Галичина: Польські підприємства готові купувати в Україні навіть сміття

 

 

Івано-Франківська торгово-промислова палата організувала зустріч керівників підприємств та підприємців — членів ТПП з «десантом» представників бізнесу з м. Хшанова (Польща), яке розташоване за 72 кілометри від Кракова.

 

«...Й черпати взаємну користь»

Передусім варто наголосити на двох її особливостях. По-перше, на відміну від численних зарубіжних бізнес-делегацій, котрі приїжджають на івано-Франківщину з одним лише прагматичним наміром просунути свій товар на наш ринок і неодмінно продати нам щось із того, що самі виробляють, або ж, купуючи у США чи ЄС, перепродують, чільник делегації — президент Хшанівської промислової палати Стефан Адамчик передусім акцентував на тих моментах — історичних і ментальних, котрі об’єднують поляків й українців, а вже лише по тому — на бізнесі. Бо попри те, що Польща вже віддавна є повноправним членом ЄС, невеликим підприємствам і приватним підприємцям з польської периферії адаптуватися до жорстких конкурентних вимог, які диктує великий іноземний бізнес, передусім німецький, англійський та американський, досить складно. «Це нелегка робота», — відверто зізнався  С. Адамчик. А тому спільні проекти хшанівців і прикарпатців, на його погляд, дозволили б підтримувати одне одного у розвитку господарки й черпати з цього взаємну користь. Члени Хшанівської промислової палати також готові вже сьогодні, поки Україна ще не стала членом європейської унії, активно допомагати нам просувати українські товари і послуги на ринок Європи — один із найбільших у світі.


По-друге, більшість пропозицій, які привезли представники польської делегації, — це проекти партнерства і взаємної вигоди в бізнесі. Наприклад, директор будівельної фірми «Modern-bud» Збірнєв Нірбор розповів, що його компанія зацікавлена у дистрибуції на Івано-Франківщину, зрештою, й в Україну загалом, облицювального каменю-пісковику.


— Але мені хочеться провести переговори з прикарпатськими фірмами, які виробляють кераміку, будівельні та інші матеріали або ж торгують ними, щоб визначитися, яку продукцію ми могли б купувати тут, у вас, на івано-Франківщині, — підкреслив Збірнєв Нірбор. — Щоб наш бізнес давав взаємну користь. і щоб, до речі, фури не возили в один чи другий бік повітря...


Додамо, що, на відміну від івано-франківських навіть авторитетних забудовників, котрі наразі зароблені від продажу квартир кошти інвестують здебільшого в нове будівництво торговельних центрів і офісних приміщень, мережу продуктових магазинів, «Modern-bud», окрім, власне, будівництва, розвиває виробничі потужності з випуску будматеріалів, пінопласту й розвиває торгівлю, але суто будматеріалами.


Звичайно ж, розповідаючи про бізнес-зустріч в івано-Франківській ТПП, не можна не сказати про Казім’єжа Валасіка з м. Явожна, який долучився до делегації Хшанівської промислової палати. К. Валасік — директор підприємства «DOM-el III» і водночас чільник «ўражди господарчої» у Явожні — місті зі 100-тисячним населенням. Його ще до початку зустрічі тепло вітав заступник ДП «63-й котельно-зварювальний завод» Віталій Костишин. Казім’єж Валасік уже тривалий час замовляє і купує на заводі металеві решітки до камінів, що дозволяє іванофранківцям хай і не багато, але все ж заробити. Це, власне, і є конкретним прикладом того, як підприємства та приватний бізнес країн-сусідів можуть виручати і підтримувати одне одного.

 


Але солома «відкатів» не дає


Окремо хотілося б загострити увагу на ще одних, образно кажучи, дверях, які польські партнери запропонували прочинити для прикарпатців.


