Галичина: Польські підприємства готові купувати в Україні навіть сміття

 

 

Івано-Франківська торгово-промислова палата організувала зустріч керівників підприємств та підприємців — членів ТПП з «десантом» представників бізнесу з м. Хшанова (Польща), яке розташоване за 72 кілометри від Кракова.

 

«...Й черпати взаємну користь»

Передусім варто наголосити на двох її особливостях. По-перше, на відміну від численних зарубіжних бізнес-делегацій, котрі приїжджають на івано-Франківщину з одним лише прагматичним наміром просунути свій товар на наш ринок і неодмінно продати нам щось із того, що самі виробляють, або ж, купуючи у США чи ЄС, перепродують, чільник делегації — президент Хшанівської промислової палати Стефан Адамчик передусім акцентував на тих моментах — історичних і ментальних, котрі об’єднують поляків й українців, а вже лише по тому — на бізнесі. Бо попри те, що Польща вже віддавна є повноправним членом ЄС, невеликим підприємствам і приватним підприємцям з польської периферії адаптуватися до жорстких конкурентних вимог, які диктує великий іноземний бізнес, передусім німецький, англійський та американський, досить складно. «Це нелегка робота», — відверто зізнався  С. Адамчик. А тому спільні проекти хшанівців і прикарпатців, на його погляд, дозволили б підтримувати одне одного у розвитку господарки й черпати з цього взаємну користь. Члени Хшанівської промислової палати також готові вже сьогодні, поки Україна ще не стала членом європейської унії, активно допомагати нам просувати українські товари і послуги на ринок Європи — один із найбільших у світі.


По-друге, більшість пропозицій, які привезли представники польської делегації, — це проекти партнерства і взаємної вигоди в бізнесі. Наприклад, директор будівельної фірми «Modern-bud» Збірнєв Нірбор розповів, що його компанія зацікавлена у дистрибуції на Івано-Франківщину, зрештою, й в Україну загалом, облицювального каменю-пісковику.


— Але мені хочеться провести переговори з прикарпатськими фірмами, які виробляють кераміку, будівельні та інші матеріали або ж торгують ними, щоб визначитися, яку продукцію ми могли б купувати тут, у вас, на івано-Франківщині, — підкреслив Збірнєв Нірбор. — Щоб наш бізнес давав взаємну користь. і щоб, до речі, фури не возили в один чи другий бік повітря...


Додамо, що, на відміну від івано-франківських навіть авторитетних забудовників, котрі наразі зароблені від продажу квартир кошти інвестують здебільшого в нове будівництво торговельних центрів і офісних приміщень, мережу продуктових магазинів, «Modern-bud», окрім, власне, будівництва, розвиває виробничі потужності з випуску будматеріалів, пінопласту й розвиває торгівлю, але суто будматеріалами.


Звичайно ж, розповідаючи про бізнес-зустріч в івано-Франківській ТПП, не можна не сказати про Казім’єжа Валасіка з м. Явожна, який долучився до делегації Хшанівської промислової палати. К. Валасік — директор підприємства «DOM-el III» і водночас чільник «ўражди господарчої» у Явожні — місті зі 100-тисячним населенням. Його ще до початку зустрічі тепло вітав заступник ДП «63-й котельно-зварювальний завод» Віталій Костишин. Казім’єж Валасік уже тривалий час замовляє і купує на заводі металеві решітки до камінів, що дозволяє іванофранківцям хай і не багато, але все ж заробити. Це, власне, і є конкретним прикладом того, як підприємства та приватний бізнес країн-сусідів можуть виручати і підтримувати одне одного.

 


Але солома «відкатів» не дає


Окремо хотілося б загострити увагу на ще одних, образно кажучи, дверях, які польські партнери запропонували прочинити для прикарпатців.


ѕПоки з кишень пересічніх українців витрушують мільярди олігархам на купівлю пересувних бурових веж та розбудову приватних сонячних і вітряних електростанцій, а шахтарі гинуть у підпільних копальнях на Донбасі та Луганщині, селяни масово спалюють солому, зелений підріст у посадках і очерет. Тобто те, що нічого не коштує, але завдяки чому можна було б освітлювати й обігрівати десятки, а можливо, й сотні міст і районів. Але солома, на жаль, «відкатів» чиновникам не дає. Та й українським олігархам вона не цікава, бо масштаби зиску від її переробки не ті. Тому-то цей ресурс, який найшвидше міг би замінити величезну кількість газу, який нам «по-братськи» утридорога продає Росія, не знайшов належного відображення в урядовій програмі енергетичної безпеки України.

Тим часом поляки, як і українці, продовжують добувати вугілля і наважилися, аби позбутися залежності від жадібного і примхливого «Газпрому», допустити іноземні компанії до розвідки і розробки національних покладів сланцевого газу. Проте, на відміну від нас, для виробництва тепло- й електроенергії вони активно використовують і біомасу — найдешевший ресурс, який дає сама природа.
Нині за обсягами використання всього того, що, образно кажучи, горить, наші сусіди підійшли до тієї межі, що готові платити євро й імпортувати біомасу аж із Прикарпаття. Зокрема,  К. Валасік, який має угоди на її постачання для електростанцій Польщі, привіз на бізнес-зустріч до Івано-Франківська й таку ділову пропозицію: його підприємство «DOM-el III» готове щомісячно закуповувати у нас від кількох сотень до кількох тисяч тонн біомаси. Оголошуючи про це, він підкреслив, що йдеться не лише про піддони, які прикарпатські підприємства і підприємці вже постачають на експорт і що, як на наш погляд, є не зовсім правильно, а й про солому та інші рослинні рештки, придатні для виробництва світла і тепла.


