямку. Сім'я Солоданюк родом з Черкащини, але останні дев'ять років проживали у Києві. Після загибелі чоловіка Катерина разом з дворічною донечкою Соломією переїхали в Івано-Франківськ.  

725
09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1283
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

1095
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1131
30.08.2025

Кримінальний шлейф компанії-переможця «Коста-Проект» викликає занепокоєння щодо прозорості будівництва системи лінійної телемеханіки.  

7187
29.08.2025
Олег Головенський

Рівно рік тому чимало експертів та аналітиків як крайній сценарій прогнозували перемир’я у війні та вибори президента, Верховної та місцевих рад на весну або на осінь вже поточного 2025 року.  

1819

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

401

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

639

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1677

Східне християнство — найпоширеніша релігійна традиція в Україні. Православна церква України і Українська греко-католицька церква мають подібний устав і обряди, і вони глибоко вкорінені в українську культуру.  

911
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1149
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

613
02.09.2025

Завдяки сприятливим погодним умовам та щоденній праці аграріїв завершили збирання ранніх зернових культур.  

985
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1300
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

870
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1419 1
30.08.2025

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

1008
09.09.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

37358 1
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1093
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1357
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

854
16.08.2025

Так виглядає, що Трамп принижений путіним. Трамп ризикнув, поставивши на кон хоч і не все, але багато. І програв. Перед самітом на Алясці він заявляв, що якщо не досягне за результатами особистої зустрічі припинення вогню в Україні, то буде незадоволеним. Припинення вогню він не отримав. Але після тригодинних переговорів заявив, що оцінка зустрічі — «десять з десяти».  

3226 15