Галичина наша радянська

Кільканадцять років тому, коли Галичина ще гордилася своєю особливою роллю у розвалі Радянського Союзу, провідною роллю в побудові Української держави і формуванні національної ідеї, окремі інтелектуали наважувалися якось остудити запал цієї гордості. Скажімо, вони зауважували, що головною причиною цього меншого рівня совєтизації є передовсім не якісь специфічні галицькі чесноти, а те, що радянська влада перебувала на цій території на двадцять найважливіших років менше. Що, зрештою, совєтизація має різні форми і якраз у галицькому випадку вона здатна проявлятися ще дуже довго...

 

Час підтвердив оправданість таких зауважень. Тепер ми бачимо, що все ж таки головною ознакою нашої країни є те, що вона - пострадянська. І пострадянська тільки у сенсі політичної географії. А у своїй суті продовжує розвиватися як дещо модернізований совок.

 

У галицьких умовах, на ґрунті особливих галицьких рис цей совок справді інший, ніж у іншій Україні, але від цього він не перестає бути менше совковим.

 

Парадоксально, але галицький совєтизм виріс і вкоренився якраз із дуже усвідомленого протистояння совєтському режимові. Починаючи із 50-х років, основною стратегією цього спротиву було цілеспрямоване вростання у систему при намаганні зберегти хоч якісь атрибути своєї непричетності до режиму. Грубо кажучи, галичани жадібно використовували усі можливості, які надавала їм система, яка ж намагалася їх нівелювати. Від певного моменту імперію почав цілком вдовольняти такий спосіб панування. Вважаючи Галичину специфічним регіоном, центр вважав деморалізацію найоптимальнішим способом поступової ліквідації спротиву. Дійшло до того, що у багатьох ділянках радянського життя на Галичині окупаційну совєтську систему представляли самі ж галичани, можна було обходитися без контролю чужорідних кадрів. Ще більше раціональні галичани сприйняли ключову проблему совєтського соціалізму - у суспільстві задекларованої рівності і справедливості все залежить від тих, хто уповноважений займатися розподілом. Саме за принципом близькості до розподілу усіх ґатунків була сформована місцева галицька еліта останніх радянських десятиліть. Тож у перехідний період саме ця еліта, контролюючи старі схеми розподілу, зуміла спочатку зберегти своє становище, а згодом укріпити його, зробивши конкуренцію інших середовищ у так званому державотворенні і розвиткові регіону безперспективною. В кожному разі у всіх сферах державного та суспільного життя Галичини домінують різні покоління совєтських галичан і законсервовані ними схеми та моделі поведінки. Наявність сучасних дисидентів різних ґатунків є безпосереднім свідченням того, що навіть славна галицька антирадянщина є цілком совєтською за своєю суттю.

 

Совєтськість галичан проявляється і в багатьох інших речах. Скажімо, цілком радянське походження має нинішній галицький політичний радикалізм і відсутність тієї толерантності та плюралізму, які саме Галичині приписують ідеалісти-міфотворці. Суто радянським є ставлення галичан до держави. Ставлячись до неї, як до чогось такого, що потрібно використати і надурити, галичани при цьому продовжують всього від цієї держави вимагати, проклинаючи її щоразу, коли та не дає. Це, в свою чергу, укріплює типовий совєтський нігілізм. Невіру у те, що від особистої поведінки і вчинків щось може залежати. І ще гірше - цинізм, злобну переконаність у тому, що всі зіпсуті настільки, що це виправдовує будь-яку власну дію чи бездіяльність.

 

Специфічна радянськість Галичини ще більше сприяє закритості й архаїчності цієї вкрай заплутаної і дезорієнтованої ідентичності, яка, не можучи нікуди від себе втекти, воліє втікати поодинці. Ця ж невизнана совєтськість веде до того, що єдиною альтернативною об'єнавчою ідеєю може стати ідея спільної втечі. Відділитися, щоби не мінятися, щоби нічого з собою не робити, щоби вберегти унікальну галицьку совєтську республіку. В якій можна буде далі бути таким нечутливим до совкових деформацій естетики побуту, ерозії мови і макіяжу історичної пам'яті і, головне, контролювати розподіл.

 

Не дивно, що у пантеоні галицьких героїв Шептицького тримають тільки з чемності і десь збоку, воліючи визнавати його святим, тобто далеким від земних реалій.

