Європа примушує США постачати зброю в Україну

 

/data/blog/70305/33756f9614390921ee201b1ae9a1a7f1.jpg

 

Відверте продовження російської агресії в Україні, а також позиція Європи, котра, схоже, не планує прийняття нових масштабних економічних санкцій проти Росії, таки примусять Обаму прийняти рішення, якого він відверто не хоче і побоюється

Заява держсекретаря США Джона Керрі за результатами суботньої зустрічі з керівником британського МЗС Філіпом Хаммондом не вразила публіку зайвим оптимізмом. Американський посадовець визнав очевидне – Путін продовжує дотримуватись в Україні "тактики салямі", відкушуючи шматок за шматком чужу землю, і відмовлятись від цієї тактики при теперішньому рівні санкційного тиску на Росію, схоже, не збирається.

При тому держсекретар США констатував, що підтримувані Росією сепаратисти накопичують військову техніку і, ймовірно, готуються до штурму "стратегічно важливого порту" – міста Маріуполь. І вся ситуація вимагає "значних додаткових зусиль і додаткових санкцій" проти Росії.

Проте з "додатковими санкціями" та участю в них ЄС виникнуть сподівані і очевидні проблеми. Про що не пропустив нагоди сказати керівник британського МЗС Філіпом Хаммонд – а Керрі заперечувати думку колеги не став.

Звичайно, Франсуа Олланд і Ангела Меркель ще чотири дні тому пообіцяли розглянути нові санкції проти Росії у разі порушення Мінських угод. Але зважаючи як на внутрішньополітичну ситуацію в ЄС, розділеному російськими лобістами і національними інтересами, так і на відверту нерішучість буцімто настроєних на розширення санкцій Німеччини і Франції, нові санкції, якщо й будуть прийняті, масштабом і ефективністю навряд чи відрізнятимуться від попередніх.

Звичайно, візові обмеження проти чергового десятка-третього росіян і сепаратистів (з яких більше половини, здається, і не збирались нікуди їхати) до певної міри виконують роль моральної підтримки, трохи дратують Володимира Путіна, але вкрай мало допомагають на передовій.

При тому одностороннє введення санкцій з боку США було б як неефективним, так і відверто шкідливим для американського бізнесу.

Тому політика "підвищення ціни агресії", на яку покладав надії американський президент, зазнала краху. Бо способу підвищувати ціну далі немає, а агресія за наявних санкцій продовжується. В довгостроковій перспективі російська економіка колапсує і при наявному рівні обмежень, проте до того чудесного довгострокового майбутнього Україна – принаймні, при наявному рівні мобілізації як держави, так і населення, наявній якості військового керівництва і т.д. може і не дожити. Принаймні, в сьогоднішніх кордонах.

Про "заморозку" конфлікту шляхом введення миротворчих сил поки теж не йдеться. Для традиційної миротворчої місії необхідне ослаблення, якщо не припинення вогню – що на фоні підготовки до штурму Маріуполя видається неможливим. А на місію по "примушуванню до миру" проти Росії ніхто не піде.

Таким чином, єдиний спосіб для американської адміністрації іще "підвищити ціну" конфлікту для Путіна – це почати поставки зброї. До цього його закликають не тільки республіканські яструби в яскравих і патетичних промовах, але й однопартійці-демократи.

З одного боку, подібні поставки реально можуть ускладнити подальше просування російсько-сепаратистських військ. З іншого боку, початок реального використання американської зброї на передовій трапиться не раніше ніж за чотири-шість місяців (і це в найкращому випадку), а страх Обами стосовно того, що навіть підготовка до поставок спровокує ескалацію конфлікту, підштовхне Росію до масованого використання авіації чи тактичних ракет – теж цілком виправданий. Рівно як реальним і неоднозначним є питання про те, чи втримається впродовж півроку українська армія під таким посиленням тиску.

Проте іншого виходу, схоже, і справді немає. З цим доведеться змиритись і у Вашингтоні, і в Брюсселі, і, найголовніше, в Києві. Зі звичних і навіть банальних шматочків міжнародно-політичної мозаїки складається одне-єдине словосполучення – "велика війна".

І проглядають за цим словосполученням не тільки важкі й охайні ящики з американськими протитанковими ракетами, які, схоже, таки вирушать до України. Проглядають ще й задимлені руїни Маріуполя, колони біженців у весняній багнюці, і довгі списки тих, хто не повернеться додому, щоб потішитись з майбутньої перемоги. Прикро, але всі інші перспективи з дня на день стають дедалі примарнішими.

