Якщо є можливість: чи доречно відзначати свята, коли в країні війна

Через повномасштабне російське вторгнення на територію Україну, втрати близьких, повітряні тривоги, вибухи та відімкнення електроенергії чимало українців не планують відзначати різдвяно-новорічні свята.

Разом з тим тисячі відважних захисників та захисниць зустрінуть 2023 рік на фронті, женучи підступного окупанта з нашої землі, а не поруч із рідними.

Думки українців щодо відзначення свят під час війни розділилися. Одні вважають, що святкування не на часі, інші — навпаки стверджують, що сьогодні людям необхідні тихі та сімейні відзначення свят, які є частиною життєвої рутини.

Як свідчать результати дослідження, яке провела комунікативна агенція Postmen, близько третини українців (34%) не святкуватимуть новорічні свята цьогоріч.

На противагу — переважна більшість українців (66%) святкуватиме Новий рік та Різдво попри війну в Україні. Серед них 94% планують провести свята вдома, в оточенні близьких родичів, решта — на роботі. 

Більшість респондентів (60%) планує зустріти свята з близькими родичами, 19% — зі своєю коханою/коханим, 12% — у невеликій компанії друзів, 3% — наодинці, 2%  — на службовому/бойовому місці.

Лише 2% опитаних відзначатимуть свята у великій компанії друзів.


Журналістка Фіртки поспілкувалась з психологинею Наталією Сігурйонссон та культурологом Євгеном Савіськом про те, чи доречно відзначати свята та як найкраще це зробити в умовах повномасштабної російсько-української війни.

«Почуття провини та сорому за те, що ми живі та з нами ще трапляється щось добре, зараз знайоме багатьом українцям. Але ми ні в чому не винні. Життя триває і під час війни.

Погодьтеся, що якби насправді наша аскеза принесла разом із собою мир, аби хоча б якось допомогла в цьому, ми б з вами вже давно перестали б і їсти, і пити.

Але як би ми не намагались “перестати жити”, це не тільки не допоможе змінити ситуацію, а навпаки, — знесилить нас ще більше.

Особливо зараз, коли відбулась переоцінка цінностей, нам важливо “жити життя”, радіючи кожному новому дню і не відкладаючи життя на потім», — пояснює психологиня Наталія Сігурйонссон.

Крім цього, за словами фахівчині, складати плани на наступний рік — не лише доречно, а й необхідно.

«Щодо доречності планування, то, звичайно, плануйте. Нехай це буде не довгострокове планування, а планування на найближчий час.

Таким чином ви зможете гнучко реагувати, якщо умови щодо досягнення планів зміняться та вчасно скоригувати їх.

Також планування корисне для того, щоб знизити тривожність мозку. Тому, що нам тільки здається, що ми можемо щось контролювати. Насправді це — тільки ілюзія, і останні декілька років нам це довели.

Але, коли ми плануємо, мозку здається, що він все ще контролює і тому тривога зменшується», — уточнює Наталія Сігурйонссон.

Водночас, за її словами, українцям також важливо думати стан, в якому ми зустрінемо перемогу, та відповідно дбати про себе.

«Нам потрібні сили вже зараз, щоб відразу почати діяти у цей день, а якщо ми станемо виснаженими вже зараз, нам потрібен буде зайвий час, щоб спочатку набратися сил і тільки потім почати діяти.

Ми живемо, щоб жити. Тому не картайте ані себе, ані інших. Будьте чутливими до себе і до оточуючих.

Звичайно, не потрібно нехтувати почуттями інших, але дозвольте жити й собі, і їм», — резюмує фахівчиня.

Поділяє думку психологині культуролог Євген Савісько. За його словами, для підтримки України та наближення перемоги вкрай важливо міцно триматись в тилу, який забезпечує чимало потреб фронту. 

«Потрібно навчитися цінувати кожну мить життя. І жити. Жити щосили. Та треба пам'ятати: людина не може жити та працювати без відпочинку. Потрібні паузи.

Необхідно себе цінувати й поважати. Тішити маленькими радощами. Вони перемикають мізки й тіло на щось інше. І саме це буде стимулом, аби рухатися далі. Працювати.

Допомагати тим, кому важче. Жертвувати гроші на Збройні сили України.

Зрештою, яка користь буде нашим захисникам, якщо в тилу земляки почнуть падати від перевтоми? Тил має міцним і надійним», — зазначає культуролог.

Євген Савісько додає, що саме тому, якщо є можливість, то потрібно святкувати, без галасу і надмірностей.

«Вітати рідних, близьких, колег. І звісно тих, хто на фронті. Дарувати їм невеличкі приємні подарунки.

