Франківські політики і активісти: провокації під ВРУ носили характер дешевого політичного піару

 

Події, які трапилися 31 серпня під стінами Верховної Ради України, сколихнули населення.

 

Якими саме є насправді зміни до Конституції України, та які наслідки вони матимуть для мешканців Прикарпаття, розповідають заступник голови Івано-Франківської ОДА Володимир Кушнір та активіст ГО „Центр „Антикорупційна платформа” Ярослав Яцишин.

 

Вчора Верховна Рада України ухвалила в першому читанні зміни, основним ідейником яких був Президент, до Конституції щодо децентралізації. Проте половина коаліції демократичних сил не підтримала їх у Раді. Чому так сталося?

 

 

Володимир Кушнір: На мою думку, частина політиків, навіть після Революції Гідності, і дальше думають про свій рейтинг, а не про те, щоб впроваджувати системні зміни. Вони чомусь забувають основну вимогу Майдану – зміну системи. А цю систему якраз і визначає Конституція. Тому Президент і наша партія визначили для себе пріоритет – зробити так, щоб ніхто ніколи не міг узурпувати владу в країні. Для цього ми хочемо максимально передати владу на місця. Адже, якщо існуватимуть фінансово та політично сильні громади, то насправді прізвище Президента не важливе. А важливими будуть місцеві обранці, яких, на відміну від народних обранців чи міністрів, легше спіймати та нагадати про обіцянки.

Проте я надіюсь, що після місцевих виборів до великої кількості нардепів таки повернеться відчуття відповідальності і спроможність думати дальше, ніж про свій рейтинг. І вони підтримують Президента в бажанні передати владу місцевому самоврядуванню.

Ярослав Яцишин: Я можу аналізувати, як впливають ці зміни до Конституції, зокрема, зміни до бюджетного кодексу, що були прийняті раніше. Як все це впливає на наповнення бюджету міста, області і що саме територіальні громади та мешканці можуть отримати. Зокрема, проголосовані вчора зміни до Конституції, фактично узаконюють напрямок, який взяла Україна на децентралізацію влади, особливо – економічну децентралізацію.

Проте велика кількість активістів та опозиційних політиків заявляють, що насправді автори тексту змін в красиву обгортку децентралізації сховали легалізацію так званих ЛНР та ДНР. І люди в це щиро вірять.

Володимир Кушнір: Цей міф створили безвідповідальні політики, які не знайшли змістовних аргументів і вирішили себе прорекламувати. Так от: так дорекламувались на думці, нібито там когось легалізують  і накрутили людей, що вчора під стінами ВРУ відбулася страшна трагедія. Тепер наслідки оцих маніпулювань та безмежне бажання підвищити свій рейтинг бачимо вже через смерть людини та поранення більше сотні правоохоронці. А організатори мітингу не те, що не вибачились, не попросили прощення, вони навіть відповідальності за це не взяли на себе. Але переконаний: Бог та український народ їх розсудить.

Проте хочу спростувати міф про нібито надання через зміни до Конституції якогось статусу ДНР та ЛНР. Для того щоб якийсь суб’єкт отримав статус, про цей суб’єкт має бути згадка в тексті.

Ви бачили в тексті згадку про ЛНР та ДНР? І я не бачив! То як цей текст їх легалізує? Ніяк!

В тексті згадується про особливий порядок здійснення місцевого самоврядування.  Повноваження місцевого самоврядування – це школи, садочки, дороги, поліклініки. Хіба прокуратура, суди та міліція – це сфера місцевого самоврядування? Ні! То чому ті, хто виступав проти змін до Конституції, кричали, що цими змінами ми дозволимо  терористам вибирати своїх прокурорів та суддів. Не можу зрозуміти, де вони це взяли, де таке написано?

 

Ярослав Яцишин: Якщо говорити про так званий „особливий статус ДНР і ЛНР”, то відповідний Закон про ці території, які називаються тимчасово окупованими російськими бандитськими угрупуваннями, був прийнятий ще в березні 2015 року. І український вплив на ці території визначається рамками прийнятого Закону. Формально, зміни до Конституції, які ми давно обговорювали, задля яких частково і відбувалися події на Майдані, а мова саме про децентралізацію, нічого нового не вносять. Питання двох окупованих територій не зачіпається, так як і півострова Крим.

Якщо ніякої легалізації сепаратистів на сході України не буде, то чому так багато людей було вчора під Верховною Радою?

