Гуру інтернет-технологій

Гуру інтернет-технологійCьогодні «Галичина» запросила на розмову Павла Федорука, наймолодшого в Україні члена-кореспондента Академії технологічних наук, доктора технічних наук, завідувача кафедри інформаційних технологій та директора Центру інформаційних технологій Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника. Поле його досліджень пов’язане з кібернетикою, семіотикою і філософією — це телекомунікаційні технології та розробка систем дистанційного навчання. Адаптивна система дистанційного навчання і контролю знань на базі інтелектуальних інтернет-технологій, яку він розробив, викликає непідробний інтерес у наукових колах, а його оригінальні ідеї та розробки привертають увагу наукової громадськості в країнах Європи та Америки. Більше того, багато хто з колег вважає, що наша країна досягла авторитетного статусу в цьому напрямі не останньою чергою завдяки науковим досягненням П. Федорука.  

 

- Ви є автором понад 90 наукових публікацій, в т. ч. статей у фахових вітчизняних та закордонних  виданнях, монографії, підручників, авторських свідоцтв. Успішно виступаєте і головуєте на багатьох міжнародних наукових конференціях. Третій рік поспіль очолюєте секцію дистанційної освіти Міжнародної асоціації наукових досліджень у цілому світі, яка співпрацює з вченими із 40 країн і проводить наукові конференції з 30 наукових напрямів у різних регіонах планети. Керуєте підрозділом програмного та Міжнародного комітету рефері з оцінки розробок та робіт молодих вчених світу у цій галузі. Аж дивно, як ви до цього часу «не повелися» на заманливі пропозиції «буржуїнів». Як гадаєте, звідки причини такого успіху?  

 

— Добра школа. Мені поталанило на чудових вчителів, яких я завжди з вдячністю згадую. Спершу як учневі Івано-Франківської школи №18 — на вчительку англійської мови Дарію Барту. Низький уклін їй! Бо сьогодні без доброго знання англійської досягти чогось нереально: з одного боку, потрібно знати, що діється в науковому світі, щоб «не відкривати» вже відомі речі, з другого — власні наукові пошукування мають певну вагу тільки тоді, коли надруковані у міжнародних фахових виданнях.

Згодом як студентові фізмату і молодому викладачеві та науковцеві Прикарпатського університету  мені поталанило на світила вітчизняної науки: професорів і академіків Остафійчука, Мінцера, Черпінського, Теслера, Морозова, Скуріхіна. І тут не лише їхні наукові досягнення слугували певним орієнтиром. Адже щоб «виростити» науковця певного рівня, потрібно ще й вміти розкрити притаманні тільки йому позитивні риси у професійній сфері діяльності, скерувати енергію в правильне річище пошуків — це не так легко, як може виглядати на перший погляд. і тут мені знову сильно пощастило: я знайшов у них добрих вчителів, а згодом старших друзів-однодумців. За це їм велике спасибі! І останнє — це тільки вже від мене залежить — цілеспрямована щоденна праця. 

 

- Як би ви пояснили в дохідливій формі для гуманітаріїв пропоновану методику дистанційного навчання?


— Спробую. Одного дня під час заходу сонця Чжуан-цзи задрімав, і йому наснилося, що він перетворився на метелика. Так, певна річ, він — справді метелик! Та раптом йому спало на думку, що насправді цей метелик — це Чжуан-цзи, якому сниться, що він метелик. Чи, може, це метелику сниться, що це він Чжуан-цзи? Так-от, ця притча відомого китайського філософа не тільки про суб’єктивний характер істини та релятивність і умовність будь-якого поняття. Вона чи не найкраще характеризує саме швидкість і хід адаптивної форми дистанційного навчання.

Чи в селі, чи в місті ви можете «засинати» за комп’ютером, як Чжуан-цзи. А вже наша адаптивна система, як метелик, прилаштовується до рівня індивідуальних знань і можливостей користувача та в реальному часі, в режимі он-лайн, вибудовує для нього відповідну оптимальну модель навчання.

 

- І таке навчання приносить гроші? 

 

— Ясна річ, наприклад, у США річний грошовий обіг у галузі дистанційного навчання становить майже десять млрд. доларів. А щодо нашої розробки, то її успішно використовують вищі навчальні заклади як на пострадянському так і європейському просторі. Що вона принесе? Якісно вищий рівень наукової бази України у форматі сучасних комп’ютерних технологій і відповідне місце у міжнародних наукових колах.

 

- Яку останню велику міжнародну конференцію ви відвідали? 

