Галицькі Різдва

Віншую вас в Коляді,

Проживайте в гаразді,

Без клопоту, без біди,

Аж до другої Коляди!

 

Галичина, незважаючи на роки цивілізації, залишилася майже такою ж первісною, як на початку створення часів. Ні мобільні телефони, ні авто з навіґацією, ні розумні будинки не можуть винищити наш підсвідомий страх перед зимовою темрявою й холодом, сонячними затемненнями та стародавніми силами, які існували тут задовго до приходу християнства.

 

У багатьох селах Галичини ще зберігаються такі давні традиції, які віють такою старовиною, що їй поступаються літописи, глиняні таблички та багато археологічних артефактів, які пережили зміну не одного етносу та не одної релігії, але разом із водами краю потрапляють у кров жителів та проявляються зі світу невидимого у світі видимому.

 

Десь од зимового сонцестояння до другої декади січня Галичина поринає у різдвяно-новорічну святкову пору. Період розтягнутий у часі, адже через помішання язичницьких і християнських традицій, через поділ християнських церков на різні конфесії, життя яких проходить за різними календарями, мало хто з порядних галичан святкує чи відзначає лише одне Різдво.

 

До слова, християнське Різдво свого часу, кажуть, було «притягнуто за вуха» церквою саме до трьох днів зимового сонцестояння. Є теорія, що Ісус насправді народився влітку чи восени, а зимові свята Різдва, які також називалися у минулому Колядами, символізували відродження світу і спасіння людства – смерть і народження Сонця. Ну, а вже коли люди все одно продовжують їх відзначати, чому б не поєднати корисне з неминучим?

 

Коли я згадую родинне Різдво, то мене переповнюють переважно радісні почуття. У моїй родині то було чи не єдине справді барвисте свято, яке зберігало і зберігає традиційну обрядовість із глибини віків. Я був приємно здивований, коли школярем вичитав, що родинні ритуали Різдва є дуже близькими до тих, які мали наші предки-слов'яни тому сотні й тисячі років (тоді не слов’яни ще). Віки пройшли, а обряд залишився – це ж бо свідчення безперервності роду і невмирущості Традиції...

 

Різдво насправді починається задовго до Свят-Вечора. Жінки готують страви, чоловіки пораються по господарству. Пшениця на кутю старанно відбирається і ставиться сушитися коло грубки. Коли я був малим, то мені доручали терти мак. Давали велику макітру, туди сипали чорного насіння, потім цукру, лили трішки води і я тер. До білого...

 

Автор тре мак. Малий Ходачків, 1986 рік

 

До появи першої зорі все вже має бути нарихтоване – і 12 страв для столу, і сита худоба в хліві, і сніп-Дідух, і солома для підлоги, і сіно та скатертина-обрус для столу, і цукерки та горішки для дітей. Щойно зірниця з'являлася на небі, дідо брав Дідуха, мені давав сіно, а братові – солому, і ми йшли у хату. З порога віншували:

 

Віншую вас в Коляді,

Проживайте в гаразді,

Без клопоту, без біди,

Аж до другої Коляди!

 

Були й інші віншування, але се є найбільш загальне. Дідо вносив Дідуха в хату (тепер це роблю я), ставив на покуті (кут, протилежний до грубки), мені мама з бабцею помагали розстелити сіно по столі, зверху ставили обрус (вишивану скатертину), а брат висипав солому на підлогу. За віншування нам дають цукерки, горішки, гроші.

 

Потім всі, крім, зазвичай, господарів (бабці з дідом), зображують свійських тварин, особливо тих, хто в'є гнізда – ми, малі, присідали на долівку, із соломи намагалися навколо себе звити гніздо та кахкали, як качки, ґелґотали, як гуси, кокали та кукурікали, мов кури й когути, інколи мекали, мукали й рохкали, як домашня німина (худоба). Господарі засипали нас солодощами, які ми навипередки намагалися зловити чи підібрати і затягнути до свого гнізда побільше (тепер цукерки й горішки дають не мені з братом, а молодшим членам родини). Чим більше ми зображували якоїсь живності, тим більше тої живності мало прибути на господарстві наступного року.

 

Цей весь ритуал сприймався, наче магічне дійство. Може, у дитинстві все так сприймається?..

 

Потім жінки наставляють на стіл страви, а діти – часник та гроші по кутах столу. Зазвичай, ставлять монети. Посередині – кутя, біля неї – свічка. І багато-багато наїдків – 12 основних страв та й інколи щось додаткове...