Володимир Кушнір: Я скажу відверто, що тут є трішки і наше недопрацювання. Ми не думали, що популісти в гонитві за рейтингами, так майстерно будуть маніпулювати людьми. Ми дійсно мали приділити ще більше уваги роз’ясненню потреби і змісту змін до Основного Закону. Переконаний, що зараз ми будемо набагато інтенсивніше проводити діалог з громадою, експертами, журналістами та активістами. Як би це дивно не звучало з моїх вуст, але нам треба менше вірити словам політиків, а більше дивитись на їхні дії. Визначати причини і наслідки.  

Якщо перейти на практику, то що конкретно означають зміни до Конституції для громадян?

Володимир Кушнір: Перш за все, це створення спроможного базового рівня місцевого самоврядування – громади. Я кажу „спроможного”, який зможе надавати якісні послуги жителям. Дальше – це створення виконавчих комітетів на рівні районів та регіонів. Тобто виконавча влада перейде до місцевого самоврядування, не так, як зараз: люди обирають районну раду, а усім на практиці керує призначений голова РДА. Тепер голова районної ради буде і головою виконавчих органів. Замість облдержадміністрації працюватиме префектура, функції та повноваження якої будуть дуже обмежені – нагляд за тим, щоб місцеві ради дотримувались Конституції.

Це зроблено для того, щоб не повторилася ситуація на Сході. Аби ми не отримували „парад суверенітетів”. У разі ухвалення змін до Конституції, які запропонував Президент, відповідальність за все, що відбувається в частині господарки у місті, районі та регіоні будуть нести місцеві депутати. А оскільки їх обирають люди, то потім їх буде легше спитати, чому вони свої обіцянки не виконують. Тобто ми повертаємо громадянам вплив на владу та привчаємо політиків до відповідальності вже знизу – з місцевих рад.

Як Ви вважаєте, чи будуть ці зміни підтримані до кінця року 300 голосами у Верховній Раді?  

Володимир Кушнір: Я не народний депутат, тому не володію інформацією про те, що відбувається під її куполом. Проте на мою думку, після виборів, коли вщухне хвиля популізму та ми зможемо провести нормальний діалог, знайдеться достатня кількість депутатів, які думають не лише про свій бренд чи політичні бонуси, але й про майбутнє. Я довіряю Президенту і Голові Верховної Ради і переконаний, що вони знайдуть аргументи для народних обранців, які готові до діалогу та дискусії.

Ярослав Яцишин: Мені дивно бачити, що депутати міської ради, які представляють найбільшу в місті фракцію, виходять зі своїми побратимами боротися проти змін, завдяки яким міський бюджет наповнюється на 30% більше, ніж планові показники.

Завдяки цим грошам, вони мають змогу робити дороги, міжбудинкові проїзди, піаритися на цьому, виносити певну інформацію на білборди. Але все це виглядає лицемірно: якщо ти говориш на білбордах про роботу, яку зробила твоя партія, чи то пак фірми, які так чи інакше належать представникам твоєї партії, ти заробляєш на цьому. Водночас ти їдеш під Верховну Раду, штурмуєш її і показуєш усім свою позицію. Тобто, одна твоя рука бере гроші, а інша – платить за війну під стінами Верховної Ради.

І останнє запитання. У нас вже почалась місцева виборча кампанія, проте у разі внесення змін до Конституції передбачається нові чергові вибори до органів місцевого самоврядування знову, через 2 роки, в 2017 році. Навіщо це потрібно?

Володимир Кушнір: З людьми треба бути чесними. 25 жовтня громадяни оберуть місцеву владу з одними повноваженнями, а в 2017 році цих повноважень у місцевих депутатів буде набагато більше. Тому треба, щоб люди обирали, усвідомлюючи нові повноваження. Надіюся, що коли ухвалять зміни до Конституції, ми до кінця усвідомимо: вибори місцевих депутатів та  мерів будуть набагато важливішими за вибори до Парламенту чи прізвище прем’єра. І так ми навчимося і владу контролювати ,і відповідальність за місто на себе брати.

Ярослав Яцишин: Можна вважати, що вчорашні пікети під Верховною Радою є популізмом і мають характер піару перед місцевими виборами. Та агресія, з якою окремі політичні діячі відстоювали свої інтереси під стінами Верховної Ради, наштовхує на думку, що десь просто звільнилася ніша. Правий сектор оголосив, що не йде на вибори, тому представники однієї, правлячої в нашому місті партії, намагаються зайняти цю нішу. Але дико виглядає, коли кон’юктурні політичні питання вирішуються за рахунок життя людей.


