Фіктивні маси і реальна боротьба

 


Евромайдан в Киеве

Вот все время слышу разговоры о каком-то народе на Донбассе, которому пофиг происходящее противостояние, потому что «политики решают свои вопросы, а не вопросы, интересующие простых людей». Спрашивается: а какие еще вопросы должны решать политики?

Все те, кто оказался выброшен из реальной повестки, апеллируют к этим фиктивным массам. Но ведь именно потому, что происходящее «массам» пофиг, Майдан и имеет шансы. В условиях, когда в масштабную драку за власть втягиваются широкие массы, их повестка неизбежно становится частью актуальной политической повестки и озвучивается с трибун. Если же широкие массы молчат, то с трибун озвучивается только та повестка, которая интересует и выводит на улицы не фиктивные «широкие», а реальные «узкие» массы, то есть, то самое активное меньшинство, которое навязывает свою волю пассивному большинству, по тому же принципу, по которому живой муравей может тащить на себе дохлую гусеницу, по весу превосходящую его в 50 раз.

А потом какой-нибудь условный «сталевар» жалуется, что Майдану неинтересны его проблемы и он, требуя от власти идти в Европу, забывает о его, сталевара, интересах. Конечно забывает. Вот вы, например, покупая в магазине молоко, как сильно и часто задумываетесь о том, какие интересы у фермера, держащего стадо молочных коров? Может быть, ему интересно, чтобы закупочные цены на молоко повышались. Но такие мысли были и останутся лишь софистическим упражнением праздного мозга до тех пор, пока фермеры не организуются, не заблокируют Кабмин и не выльют перед входом цистерну молока на асфальт.

С одной стороны вроде бы, правда. Где-то там есть некие миллионы людей. Но это только часть правды. Другая ее часть — это то, что это большинство в сложившейся ситуации да и вообще, строго говоря- не более чем статистическая масса. Пустота в политическом смысле. Невозможно опираться на пустоту.

Что это означает на практике? Вот, представьте, что вы- это Евромайдан. Вам противостоит режим, опирающийся на силовые структуры, олигархов и бюрократический аппарат. Соответственно, просчитывая свои риски, вы так или иначе будете принимать во внимание возможности силовиков и степень их лояльности режиму. Вы будете искать «ключик» к олигархам, создавая для них мотивацию перехода со стороны режима на вашу сторону. Вы будете искать способы нейтрализации тех, кто может помешать осуществлению ваших планов.

Итог: в вашем условном «бизнес-плане» будут присутствовать только те, кто может помочь или помешать. Больше никто. Применительно к нашему случаю это означает, что силам, стоящим за Майданом интересны силовики, бюрократы и олигархи.

Пассивное же большинство, которому происходящее не интересно и которое в происходящем никак не участвует, абсолютно неинтересно ни одной из противоборствующих сторон. Его для них нет ни как фактора возможного риска, ни как фактора, который бы мог потенциально усилить. Это просто кормовая база для тех, кто участвует в драке. Ну и вечные «терпилы», на которых потом ложатся и тяготы войны и тяготы восстановительного периода.

Если бы это большинство как-то заявило о себе, начало сопротивляться или власти, или Майдану или всем сразу, на него, на его повестку и на его интересы сразу же обратили внимание. Это в корне поменяло бы ситуацию. Но раз большинство молчит, исход событий решится исключительно соотношением реально борющихся сил. А само большинство однажды узнает по телевизору о том что власть поменялась.

Смешно и грустно слушать, что власть и оппозиция не учитывают интересы большинства. А с какого осьминога они должны их учитывать? На каком основании? Что большинство сделало для того, чтобы и оно само и его интересы стали интересны участникам драки?
Лоялистические митинги в Донецке устраивает местная власть, но лишь до той поры, пока власть в Киеве реально не покачнулась. Потом все. Побегут за победителем и некому больше будет выводить в Донецке, потому что разнарядки не будет. А мотивации выходить за Януковича или против какого-то «фашистского беспредела» у донецких работяг и правда нет. Что им тот «беспредел»? По телевизору нет беспредела, а есть «народная революция». Это во-первых. А во-вторых, хоть революция, хоть беспредел, это там, далеко. А тут, дома, у меня реальные проблемы. Зарплату задерживают жене-бюджетнице. А мой завод закрывают на профилактику до лучших времен. И так далее.

