Під час саміту країн G7, який відбувся 15–17 червня, лідери провідних держав Заходу обговорили питання безпеки, війни в Україні, ситуацію на Близькому Сході, розвиток штучного інтелекту та світову торгівлю.
Попри те, що зустрічі G7 мають неформальний характер і не передбачають ухвалення юридично зобов’язувальних рішень, вони формують загальні політичні орієнтири для західних країн.
Про це розповів кандидат історичних наук, доцент кафедри політичних наук Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Микола Ґеник у програмі «Про головне в деталях», пише Фіртка.
За словами експерта, група G7 залишається важливим майданчиком для координації позицій країн Заходу, хоча в останні десятиліття її вплив частково зменшився через зростання ролі держав так званого глобального Півдня.
«Ці зустрічі не є організацією. Вони, скоріше, формують загальні рамки політики цих країн. Водночас це великий форум Заходу, де, як правило, існує консенсус щодо основних проблем сучасності», — зазначив Микола Ґеник.
Особливу увагу на саміті приділили Україні. За словами науковця, позитивним сигналом стала зустріч президента України Володимира Зеленського з президентом Франції Еммануелем Макроном та президентом США Дональдом Трампом, яка відбулася напередодні основних заходів.
«Пізніше Трамп у загальних словах заявив про те, що треба подумати, що можна зробити корисного для завершення війни в Україні», — сказав Ґеник.
Також, за його словами, країни G7 домовилися продовжувати підтримку України.
«Країни групи G7 домовилися про те, що вони будуть нарощувати постачання Україні систем протиповітряної оборони, систем зброї далекого радіуса дії та сприяти тиску всіма силами, зокрема економічними, на Росію з тим, щоб посадити її за стіл переговорів», — зазначив експерт.
Водночас він звернув увагу на відсутність у підсумкових документах саміту згадок про мирні переговори з Росією.
«Це можна відчитати як нове бачення Заходу стосовно вирішення проблем війни. Можливо, Захід схиляється до того, щоб не тягнути вкотре Росію за стіл переговорів, а змусити її економічними чи іншими засобами завершити цю війну», — вважає Микола Ґеник.
Ще одним важливим сигналом, за словами науковця, стало підтвердження підтримки територіальної цілісності України.
«У підсумкових документах йшлося про територіальну цілісність України. Це важливі сигнали для країн і суспільств щодо підтримки України», — наголосив фахівець.
Окремо прокоментували ситуацію на Близькому Сході. За словами експерта, заяви щодо деескалації напруження між США та Іраном можуть позитивно вплинути на світову економіку.
«Поки що йдеться про перехідний період зменшення рівня ескалації навколо Ормузької протоки. Це позитивний сигнал, оскільки може йтися про відновлення торговельних шляхів, які важливі для глобальної економіки, зокрема й для України», — зазначив Микола Ґеник.
Науковець додав, що Україна залишається залежною від світових цін на енергоносії, тому стабілізація ситуації в регіоні може мати позитивні економічні наслідки і для нашої держави.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
