Фермерство як бізнес: молодий прикарпатець проміняв місто на село заради "романівських" овець

На Коломийщині у селі Станиславівка працює ферма з вирощування овець романівської породи. Ця порода відрізняється від інших видів високою якістю хутра, м’яса та молока.

Тут на трьох гектарах землі 35-річний коломиянин Євген Очеретяний вирощує близько сотні овець. Чоловік за освітою перекладач, знає три мови. Крім того, вчився у медичному коледжі, розповідає Фіртка.

За словами Євгена Очеретяного він вирішив зайнятись вівчарством давно. Такий досвід побачив, стажуючись в Німеччині та США.

«Кожен українець десь глибоко в душі фермер. Десять років тому я почав шукати себе. Під час стажування за кордоном моя увага сконцентрувалась на вівчарстві, тому що це той вид тварин, який не вимагає великої турботи. В процесі я познайомився з Агенцією розвитку ОТГ Прикарпаття. Ці люди мене надихнули, допомогли зважити всі "за" та "проти", скласти бізнес-план. З чого починати я дізнавався, відвідуючи тренінги, які організовувала Агенція», - розповів господар.

Євген Очеретяний розповідає, під ведення господарської діяльності Сідлищенська  сільська рада виділила йому два гектари землі та ще один фермер придбав за власні кошти. На закупівлю тварин також витратив кошти з власної кишені, трохи допомогли батьки.

«Колись я любив сісти в машину і мандрувати районом та областю. Спершу я взагалі не знав, що це (Станиславівка. – ред.) село, думав, що хутір. І маючи таку мрію, придбав тут землю. А вже потім закрутилось», - зізнається господар.

За його словами, порода романських овець підходить до наших кліматичних умов. При сприятливих умовах можна швидко розвинути поголів'я отари. У планах збільшити їх до 300 та розширити площу господарки до 30 га.

Основним видом діяльності для його господарки стане продаж «мармурового» м’яса та овечих  шкур.

«Вівці їдять декілька десятків видів трав, а корови, до порівняння лише 18. З огляду на таке значне споживання зелені, овече молоко за своїми характеристиками є теплим, і воно не дозволяє утворюватись раковим пухлинам у тварин. До того ж  перед бійнею організм вівці не виділяє адреналін,  котрий, відповідно, не потрапляє до м’яса та не робить його отруйним. М’ясо вівці по праву вважають високоякісним, дієтичним та екологічно-чистим продуктом», - переконаний Євген Очеретяний.

Наступного року планується відкриття сироварні. У ній використовуватимуть не тільки овече молоко, але й співпрацюватимуть з місцевим населенням, братимуть у них коров’яче, козине. Уже розроблений логотип. Підприємство назвуть «Овечка і компанія».

Пізніше господар планує виходити на ринок продажу м’яса.

Проблем з його збутом у майбутньому не повинно бути, оскільки цей продукт вважається дефіцитним.

«Тваринництво як бізнес сьогодні дає чималий економічний ефект прикарпатським господарствам, а діяльність з розведення овець стрімко розвивається. Якщо говорити про село, то тут економічним профілем завжди вважалось тваринництво. Врахувавши всі сприятливі передумови, з’явилась ідея зі створення овечої ферми. Вівчарство, без перебільшення, є сектором економічного зростання, котрий сприяє високій зайнятості населення, збільшенню надходжень, а також розвитку еко-фермерства», - розповідає виконавчий директор Агенції розвитку ОТГ Прикарпаття  Максим Чопей.

В Агенції сподіваються, що такі локальні проєкти стануть поштовхом до розвитку сільських територій. До того ж, кажуть, вівчарство розвивати у передгір'ї набагато простіше. 

«У нас більше ніж половина громад сільські. Тому важливо знайти правильні інструменти і запропонувати їх уряду, обласній раді. На цьому прикладі можемо показати, що можна робити з землями. Бо, наскільки я розумію, зараз немає відповіді на питання, що робити з селом», - каже Максим Чопей.

За його словами, великих агрохолдингів не цікавить ні сільська дорога, ні школа, ні щось інше, їм важливий власний заробіток.

А село - це перш за все традиції, звичаї.

