Галич проти свиней

Іскра з Ланів спалахнула на весь район...

 

Цієї середи невеличке село Лани Галицького району вирувало екологічним протестом. Десятки людей прийшли до майданчика, на якому ТзОВ «Даноша» й далі продовжує розпочате в травні будівництво великого свинокомплексу, незважаючи на різко негативне ставлення ланівчан до перспективи мати такого сусіда.

 

Інвестор зігнорував владу


Про ситуацію навколо свинокомплексу в Ланах ми розповідали в кореспонденції «Свині не винніѕ» за листом до редакції групи ланівчан. Власне, вона почала загострюватися ще до появи 24 травня в «Галичині» згаданої публікації. За два дні перед цим відбувся сільський схід, на якому переважна більшість присутніх висловилася проти будівництва свиноферми. Ще за два дні — другий схід, присвячений обговоренню болючого для Ланів питання. Цього разу люди виявили повну одностайність: усі 150 присутніх проголосували за те, щоб заборонити спорудження свинокомплексу в їхньому селі. Дарма що присутній на сході представник «Даноші» запевняв громаду в тому, що вони застосовуватимуть найсучасніші технології як на будівництві комплексу, так і у відгодівлі свиней, що це виробництво цілком безпечне для села.


З ініціативи учасників тих двох сільських сходів у Ланах почали збирати підписи громадян проти спорудження комплексу. Позачергова сесія сільської ради, враховуючи звернення жителів та уродженців села, депутатів, аби запобігти негативним для нього екологічним наслідкам діяльності «Даноші», прийняла рішення «зупинити будівництво свиноферми в с. Ланах до вирішення всіх дозвільних питань»; «ініціативній групі звернутися в дозвільні інстанції для перевірки документації».


Обурення людей загрозливими для екології не лише Ланів, а й низки інших населених пунктів району планами «Даноші» розширити тут виробничу базу для відгодівлі свиней, наростало попри цю вже спекотну пору, як снігова лавина. 26 травня сесія районної ради розглянула звернення, що надійшли від територіальних громад Ланів, Тустані, Більшівців, Бишева, Делієва, Тумира та Кінчаків, і зреагувала на тривожну ситуацію таким на рішенням: ТзОВ «Даноша» повинно «привести до норм чинного екологічного та санітарного законодавства свинокомплекс на території Тустанської сільської ради» і «призупинити будівництво свинокомплексу на території Ланівської сільської ради до врегулювання спірних питань, особливо усунення екологічної загрози від діяльності ТзОВ». Рекомендовано «органам, що надали дозволи на будівництво свинокомплексів ТзОВ «Даноша», відкликати вказані дозволи до остаточного вивчення ситуації щодо дотримання ТзОВ санітарних та екологічних норм».


 

Vox populi

Однак попри те, що рішення сесій Ланівської сільської та районної рад було надіслано керівництву ТзОВ «Даноша», роботи зі спорудження ферми на пагорбі, при самій дорозі, й далі тривали. іноземні інвестори проігнорували рішення органів української влади, тож людям урвався терпець. У середу численна юрба протестувальників зібралася біля будівельного майданчика. Ланівчани емоційно і настійливо вимагали у працівників товариства негайно викликати по телефону в Лани керівника ТзОВ, аби пояснив, чому компанія не виконує рішень органів місцевого самоврядування. А «даношівці» на той час уже встановили металеві опори огорожі, зробили опалубку під фундамент першого з передбачених проектом комплексу 12 свинарників — таку цифру називали мені ланівчани.

То що змусило селян у розпал трудового дня залишити працю в хаті, на обійсті чи на городі і прийти на «лобне місце» при в’їзді до села?

Степан БАБІЙ: У п’ятницю адміністрації ТзОВ «Даноша» передали рішення сільської та районної рад, у яких висловлено нашу позицію щодо свинокомплексу. Проте з боку іноземної компанії на ті рішення — нульове реагування. Чому вона на українській землі ігнорує українські закони?

Марія ЦАПАР: У 2005-му ця фірма «купила» багатьох ланівчан тим, що уклала з ними договори про оренду їхніх земельних паїв. Мій син Ігор теж віддав свій пай «Даноші». Вже роками на цих площах вона ніяких кормових культур не вирощує, та все ж платить селянам якісь дивіденди — за гектар орендованої землі 300 грн. або 300 кг пшениці. Але селяни готові розірвати договори з «Даношею», повернути їй усі отримані за ці роки дивіденди, якщо вона продовжуватиме будівництво комплексу. Бо свинарники на пагорбі загрожують усьому селові тим, що нечистоти з ферми, шкідливі речовини можуть потрапляти у воду, ррунт, повітря. А нам, нашим дітям, внукам тут і далі жити.