 

Тарас ПРОХАСЬКО

Галицький кореспондент


17.06.2011 Тарас ПРОХАСЬКО 1113 2
Коментарі (2)

Cіренький 2011.06.20, 11:21
Всі більш-менш впливові дядьки, яким пятдесят-шістдесят продали душу советській імперії, ставши тут її форпостом. Єдиною радістю, щоправда дуже маленькою є, прости Господи, їхній вік. А на зміну прийшов неосовок...
НИК 2011.06.22, 00:50
РЕСУМЕ ДО ПОВИЩОЇ НА САЙТІ СТАТІ, ЯКУ ВИ ПО ФРЕЙДУ ВТИСНУЛИ ПОБІЧ: ПОЛЬСКА, АЛЕ НЕ ТУПА РОЗРОБКА. АЛЕ ТАКА РОЛЬ КНР МОЖЛИВА ЛИШ ЯК РОЗВАЛЕНА США ЗДАСТ РФ В ОРЕНДУ КНР. А СИБІР У ПОВНУ КОРИСТЬ. А США ШЕ ТРОХА пожИє. хиба стара: "вуйки" ні на шо не гідні без "вумних малчікоф". Ніхто і ніколи не був годен при компрадорскі Еліті. А при СССР у нас робили не лиш ЛАЗи, а і основну масу мікросхем -Позитрон, Полярон, бо Хартрон сам не тягнув, і плат Союзу -у Львові ВО Лєніна, 25, ІФ-радіоз-д. І кому дЁкувать за руїни ми знаєм! А головне, вашу мать, у нас був найвищий в Союзі %% студентів на душу насєлєнія. Як і зараз. Але як нам позбавитисі "опіки дорогих сусідів", аби зажити добре тут, як не вдастся разом з русинами Дніпра. А Я думаю -шо то Прохасько знов розпинаєсі. ПРО СВОБОДУ: БОК ЗНАЄ, ШО ДО 2004р. ЇХ ФІНАНСУВАЛИ ДИМІНСКИЙ, ВЄРЄМЄЄВ І НАСАЛИК НА ТЄМУ ВІДНОВИ ЗУНР. А ЗАРАЗ НЄ! ТОМУ І ВИСНОВОК ВАШ НЕ РЕАЛЬНИЙ. ЇХ ТЕПЕР ГОДУЮТ НА ПРИХІД НАЦІВ У ВИКОН. ВЛАДУ. БО ЄШКІЛЮ ВІДОМО (ПИСАВ),ШО МОЦНА ДЕРЖАВА МОЖЛИВА ЛИШ ПРИ НАЦ-СОЦ ПОЛІТИЦІ, ЯКОВ І Ё КИТАЙ. А КОМУ ТРЕБА МОЦНОЇ УКРАЇНИ І ТОМУ ФІНАНСУЄ СВОБОДУ? ЖДУ ВАШОЇ ВІДПОВІДИ, ЮНІ АНАЛІТИКИ. ПРОХАСЬКУ, ЗБУДИСІ, ЧИТАЙ ЄШКІЛЯ, ШО ЛІБЕРАЛІЗМ І ТОЛЄРАСТІЯ ДЛЯ ЛОХІВ. МАЄШ З СВОЇ СТАТІ ВИВЕСТИ ТАКУ МОРАЛЬ: СЕ Й ДОБРЕ ШО МИ ТАКІ І НЕ ЛОХИ! ТИ ЇДЕН З НАС ЧИ НЁ?!
26.11.2021
Ігор Марковський

Окрім партійних тем Фіртка також обговорила скандал навколо зриву операції по захопленню вагнерівців, як впливає ситуація на білорусько-польському кордоні на Україну та чого очікувати місцевим громадам від бюджету 2022 року.

305
22.11.2021
Уляна Мокринчук

Фіртка підготувала ТОП-10 місць, де можна не лише поплавати в басейні, чи спуститись на лижах, а ще й помилувати водоспадом, напитись справжньої мінеральної води, а також створити керамічний виріб своїми руками.  

1038
19.11.2021
Сергій Білий

Україна – яка вона? Таке питання поставив собі Іван Марк – хлопець з нині окупованого українського селища Чорнухине, що на Луганщині.  Для того, щоб дізнатися відповідь, чоловік пройшов пішки всю нашу країну від крайньої точки на сході до її кордонів на заході. Заходив і до Івано-Франківська, де з ним вдалося поспілкуватись кореспонденту Фіртки.

2552
18.11.2021
Дмитро Сінченко

Руслану Марцінківу не випадає нарікати на попередників чи скидати відповідальність на «парламент», адже рік тому він вдруге здобув посаду міського голови Івано-Франківська, а заразом і монобільшість у міській раді. То ж немає й об’єктивних перешкод для виконання передвиборчих обіцянок. «Фіртка» спробувала з’ясувати, якою мірою очільник міста втілює у життя передвиборчі обіцянки.