Жаль, що на зустрічі не було підприємств-підрядників ЄРЦ з івано-Франківська й представників комунальних підприємств з Калуша, Коломиї та інших міст області. Бо якраз співпрацею з тими, хто наразі щоденно збирає і вивозить «на природу» тонни твердих побутових відходів (ТПВ), був зацікавлений Станіслав Міркут, який представляв підприємство «P.P.H.U. Eko-Recykling» з м. Хшанова. Звертаючись до прикарпатських підприємців, С. Міркут зауважив, що очищення довкілля від сміття і в його країні є не до кінця розв’язаною проблемою. Над цим ще треба, зазначив він, багато працювати. Але попри це його підприємство готове розглядати пропозиції й укладати з підприємствами і підприємцями Прикарпаття угоди на експорт до Польщі побутових відходів — пластику, скла, викинутих на смітники телевізорів і радіоприймачів, холодильників та інших ТПВ.


Насамкінець варто ще згадати про пропозицію власника ливарного заводу «Hardkop» Сильвестра П’ясного. Його підприємство зацікавлене в закупівлях нікелю, алюмінію, міді та інших металів. «Ми купуємо їх у Гамбурзі, проте знаємо, що всі вони українського походження», — зазначив він, маючи на увазі те, що близькі сусіди могли б налагодити торгівлю й без посередника, який географічно розташований аж за Польщею.


Стефан Адамчик запросив президента Івано-Франківської ТПП Василя Гуменюка разом із представниками прикарпатського бізнесу відвідати Хшанівську промислову палату, висловивши сподівання, що це станеться щонайдалі на початку 2013 року. А ще він і Казім’єж Валасік наголосили, що у Хшанові та Явожні представники ділових кіл івано-Франківщини завжди зможуть розраховувати на їхню підтримку.

 

Микола ПЕТРИЧУК,

Галичина

 


04.12.2012 2311 1
Коментарі (1)

al-Kaddafi 2012.12.05, 12:35
Думаю, що навіть цю оборудку наші чиновники без хабара не проведуть..)))
31.08.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

386
29.08.2025
Олег Головенський

Рівно рік тому чимало експертів та аналітиків як крайній сценарій прогнозували перемир’я у війні та вибори президента, Верховної та місцевих рад на весну або на осінь вже поточного 2025 року.  

891
27.08.2025

Формальний аудит і кримінальний шлейф компанії-переможця змушують задуматися.

1633
24.08.2025

Від сміттєвих баків до бюджетних схем: як міста розпоряджаються коштами на відходи?

1904
20.08.2025

Гендиректорка ПрАТ «Сегежа Україна» передала синові активи підприємства за 184 мільйони гривень, обійшовши санкції та завдавши державі збитків. Що стоїть за цією схемою? Фіртка з'ясовувала деталі кримінального провадження та схему, яка, за версією слідства, допомогла обійти санкції проти російських акціонерів.

2322
15.08.2025
Вікторія Матіїв

Дружина полеглого захисника Богдана Микицей розповіла журналістці Фіртки, яким був її чоловік — удома, серед близьких та на фронті.   

1971

Східне християнство — найпоширеніша релігійна традиція в Україні. Православна церква України і Українська греко-католицька церква мають подібний устав і обряди, і вони глибоко вкорінені в українську культуру.  

408

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1085

Вмираючи, сер Ніколас Горацій Аспер марив пророцтвами Нострадамуса, вавилонським краєзнавством і курсами лондонської біржи, співав псалми і сури арабською, пророкував Антихриста (в його арабському варіанті – Джаджала) і спілкувався з астральними привидами давніх царів.

673

Існує такий народний вислів: «в церковному календарі кожен день свято» і це частково правда, а частково ні. Використання цього виразу звучить як висміювання релігійної традиції.

847
27.08.2025

27 серпня в Україні відзначають День українського сала — продукту, що давно став символом національної кухні та традицій.  

2212
24.08.2025

Аграрії Івано-Франківської області наближаються до завершення збирання ранніх зернових культур.  

480
19.08.2025

Цьогоріч на Івано-Франківщині зафіксували зниження виробництва меду та скорочення кількості бджолосімей. Водночас споживчі ціни продовжують зростати.  

2172
26.08.2025

Святкове моління очолив Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин.  

986
22.08.2025

У Старуні 22 серпня освятили новозбудований храм блаженного священномученика Симеона Лукача.  

1333
19.08.2025

У Гошеві відбудеться молодіжна піша проща, присвячена молитві за Україну.  

847
14.08.2025

У селі Старуня 22 серпня 2025 року відбудеться урочисте освячення храмового комплексу Блаженного священномученика Симеона Лукача.  

1790
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

457
16.08.2025

Так виглядає, що Трамп принижений путіним. Трамп ризикнув, поставивши на кон хоч і не все, але багато. І програв. Перед самітом на Алясці він заявляв, що якщо не досягне за результатами особистої зустрічі припинення вогню в Україні, то буде незадоволеним. Припинення вогню він не отримав. Але після тригодинних переговорів заявив, що оцінка зустрічі — «десять з десяти».  

1635 3
07.08.2025

Президент України Володимир Зеленський посів друге місце в рейтингу світових політиків за позитивним сприйняттям у США. Вище тільки Папа Лев ХІV.  

852
05.08.2025

Росія продовжує втрачати позиції на європейському газовому ринку, де домінувала з ще радянських часів.

997