Володимир ПАШНІЦЬКИЙ: Певно, не випадково «Даноша» кинула оком на Україну як на благодатне місце для будівництва своїх свинокомплексів. Бо тут і дешева робоча сила, і на будівництво й утримання очисних споруд витрачатимуть коштів значно менше, ніж у самій Данії і загалом у Європі, де набагато суворіші екологічні й санітарні норми. А у нас норми не такі строгі, та й можна їх порушувати, як-от на тустанській свинофермі, без побоювання наразитися на відчутні штрафи...


Любов ОРЛОВСЬКА: Гляньте, ось поруч молодий лісок — таке чудове місце. Тут би збудувати, скажімо, дитячий будинок, не шкода було би для дітей цієї земельної ділянки. А в цьому разі нас не може не хвилювати те, що очисні споруди свинокомплексу, котрий почала зводити «Даноша», будуть менш ніж за 500 м від свердловини, з якої водогоном подається вода на все село.

Степанія БІДОЧКО: Керівництво «Даноші» стверджує, що з побудовою свиноферм у селах нашого району їх жителі отримають роботу. А як виглядає насправді? Мій син Петро, який живе в Бишеві, три місяці пропрацював різноробочим на тустанській свинофермі. І каже, що там серед працівників місцевих немає, а людей на роботу щодня довозять бусом аж із Калуша.   

  
А які запахи «дарує» та фірма жителям тутешніх сіл! «Линуть» вони не лише від самої ферми. Скажімо, в неділю хлопчаки вирушили рибалити на став, але дуже скоро повернулися звідти. Бо на прилегле поле «даношівська» машина з цистерни почала виливати гноївку, яку привезла з тустанського свинокомплексу: сморід — нестерпний, хоч носа затикай.


Всі ці аргументи проти того, щоби свинарники «Даноші» з’явилися ще й у Ланах, протестувальники виклали виконавчому директорові ТзОВ Крістіанові Якобсену, коли той прибув до будівельного майданчика з перекладачем, а також привіз із собою наочну агітацію — плакати рекламно-іміджевого характеру з кольоровими світлинами й текстовими матеріалами про компанію та її діяльність в Україні. і заступник голови районної ради Михайло Мах, депутат цієї ради Михайло Завадський, сільський голова Галина Лазарчук на тих імпровізованих зборах ланівчан, які відбувалися просто неба, звернулися до керівника «Даноші» з вимогою припинити спорудження свинокомплексу, доки не буде з’ясовано законність надання всіх дозволів на це. Правда, слово «припинити», як засвідчили вигуки й репліки, багатьох присутніх не влаштовувало: люди домагаються від влади взагалі заборонити будівництво на території Ланів того екологічно небезпечного об’єкта. «інакше як ми будемо дивитися в очі своїм дітям, онукам, коли за нашої згоди потужний свинокомплекс постане на мальовничій околиці села й отруюватиме довкілля, а разом з ним — і життя людям?» — говорив той же С. Бабій.


Відчувалося, що свою відповідальність за подальше екологічне благополуччя Ланів особливо усвідомлюють саме старші за віком, яких була більшість серед учасників протестної акції. Адже чимало молодших односельців перебуває далеко від рідного дому: чоловіки працюють на новобудовах у Києві, в Росії, а жінки пізнають смак заробітчанського хліба в італії. Парадокс ситуації якраз у тім, що за їх відсутності на ланівських землях почала господарювати датська компанія, можливі екологічні наслідки діяльності якої вселяють у місцевих жителів велике занепокоєння. Бо вони вже чули про непоодинокі випадки забруднення довкілля відходами зі свинокомплексів у близькій Тустані, селах Калуського району.   

 

 

А Якобсен усе заспокоював...


Що ж відповів Крістіан Якобсен на всі ті звернені до нього претензії ланівчан?

