У Верховній Раді запропоновані зміни державного нагляду за місцевим самоврядуванням, але чи відповідають вони європейським стандартам і не є «драконівськими»?
Цей процес викликає критику з боку громад і активні дискусії, які спалахнули з новою силою навесні 2025 року.
У Києві вважають, що державний нагляд за місцевими радами необхідно врегулювати, тоді як громади побоюються, що це обмежить їхню свободу та призведе до надмірного контролю.
Децентралізація під контролем: як Україна шукає баланс між свободою громад і державним наглядом
У 2014 році в Україні почалася реформа децентралізації. Це коли громадам — містам, селам, селищам — дали більше прав і ресурсів, щоб вони самі вирішували, як будувати дороги, ремонтувати школи чи розподіляти бюджет. Завдяки цьому громади отримали певну самостійність, але виникла проблема: як запобігти зловживанням на місцях? І як контролювати відповідність місцевих рішень законодавству України?
Раніше за цим стежила прокуратура. Але її повноваження скоротили: така концентрація влади в одному відомстві сприяла корупції.
Останні 10 років політики сперечалися, як урегулювати питання. У 2020 році, коли до влади прийшла команда «зелених», процес зрушив із місця: можливо, «слуги народу» побачили в цьому шанс установити контроль над органами місцевого самоврядування (ОМС).
Вони запропонували законопроєкт №4298, який визначав, як держава стежитиме за громадами. Його успішно просували у Верховній Раді, але через війну відклали — були нагальніші проблеми.
Тим часом Європейський Союз тиснув на Україну, щоб привела систему самоврядування до європейських стандартів. До того ж ЄС пообіцяв 450 мільйонів євро за програмою Ukraine Facility, якщо Україна до 1 квітня 2025 року ухвалить закон про нагляд. Ці гроші стали великою спокусою для влади, тож вона, попри війну, вирішила повернутися до законопроєкту №4298.
У Європі для нагляду за ОМС створили префектури. Їхнє завдання — перевіряти, чи не порушують місцеві ради закони. Наприклад, чи не роздають нелегально землю або, чи не ухвалюють рішень, що загрожують безпеці країни. При цьому префекти не втручаються в повсякденні справи громад. Така система дозволяє громадам залишатися вільними, але діяти в межах закону. В Україні ж усе виявилося складніше: тут замість префектур запропонували жорсткий контроль за ОМС з боку місцевих державних адміністрацій (МДА).
Навесні активно намагалися ухвалити відповідні законодавчі зміни, але вони зіткнулися з критикою громадськості та викликали активну дискусію.
Чому Асоціація міст України «зарубила» законопроєкт №4298?
Запропоновані реформи особливо не сподобалися Асоціації міст України — організації, яка представляє інтереси громад. АМУ заявила, що №4298 може загрожувати самій ідеї децентралізації, не враховуючи європейські стандарти. Чому?
Законопроєкт залишав право Президента призначати голів МДА, але надавав їм ширші повноваження — фактичне право під виглядом перевірок втручатися в справи громад. Мета декларувалася благородна — контроль за дотриманням законів. Проте хто стежитиме за самими головами адміністрацій, щоб запобігти зловживанням?
В Асоціації міст України особливо розкритикували той факт, що законопроєкт №4298 дозволяв головам МДА скасовувати чи зупиняти без суду акти органів місцевого самоврядування, що є грубим порушенням принципів децентралізації. Такий механізм, як зауважили критики, може використовуватися для політичного тиску, особливо в умовах воєнного стану, коли адміністративний вплив на місцеві громади посилюється.
Окрім того, законопроєкт №4298 настільки розширював функції голів МДА, що дозволяв їм здійснювати перевірки об’єктів усіх форм власності, зокрема внутрішньої документації. Це фактично перетворювало державні адміністрації на органи контролю з необмеженими повноваженнями, а також забезпечувало їм важелі впливу на бізнес.
З позиції АМУ, законопроєкт порушував європейські стандарти. Конгрес Ради Європи у своєму висновку зазначив, що документ неприпустимо розширював нагляд, дублював функції різних органів і не розмежовував повноваження між державою та громадами.
Але, як заявили в АМУ, рекомендації Конгресу не врахували в Києві. До того ж норма про позасудове зупинення рішень місцевих рад суперечила багатьом пунктам Європейської хартії місцевого самоврядування, на чому, зокрема, наголошувала Оксана Продан, радниця голови АМУ.
Ці проблеми виглядали особливо тривожно на тлі заяв влади, наприклад, що «Конституція на паузі». Такі слова лише підкріплювали підозри, що «зелені» хочуть не нагляду, а повного контролю над регіонами. Було запропоновано призначати голів МДА шляхом конкурсу, але це відхили в Києві: Президент сам розбереться, хто буде керівником.
Корупційні ризики
А тепер подивімось, щоб могло статися у разі прийняття законопроєкту №4298: чи не посилило б це корупцію?