 

Дідо запалює свічку, ми приступаємо до вечері. Спочатку їмо кутю із макітри, а потім вже щось інше – за смаком. Того вечора маємо спробувати всього, що було на столі. Одне місце завжди залишали пустим (для тих, хто того вечора не з нами), кутю в ту тарілочку кладеться обов'язково.

 

Після вечері колядується. Колись спочатку бабця затягувала колядку, а ми долучалися. Також розмовляли на різні теми, особливо господарські. Коли наставала пізня година (час, коли треба годувати німину), дідо набирав куті в мисочку і йшов з нею у хлів. Давав куті всій живності, яка тільки була на обійстю. І аж після того свічку гасили.

 

Немиті миски й ложки залишали на столах до ранку, а одну з кутею ставили на підвіконні. Можливо, то була та, що стояла до того самотньо на столі...

 

Ще того вечора ходили колядники. Й ми часом ходили селом колядувати.

 

Колядують і наступного дня – на власне саме Різдво. Колядують і перевдягаються у всяке лахміття: на Різдвяні свята в багатьох селах Галичини ходять так звані героди (часом називають по-іншому) – перевдіті в розмаїті строї (часто дивних істот) хлопці, які зупиняють перехожих (а частіше автомобілі), розігрують їх і просять (чи вимагають) якусь «компенсацію». Колись вона матеріалізовувалася у пампушках, яблуках, паляничках, а тепер – переважно у гривневому еквіваленті.

 

Героди зупинили авто. Сухостав, 2014 рік

 

Всілякі святкові безчинства – ритуалізована форма поведінки, яка допускається в свята, але забороняється в звичайний час і в корені відрізняється від повсякденних норм. Безчинства зазвичай творяться переодягненими людьми, основними учасниками є сільські хлопці, іноді – дорослі чоловіки. Безчинства як особлива форма поведінки, що протистоїть загальноприйнятим нормам, співвідноситься зі специфікою святочного періоду, який, за давніми уявленнями, характеризується станом хаосу в процесі руху до впорядкованості та становленням світопорядку, а також появою на землі в цей час лихої сили. Навіщо це роблять? Деякі кажуть: щоби відлякати злі сили. Деякі просто дотримуються традицій, які століттями передавалися від батька до сина. Ще інші просто вірять, що таким чином приборкують свою звірячу натуру. Але, що б не було, щорічно по всій Галичині в часі різдвяно-новорічних (Різдво, Новий рік, Старий-Новий рік тощо) свят проходять свого роду «карнавали».

 

Героди зупинили авто. Тютьків, 2014 рік

 

А на третій день Різдвяних свят вдосвіта, ще як сонця не видко, ми збираємо солому-дідуха (словом «Дідух» називають не тільки Дід-сніп, який стоїть на покутті, а й солому, яка на Різдво кладеться на підлогу) з підлоги, змітаємо з усім, що загубилося, і несемо у заїзд. Там підпалюємо і скачемо через вогонь. Старші люди кажуть, що то на здоров'я...

 

Співаємо колядок...

 

Коли вже добряче розвиднілося, а солома догоріла, то особа чоловічої статі малює з попелу Діда, який виходить із заїзду на дорогу. Цей чорний Дід – то символ Старого року, який минув і уступив місце Новому (в цьому звичаї проглядається давня астрономічно-календарна символіка ще з тих часів, коли Різдво Сонця було тим поділом, що ділив час на старий та новий роки). Солому («старий рік») палять від сусіда до сусіда – такий стародавній ритуал проводять чи не на кожному обійстю.

 

Спалення соломи-дідуха. Малий Ходачків, 2013 рік

 

Автор малює Діда в заїзді (на фоні видко вогонь в заїзді сусідів). Малий Ходачків, 2013 рік

 

Після того ми (хлопці) йшли селом від хати до хати і віншували, часто вкладаючи, здавало б ся безглузді слова “най когут яйце знесе”, що означало побажання високої плідності на господарстві...

 

Вінчую вас в Коляді,

Проживайте в гаразді,

Без клопоту, без біди

Аж до другої Коляди...

 

Цей старий прадідівський обряд ще досі щороку відбувається. І, можливо, буде відбуватися від Коляди до Коляди з року в рік, поки пан Біг призначив вік...