— У ТзОВ «Даноша» все в порядку з проектною документацією, дозвільними документами на будівництво свинокомплексу, які було оформлено й видано компанії у 2005—2006 роках, а потім у разі потреби продовжувався термін їх дії. Вибір ділянки під будівництво наше товариство погодило з керівництвом сільської ради, землевпорядником. Випадки потрапляння у довкілля шкідливих речовин із тустанського свинокомплексу ми розслідуємо і вживемо заходів, щоб вони більше не повторилися...


Крістіан Якобсен запропонував присутнім сформувати групу із жителів Ланів та керівників сільської ради для ознайомлювальної поїздки як на той комплекс, так і в Копанки Калуського району, де розміщено офіс компанії. Там виконавчий директор товариства, за його словами, сидить у кабінеті всередині свиноферми і не має підстав нарікати на умови, в яких доводиться постійно працювати. Він готовий навіть прийняти пропозицію ланівчан і переїхати жити в це село, коли тут теж введуть у дію комплекс із відгодівлі свиней... Учасники акції сприйняли ці слова датчанина радше як жарт. і все ж пан Крістіан сподівається на те, що вдасться залагодити ситуацію з несприйняттям ланівчанами початку будівництва свинокомплексу.


— З цього приводу ми тепер ведемо перемовини з вашою районною та обласною владою, — сказав він, звертаючись до протестувальників. — Що ж до припинення будівництва комплексу на час врегулювання спірних питань, то це питання вирішуватиметься на засіданні ради директорів та інвесторів ТзОВ, яке відбудеться найближчим часом. Ми діяли і діємо відповідно до українського законодавства. Тож я був би радий, якби серед людей, що тут зібралися, знайшлися охочі працювати на спорудженні цього об’єктаѕ

 

Пружина стискається...


Втім, охочих не знайшлося. Люди були категоричні у своїх вимогах перед ТзОВ «Даноша». Зійшлися зрештою на пропозиції депутата районної ради Михайла Завадського: якщо до суботи компанія не припинить роботи на будівельному майданчику, поки прокуратура перевірятиме законність надання «Даноші» всіх дозвільних документів на будівництво свинокомплексу, то із самого суботнього ранку ланівчани страйкуватимуть — звісна річ, як належиться у таких випадках, поставлять до відома про заплановану акцію правоохоронні органи. Адже цього разу вони збираються перекрити дорогу біля будівельного майданчика і не пропускати транспорту. А деякі гарячі голови навіть натякали на те, що «даношівці» вранці можуть застати потрощену опалубку під фундамент свинарника й повалені опори огорожі...


Як бачимо, пружина невдоволення ланівчан будівництвом свинокомплексу небезпечно стискається. І не лише в цьому, а й у сусідніх селах усерйоз стурбовані вже відчутною сьогодні і ще більшою потенційною загрозою екології, здоров’ю жителів району від діяльності свиновідгодівельних комплексів «Даноші». Тим паче, що з цієї причини може зазнати немалих втрат і рекреаційно-туристичний потенціал району, на території якого функціонують національні заповідник «Давній Галич» та природний парк.


Створена за рішенням сесії районної ради комісія з урегулювання спірних питань, пов’язаних із діяльністю ТзОВ «Даноша», розглянула на своєму засіданні звернення сільських громад. і з’ясувалося, що серед документів на будівництво свинокомплексу в Ланах погодження від дирекції згаданого заповідника ТзОВ якраз і не має. Також у членів цієї тимчасової комісії на чолі з М. Махом виник сумнів, чи на час фактичного початку будівництва комплексу ще зберігав свою чинність наданий товариству екологічний висновок щодо проекту будови. А чи можна вважати дійсним дозвіл інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Галицької РДА на виконання будівельних робіт? Цей документ було видано «Даноші» 22 грудня 2005 р. на рік, до 21 грудня 2006-го. Його дія не продовжувалась іще на рік протягом наступного дворічного періоду, коли ТзОВ так і не приступило до будівельних робіт. Аж пізніше дозвіл на початок спорудження комплексу хтось одним і тим же почерком (підписи невідомо чиї, печатки нечіткі) тричі продовжував — спочатку до грудня 2009 р., потім — до грудня 2010-го, до грудня нинішнього року...