 

— Наприкінці літа прилетів з Америки, де відбувалася велика конференція, в якій доволі успішно, вважаю, представив українську кібернетичну школу й Прикарпатський університет зокрема.  З України, до речі, я був єдиним представником. А товариство було вельми серйозне — 240 докторів наук із 42 країн світу. Жорстке рецензування кожної наукової доповіді проводять троє рецензентів на рівні доктора наук. Такі конференції відбуваються раз на рік у різних місцях земної кулі. Промоутером їх завжди виступає ІАСТЕD — асоціація фахівців з різних галузей кібернетики та новітніх технологій, яка об’єднує близько 50 наукових напрямів, у тому числі й освітянських.

Особисто я беру участь в двох конференціях, де виступаю членом програмного комітету і керівником секції мультимедійних адаптивних систем та комп’ютерних технологій в освіті. Нагадаю, що освіта за допомогою веб-технологій обіймає дуже багато напрямів — цього року працювало чотири секції. Як рецензент інших доповідачів і як головуючий виступаю на конференціях уже три роки.

 

- Хабарі, протекції і таке інше — як там у них за кордоном з цим? На належному рівні чи все запущено?


— Розчарую вас. Все на високому рівні захисту, який не допускає будь-які підтасовування чи «допомогу». Кожна робота і моя як головуючого секції в тому числі приходить до рецензентів без будь-яких посилань і реквізитів доповіді стосовно персони автора. Таким чином ніхто з рецензентів не знає, чию саме доповідь він опрацьовує. Окрім цього, рецензент мусить дотримуватися п’яти критеріїв, за якими відбувається розгляд доповіді, за кожний критерій виставляють бали, і на закінчення пишемо обррунтування, чому саме так оцінено роботу, а не інакше.


- Чому ж тоді кажуть, що наука України перебуває на низькому рівні?

 

— Загальні тенденції розвитку української науки прямо пов’язані з матеріальною та моральною мотивацією талановитих молодих науковців. Як негативний приклад: багато хто з тих, з якими я стартував у науковій сфері, сьогодні за кордоном. На жаль, у нашій державі ще не вибудувано систему мотивацій та заохочень, яка б стимулювала і притягувала в науку талановиту молодь. Звідси брак науковців молодого та середнього віку, адже важко найти переконливі аргументи для молодої людини, коли в неї немає матеріальних можливостей гідно утримувати свою сім’ю.

Очевидно тому сьогодні багато талановитої молоді вчиться за кордоном, наприклад, у Польщі. Там створено відповідні умови, навчання дешевше, студенти вивчають три іноземні мови, диплом європейського зразка. І, що головне, — чудово працює ринок спеціалістів, який відповідає потребам і запитам держави. Окрім державних програм і замовлень, за кордоном є величезна кількість різноманітних фундацій, які орієнтують молодих спеціалістів і науковців на конкретні цільові програми та проекти. Звичайно, за належного технічного й матеріального забезпечення як програм, так і їх виконавців. Поки що ми таким станом речей не можемо похвалитися. Хоч зауважу й таке: при солідних  можливостях Німеччини її молодь вчитися не дуже хоче, а наші студенти все ж вирізняються наполегливістю.


27.11.2010 Роман ІВАСІВ 2241 23
Коментарі (23)

