Якщо є можливість: чи доречно відзначати свята, коли в країні війна

Через повномасштабне російське вторгнення на територію Україну, втрати близьких, повітряні тривоги, вибухи та відімкнення електроенергії чимало українців не планують відзначати різдвяно-новорічні свята.

Разом з тим тисячі відважних захисників та захисниць зустрінуть 2023 рік на фронті, женучи підступного окупанта з нашої землі, а не поруч із рідними.

Думки українців щодо відзначення свят під час війни розділилися. Одні вважають, що святкування не на часі, інші — навпаки стверджують, що сьогодні людям необхідні тихі та сімейні відзначення свят, які є частиною життєвої рутини.

Як свідчать результати дослідження, яке провела комунікативна агенція Postmen, близько третини українців (34%) не святкуватимуть новорічні свята цьогоріч.

На противагу — переважна більшість українців (66%) святкуватиме Новий рік та Різдво попри війну в Україні. Серед них 94% планують провести свята вдома, в оточенні близьких родичів, решта — на роботі. 

Більшість респондентів (60%) планує зустріти свята з близькими родичами, 19% — зі своєю коханою/коханим, 12% — у невеликій компанії друзів, 3% — наодинці, 2%  — на службовому/бойовому місці.

Лише 2% опитаних відзначатимуть свята у великій компанії друзів.


Журналістка Фіртки поспілкувалась з психологинею Наталією Сігурйонссон та культурологом Євгеном Савіськом про те, чи доречно відзначати свята та як найкраще це зробити в умовах повномасштабної російсько-української війни.

«Почуття провини та сорому за те, що ми живі та з нами ще трапляється щось добре, зараз знайоме багатьом українцям. Але ми ні в чому не винні. Життя триває і під час війни.

Погодьтеся, що якби насправді наша аскеза принесла разом із собою мир, аби хоча б якось допомогла в цьому, ми б з вами вже давно перестали б і їсти, і пити.

Але як би ми не намагались “перестати жити”, це не тільки не допоможе змінити ситуацію, а навпаки, — знесилить нас ще більше.

Особливо зараз, коли відбулась переоцінка цінностей, нам важливо “жити життя”, радіючи кожному новому дню і не відкладаючи життя на потім», — пояснює психологиня Наталія Сігурйонссон.

Крім цього, за словами фахівчині, складати плани на наступний рік — не лише доречно, а й необхідно.

«Щодо доречності планування, то, звичайно, плануйте. Нехай це буде не довгострокове планування, а планування на найближчий час.

Таким чином ви зможете гнучко реагувати, якщо умови щодо досягнення планів зміняться та вчасно скоригувати їх.

Також планування корисне для того, щоб знизити тривожність мозку. Тому, що нам тільки здається, що ми можемо щось контролювати. Насправді це — тільки ілюзія, і останні декілька років нам це довели.

Але, коли ми плануємо, мозку здається, що він все ще контролює і тому тривога зменшується», — уточнює Наталія Сігурйонссон.

Водночас, за її словами, українцям також важливо думати стан, в якому ми зустрінемо перемогу, та відповідно дбати про себе.

«Нам потрібні сили вже зараз, щоб відразу почати діяти у цей день, а якщо ми станемо виснаженими вже зараз, нам потрібен буде зайвий час, щоб спочатку набратися сил і тільки потім почати діяти.

Ми живемо, щоб жити. Тому не картайте ані себе, ані інших. Будьте чутливими до себе і до оточуючих.

Звичайно, не потрібно нехтувати почуттями інших, але дозвольте жити й собі, і їм», — резюмує фахівчиня.

Поділяє думку психологині культуролог Євген Савісько. За його словами, для підтримки України та наближення перемоги вкрай важливо міцно триматись в тилу, який забезпечує чимало потреб фронту. 

«Потрібно навчитися цінувати кожну мить життя. І жити. Жити щосили. Та треба пам'ятати: людина не може жити та працювати без відпочинку. Потрібні паузи.