2537
17.11.2021
Мар'яна Цимбалюк

Фіртка розпиталася Ігоря Бабинюка, директора Івано-Франківського міжнародного аеропорту, які нові компанії здійснюватимуть авіарейси в Івано-Франківськ, чи будуть літати іноземні лоукости, що сталося з МАУ, яким чином влада та концесіонери перезавантажать роботу летовища.

2500
16.11.2021
Тіна Любчик

Останні роки цікавість іноземних туристів до України зумовлена, насамперед, введенням безвізового режиму та відкриттям нових прямих авіарейсів. Фіртка пропонує розглянути, де саме на Прикарпатті зафіксували найбільші надходження.

1819

Доля фільму «Дім Gucci» така ж карколомна, як його сюжет. Він відображає життя своїх головних героїв, які не завжди знали, чи вони у даний момент на верхів’ї ними ж майстерно створеної хвилі, чи їх випадково винесло на гребіть цунамі? Яс

330

Як показує жорстока реальність, жодна будівля не гарантована від знесення під новітню забудову чи руйнівної радикальної «реконструкції». Тому як тільки почув, що будівля за адресою Чорновола, 122 загрожена потенційною новобудовою, одразу ж вирішив описати її «поки не пізно».

14133 2

Каденюка я тоді ще не знав і не міг припустити, що колись з ним познайомлюся. Але мене пройняла немислима гордість, коли на екрані телевізора човник набирав висоту. Зараз навіть не можу повісти, що мене так розпирало. Мабуть, відчуття, що українці теж сучасні та серед них є люди, які готові заради своєї держави на звитягу. Політ у космос на ту пору ще нагадував лотерею.    

1415

Добрий шматок нашого життя минув у системі переконань, що посуду має бути два види. Перший, то звичайні горнята і банячки, якими ми послуговувалися у щоденному побуті. А в паралельній радянській реальності ще існував посуд з серванта у вітальні.

2464
23.11.2021

Для хорошої роботи мозку потрібно правильно харчуватися, а саме – регулярно вживати продукти, які живлять мозок всіма необхідними речовинами. 

644
11.10.2021

Напередодні зими чимало господинь заморожують сезонні овочі та фрукти, щоб завжди мати під рукою необхідні інгредієнти для приготування страв, а особливо десертів. І якщо деякі продукти та після заморозки не втрачають свій звичний смак і вітаміни, як, наприклад, малина або полуниця, то інші, навпаки, стають непридатними до вживання. 

6332
29.07.2021

Що краще: консервувати, сушити чи морозити? Відповідь на це питання залежить від типу й кількості сировини та ваших ресурсів, як-от часу, грошей, та місця в морозилці та коморі.

15301
19.10.2021

Понад 200 учасників із 12 парафій Івано-Франківської Архієпархії відвідали обласний з'їзд спільнот "Українська Молодь - Христові", який відбувся у суботу 16 жовтня, на парафії Введення в Храм Пресвятої Богородиці, що в с. Боднарів Боднарівського деканату. Цьогоріч подія присвячена 88-річниці від дня заснування спільноти.

4975
17.10.2021

Церква у Новій Липівці – це реставрована дерев’яна німецька кірха, яку збудували у 1904 році. До 1939 року тут жили німці у тодішньому присілку Сітауеріка.  

6431 1
04.10.2021

Розпочалася зустріч із Божественної Літургії, яку очолив Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин у співслужінні ректора семінарії прот. Олексія Данилюка та численного духовенства.    

6776
19.07.2021

Предстоятель Православної церкви України Блаженніший Епіфаній освятив розписи кафедрального собору Преображення Господнього Коломийської єпархії.

15954
10.11.2021

Палац культури імені Гната Хоткевича у Львові, як і район, у якому він розташований, переживає період змін і оновлення. З 2018 року тут почалась ревіталізація та пошук нової концепції культурного центру.  Палац, що побудували спільнокоштом майже 100

2285
16.11.2021

Відповідне рішення ухвалив 15 листопада з’їзд політсили.

1522
11.11.2021

Кабінет Міністрів України затвердив склад Комісії з проведення незалежної оцінки ефективності діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції.  

2164
08.11.2021

Зі слів речниці, чинний голова партії Олександр Корнієнко прагне цілковито зосередитись на роботі першого заступника голови Верховної Ради України, а відтак вирішив скласти повноваження голови партії.

2492
03.11.2021

Відповідні постанови народні депутати України ухвалили сьогодні на пленарному засіданні парламенту.

3139