Спокійна людина, досвідчений політик, його дорожня карта чітко визначена президентом Януковичем: вивести країну з ізоляції, до якої та потрапила через позбавлення волі його відомої попередниці Юлії Тимошенко...
Повернувшись з поїздки 17 і 18 червня до Франції з нагоди участі в авіакосмічному салоні Ле Бурже прем'єр-міністр України під час нашої зустрічі нагадав про усю важливість, що він приділяє відносинам між його країною і Європейським Союзом. Напруженим відносинам у зв'язку із ув’язненням колишньої глави українського уряду Юлії Тимошенко, іконою Помаранчевої революції із заплетеною косою, засудженої до семи років позбавлення волі за зловживання владою. Обвинувачена у співучасті в убивстві свого часу опозиційного депутата Євгена Щербаня, вона відмовляється, «за станом здоров'я», брати участь у цьому розслідуванні. Європа і взагалі представники Заходу наполегливо вимагають її випустити, і дарма, що її прозвали «газовою принцесою». Щодо цієї чутливої теми Микола Азаров виявив також тверду впевненість, що український Президент Янукович хоче вірити, що можна розвивати економічні і політичні відносини між Україною та ЄС, незважаючи на розбіжності у справі Тимошенко. Він також стверджує у цьому інтерв'ю, що під час нещодавньої паризької зустрічі «з політиками та представниками французького бізнесу, питання Тимошенко на порушувалося».
Прем'єр-міністр України знову заявляє про важливість відносин між його країною та Європейським Союзом
Особливе значення відносини з Францією
«Я переконаний, що, незважаючи на наслідки кризи у світовій економіці, які чинять негативний вплив на розвиток двосторонньої торгівлі між Україною та Францією, перспективи розвитку двосторонніх економічних відносин можливі, оскільки наша держава має багато проектів для зацікавлених французьких інвесторів. Тим більше, що Україна модернізує власну економіку і розвиває свій внутрішній ринок з його ємністю у 46 мільйонів чоловік, попит на якому зростає не дивлячись на кризу».
Країна також стає привабливим місцем для інвестицій. «Наприклад, у нас вже є клініки обладнані вище європейського рівня, сучасні сільськогосподарські комплекси, металургійні підприємства, очисні споруди тощо, які краще оснащені хоча б тому, що вони були побудовані останнім часом. 18 червня я зустрічався з представниками ділових кіл Франції на форумі, організованому MEDEF International (одне з найбільших об’єднань французьких підприємців). Ми обговорювали, зокрема, будівництво фармацевтичного підприємства та концесію на будівництво доріг в Україні, а також інші, не менш цікаві проекти за участю французьких компаній».
«У ході зустрічі з MEDEF я запросив французьких партнерів представити свої проекти на розгляд безпосередньо Кабінету Міністрів України. Ми збираємося розробити конкретні механізми підтримки, супроводження, якщо хочете, опікування інвестиційних проектів, які будуть затверджені. В той же час, я підкреслив, що в Україні створено систему суттєвих податкових пільг для інвестицій і що втручання держави в підприємницьку діяльність рішуче обмежено. Така політика буде збережена. Важливим моментом активізації двосторонньої роботи у рамках Спільної міжурядової українсько-французької комісії економічної співпраці з нашими французькими колегами є проведення до кінця року її сьомого засідання».
Але зараз Франція не розігрує українську карту, на превеликий жаль для людей з Києва. «На мій погляд, рівень торговельно-економічних відносин не відповідає економічному потенціалу наших країн. Сьогодні французькі інвестиції в Україну становлять трохи більше 1,7 млрд. доларів США або 3,2% від загального обсягу іноземних інвестицій в економіку України. Більше 70% французьких інвестицій зосереджені у фінансовому, і лише 14% - в промисловому секторі. Ця тенденція поступово змінюється. Торік відбулося збільшення обсягу інвестицій французької столиці у виробничі сектори економіки. Я упевнений, ми зможемо покращити цю ситуацію».
«Рівень торговельно-економічних відносин не відповідає економічному потенціалу наших країн»
Росія або ЄС ...
Притягнення Європейським Союзом України, яка історично і стратегічно пов'язана з Москвою, це як спроба примирити розум і серце, не без складнощів. «Було б неправильно сказати, що Україна знаходиться на перехресті двох альтернативних шляхів. Ми маємо тільки один шлях: наші національні інтереси. Проект угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом є результатом переговорів, що важко продовжуються упродовж п'яти років. Цей унікальний документ корисний в практичній площині як для України, так і для Європейського союзу, він забезпечує також створення великої зони вільної торгівлі. Це великий за розмахом інструмент, який за своїми масштабами, метою та соціально-економічними наслідками, включаючи всі галузі співробітництва, відкриває Україні шлях до подальшого прогресивного розвитку. Він може служити в якості стратегічного тесту системних реформ в Україні, реалізація яких дозволить започаткувати стандарти ЄС. У цьому сенсі ми не маємо робити вибір між ЄС і Митним союзом (Росія, Білорусь, Казахстан). Всі угоди, укладені з Митним союзом не применшують жодною мірою правосуб’єктність України з точки зору міжнародного права. Вони є доповненням до національного законодавства і, таким чином, не можуть бути перешкодою на шляху виконання (Україною) зобов'язань прийнятих в рамках СОТ, а також створення поглибленої й універсальної зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. При цьому інтеграційний процес України з ЄС може і повинен відбуватися одночасно з розвитком стратегічного партнерства з Росією та іншими членами Митного союзу. За підсумками 2012 року, більше 36% обороту зовнішньої торгівлі Україна мала з країнами-учасницями Митного союзу, що склало 63 млрд. дол. США. Ми отримуємо з цих країн більшість енергетичних ресурсів та сировини для забезпечення функціонування економіки. Ми не можемо ігнорувати цей факт. Крім того, Митний союз є основним споживачем українських товарів – труб, наприклад. Якщо Європейський Союз ухвалить рішення розвивати свій нафтогазовий сектор, придбавши наші труби, можна лише вітати це»
Чорне досьє: Юлія Тимошенко
«Позиція України залишається незмінною, так як вона є законною. У справі Тимошенко має місце кілька процесів. Один, пов’язаний з її можливою участю у вбивстві народного депутата Євгена Щербаня, другий, пов'язаний із нанесеними економічними збитками Україні у сумі 405 млн. дол. США діяльністю корпорації ЄЕСУ, очолюваної свого часу Тимошенко. Вона не сплатила за газ Росії, отриманий в обмін за надання будівельних матеріалів міністерством оборони Росії. В Україні, як і у Франції, виконавча влада не може втручатися в діяльність судової системи. Ці процеси мають місце і йдуть до логічного завершення. В даний час Юлія Тимошенко не має жодного наміру співпрацювати зі слідством. Вона ігнорує судові слухання та дії попереднього слідства. Ось чому судовий розгляд триває до цих пір».