ѕПоки з кишень пересічніх українців витрушують мільярди олігархам на купівлю пересувних бурових веж та розбудову приватних сонячних і вітряних електростанцій, а шахтарі гинуть у підпільних копальнях на Донбасі та Луганщині, селяни масово спалюють солому, зелений підріст у посадках і очерет. Тобто те, що нічого не коштує, але завдяки чому можна було б освітлювати й обігрівати десятки, а можливо, й сотні міст і районів. Але солома, на жаль, «відкатів» чиновникам не дає. Та й українським олігархам вона не цікава, бо масштаби зиску від її переробки не ті. Тому-то цей ресурс, який найшвидше міг би замінити величезну кількість газу, який нам «по-братськи» утридорога продає Росія, не знайшов належного відображення в урядовій програмі енергетичної безпеки України.

Тим часом поляки, як і українці, продовжують добувати вугілля і наважилися, аби позбутися залежності від жадібного і примхливого «Газпрому», допустити іноземні компанії до розвідки і розробки національних покладів сланцевого газу. Проте, на відміну від нас, для виробництва тепло- й електроенергії вони активно використовують і біомасу — найдешевший ресурс, який дає сама природа.
Нині за обсягами використання всього того, що, образно кажучи, горить, наші сусіди підійшли до тієї межі, що готові платити євро й імпортувати біомасу аж із Прикарпаття. Зокрема,  К. Валасік, який має угоди на її постачання для електростанцій Польщі, привіз на бізнес-зустріч до Івано-Франківська й таку ділову пропозицію: його підприємство «DOM-el III» готове щомісячно закуповувати у нас від кількох сотень до кількох тисяч тонн біомаси. Оголошуючи про це, він підкреслив, що йдеться не лише про піддони, які прикарпатські підприємства і підприємці вже постачають на експорт і що, як на наш погляд, є не зовсім правильно, а й про солому та інші рослинні рештки, придатні для виробництва світла і тепла.


Жаль, що на зустрічі не було підприємств-підрядників ЄРЦ з івано-Франківська й представників комунальних підприємств з Калуша, Коломиї та інших міст області. Бо якраз співпрацею з тими, хто наразі щоденно збирає і вивозить «на природу» тонни твердих побутових відходів (ТПВ), був зацікавлений Станіслав Міркут, який представляв підприємство «P.P.H.U. Eko-Recykling» з м. Хшанова. Звертаючись до прикарпатських підприємців, С. Міркут зауважив, що очищення довкілля від сміття і в його країні є не до кінця розв’язаною проблемою. Над цим ще треба, зазначив він, багато працювати. Але попри це його підприємство готове розглядати пропозиції й укладати з підприємствами і підприємцями Прикарпаття угоди на експорт до Польщі побутових відходів — пластику, скла, викинутих на смітники телевізорів і радіоприймачів, холодильників та інших ТПВ.


Насамкінець варто ще згадати про пропозицію власника ливарного заводу «Hardkop» Сильвестра П’ясного. Його підприємство зацікавлене в закупівлях нікелю, алюмінію, міді та інших металів. «Ми купуємо їх у Гамбурзі, проте знаємо, що всі вони українського походження», — зазначив він, маючи на увазі те, що близькі сусіди могли б налагодити торгівлю й без посередника, який географічно розташований аж за Польщею.


Стефан Адамчик запросив президента Івано-Франківської ТПП Василя Гуменюка разом із представниками прикарпатського бізнесу відвідати Хшанівську промислову палату, висловивши сподівання, що це станеться щонайдалі на початку 2013 року. А ще він і Казім’єж Валасік наголосили, що у Хшанові та Явожні представники ділових кіл івано-Франківщини завжди зможуть розраховувати на їхню підтримку.

 

Микола ПЕТРИЧУК,

Галичина

 


04.12.2012 2298 1
Коментарі (1)

al-Kaddafi 2012.12.05, 12:35
Думаю, що навіть цю оборудку наші чиновники без хабара не проведуть..)))
31.07.2025
Павло Мінка

Фіртка неодноразово викривала проблему булінгу в школах Івано-Франківської області. У продовження теми ми поспілкувалися із нальником Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області Сергієм Безпалько та дитячими психологами.    