Допитливий 2010.11.28, 14:07
На жаль лапшузвух лукавить. Тільки по даній організації навскидку посилання на міжнародний програмний комітет http://www.iasted.org/conferences/ipc-688.html http://www.iasted.org/conferences/ipc-644.html Цей чувак там єдиний, який представляє Україну і взагалі країни пострадянські. Так що дісно місцевих рогулів жаба душит.
СКЕПТ 2010.11.28, 09:07
є Люди і в Україні!
Лапшузвух 2010.11.28, 09:36
Відов такий самий академік як Янукович професор. Тіко шо переклав з англійської пару робіт ото й усе. Тому і хвалив учительку. )Ганьба!
СКЕПТ 2010.11.28, 09:48
Я би сам так подумав, але якшо чєловєка беруть в Америку керувати конференційов вчених з 40 країн світу, то тіко перекласти шось з англійскої було би замало...
Ректор 2010.11.28, 10:10
Він бува на моє місце не зазіхає?
лапшузвух 2010.11.28, 11:13
Спеціально для скепта зайшов на сайт конференції. http://www.actapress.com/Content_of_Proceeding.aspx?proceedingID=650 Нічим він там не керував. Ось доповідь: http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/MMS/2010_1/01_2010_Fedoruk.pdf Наведу лише закінчення: Слід зазначити, що в даному дослідженні нами розглядались тільки загальні характеристики побудови траєкторії навчання. Насправді, треба враховувати багато інших чинників, які відіграють важливу роль у процесі навчання. Зокрема, це особливості нервової системи студента, його вміння раціонально організовувати роботу, кількість звернень до попереднього і довідкового матеріалу,випадковість відповіді і відповідність потенціалу, частка неправильних відповідей і т.д. Дані особливості будуть предметом подальших наших досліджень. Інакше кажучи, "академік" придумав спосіб автоматизовано вбивати в голови тупих спудеїв непотріб і автоматизовано штампувати дослідження на цю тему, відвідуючи конференції на Гаваях і Мауї XD
Ректор 2010.11.28, 11:49
Я стурбований (не в смислі озабочений)!
Вася К. 2010.11.28, 12:50
Вухастому лапшисту. Чо, жаба душит? Можна де завгодно знайти щось банальне ы обкакати, але факт, що дебіла можуть по кумівству "пристроїть" в Україні, а за західним бугром то не канає. Якшо кличуть хлопа туда, значить він шось та й вартує, а обстрирати ми вміємо, хвакт! Інакша ми би не були українці!
ghjk 2010.11.28, 14:10
Відразу видно, що то в Україні відбувається. Інші нації свого і за десяту частину того до неба би підносили. А внас зразу тіко посмердіти і до себе вниз в гімно потягти. Академіку респект! Більше таких і жити стане легше
пудрузмозк 2010.11.28, 15:23
звичайно, я можу і помилятися, але випадково надибав на "винахіди" "академіка" (свідоцтва №№32590-32605) О.О ХD http://www.pu.if.ua/inst/ndc/intelect/author.html та він просто автоматизована система по штампуванню непотребу!
кося 2010.11.28, 15:27
прикольний мужичок. дивно що в нашому селі такі собі самі виростають
Dfcz R 2010.11.28, 15:36
пудрумурзику. Компутєр в руках Пудрумурзика - груда металу. А компутєрна програма - взагалі непортріб незрозумілий.
академік 2010.11.28, 15:38
то можливо пудрузмозк проидумав щрсь потрібніше!!? хай поділиться з іншими... дуже легко облити брудом когось не розуміюючи нічого в цьому. А якщо турбує англійська, раджу знайти і собі хорошого вчителя!
полудазоче 2010.11.28, 17:26
Насправді все дуже просто. За участь у конференціях ІАSТЕD і дорогу туди і назад автори платять із власної кишені. Така собі дводенна відпустка за пару тисяч зелених. Мабудь на це і йдуть гроші ПУ (110тис.грн того року для медитацій гуру)
Геній 2010.11.28, 17:40
Паша, ти класний хлопець!!! Забий на всіх і роби свою справу. Це твоя справа!!!
antiplagiarism 2010.11.28, 18:04
))) виявляється IASTED входить у чорний список сайту боротьби з плаґіатом http://anti-plagiarism-org.blogspot.com/2009/01/black-list-of-conferences-and-journals.html Цитую: Роботи конференцій IASTED -це смішні карикатури.Сайт антиплаґіат послав до них 3 роботи, зґенеровані з випадкових випадковим чином і всі вони були прийняті IASTED )))
Ректор 2010.11.29, 09:59
Я дуже хвилююся.
пыпец 2010.11.29, 10:06
Ректору: ну то шо,не знаш шо робити. дістань з шафи коніни і накоти. схвильований ти наш.
Ректор 2010.11.29, 10:21
Та ж не можу Марійка не вилазить з кабінету, а на неї закарпатського тризіркового мого любимого шкода, бо ж пиє як та коняка
Геній 2010.11.28, 18:14
Чим ви хлопці переймаєтеся? Геній він і в Африці Геній!! А ви як були ніхто і звати вас ніяк - так ними і залишитеся!!
real 2010.11.28, 23:51
Виходячи з того як ригає ядом місцева посередність це дійсно яскравий представник кібернетичної науки.
Андрій 2010.11.28, 23:55
І що характерно, цілий день імітувати пошуки в інтернет каки всякої не впадло якомусь лушпарику. Подібно, що то автор статті для підвищення цікавості до публікації мудрує.
Ректор 2010.11.29, 19:28
Павле, зайди завтра до мене, треба поставити всі крапки над "і"
04.08.2022
Тетяна Дармограй

Повномасштабне російське вторгнення майже повністю витіснило коронавірусну хворобу з інформаційного простору України. Проте, як констатують медики, українці продовжують хворіти та помирати через цю недугу.

979
31.07.2022
Тіна Любчик

Про пережите внаслідок російського вторгнення журналістці Фіртки розповіла киянка, яка працює дитячою психологинею, Ксенія Дичко. У перші дні повномасштабної війни жінка переїхала із сім’єю до Івано-Франківська.

1180
28.07.2022
Уляна Мокринчук

Журналістка Фіртки розпитала у психологині, як війна впливає на стосунки, як зберегти шлюб в умовах постійного стресу чи тривалої розлуки та чому сьогодні особливо важлива підтримка та щира розмова.  