Отож чи так уже все і в порядку у ТзОВ з дозвільними документами на будівництво свинокомплексу в Ланах, як запевняв виконавчий директор «Даноші»? Об’єктивну картину щодо цього хочуть скласти для себе члени комісії. А тим часом голова районної ради Петро Стрембіцький звернувся з листом до голів облдержадміністрації — Михайла Вишиванюка та обласної ради – Олександра Сича, в якому охарактеризував як соціально напружену ситуацію, що склалася останнім часом на території Галицького району і пов’язана з результатами діяльності свинокомплексу ТзОВ «Даноша» в Тустані та початком будівництва такого комплексу в Ланах. Зокрема, на підприємстві «недоброякісно проводиться утилізація нечистот, часто стаються прориви в системі перекачування їх у відстійники». Є випадки виливання нечистот «на прилеглу територію, що сприяє поширенню смороду». Він же «поширюється на багато кілометрів, отруюючи повітряне середовище над прилеглими територіями, внаслідок чого задихаються хворі і люди похилого віку. На значній території району вже неможливо відкривати вікна в житлових будівлях...»


На думку депутатів районної ради, «така екологічна ситуація поширює соціальну напругу на території району та викликає справедливий спротив з боку територіальних громад району, де вже функціонує або розпочинається будівництво подібних до цього свинокомплексів (Лани, Деліїв, Кінчаки, Тумир, Бишів)».


П. Стрембіцький просить керівників виконавчої і представницької влади краю вжити заходів та доручити відповідним службам вивчити ситуацію щодо дотримання екологічного законодавства під час діяльності свинокомплексу в Тустані та будівництва такого об’єкта в Ланах, а також розглянути питання доцільності розміщення свинокомплексів у селах Ланах, Делієві, Бишеві, Тумирі, Маріямполі в сенсі впливу цих об‘єктів на туристично-рекреаційний потенціал району.


Словом, іскра екологічного протесту з Ланів перекинулася й на сусідні села і розгоряється на весь район. Як розвиватимуться події далі — про це інформуватимемо читачів «Галичини».

 

Іван ГАВРИЛОВИЧ


04.06.2011 Іван ГАВРИЛОВИЧ 3574 3
Коментарі (3)

Василь І. 2011.06.04, 19:33
Автор - не фахівець в газузі екології та земельного законодавства, проте із викладеної інформації однозначно вбачається, що порушення при наданні дозволів: на булівництво та користування земельною ділянкою (оренду) мають місце. Чому "спала" місцева прокуратура ? Всі рішення з таких питань місцевих рад обов"язково надаються в прокуратуру району. "Закрили очі" на це в обласному управлінні природних ресурсів. Не побачило порушень державна земельна експертиза і керівники облуправління земельних ресурсів. Все банально просто - облдержадміністрація в гонитві за інвестиційними показниками не звертає на такі речі уваги. Так було у 2005 році, так є і тепер. Чи захоче нова ОДА шукати вихід ? Риторичне запитання...
Петро 2011.06.06, 16:11
У відповідності до ЗУ Про екологічну експертизу ст. Стаття 40. Строк дії висновків державної екологічної експертизи Позитивний висновок державної екологічної експертизи є дійсним протягом трьох років від дня його видачі. Якщо за цей час не розпочато реалізацію рішення щодо об'єкта державної екологічної експертизи, то він підлягає новій державній екологічній експертизі. Поскільки в статті написано, що будівництво розпочато в травні,то на час будівництва висновок державної екологічної експертизи не дійсний і екологічну експертизу потрібно проходити повторно.
Данило 2011.06.06, 16:49
Дивився ЗУ Про екологічну експертизу Петро прав, якщо документ видано в 2005 році то дійсно висновок екологічної експертизи не дійсний на початок будови.
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

2383
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

1253
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

2543
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1636
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1732
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

2164

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

360

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

529

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1731

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

1123
02.08.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

11082 2
28.07.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

5084
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

6277
05.08.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

23320
02.08.2026

Цьогоріч проща на Крилоську гору була особливою, адже вірні та духовенство відзначають 20-ліття відновлення акту коронації чудотворної ікони. Як і останні кілька років, основний намір паломництва — безперервна молитва про мир та перемогу України у війні.  

1496
01.08.2026

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

6045
25.07.2026

У відпустовому центрі в Погоні 19–20 вересня відбудеться Міжнародна проща вервиці. Для паломників підготували дводенну програму, яка включатиме спільну молитву, Хресну дорогу, архієрейські богослужіння, нічні чування та поклоніння Пресвятим Тайнам.

2118
05.08.2026

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

43642 1
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

748
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1074
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

2046
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

2500