Необхідно себе цінувати й поважати. Тішити маленькими радощами. Вони перемикають мізки й тіло на щось інше. І саме це буде стимулом, аби рухатися далі. Працювати.

Допомагати тим, кому важче. Жертвувати гроші на Збройні сили України.

Зрештою, яка користь буде нашим захисникам, якщо в тилу земляки почнуть падати від перевтоми? Тил має міцним і надійним», — зазначає культуролог.

Євген Савісько додає, що саме тому, якщо є можливість, то потрібно святкувати, без галасу і надмірностей.

«Вітати рідних, близьких, колег. І звісно тих, хто на фронті. Дарувати їм невеличкі приємні подарунки.

Зокрема, подаруйте трохи тепла свого серця і душі. Проявіть своє милосердя. І ви отримаєте набагато більше, аніж навіть можете собі уявити», — підкреслює фахівець.

Разом з тим, за його словами, жодної підстави картати себе, за те що ви в тилу, а не на фронті, немає.

«Якщо, звісно, все у межах закону. Триває війна і кожен робить те, що має.

Фронт не тільки на передовій: економіка, наука, освіта, культура. Без них не буде розвитку країни. Армія не матиме нової зброї та техніки. Без правильного виховання діти не виростуть справжніми українцями.

Живіть. Плануйте. Не зупиняйтесь. Життя іде. Україна переможе», — підсумовує Савісько.


Різдвяно-новорічні свята: що вирішили в Івано-Франківську?


Цьогоріч через повномасштабне російське вторгнення на територію України святкові заходи, або ж скасували повністю, або ж відчутно скоротили. Зокрема, в Івано-Франківську цьогоріч відмовились від традиційного новорічного дерева. Відтак, замість традиційної ялинки встановили «Ялинку Перемоги».

Як повідомили в Департаменті освіти та науки Івано-Франківської міської ради, у час війни вирішили не втрачати нагоду подарувати радість малечі. Цьогорічна «Ялинка перемоги», яку розмістили на стометрівці, створена з малюнків дітей.

До створення інсталяції долучились вищі професійні училища, здобувачі освіти усіх закладів.

Фото: зі сторінки Руслана Марцінківа

Також  цьогоріч вздовж стометрівки не встановлюватимуть новорічні арки зі світлодіодною ілюмінацією, а також не проводитимуть ярмарків.

«Наша позиція — не витрачати кошти цього року, тому що триває війна. Зважаючи, що на стометрівці знаходиться Алея Слави Героїв,  я думаю, що це — логічно.

Ми встановили символічну «Ялинку перемоги» з малюнків дітей, щоб показати, як вони бачать перемогу України.

Багато є думок, але я вважаю, що наша ялинка чудова. Діти намалювали малюнки про те, як вони бачать українську перемогу. Віримо в неї. А коли вона настане — тоді святкуватимемо з ілюмінацією.

Однак, зараз нам потрібно бути максимально уважними і скромними. Але діти повинні відчувати радість свята», — розповів міський голова Руслан Марцінків.


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!



Коментарі ()

11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

447
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

2713
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

1566
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

2818
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1952
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1993

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

234

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

659

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

794

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

2034
06.08.2026

Війна та постійний стрес істотно впливають на харчову поведінку українців.  

29444
02.08.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

11333 2
28.07.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

5332
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

1016
07.08.2026

У Ватикані повідомили про те, що Святіший Отець Лев XIV поблагословив рішення Синоду Єпископів УГКЦ про обрання отця Терентія Василя Цапчука, ієромонаха Чину святого Василія Великого, Єпископом-помічником Бучацької Єпархії УГКЦ.

1293
05.08.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

23563
02.08.2026

Цьогоріч проща на Крилоську гору була особливою, адже вірні та духовенство відзначають 20-ліття відновлення акту коронації чудотворної ікони. Як і останні кілька років, основний намір паломництва — безперервна молитва про мир та перемогу України у війні.  

1783
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

155
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

1023
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1340
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

2313