Зокрема, подаруйте трохи тепла свого серця і душі. Проявіть своє милосердя. І ви отримаєте набагато більше, аніж навіть можете собі уявити», — підкреслює фахівець.

Разом з тим, за його словами, жодної підстави картати себе, за те що ви в тилу, а не на фронті, немає.

«Якщо, звісно, все у межах закону. Триває війна і кожен робить те, що має.

Фронт не тільки на передовій: економіка, наука, освіта, культура. Без них не буде розвитку країни. Армія не матиме нової зброї та техніки. Без правильного виховання діти не виростуть справжніми українцями.

Живіть. Плануйте. Не зупиняйтесь. Життя іде. Україна переможе», — підсумовує Савісько.


Різдвяно-новорічні свята: що вирішили в Івано-Франківську?


Цьогоріч через повномасштабне російське вторгнення на територію України святкові заходи, або ж скасували повністю, або ж відчутно скоротили. Зокрема, в Івано-Франківську цьогоріч відмовились від традиційного новорічного дерева. Відтак, замість традиційної ялинки встановили «Ялинку Перемоги».

Як повідомили в Департаменті освіти та науки Івано-Франківської міської ради, у час війни вирішили не втрачати нагоду подарувати радість малечі. Цьогорічна «Ялинка перемоги», яку розмістили на стометрівці, створена з малюнків дітей.

До створення інсталяції долучились вищі професійні училища, здобувачі освіти усіх закладів.

Фото: зі сторінки Руслана Марцінківа

Також  цьогоріч вздовж стометрівки не встановлюватимуть новорічні арки зі світлодіодною ілюмінацією, а також не проводитимуть ярмарків.

«Наша позиція — не витрачати кошти цього року, тому що триває війна. Зважаючи, що на стометрівці знаходиться Алея Слави Героїв,  я думаю, що це — логічно.

Ми встановили символічну «Ялинку перемоги» з малюнків дітей, щоб показати, як вони бачать перемогу України.

Багато є думок, але я вважаю, що наша ялинка чудова. Діти намалювали малюнки про те, як вони бачать українську перемогу. Віримо в неї. А коли вона настане — тоді святкуватимемо з ілюмінацією.

Однак, зараз нам потрібно бути максимально уважними і скромними. Але діти повинні відчувати радість свята», — розповів міський голова Руслан Марцінків.


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!



Коментарі ()

05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

540
31.08.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

809
30.08.2025

Кримінальний шлейф компанії-переможця «Коста-Проект» викликає занепокоєння щодо прозорості будівництва системи лінійної телемеханіки.  

6603
29.08.2025
Олег Головенський

Рівно рік тому чимало експертів та аналітиків як крайній сценарій прогнозували перемир’я у війні та вибори президента, Верховної та місцевих рад на весну або на осінь вже поточного 2025 року.  

1362
27.08.2025

Формальний аудит і кримінальний шлейф компанії-переможця змушують задуматися.

2124
24.08.2025

Від сміттєвих баків до бюджетних схем: як міста розпоряджаються коштами на відходи?

2364

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

349

Східне християнство — найпоширеніша релігійна традиція в Україні. Православна церква України і Українська греко-католицька церква мають подібний устав і обряди, і вони глибоко вкорінені в українську культуру.  

633

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1377

Вмираючи, сер Ніколас Горацій Аспер марив пророцтвами Нострадамуса, вавилонським краєзнавством і курсами лондонської біржи, співав псалми і сури арабською, пророкував Антихриста (в його арабському варіанті – Джаджала) і спілкувався з астральними привидами давніх царів.

831
02.09.2025

Завдяки сприятливим погодним умовам та щоденній праці аграріїв завершили збирання ранніх зернових культур.  

760
01.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

382
27.08.2025

27 серпня в Україні відзначають День українського сала — продукту, що давно став символом національної кухні та традицій.  

2456
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1121 1
30.08.2025

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

805
26.08.2025

Святкове моління очолив Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин.  

1215
22.08.2025

У Старуні 22 серпня освятили новозбудований храм блаженного священномученика Симеона Лукача.  

1612
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

750
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1061
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

630
16.08.2025

Так виглядає, що Трамп принижений путіним. Трамп ризикнув, поставивши на кон хоч і не все, але багато. І програв. Перед самітом на Алясці він заявляв, що якщо не досягне за результатами особистої зустрічі припинення вогню в Україні, то буде незадоволеним. Припинення вогню він не отримав. Але після тригодинних переговорів заявив, що оцінка зустрічі — «десять з десяти».  

2413 8