«Це те, що ми пам'ятаємо з дитинства. Наше коріння йде з сіл. Тому хотілось би, щоб тут було життя. Ми можемо стати мостом між тими людьми, які хочуть розвиватися у цьому плані, і тими, хто вже цим займається. Бо практичний досвід більш ефективніший, ніж будь-які методичні рекомендації», - додає Максим Чопей.

За словами радника з регіонального розвитку ІФ ЦРМС Ігоря Мельничука, на Прикарпатті налічується 765 сіл та 24 селища. Загалом 65% населення області живе в селах. 

«Треба спільно шукати нові програми економічного зростання. Наш проєкт зініційований на пошук успішних фермерських господарств. Історія Євгена – це приклад того, як можна переїхати з міста в село, заробляти та мати перспективи для розвитку», - наголосив Мельничук.

Наразі, зізнаються, діюча ферма - це експериментальний досвід. Адже в Україні немає відповідних курсів чи шкіл вівчарства.

Сільська рада йде назустріч, обіцяють в майбутньому вишукувати земельні ділянки, які не обробляються. Можливо для потреб ферми орендуватимуть землю у місцевих мешканців.

«Ми всі йому допомагаємо, хто чим може. Старші жінки фізично допомогти не можуть, але хоча б моляться за нього. Вони часто запитують мене, як там Євген, як працюється йому», - зізнається депутат Сідлищенської сільської ради Ігор Лиско. 

Голова Сідлищенської сільської ради Надія Воловська каже, за 17 років її перебування на посаді моментами здавалось, що село занепадає. Та зараз спостерігають протилежну тенденцію.

«Був такий рік, коли у нас було два народження і 36 смертей. Тоді брав страх, що ми зникнемо з карти України. Зараз ми бачимо великий позитив для села у тому, що хтось тут працює. І дуже раді з того, що починають працювати саме молоді інвестори. Ми бачимо, що село починає відроджуватись. Сільська рада вишукує землю, яку можна надати. Я буду допомагати людям, які хочуть працювати на землі, всім, чим зможу», - запевнює Надія Воловська.

За словами молодого фермера Євгена Очеретяного, на початку діяльності була проблема, де брати овець, оскільки племінних господарств у нас немає. Тому доводилось завозити їх по кілька штук з дрібних господарств із Тернопільщини та Львівщини.

«Найбільший прибуток дає овече м'ясо та молочні продукти. Наразі у мене фактично готова сироварня. Наступного року плануємо запустити виробництво крафтових сирів. Не лише з овечого сиру, а й брати молоко у місцевих мешканців», - ділиться планами на майбутнє господар.

Крім цього, шкури овець планують додатково використовувати і під створення чохлів для салонів у автомобілях.

А поки основний акцент господар ставить на збільшенні поголів’я. Доглядає отару сам, мовляв хоче пропустити весь процес крізь себе. Відмічає, проблеми виникають й з ветеринарним супроводом, але тут дещо допомагає його освіта. Інколи доводиться везти овець на лікування в Івано-Франківськ.

«Скажу відверто, в Україні життя не є блискучим. Але попри це я вирішив протурувати цей шлях, довести в першу чергу собі, що життя в селі може бути успішним, бізнес може бути прибутковим. Зараз у мене є 80 яйцематок та близько 20 молодняка. Продовжую збільшувати кількість. Ще не підбивав підсумки, але наразі у все вже вкладено близько 20 тисяч доларів. А коли поголів’я буде хоча б 200 штук - тоді починається момент рентабельності. Якщо говорити в часових рамках, то напевне це відбудеться років через три», - розповідає Євген Очеретяний.

Фотогалерея


Коментарі ()

10.08.2022
Тіна Любчик

Журналістка Фіртки поспілкувалася зі Святославом Балакою, головою Асоціації інтервенційних онкологів України, який приїхав в Івано-Франківськ із Харкова. 

1755
04.08.2022
Тетяна Дармограй

Повномасштабне російське вторгнення майже повністю витіснило коронавірусну хворобу з інформаційного простору України. Проте, як констатують медики, українці продовжують хворіти та помирати через цю недугу.