 

Традиція завжди жила і живе у нашій крові... А зараз, коли у світі час великих змін, дуже важливим є зберегти народну культуру, як елемент зв'язку із нашими предками, як корінь нашої прадавньої духовності...

 

Борис ЯВІР ІСКРА, Збруч


06.01.2015 2484 0
Коментарі (0)

23.05.2025
Вікторія Косович

Про методи викладання, сучасну школу історії та виклики професії Володимир Половський розповів журналістці Фіртки.

1366 2
21.05.2025
Тетяна Ткаченко

Про долю Центрального ринку, судові процеси, стихійну торгівлю та майбутні плани, журналістка Фіртки поспілкувалася з директором КП «Муніципальні Ринки» Мар’яном Слюзаром.

1690 1
19.05.2025
Катерина Гришко

Організаторам найбільшого в історії Івано-Франківщини наркобізнесу, що вражав масштабами та технологіями, винесли вирок. Під час судового процесу, який тривав майже шість років, відкрилися приголомшливі подробиці наймасштабнішого проєкту з марихуаною на Прикарпатті.  

2487
17.05.2025
Лука Головенський

Фіртка поспілкувалася з Володимиром Війтовичем, отцем-адміністратором катедрального храму Української Греко-Католицької Церкви в Мюнхені про церковне життя, хвилі еміграції, історію українства в Мюнхені та ставлення німецького народу та влади до України та українців. 

2310 2
15.05.2025
Вікторія Матіїв

Про загальну мобілізацію, проблему СЗЧ, залучення до армії молоді та зміни в мобілізаційній політиці, що сприяють обороноздатності України, журналістці Фіртки розповів заступник начальника управління комунікації Оперативного командування «Захід», полковник Олег Домбровський.

7554
09.05.2025
Діана Струк

Про створення заповідника "Давній Галич", пошук історичних скарбів та як сучасному Галичу повернути втрачену славу, Фіртка поспілкувалася з генеральним директором національного заповідника Володимиром Олійником.

15275 31

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

329

Поділ народів на «історичні» та «неісторичні» є ідейним спадком позаминулого століття. Історики кажуть, що методологічно він застарів. Певне, мають рацію. Попри це прихід Трампа продемонстрував, що певні історично «застарілі» та «архаїчні» речі здатні досить бадьоро та свіжо випірнати з минувшини.

1048

Забобони  або марновірство  — це ті  низинні вірування в певні сили чи предмети, які нібито мають здатність впливати на наше життя.  

1115

Гори не знають політики. Живуть вони поза категоріями лівих і правих, в тих краях, де закінчується система політичних координат, і де розквітає гірський едельвейс, де живуть часи лицарської величі Німеччини, що лише чекають свого часу.

1906
20.05.2025

Фіртка ділиться порадами та лайфхаками, які допоможуть зробити раціон більш корисним та збалансованим.

290
14.05.2025

На Івано-Франківщині оприлюднили підсумки збору сільськогосподарських культур у 2024 році.  

667
10.05.2025

Здорове харчування не лише підтримує фізичний стан, а й допомагає залишатись стійкими перед труднощами та випробуваннями.  

906
19.05.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3133
14.05.2025

У сучасному світі християнські цінності, зокрема — вчення про чистоту до шлюбу, нерідко стають предметом дискусій. Але християнство залишається послідовним у своїй позиції: дошлюбні статеві стосунки — гріх.

927
08.05.2025

На площі Святого Петра зібралося близько 20 тисяч осіб, щоб зустріти нового, 267-го Папу Римського. Понтифіка обрали після четвертого туру голосування.

1963
05.05.2025

У питаннях одягу вірян в церкві різні релігійні традиції мають свої підходи та вимоги.  

1013
17.05.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

35164 1
22.05.2025

Держсекретар США Марко Рубіо відмовився назвати лідера Кремля володимира путіна воєнним злочинцем.  

282
17.05.2025

Президент України Володимир Зеленський говорив з Президентом США Дональдом Трампом разом із Президентом Макроном, Федеральним канцлером Мерцом, прем’єр-міністрами Стармером і Туском.  

491
12.05.2025

Державний секретар США Марко Рубіо здійснить візит до Туреччини з 14 по 16 травня, щоб узяти участь у неформальній зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО.  

637
08.05.2025

Так, 387 депутатів у 2024 році задекларували вдвічі більші доходи, ніж у 2023, а середня зарплата зросла на 13%.  

954