Хвиля оптимізму. Порятунку не буде, але доларів надрукують

 

 

 

Волна оптимизма прокатилась по рынкам после того, как были опубликованы протоколы последнего заседания ФРС. Поскольку стало понятно, что всё больше членов Комитета по открытым рынкам (FOMC) склоняются в случае, если экономика не будет расти (а с чего ей расти?), начать «денежное смягчение», или, по простому, печатать деньги.

 


Не то, чтобы эта волна была уж совсем сильна, потому как уже пару недель подозрения в этом направлении гуляли по рынку, так что они уже были, что называется «отыграны», но, все-таки, материальные подтверждения всегда приятнее, чем слухи. Возникает, правда, только один вопрос: а почему спекулянтов так радует печатание денег?

 

Ответ, в общем, достаточно просто, хотя он-то как раз выглядит достаточно пессимистично. Дело в том, что спекулянты, которые, конечно, никаких общественных благ не производят, но, зато, ребята очень конкретные, уже четко и ясно для себя усвоили простую истину: никакого естественного экономического роста в обозримой перспективе не будет. Ни при каких условиях.

 

Они еще пытаются обдурить население, которое к этой мысли пока морально не готово, они устраивают мощные рекламные кампании, типа, IPO «Фэйсбука» (которые заканчиваются полным «пшиком» с точки зрения главной цели – надувания глобального пузыря), они пишут «аналитические» обзоры о светлых перспективах отдельных отраслей (которые, по сути, те же рекламные материалы) – но сами уже ни во что это не верят. Поскольку видят реальную ситуацию: совокупный спрос, и в мире, и в США, падает и нет никаких оснований считать, что он будет расти.

 

Надо отметить, что понимание этого обстоятельства есть замечательное достижение – когда более 10 лет том назад мы пытались объяснить все эти проблемы (причем с цифрами в руках) нас, конечно, иногда обзывали разными нехорошими словами, но, объективно, массовая реакция была достаточно проста: «Этого не может быть, потому что не может быть никогда». А конкретные претензии были как раз у тех, кто на обосновании потребительской вакханалии зарабатывал деньги: типа, вы у нас хлеб отбираете. Отметим, что те, кто зарабатывал на самой вакханалии, нас просто игнорировал – они деньги зарабатывали.

 

Сегодня ситуация принципиально изменилась, но тем, кому зарабатывать на спекуляциях все труднее и труднее, читать нас все равно неинтересно. Логика того, что вернуть «щастье» невозможно, им не интересна – категорически хочется его вернуть, хоть на время, любой ценой. И вот тут-то ключевым элементом становится эмиссия.

 

Дело в том, что печатание денег, разумеется, само по себе материальных ценностей не производит и производить не может. Но оно может две вещи: во-первых, стимулировать рост сегодня за счет его замедления завтра и, во-вторых, что спекулянтам куда интереснее, перераспределить общественный продукт в свою пользу. Первый эффект от эмиссии почти уже не работает – граждане нахватали столько кредитов, что если им дать еще, то они их практически не могут использовать для покупки чего-то серьезного и дорогого. А социальные выплаты из бюджета поддерживают бедных, общий спрос которых достаточно мал.

 

Разумеется, все вышесказанное является только тенденцией – и кредиты сегодня выдаются, и они даже возвращаются, но общая тенденция выражена уже достаточно явно, о чем даже кандидат в президенты США от Республиканской партии Ромни сказал: эффективность эмиссионного стимулирования все время сокращается. А вот второй эффект отлично работает и на экономическом спаде: перераспределение материальных благ от одних к другим от темпов роста экономики не зависит.

 

Отметим, кстати, что этот эффект работал и при экономическом росте: степень дифференциации населения США (да и других стран) по богатству достигла рекордных значений и связано это как раз с тем, что стимулирование экономического роста после кризиса 70-х годов было связано с постоянной эмиссией. Соответственно, те, кто находился в начале эмиссионной цепочки, получали куда больше чем те, кто был в конце. А поскольку в конце всегда находится население ... Собственно, последнее вообще не получало эмиссионных денег даром – оно еще было вынуждено платить за доступ к этим деньгам, процентами по взятым кредитам.

 

А вот последние пару лет ситуация стала меняться. Кредитная эмиссия практически закончилась, кредитный мультипликатор в США падает, а денежная эмиссия практически полностью идет на покрытие федерального бюджета, то есть попадает в карманы получателей бюджетных социальных выплат. Иными словами, финансисты и спекулянты утратили свой главный ресурс, который и обеспечивал им ускоренный, по сравнению с другими группами населения, рост богатства.

 

Понятно, что в такой ситуации они стали нервничать и требовать возобновления «правильной» эмиссии. Но поскольку сказать честно, зачем им нужны эти деньги, никак невозможно, это будет выглядеть уж совсем неприлично, то была разработана «мулька», смысл которой состоит в том, что экономику нужно стимулировать и сделать это сегодня можно только эмиссией. Разумеется, «мулька» эта была придумана достаточно давно, еще мошенниками от экономики, типа Милтона Фридмана, но в последние годы именно она была растиражирована в колоссальном масштабе. Со вполне понятными целями – оправдать перед населением действия, которые самому населению никакой пользы принести не могут.

 

Отметим, кстати, забавное обстоятельство: когда эмиссия действительно повышала уровень жизни, в 80-е – 90-е годы, об этом в публичном пространстве никто не говорил, поскольку и так все было хорошо. Наоборот, тема эта не поощрялась, поскольку она могла создать у электората ощущение, что это «щастье» не навсегда.

 

Судя по протоколам заседания FOMC, ФРС не сможет долго устоять под напором «близких по крови» спекулянтов. Впрочем, тут могут быть и неожиданные события, типа избрания президентом Ромни, но вероятность их достаточно мала. А так, скорее всего, спекулянты своё возьмут – что позволит им еще несколько месяцев порадоваться жизни (за наш счет), а затем еще усилит эффект от мирового экономического кризиса.

 

 

Михаил Хазин,

worldcrisis.ru


27.08.2012 Михайло Хазін 1073 1
Коментарі (1)

Петро ГАВРИЛЮК 2012.08.28, 07:57
ОФІЦІЙНО. Пану Бену Бернанке. Шановний пане голово ФРС! Коли Ви будете додруковувати долари, маю до Вас велике прохання, додрукуйте для мене додатково 23500 доларів. Дуже треба! Якщо ви прочитали цей лист, то залишіть свій телефон тут в коментах до статті, всю додаткову інформацію я Вам розповів по телефону. Наперед вдячний, Петро ГАВРИЛЮК, м. Івано-Франківськ.
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1971
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1069
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1227
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1674
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2858 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3952

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1160

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

664

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

449

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1189
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5802
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5351
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10755 2
25.07.2026

У відпустовому центрі в Погоні 19–20 вересня відбудеться Міжнародна проща вервиці. Для паломників підготували дводенну програму, яка включатиме спільну молитву, Хресну дорогу, архієрейські богослужіння, нічні чування та поклоніння Пресвятим Тайнам.

1533
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1471
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7646
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

1172
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15983
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

555
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1557
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

2009
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1900