1424
31.07.2022
Тіна Любчик

Про пережите внаслідок російського вторгнення журналістці Фіртки розповіла киянка, яка працює дитячою психологинею, Ксенія Дичко. У перші дні повномасштабної війни жінка переїхала із сім’єю до Івано-Франківська.

1887 4
28.07.2022
Уляна Мокринчук

Журналістка Фіртки розпитала у психологині, як війна впливає на стосунки, як зберегти шлюб в умовах постійного стресу чи тривалої розлуки та чому сьогодні особливо важлива підтримка та щира розмова.  

1802
26.07.2022
Мар'яна Цимбалюк

У перші дні війни в село одразу зайшли російські війська, які розгорнули штаб неподалік їхнього дому. Ворожі солдати  використовували місцевих, як живий щит для захисту. Життя нагадувало сценарій фільму жахів. Як родині вдалося живими втекти на Прикарпаття, читайте в інтерв’ю для Фіртки.

1950
17.07.2022
Тетяна Дармограй

В Україні вже 144-й день триває повномасштабна війна. Через російську агресію процес загальної мобілізації продовжили до 23 серпня.

5863

Яблуневий чи Медовий Спас? Доволі, часто народні назви християнських свят відривають нас від суті та розуміння глибини свята. Яскравим прикладом цього є «Яблуневий Спас» та «Маковія», що це, про кого це?

188

Неодноразово доводилось зустрічатися з бабусями або жіночками в церкві, на невеликих парафіях різних конфесій, які знають все і навіть деколи більше за священника. А потім священники дивуються: «чому в храмі немає молоді?». А вони і не знали, що молодь не витримала прискіпливих зауважень «церковного менеджменту».  

246

Коли люди стикаються із Національною Хокейною Лігою, вони, в першу чергу, дивляться крізь призму інших турнірів та видів спорту. Наприклад, футбол й Англійська Прем’єр Ліга, Чемпіонат Світу чи Європи, Ліга Чемпіонів та інші. 

555

Питання грошей і релігії завжди хвилювало людей, ймовірно в її більш вузькому розумінні «грошей і церкви», «скільки жертвувати на церкву», «скільки давати священнику?». Періодично по селах чи містах вибухають скандали, пов'язані із майном чи фінансами тієї, чи іншої парафії, але з часом все затихає до наступного скандалу. Чому віряни повинні утримувати священників і церкву? Виявляється це питання таке ж древнє, як і сам світ, у якому живемо.

2232
09.08.2022

Перш за все фахівець радить виключити із щоденного раціону жирну та смажену їжу.

411
30.07.2022

Літо – та пора року, коли потрібно їсти максимально корисні та насичені вітамінами продукти  

1168
27.07.2022

В літній період радять пити теплу воду, вона краще засвоюється організмом.  

1171
15.08.2022

В Івано-Франківську представники УПЦ Московського патріархату через суд намагаються повернути храм Різдва Христового, що на вулиці Довженка.

940
11.08.2022

Для вирішення та недопущення різноманітних конфліктних ситуацій та непорозумінь, в Івано-Франківську створять Раду церков.  

278
09.08.2022

Після православ’я найбільше респондентів із Заходу України ідентифікували себе як греко-католиків (26%), протестантів та атеїстів (4%) і. Інші релігії та конфесії називалися рідше.  

382
05.06.2022

У Храмі Царя Христа (відомому, як церква на Майзлях) Святу літургію провів Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин.

4626
05.08.2022

Першого липня на п'ятому позачерговому засіданні Міжурядового комітету з охорони нематеріальної культурної спадщини за зверненням Міністерства культури та інформаційної політики України внесено елемент “Культура приготування українського б

571
15.08.2022

Президент Володимир Зеленський усунув начальників управлінь Служби безпеки України у трьох областях.

232
12.08.2022

На запитання, чи підтримують українці дії президента Володимира Зеленського, 59% відповіли, що рішуче підтримують та 32% — скоріше підтримують.  

214
11.08.2022

Рішення про подовження мобілізації ухвалює парламент.

306
09.08.2022

Президент Володимир Зеленський закликає країна Заходу заборонити в’їзд всім громадянам росії на тлі її агресії проти України.  

375