417
30.07.2025
Олег Головенський

Фіртка поспілкувалася з Олександром Красовицьким —письменником та видавцем, генеральним директором та власником харківського видавництва «Фоліо».   

1820 4
28.07.2025
Павло Мінка

Фіртка розповідає, як незаконні заправки та контрафактне виробництво пального загрожують економіці й безпеці регіону.  

1854
22.07.2025
Дарина Кочержук-Слідак

Прокуратура бореться з незаконним захопленням лісів, але корупція гальмує справедливість.  

858
17.07.2025
Катерина Гришко

Родичі пробачили хлопцю, знаючи про «своєрідний характер» загиблої і його нелегке дитинство, і просили в суді застосувати менш суворе покарання.  

3527
13.07.2025
Вікторія Матіїв

Дружина полеглого воїна Любов Галько розповіла журналістці Фіртки, яким був Руслан Галько — у повсякденному житті, в родинному колі та на фронті.

21506

Найперше в цій історії із законом, що позбавив антикорурційні органи «незалежності», тішать молоді люди, які протестують. Щирі, світлі, небайдужі, впевнені своїй правоті…

738 1

Протягом своєї історії християнство завжди використовувало найсучасніші на той час технології для проповіді Євангелія.  

408

Я відкладаю роботу над перекладом книги. Виходжу з кабінету, де практикував Вольфганг Льох, засновник психоаналітичного об'єднання... Спускаюся повз книжковий магазин, де збиралися тюбінгенські філософи, і де Ернст Блох шукав світлі сторони соціалізму. Повертаю ліворуч і натрапляю на інший книжковий магазин, де працював і писав Герман Гессе...

1048

По соцмережах пішла дискусія про зрізані кілька дерев (ялинок) на Івано-Франківській Площі Ринок. «Політично» мотивований ґвалт наростає. Аж до вимог «засадити» ринкову площу деревами та зробити парк.

2411
25.07.2025

Здорове харчування не лише підтримує фізичний стан, а й допомагає залишатись стійкими перед труднощами та випробуваннями.  

2182
21.07.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

434
16.07.2025

Перекуси повинні бути корисними, поживними та здоровими. Це своєю чергою допоможе залишатися в тонусі та бути продуктивними.  

12075
01.08.2025

На вихідних, 2-3 серпня, відбудеться XIII Всеукраїнська Патріарша проща до Крилоса.  

171
28.07.2025

У селищі Делятин на Івано-Франківщині відбулася знакова для громади подія — освячення храму Всіх Святих Українського Народу.  

706
21.07.2025

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

384
17.07.2025

На Прикарпатті готуються до щорічної Всеукраїнської Патріаршої прощі до Галицької Чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі. Проща відбудеться 2-3 серпня.  

1028
23.07.2025

Програма промоції читання «Текстура» спільно з «Видавництвом Старого Лева» запрошують на розмову довкола абетки-енциклопедії «Антонич від А до Я» — книжки, що розповідає про поета, закоханого у світ, сонце й слово.  

299
02.08.2025

Президент США Дональд Трамп заявив про кількість втрат росіян у 2025 році. Про це він повідомив у Truth Social, пише Фіртка.   «Щойно мені повідомили, що майже 20 тисяч російських солдатів загинули цього місяця (липень 2025-го року, &

245
25.07.2025

263 народні депутати підтримали законопроєкт, зокрема — дев’ятеро з Івано-Франківщини. Хто і як голосував, і якою була їхня реакція згодом — розповідає Фіртка.

1870 1
22.07.2025

Сенатор-республіканець Ліндсі Грем, який є ініціатором нових санкцій проти Росії, заявив, що президент США Дональд Трамп «надере зад» Володимиру Путіну, підписавши законопроєкт про вторинні санкції для країн-покупців російської нафти.  

628
15.07.2025

У понеділок, 14 липня, генсек НАТО Марк Рютте під час зустрічі із президентом США Дональдом Трампом у Білому домі нагадав президенту США, кого Росія відправила керівником делегації на переговори до Стамбула.

1647 7