05.09.2015 370 0
Коментарі (0)

28.09.2024
Вікторія Матіїв

Про свій досвід еміграції у Сполучені Штати Америки журналістці Фіртки розповіла прикарпатка — 23-річна Тіна Любчик.  

462
19.09.2024
Вікторія Косович

Про те, як великі компанії й підприємства області розвивають свій бізнес, удосконалюють виробництво та експортують свій товар в Європу та інші країни в умовах повномасштабної війни, розповідає Фіртка.  

1066
10.09.2024
Вікторія Косович

Про те, чим живе притулок та як там рятують й піклуються про братів наших менших, журналістка Фіртки поспілкувалася з волонтеркою та працівницею прихистку "Рудий пес" Любов'ю Філь.

2145
01.09.2024
Діана Струк

Про те, як підготувалися до нового навчального року в Івано-Франківській громаді, журналістка Фіртки поспілкувалася з директоркою департаменту освіти та науки Івано-Франківської міської ради Вікторією Дротянко.

2005
23.08.2024

В умовах воєнних дій та масової міграції українців за кордон, багато дітей змушені навчатися у двох школах одночасно. Це створює значні психологічні та фізичні виклики, адже дитині доводиться пристосовуватися до двох різних навчальних програм і соціальних середовищ.

1944
14.08.2024
Тетяна Дармограй

Фіртка розповідає про популярні, та найважливіше — безпечні, місця для купання та основні правила поведінки на воді.  

5960

Усі ми хочемо бути здоровими та щасливими, але, на жаль, складовою людського життя є хвороби. Хвороби, які роблять людське життя складнішим і менш радісним, з'являються з різних причин.

1167

Роми таємничий народ, про який ми знаємо багато і водночас нічого. Здебільшого наші знання про ромів ґрунтуються на  стереотипах пов’язаних з ними: віщуни, гадання, конокради, прохачі, але все ж таки, що насправді ми про них знаємо?   

1892

Нова війна нагадує нам події минулих століть. Загарбники завжди руйнують і крадуть, Україна переживала це не один раз. Дві українські ікони за різних обставин покинули територію України, щоб прославитися у чужій. Ми повинні пам’ятати та цінувати те, що належало українському народові.  

2658

Багато християн протягом свого життя намагається потрапити в місця пов’язані із життям Ісуса Христа або Його учнями. Серед найважливіших місць займає Єрусалим — місто, в якому помер і Воскрес засновник християнства.  

2596
28.09.2024

Чи дозволені банани після видалення жовчного міхура? Дієтологи надають поради про особливості харчування після операції

74
23.09.2024

Зелений чай — найпопулярніший напій, попит на який щороку зростає у всьому світі. Його виготовляють з листочків чайного дерева Камелія, які готують на пару, або обсмажують, потім пресують і сушать.

348
20.09.2024

У серпні приріст споживчих цін до попереднього місяця на 0,2–1,2% зафіксували у всіх регіонах України.  

792
25.09.2024

Гошівський монастир — греко-католицький монастир Чину святого Василія Великого у селі Гошеві, що на Івано-Франківщині.  

15005
20.09.2024

Одним з ключових принципів християнського шлюбу є вірність. Адже саме вірність — ознака зрілих та відповідальних стосунків.   

2516
16.09.2024

Перший такий фестиваль на Міжнародному рівні відбувся вперше в Україні в Гошеві у 2015 році.  

814
14.09.2024

Про значення свята журналістка Фіртки поспілкувалася з отцем Миколаєм Микосовським, який служить у Василіянському монастирі УГКЦ на Ясній Горі у Гошеві.  

2758
25.09.2024

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

26250 1
24.09.2024

Національна рада Швейцарії визнала Голодомор 1932–1933 років в Україні актом геноциду. Про це повідомила пресслужба Музею Голодомору, пише Фіртка. Відповідну декларацію було схвалено у вівторок, 24 вересня, 123 голосами «за».

373
21.09.2024

"За" звернення проголосували 56 депутатів, один — утримався, семеро — не голосували.  

829
19.09.2024

Верховна Рада 19 вересня ухвалила постанову про перейменування понад 300 населених пунктів та районів.  

909
16.09.2024

Більшість опитаних (від майже 40% до 50%) має нейтральну оцінку схвалення діяльності місцевої влади.  

1125