И так думают практически все. Те немногие на Донбассе, которые реально готовы и имеют мотивацию, чтобы оторвать зад от дивана, они уже давно здесь, на Майдане. Естественно, не на стороне Януковича. Недаром охранители в последнюю неделю так резко воспылали любовью к «Беркуту». Потому что это единственная реальная сила, которая сегодня стоит на пути у толпы на Майдане. Но совсем не факт, что будет стоять и дальше, если ситуация затянется.

Больше за Януковичем никого нет. Никаких масс, никакого «работающего большинства» при «танцующем Майдане». Никакого «юго-востока», который «поднимется и надерет зад бандерам». А это верный признак того, что режим долго не протянет. Ну что, кто-то всерьез думает, что разгон что-то даст? Допустим, что «это все» каким-то чудом удастся разогнать. А дальше что? Какая у Януковича и Ко ресурсная база, чтобы контролировать ситуацию? Что, дела в экономике пойдут на лад? Нет, конечно. Напоминаю, что вся катавасия насчет Вильнюса возникла из-за того, что у режима нет денег чтобы залатать бюджет этого года. Речь о больше чем ста миллиардах гривен. А впереди 2014 год. Нового бюджета нет и неизвестно, на какой базе его верстать. Какой будет курс, какая цена на газ, кто даст на поддержание штанов стране-банкроту. Наивно полагать, что в таких условиях можно удержаться у власти на штыках.

 

Алексей Блюминов, для "Хвилі"


08.12.2013 903 1
Коментарі (1)

Я 2013.12.08, 11:00
Щойно прочитав у Фейсбуці: Wasiliy Kredo: Не лише як християнський письменник-чернець, але й професійний патопсихолог /за університетською освітою/, з усією фаховою відповідальністю стверджую, що поведінка нинішніх неофашистських фюрерів-іуд /формальних очільників/ нашої святої / з часів Хрещення Київської Русі/ держави є вже НЕ ПОЛІТИКОЮ, А ПСИХОКЛІНІКОЮ з діагнозом : ПАРАНОЇДАЛЬНО-ІСТЕРОЇДНА ШИЗОІДІЯ з маніакальним психозом МАНІЇ ВЕЛИЧІ /це усім підтвердять професійні психіатри та патопсихологи/!!! Даний діагноз був характерний для ТИБЕРІЯ, КАЛІГУЛИ, НЕРОНА, ЛЕНІНА, СТАЛІНА, ГІТЛЕРА, ЧАУШЕСКУ, МАО, КІМів, КАДАФІ, ХУСЕЙНА і т.п. !!! Діюче законодавство дозволяє одягати на таких соціально-небезпечних осіб вгамівну сорочку і силоміць розміщати у психіатричних клініках !!! Надалі ми повинні законом захистити наш богообраний український народ від подібних політиків параноїків-антихристів!!! НАМ ПОТРІБНІ НИНІ ЛИШЕ БОГОЛЮБИВІ МУДРІ ОЧІЛЬНИКИ ДЕРЖАВИ !!!
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1979
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1081
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1234
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1685
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2866 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3962

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1167

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

672

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

451

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1197
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5810
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5361
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10763 2
25.07.2026

У відпустовому центрі в Погоні 19–20 вересня відбудеться Міжнародна проща вервиці. Для паломників підготували дводенну програму, яка включатиме спільну молитву, Хресну дорогу, архієрейські богослужіння, нічні чування та поклоніння Пресвятим Тайнам.

1552
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1480
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7650
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

1187
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15992
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

565
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1567
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

2018
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1908