 


23.02.2015 351 0
Коментарі (0)

28.09.2024
Вікторія Матіїв

Про свій досвід еміграції у Сполучені Штати Америки журналістці Фіртки розповіла прикарпатка — 23-річна Тіна Любчик.  

643
19.09.2024
Вікторія Косович

Про те, як великі компанії й підприємства області розвивають свій бізнес, удосконалюють виробництво та експортують свій товар в Європу та інші країни в умовах повномасштабної війни, розповідає Фіртка.  

1090
10.09.2024
Вікторія Косович

Про те, чим живе притулок та як там рятують й піклуються про братів наших менших, журналістка Фіртки поспілкувалася з волонтеркою та працівницею прихистку "Рудий пес" Любов'ю Філь.

2172
01.09.2024
Діана Струк

Про те, як підготувалися до нового навчального року в Івано-Франківській громаді, журналістка Фіртки поспілкувалася з директоркою департаменту освіти та науки Івано-Франківської міської ради Вікторією Дротянко.

2031
23.08.2024

В умовах воєнних дій та масової міграції українців за кордон, багато дітей змушені навчатися у двох школах одночасно. Це створює значні психологічні та фізичні виклики, адже дитині доводиться пристосовуватися до двох різних навчальних програм і соціальних середовищ.

1974
14.08.2024
Тетяна Дармограй

Фіртка розповідає про популярні, та найважливіше — безпечні, місця для купання та основні правила поведінки на воді.  

5984

Усі ми хочемо бути здоровими та щасливими, але, на жаль, складовою людського життя є хвороби. Хвороби, які роблять людське життя складнішим і менш радісним, з'являються з різних причин.

1189

Роми таємничий народ, про який ми знаємо багато і водночас нічого. Здебільшого наші знання про ромів ґрунтуються на  стереотипах пов’язаних з ними: віщуни, гадання, конокради, прохачі, але все ж таки, що насправді ми про них знаємо?   

1922

Нова війна нагадує нам події минулих століть. Загарбники завжди руйнують і крадуть, Україна переживала це не один раз. Дві українські ікони за різних обставин покинули територію України, щоб прославитися у чужій. Ми повинні пам’ятати та цінувати те, що належало українському народові.  

2679

Багато християн протягом свого життя намагається потрапити в місця пов’язані із життям Ісуса Христа або Його учнями. Серед найважливіших місць займає Єрусалим — місто, в якому помер і Воскрес засновник християнства.  

2613
28.09.2024

Чи дозволені банани після видалення жовчного міхура? Дієтологи надають поради про особливості харчування після операції

122
23.09.2024

Зелений чай — найпопулярніший напій, попит на який щороку зростає у всьому світі. Його виготовляють з листочків чайного дерева Камелія, які готують на пару, або обсмажують, потім пресують і сушать.

367
20.09.2024

У серпні приріст споживчих цін до попереднього місяця на 0,2–1,2% зафіксували у всіх регіонах України.  

812
25.09.2024

Гошівський монастир — греко-католицький монастир Чину святого Василія Великого у селі Гошеві, що на Івано-Франківщині.  

15074
20.09.2024

Одним з ключових принципів християнського шлюбу є вірність. Адже саме вірність — ознака зрілих та відповідальних стосунків.   

2537
16.09.2024

Перший такий фестиваль на Міжнародному рівні відбувся вперше в Україні в Гошеві у 2015 році.  

832
14.09.2024

Про значення свята журналістка Фіртки поспілкувалася з отцем Миколаєм Микосовським, який служить у Василіянському монастирі УГКЦ на Ясній Горі у Гошеві.  

2783
25.09.2024

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

26269 1
24.09.2024

Національна рада Швейцарії визнала Голодомор 1932–1933 років в Україні актом геноциду. Про це повідомила пресслужба Музею Голодомору, пише Фіртка. Відповідну декларацію було схвалено у вівторок, 24 вересня, 123 голосами «за».

394
21.09.2024

"За" звернення проголосували 56 депутатів, один — утримався, семеро — не голосували.  

846
19.09.2024

Верховна Рада 19 вересня ухвалила постанову про перейменування понад 300 населених пунктів та районів.  

927
16.09.2024

Більшість опитаних (від майже 40% до 50%) має нейтральну оцінку схвалення діяльності місцевої влади.  

1150