Така лінія оборони українського уряду навряд чи береться до уваги Європейським Союзом, який назвав процес політично вмотивованим і здійснює тиск на Україну.
«Наші політичні та ділові відносини не повинні залежати від долі однієї особи. І це не тільки наша позиція. Кілька країн-членів Європейського Союзу, зокрема, прем'єр-міністр Естонії Андрус Ансіп під час переговорів з німецьким канцлером Ангелою Меркель підкреслив, що було б неправильно ставити в залежність євроінтеграцію України з випадком Тимошенко».
Статус здоров'я колишнього глави українського уряду не дає можливості президенту Януковичу дати дозвіл залишити їй країну офіційно з «медичних причин»?
«Якщо лікарі, в тому числі з німецької клініки «Шаріте», які турбуються про неї, знайдуть серйозні підстави для проведення лікування Тимошенко за кордоном, це буде розглянуто відповідно до діючого українського законодавства».
За словами Миколи Азарова, «усі опитування показують зниження популярності мадам Тимошенко. Чого ще варто очікувати? Тільки за газовий контракт, який вона підписала у 2009 році, ми (Україна) переплачуємо понад 7 млрд. дол. США на рік. Коли український громадянин отримує рахунки за спожитий газ, він знає, завдячуючи кому платить надмірно високу ціну».
Партія Тимошенко, що налічує багато депутатів в українському парламенті, регулярно організовує мітинги на її захист у Києві або в інших містах. «Світ був свідком «Помаранчевої революції». Тоді тисячі людей вийшли на вулиці Києва. Світ бачив, на що здатен український народ, коли він хоче когось або щось захистити. Останнім часом мітинги, організовані на підтримку Юлії Тимошенко збирають лише кілька десятків людей. Для українців політичні діячі такого типу потрапляють в минулу епоху. Тому що саме у цю епоху завдяки побудованій корупції вона отримала статки. До Юлії Тимошенко має претензії не лише українська судова влада, а й Росія. Міністерство оборони Росії упродовж декількох років вимагала від України сплатити борги Тимошенко. Росіяни звернулися до українського суду і виграли судовий процес, на основі якого Кабінет Міністрів України сплачує борги корпорації ЄЕСУ за рахунок бюджету. У США з 2005 року триває судовий процес у зв’язку з конфіскацію 250 млн. доларів США колишнього прем'єр-міністра України пана Лазаренка. Американське правосуддя довело, що ці гроші отримані корупційним шляхом. Якщо ви візьмете звіти цього процесу, ви побачите, що майже на кожній сторінці Тимошенко фігурує в якості співучасника злочинів Лазаренка. Щодо вбитого народного депутата Євгена Щербаня, я не хочу впливати на суд своєю власною точкою зору».
Президентські вибори 2015 року
«У 2015 році я не бачу жодних підстав для діючого президента Віктора Януковича, щоб не подати свою кандидатуру на другий мандат».
За можливої відсутності Юлії Тимошенко в оголошеній боротьбі, колишній боксер Віталій Кличко, який є популярним в Україні, повинен «вийти на ринг». На думку Микола Азарова його кандидатура є невдалою. «Віталій Кличко надзвичайний боксер, він здобув славу собі та нашій країні. Ми всі пишаємося ним як спортсменом. На жаль, він не мав жодного дня досвіду роботи в органах виконавчої влади».
Довідка
Непотоплюваний
Микола Азаров, 65 років, народився в Калузі, в колишньому СРСР, отримав освіту за спеціальністю геологія і геофізика в Московському державному університеті. Він переїхав до України у 1984 році, у 1994 році став депутатом правоцентристської партії. Він був керівником ряду парламентських комітетів у т.ч. бюджетного, а потім наблизився до колишньої президента Леоніда Кучми за підтримки Партії регіонів. У 2002 році він став заступником прем'єр-міністра і міністром фінансів в уряді Віктора Януковича. У кінці 2004 року, коли Віктор Ющенко був обраний президентом, Азаров був призначений тимчасово виконуючим обов’язки прем'єр-міністра, перш ніж передати повноваження Юлії Тимошенко 24 січня 2005 року. «Стійкий» прем'єр-міністр у березні 2010 року після перемоги Януковича став на чолі уряду і також очоює Партію регіонів, яка утворила правлячу парламентську коаліцію.
Захоплюється новими технологіями, веде власну сторінку на Facebook, яка дуже відвідувана в Україні. Його настільна книга? «Мертві душі» Гоголя. «Це краща книга для бюрократії всіх часів та усіх народів. Було б корисно, щоб її перечитали всі представники влади», - сказав він.
