Командир 7-ї артилерійської бригади «Грегіт» Другого корпусу «Хартія», підполковник Віталій Корнієнко (позивний «Гефест»), розповів про створення нового підрозділу, його бойові завдання, потребу у фахівцях різних спеціальностей та те, як змінюється сучасна війна.
Своєю історією підполковник поділився з журналісткою Фіртки.
За словами військового, його служба розпочалася ще у 2012 році. Він пройшов АТО, ООС, повномасштабне вторгнення, служив у Національній гвардії, 92-гій окремій штурмовій бригаді, зокрема був навідником БТР.
Згодом Віталій Корнієнко долучився до формування бригади «Хартія», яка згодом переросла у корпус. Зараз підполковник очолює 7-му артилерійську бригаду «Грегіт» Другого корпусу Національної гвардії України «Хартія».
За словами командира, 7-ма артилерійська бригада «Грегіт» була створена у грудні 2025 року і нині перебуває на етапі активного формування.
Назву підрозділ отримав на честь полковника УПА Василя Андрусяка з позивним «Грегіт», який також був командиром загону «Чорний ліс».
Базується бригада на Івано-Франківщині, однак її підрозділи вже виконують бойові завдання на Харківському напрямку.
«Нам лише шість місяців. Мої хлопці вже два місяці виконують бойові завдання на Харківському напрямку», — розповів командир.
Основне завдання бригади – забезпечення вогневої підтримки всього Другого корпусу «Хартія».
За словами Віталія Корнієнка, перші місяці після створення бригади були присвячені не бойовій роботі, а організації підрозділу практично з нуля.
«Перші три місяці ми працювали, щоб запустити харчування, фінансову службу, кадрову роботу, щоб людей можна було одягнути й оформити. Потім майже місяць працювали в Києві, вирішуючи бюрократичні питання — запускали бригаду, оформлювали землю, будівлі. Це цікавий досвід, але не побажав би його нікому», — розповів Корнієнко.
Водночас він переконаний, що цей етап був необхідним для створення повноцінного боєздатного підрозділу.
До складу підрозділу входять артилерія різних калібрів, самохідні та причіпні гармати, реактивні системи залпового вогню, а також підрозділи безпілотних систем.
«Це повноцінний організм, який виконує вогневий вплив усього корпусу», — наголосив Віталій Корнієнко.
Командир пояснив, що новобранці проходять багаторівневу систему навчання.
Спочатку вони оформлюються у бригаді на Івано-Франківщині, після чого проходять базову загальновійськову підготовку, яка триває близько двох місяців. Далі військові повертаються до бригади та ще один-два місяці навчаються за своєю спеціальністю. Частина підготовки відбувається не лише в Україні, а й за кордоном.
Віталій Корнієнко наголошує, що новостворена бригада активно проводить рекрутинг і потребує спеціалістів найрізноманітніших професій. Йдеться не лише про військові спеціальності.
«Нам потрібні ІТ-фахівці, розробники сайтів та програм, менеджери, кухарі, фінансисти, кадровики. Потрібні люди, які можуть працювати з дронами, паяти, ремонтувати техніку, аналізувати ворожі безпілотники. Ми знайдемо застосування кожному», — каже він.
За словами командира, долучитися можуть як чоловіки, так і жінки. Бажаний вік кандидатів – від 18 до 50 років, хоча для окремих посад можуть розглядати людей старшого віку.
Командир відзначив ефективність жінок на окремих військових посадах, зокрема тих, що пов'язані з управлінням вогнем.
«Дівчата більш уважні та морально витривалі. Вони можуть довго працювати на одному місці, уважно спостерігати за ціллю і знищувати ворога. Для багатьох чоловіків це психологічно складніше», — зазначив підполковник.
Водночас він наголосив, що жінки працюють і у фінансових, кадрових та інших підрозділах забезпечення, однак як військовослужбовці також повинні бути готовими до виконання бойових завдань.
Окремо командир розповів про те, наскільки швидко змінюється сучасне поле бою.
За його словами, нові дрони, засоби радіоелектронної боротьби та тактика противника з'являються настільки швидко, що військові командири повинні постійно бувати безпосередньо на фронті.
«Якщо ти не був на фронті хоча б пів року — можна сказати, що ти вже не знаєш сучасної війни. Фронт дуже швидко змінюється. Як ми адаптуємося, так само швидко навчається і противник», – підкреслив він.
Попри хороше забезпечення у складі корпусу «Хартія», бригада продовжує потребувати окремих видів техніки.
За словами Віталія Корнієнка, найбільший попит нині мають засоби радіоелектронної боротьби, спеціальна інженерна техніка, навантажувачі, маніпулятори та екскаватори, які використовують для облаштування артилерійських позицій.
Він пояснив, що після виявлення позиції противником артилеристи нерідко змушені змінювати її вже протягом доби, тому техніка для швидкого облаштування нових укріплень є критично необхідною.
«Ми починаємо будувати позицію буквально з нуля. Якщо ворог її виявив, максимум за день маємо переїхати й облаштувати нову», — зазначив командир.
Командир нагадав, що до створення нової бригади брав участь у низці важливих операцій на сході України. Зокрема, він згадав бої в районі Серебрянського лісу та Очеретиного, коли українським військам довелося оперативно перекидати сили для стримування російського наступу.
«Коли був прорив росіян на Очеретиному, ми дуже швидко зайшли й вибивали їх звідти. Це було стрімке переміщення підрозділів», — зазначив він.
Також офіцер розповів про операцію із захоплення лісового масиву, який російські військові називали «Берлін». За його словами, операцію планували кілька місяців, а ключову роль у її успіху відіграли артилерія та безпілотники, які знищили логістичні маршрути противника.
«Ми повністю відрізали їм підвезення боєприпасів і харчування. Були випадки, коли російські військові здавалися в полон через зневоднення», — сказав командир.
Він також стверджує, що через проблеми з управлінням російське командування ще майже два тижні відправляло нові штурмові групи на вже зайняті українськими військовими позиції.
«Їм говорили, що попереду свої й українців немає. Насправді ми вже закріпилися на позиціях і зустрічали їх вогнем», — розповів військовий.
Окремо Корнієнко відзначив роль підрозділів «Хартії» в обороні Куп'янського напрямку.
«Коли російське командування зрозуміло, що Куп'янськ швидко захопити не вдасться, вони почали майже щодня кидати в штурми великі групи особового складу. Це була дуже важка робота, але зараз ситуацію вдалося стабілізувати», — зазначив він.
За словами командира, повномасштабна війна кардинально змінила роль різних видів озброєння. Якщо на початку вторгнення основне навантаження виконувала артилерія, то нині саме безпілотні системи стали головним засобом ураження противника.
«Раніше артилерія виконувала практично всі завдання — знищувала техніку, піхоту, колони. Сьогодні її основна роль — руйнування та подавлення. А близько 95% ураження техніки й особового складу противника забезпечують саме дрони», — наголосив офіцер.
Він додав, що безпілотники використовують не лише для ударів по позиціях ворога, а й для боротьби з російськими ударними безпілотниками.
«Дрони вже збивають "Шахеди", збивають інші ворожі безпілотники. Цей напрямок буде тільки розвиватися», — переконаний командир.
На його думку, розвиток безпілотних технологій насамперед дозволяє берегти життя українських військовослужбовців, виконуючи небезпечні завдання дистанційно.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