Бо корупційні ризики очевидні. Уявіть: у громаді хочуть ухвалити рішення, наприклад, про будівництво нової школи. Але призначений Києвом голова МДА каже: «Це незаконно, я зупиняю». Йому не треба пояснювати нічого, він має повноваження — і все. І щоб «розв'язати питання», натякає на неправомірну вигоду.
Такі «смотрящі» могли б паралізувати роботу громад, адже без їхнього схвалення нічого не рухалося б. Це не нагляд, а централізований контроль, який повертає Україну до часів, коли Київ диктував регіонам, що робити.
Окрім того, законопроєкт дозволяв МДА не лише перевіряти законність, але й втручатися в справи бізнесу. Наприклад, вони могли б перевіряти приватні підприємства і видавати обов’язкові вказівки. Це ще один спосіб тиску, який міг би вбити ініціативу на місцях і налякати інвесторів.
В АМУ не концентрували увагу на корупційних ризиках. Проте організація разом із громадами стала на захист децентралізації, і в березні 2025 року законопроєкт №4298 було відправлено на доопрацювання.
Нові спроби: законопроєкт №13150 як тимчасовий компроміс
У графік не вклалися, законодавчі зміни не ухвалили, що призвело до неотримання Україною обіцяних 450 мільйонів євро від ЄС. Імовірно, це роздратувало тих, хто вже розпланував, як «розпилити» кошти. Але надія на європейські гроші, схоже, не зникла.
Швидко були висунуті чотири нові законопроєкти: №13150, №13150-1, №13150-2, №13124. Зрештою, 29 квітня 2025 року Верховна Рада підтримала за основу №13150, який представили «зелені» лідери Давид Арахамія, Олександр Корнієнко, Олена Шуляк.
Законопроєкт №13150 пропонує, щоб Кабінет Міністрів перевіряв законність рішень обласних рад, а ОДА — місцевих (сільських, селищних, міських).
Наглядовий орган має 60 днів, щоб виявити порушення і вимагати його виправити. Якщо рада не виправить за 20 робочих днів, справа йде до суду.
Найцікавіше нововведення — Єдиний державний реєстр актів місцевого самоврядування. Це як велика онлайн-бібліотека, куди громади завантажуватимуть свої рішення.
Реєстр матиме дві частини: відкриту, де кожен зможе подивитися, наприклад, як громада витрачає бюджет, і закриту — для секретних документів. Передбачається, що кожен акт буде отримувати унікальний код, і ніхто не зможе його змінити чи видалити без дозволу. Це має зробити роботу громад прозорішою і спростити контроль як для держави, так і для громадян.
Але є нюанс: №13150 експерти називають «лайт»-версією реформи. Він не вирішує головних проблем децентралізації, як-от чіткий розподіл повноважень між громадами і державою. До того ж він не створює префектур, як в Європі, а покладає нагляд на ті самі МДА, які часто асоціюються з бюрократією і політичним тиском.
Представники «зелених», зокрема Корнієнко, висловили жаль, що законопроєкт №4298 не прийняли, і треба було звернутися до його полегшеного варіанту. А Олексій Рябикін, заступник Міністра розвитку громад і територій, чітко окреслив у Верховній Раді позицію Києва та їхні очікування:
«Законопроєкт мав бути ухвалений до кінця 1 кварталу 2025 року. Цього не сталося і, як наслідок Україна недоотримує майже пів мільярда євро в рамках реалізації плану Ukraine Facility 2024-2027. Тому Міністерство підтримує ухвалення законопроєкту №13150. При цьому як орієнтир для міністерства в рамках продовження децентралізації залишається законопроєкт №4298. Думаю, протягом року повертатимемося до цих питань».
Отже, нічого не приховали й відверто сказали: треба зараз прийняти хоч якісь зміни в надії, що можна буде відзвітувати перед ЄС та, якщо пощастить, отримати від нього гроші, можливо, ті самі 450 мільйонів. Але все одно орієнтир для подальших змін — законопроєкт №4298.
Це викликає занепокоєння в АМУ та громад, які вважають, що влада потроху підточує автономію місцевого самоврядування.
Законопроєкт №4298 провалився через його авторитарні замашки та корупційні ризики, а №13150, хоч і виглядає м’якшим, не вирішує всіх проблем і залишається компромісом.
Європейський Союз чекає від України чіткої системи нагляду, яка відповідатиме Хартії місцевого самоврядування. Але замість створення префектур влада поки що обирає півзаходи. Чи вдасться знайти баланс між законністю і свободою громад? Поки що це питання відкрите.
Але одне ясно: якщо Київ і далі просуватиме ідеї тотального контролю, децентралізація може перетворитися на гарну вивіску без реального змісту. Громади ж, які вже відчули смак свободи, навряд чи здадуться без бою.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