1445
26.07.2022
Мар'яна Цимбалюк

У перші дні війни в село одразу зайшли російські війська, які розгорнули штаб неподалік їхнього дому. Ворожі солдати  використовували місцевих, як живий щит для захисту. Життя нагадувало сценарій фільму жахів. Як родині вдалося живими втекти на Прикарпаття, читайте в інтерв’ю для Фіртки.

1544
17.07.2022
Тетяна Дармограй

В Україні вже 144-й день триває повномасштабна війна. Через російську агресію процес загальної мобілізації продовжили до 23 серпня.

5323
14.07.2022
Тетяна Дармограй

Поряд зі звичним розкриттям крадіжок чи оформленням дорожньо-транспортних пригод прикарпатські правоохоронці призвичаїлися й до нових завдань — виявлення диверсантів, колаборантів та розкрадачів гуманітарної допомоги.   

6537

Питання грошей і релігії завжди хвилювало людей, ймовірно в її більш вузькому розумінні «грошей і церкви», «скільки жертвувати на церкву», «скільки давати священнику?». Періодично по селах чи містах вибухають скандали, пов'язані із майном чи фінансами тієї, чи іншої парафії, але з часом все затихає до наступного скандалу. Чому віряни повинні утримувати священників і церкву? Виявляється це питання таке ж древнє, як і сам світ, у якому живемо.

1572

Духовні пошуки на війні не тільки не припиняються й навпаки загострюються. Перебування на війні загострює  почуття віри, розставляє акценти на важливому і другорядному, показує скороминучість земного буття і близькість смерті, наскільки речі, які нас оточують і до яких ми звикли і вважаємо незамінними насправді є другорядними і неважливими. На війні загострюється нюх до фальші та брехні, там немає атеїстів. В окопах всі моляться.

1536

Московська церква в Україні, або як лукаво вони себе називають “Українською” іменуючись УПЦ, вже давно втратила риси Церкви, притаманні їй служіння Богу і людям та ведення людей до визволення душі.  

2561

Повномасштабна війна в Україні стала остаточним доказом, що наявна система безпеки у світі більше не діє.

2802
30.07.2022

Літо – та пора року, коли потрібно їсти максимально корисні та насичені вітамінами продукти  

841
27.07.2022

В літній період радять пити теплу воду, вона краще засвоюється організмом.  

872
19.07.2022

Часто відчуваєте стрес, плачете без причини і перебуваєте на межі нервового зриву? Можливо у вас дефіцит магнію. Розповідаємо, у яких продуктах міститься магній, який вам потрібний. Деякі недооцінюють важливість магнію: він підтримує імунітет, знижує риз

1294
05.06.2022

У Храмі Царя Христа (відомому, як церква на Майзлях) Святу літургію провів Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин.

4294
09.05.2022

Кожен охочий мав змогу доєднатися до молитви через трансляцію на інтернет-ресурсах Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ та Архікатедрального собору.  

6218
04.05.2022

Розмова між предстоятелями церков відбулась через відеозв'язок Zoom і тривала близько 40 хвилин. Патріарх Кирило під час розмови з протягом 20 хвилин, "читаючи з папірця", намагався переконати Папу Римського в доцільності війни росії проти України. 

7260 1
25.04.2022

Православні християни вшановують пам'ять преподобного Василя Сповідника, єпископа Парійського. Наші пращури у молитвах до святого просили про надання сили та хоробрості, а також про позбавлення від хвороб. Що не можна і що  слід робити в цей день.

7381
05.08.2022

Першого липня на п'ятому позачерговому засіданні Міжурядового комітету з охорони нематеріальної культурної спадщини за зверненням Міністерства культури та інформаційної політики України внесено елемент “Культура приготування українського б

226
30.06.2022

В оточенні президента кажуть, що система, привчена озиратись на Банкову, продовжила чекати команд, а у Зеленського зараз немає ресурсу розв'язувати всі питання. Показовою стала криза з пальним, яку чиновникам не вдалося вирішити оперативно.  

2497
14.06.2022

Восьмий апеляційний суд Львова 14 червня заборонив діяльність партій “Наші” та "Держава", які в Міністерстві юстиції вважають проросійськими.  

3447
25.04.2022

У Франції офіційно оголосили переможця президентських виборів, другий тур яких відбувся у неділю 24 квітня.

7359
07.04.2022

Нагадаємо, що попри те, що ЗСУ фіксують численні обстріли українських земель, що ведуться з території Білорусії; дислокацію на білоруських землях російських окупантів, котрі вбивають, гвалтують та грабують цивільне населення в Україні Лукашенко цинічно заявляє, що Білорусь не є учасником війни.  

9436