Фотоподорож Фіртки. Краматорськ-Констянтинівка-Артемівськ. Чим живуть і на що сподіваються звільнені від ДНР прифронтові міста України

 

На 23 році незалежності України її східні області дивують своїми контрастами.

 

Примари «совкового» життя почали набувати синьо-жовтого забарвлення, знайшлися люди, які нарешті готові розігнути спини, відмовитися від сірого та тихого життя під чиєюсь п'ятою, які бачать у незалежній Україні своє майбутнє, а не причини усіх негараздів… і звичайно ті, що свято вірять у повернення своїх рятівників ДНРівців.

 

Місто Краматорськ з жовтня цього року оголошено тимчасовим центром Донецької області. Вже при в’їзді подорожуючих зустрічає вказівник населеного пункту з великих синьо-жовтих літер. А над гербом міста гордо височіє герб СССР з одним із найгучніших комуністичних гасел: "Пролетарии всех стран соединяйтесь".

 

Ну і звичайно написи від народних художників.

 

 

 

 

Тут між кожним з населених пунктів стоять блокпости, на яких українські військові зупиняють автівки та перевіряють документи. Вони розповіли, що й досі затримують сепаратистів, які намагаються вербувати місцеве населення.

 

Поруч із службою бійці знаходять чотирилапих друзів. І кажуть, що їхні душі та серця зігрівають дитячі малюнки та турбота волонтерів.

 

 

 

 

 

На лежаку поруч із буржуйкою спить кіт Фантик, а на підлозі примостився собака Петрович. Вони "бойові" тварини і у кожного на шиї висить патрон

 

Це їх побратим Макарон

 

 

  

Головна площа Краматорська. Тут у синьо-жовтих штанятах та також кольру шалику, з кашкетом у руці гордо стоїть товариш Ленін. Цей чолов'яга, який досі немає спокою і лежить у мавзолеї, мабуть неодноразово перевернувся у домовині. З впевненістю можна сказати, що це був би один із його найбільших кошмарів.

 

 

 

 

Будинок культури

 

Далі нас чекало знайомство із священиком Василем Іванюком — декан Краматорського деканату УГКЦ. Отець-бойко 23 роки тому переїхав з Львівщини на Донеччину і тут на Сході України зводить храми, веде богослужіння українською мовою, допомагає дітям з особливими потребами, возить допомогу на передову та військовим на місцях, опікується переселенцям. 

 

Отець розповів, що з приходом ДНРівців ніхто із священиків не залишив парафії. Було й таке, що стріляли по машині та шукали. Проте хто і навіщо - невідомо. Тому доводилося постійно змінювати час богослужінь. 

 

Сьогодні отець Василь, у минулому військовий,  продовжує їздити на передову, адже у Дебальцеве воює його син Олександр. Він каже, що на війні люди стають більш віруючими і хлопці не рідко просять висповідатися. 

 

Храм святого пророка Іллі. До речі, перший поверх його зведений із деревени, яку привезли з Прикарпаття

 

 

Це вікно, у якому шибки повилітали від ударів "Градами". Його відновлювати не будуть, щоб люди пам'ятали про те, що сталося і молилися за мир

 

Галицька чудотворна ікона Матері Божої з Крилоса

 

Ікона Божої Матері Зарваницької

 

“Хай пам’ятає “кремлівська тварина”: “Краматорськ — Україна, Донбас — Україна!” - це девіз "Краматорських бджілок". Ці жінки, які плетуть на замовлення бійців маскувальні сітки, шиють маскхалати, балаклави та рукавиці мають право себе так називати, адже вже змайстрували для військових понад 1,5 тисячі квадратних метрів сітки, які розкладені під Маріуполем, Горлівкою, Дебальцеве, Пісках, у Щасті, Донецькому аеропорту та Пропасном. Засновниця “Бджілок” Ірина Сидоренко розповіла, що замовлення надзвичайно багато і тому трудівниці працють навіть вдома.

 

 

 

 

 

 

 

А ще "бджілки" в'яжуть ось такі рукавички для військових 

 

 

Справжній контраст – музей історії Костянтинівського району та музей «Довкілля» у селі Олександро-Калинове.

 

Якщо ви хочете знову відчути радянський дух, повернутися у країну Леніна та не знаєте хто такі герої «соцтруда», -  ласкаво просимо…

 

 

 


Ще один Ленін...

 

 

 

... а ще такий є

 

Вже за кілька кілометрів у невеличкому селі Олександро-Калинове під відкритим небом працює музей української культури Донеччини. Тут просто неба, люди власними силами відновили хату-мазанку та відтворили у ній побут 18 століття: старовинна піч, вишиті рушники і керамічний посуд, традиційний для української хати куточок з іконою і лампадами, ліжко для дорослих, якому понад сто років, колиска з дерева для новонародженого та солом’яна підлога.

 

Люди зібрали інструменти та речі селянського побуту. Ті відвідувачі, які втомилися від міської метушні можуть залишитися у селі, щоб попити свіжого молока з запашним хлібом та медом.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Козачий хор

Співочі красуні разом з українським військовим

 

Дружківка - невеличке місто з привітними людьми та "незайманим" товаришем Леніним. Люди нарешті зрозуміли, що це не війна України проти них і хочуть миру. Проте навіть після ДНРівського рабства продовжують тримати позиції "спостерігачів" і бояться, що раптом "власть" зміниться.

 

Тут ми познайомилися із редактором проукраїнської російськомовної газети "Наша Дружковка", який потрапив у "розстрільні" списки ДНР. Як це бути у "розстрільні" списки ми розкажемо вже скоро.

 

 

 головний редактор газети "Наша Дружковка"

 

 

Артемістськ зустрів нас величезними чергами людей до відділень банків. Це місто, яке найближче до передової, саме сюди приїжджають люди із контрольованих сепаратистами міста, щоб отримати гроші. 

 

Змінивши прапори з ДНРівських та українські, тут далі владарюють ті, хто ще кілька місяців тому за підтримку українських військових були готові здати терористам рідну матір...вони не хочуть України, вони не хочуть Росії, вони хочуть ДНР.

 

Тут світло у кінці тунелю запалюють волонтери.

 

 

 Організація волонтерів, які допомагають українським військовим

 

 

 

Останній блокпост у нашій подорожі, на якому ми познайомилися із чудовими закарпатськими хлопцями та їх "залізним конем". Вони твердо запевнили, що ворог вже далі не піде, адже українські військові готові стояти до останнього.

 

 

 

 "Залізний кінь"

 

 

 


Коментарі (0)

19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1761
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

810
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1081
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1507
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2725 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3818

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

916

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

519

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

385

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1070
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5671
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5225
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10604 2
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1190
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7574
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

937
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

1096
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15850
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

339
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1419
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1843
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1743