Франківськ – на барикадах

 

Не секрет, що Прикарпаття – з тих областей, які формують ядро Євромайдану. Саме наші люди є на тих барикадах. Саме вони уже по два тижні не були вдома й повертатися не планують. Сидять до перемоги, - пише Репортер

 

Іванофранківці мешкають на другому поверсі Жовтневого палацу (на фото) та сьомому поверсі Будинку профспілок

Кожному свої завдання

Депутат облради Ігор Шевчук тут з 1 грудня. Приїхав після побиття студентів. З того часу й координує тут земляків: розміщає, поселяє, підказує, настановляє та спрямовує на акції. Наші мешкають на другому поверсі Жовтневого палацу (його зараз називають палацом Свободи) та сьомому поверсі Будинку профспілок.

На вихідні до нього приїжд­жає сюди дружина. Вона спершу працювала волонтером на кухні, а потім займалася флеш-мобами. Як зізнався Шевчук, він просить дружину сидіти вдома, бо переживає. Вона не слухається.

«Перший тиждень франківці мали завдання пікетувати Кабмін, – розповідає Ігор Шевчук. – Щоранку о шостій, половині сьомої вставали і йшли на пікет. Потім ми розкладали наметове містечко під Кабміном і чергували – з першої до п’ятої вночі та у ці ж години вдень. Намети простояли два дні, 8 грудня, коли тут чергували зо 200 франківців, «Беркут» нас витіснив».



Не здивував і депутат міськради Андрій Грималюк, який теж понад два тижні у столиці. Адже у Франківську він давно має славу «професійного революціонера». Спершу вистояв Помаранчеву революцію, потім подався робити зміни в Білорусі. Там був засуд­жений за участь у несанкціонованих акціях і депортований із забороною в’їзду до країни на п’ять років. Навіть відсидів 10 діб в «об’єднаному спецприйомнику».

У Києві Грималюк і вартував, і боронив. «Я тої ночі (10-11 грудня – Авт.) відсипався у родичів, – розповідає Андрій. – Збудив мене брат, ми спустилися вниз, вийшли на Житомирську та почали зупиняти машини. Зупинилася третя. Вийшли поруч із Михайлівським, почули дзвін, з різних боків сходилися люди. Зі сцени Парубій закликав йти на Інститутську – там «Беркут» відтісняв. Приходжу та бачу «качелі»: п’ять метрів ми штовхаємо в один бік, потім нас – в інший. Далі прийшли політики, журналісти, «Беркут» припинив напирати».

Повертатися додому Грималюк поки що навіть не планує. Каже, чув, що є договір на облаштування катка поруч із ТЦ «Глобус». Тож може бути, як з «йолкою»…

Додому іншими


Відомий у Франківську психолог Наталка Чаплинська минулими вихідними вдруге подалася до столиці. Спершу їхала як звичайний боєць, а нині – «голова автобуса». Вона отримує вказівки у штабі та повідомляє їх десятникам (людей розбивають на групи по десять) щодо того, де вони мають зібратися, чим займатися.



«Сьогодні (14 грудня – Авт.) був пікет Міноборони, – розповідає Чаплинська. – Ми вимагали від міністра вийти до людей. Він великий боягуз, до нас не вийшов, але ми отримали неймовірне відчуття від того, що нас підтримували сигналами усі, хто їхав повз. Відчули, що ми всі разом».

Чаплинська акцентує: Помаранчева революція дала українцям досвід, вони переконалися, що народ може піднятися і терпляче працювати на результат. Сама налаштована рішуче: якщо на цьому тижні нічого не вирішиться, то братиме відпустку та їхатиме на довше.

«За цей час зустріла вже багатьох скептиків, – каже пані Наталя. – Тих, які казали, що нічого не допоможе, і все ж поїхали. Це дуже добре, бо вони повернуться іншими людьми».

Франківець Михайло Горюк у Києві з 2 грудня. Каже, вдалося залишити роботу, шеф відпустив усіх охочих поїхати. «Я побачив, що з’явився шанс щось змінити, – говорить чоловік. – У мене доця підростає, стою тут заради її майбутнього. Працював на заробітках в Англії та Німеччині, бачив, як там люди живуть. Європейці, роблячи ту саму роботу, що й ми, мають значно вищу зарплату. І закони їх захищають. А в нас я пробував відкрити свій бізнес, вклав гроші… й залишився у боргах».

Мешканець села Тюдів Косівського району Михайло Фейчук у Києві вдруге. Спершу був тут тиждень, потім поїхав додому на два дні та знову повернувся на Майдан. Каже, працює у Франківську охоронцем, проте має гнучкий графік (два тижні працює, а два вільний), тому зараз тут.

«Переважно люди стоять тут за щось своє, –
каже він. – Кожен хоче, щоб йому було краще. Сподіваюся, що так буде, якщо пі­демо в ЄС. Подивіться, мільйон людей приїхало з міст, районів, сіл. «Беркут» б’є, а їх все більше».

Підприємець із Городенки Сергій Дідич є франківським «сотником». На Євромайдані він разом із дружиною вже 10 днів. Каже, у вихідні його сотня збільшується до 500 людей, а потім різко зменшується. Постійно у Жовтневому палаці зараз живе до 40 людей. Решта – «політичні туристи», які приїжджають, створюють загальний фон, але не беруть участі в роботі Майдану.

«Я чекаю змін, будь-яких, – говорить Дідич. – Бо вважаю, що саме вони є рушійною силою нашого суспільства. Давно навчився оцінювати події не як негативні чи позитивні, а як ті, що дають досвід. 23 роки ходимо по колу, а люди хочуть змін».

Всі тати у Києві


Громадський діяч і журналіст Руслан Коцаба у Києві найдов­ше, бо виїхав ще 24 листопада. За цей час, каже, переосмислив значимість політиків на Євромайдані. Спершу вважав, що краще «без прапорів», а потім збагнув, що таку ідею сповідують політики, які просто мріють відтіснити трьох опозиційних лідерів. А також осягнув, що красива ідея без організаційної та фінансової підтримки – ніщо.



«Помаленьку тут почали збиратися бомжі, все йшло до дискредитації, – стверджує Коцаба. – А потім чоловік, який об’єднав усю Україну в ненависті до себе, зробив показове побиття. Бо ж усі розуміють, що без його команди ніхто б такого не робив. А от після цього народ отримав порцію гніву та крила. Шкода буде, якщо політики втратять цей шанс, бо тоді буде затяжна апатія».

Додому Руслан Коцаба повертався лише на один день і то без ночівлі. Там, пишається, його підтримують і дружина, і донеч­ки. Каже, чіпляють європейські стрічки на рюкзаки та переконують інших дітей, що всі тати мають бути в Києві.


22.12.2013 1336 4
Коментарі (4)

Я 2013.12.23, 10:24
Юрій Луценко: Робота є для всіх http://www.3republic.org.ua/ua/news/12191
АНДРІЙ 2013.12.23, 14:49
ДІДИЧ - НЕВДАХА
Вася 2013.12.27, 10:12
Все в нас нормально. Хто їде за ідею,хто по совісті ,хто на екскурсію,ну і де-хто пристроївся накосити бобла.Не дурно кажуть -кому війна а кому рідна мати.
Вуйко 2013.12.27, 00:00
От би і вдома так завзято працювали!
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1769
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

811
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1082
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1508
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2725 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3818

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

917

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

519

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

386

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1070
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5672
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5226
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10605 2
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1195
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7574
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

940
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

1097
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15850
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

341
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1420
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1845
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1743