Єшкілєв: Якщо вже війна нас не виховає, то громаду Івано-Франківська ніщо вже ніколи не навчить

 

 

Таку думку висловив український прозаїк, поет, есеїст, ідеолог «Станіславського феномену» Володимр Єшкілєв на панельній дискусії «Реформа самоврядування і децентралізація: чого сподіваємось?», яку організував в Івано-Франківську проект «Київський діалог».

 

— Вперше слово децентралізація з’явилося в період Горбачова, перед тим як почав розпадатися Радянський Союз. Слово “децентралізація” – це такий означник, який з’являється перед тим як приходить той песик із п’ятьма ногами, ім’я якого починається на “П” і закінчується на “Ь”. І ось те, що рік тому з’явилося це слово в обігу, дало змогу зрозуміти, що “починається”. На сьогодні, поки ми граємося словами “децентралізація” чи “федералізація” — процес уже пішов. Себто, реально держава розпадається, — твердить Володимир Єшкілєв. — Ми, міська громада Франківська, живемо в ситуації, коли та держава, яка існує на карті, в реальності вже не існує. Мені завжди було цікаво, а що ж в інших, таких самих збідованих, як ми? От є Лівія, держава, яка теж існує тільки на карті. Є якийсь номінальний уряд, який нічим не править, і якісь племінні об’єднання. Не дай Бог у нас таке буде. І є таке містечко – Місурата, розмірами з Івано-Франківськ. І це містечко “мало всіх у носі”, воно має свою армію і від усіх відбивається, живе краще за всіх. Там досить високий рівень життя населення. З деким вони домовилися, від декого — відбились. Іноді проводять каральні експедиції, якщо бачать загрозу ближче якихось 200 кілометрів від міста, якесь, наприклад, ісламське утворення. Мені, наприклад, хотілося б, щоб івано-франківська громада взяла на себе відповідальність у такий спосіб.

 

За словами Володимира Єшкілєва, нас навчить, насправді, не якийсь там вихователь, нас виховає війна, інформують ”Вікна”.

 

Це найкращий учитель:

 

— Якщо вже війна нас не виховає, цю громаду міську, не дасть цей поштовх — нас ніщо вже ніколи не навчить. Те, що у нас відбувається процес розпаду держави, воно не передбачає процесів децентралізації на місцях. Якщо ми будемо децентралізувати державу в цій ситуації – ми будемо підігрувати ворогу. Це логічно. Якщо в країні існують сепаратистські сили, а вони реально існують — я був на Сході країни, я був у містах Мелітополі, Харкові , Донецьку і бачив це своїми очима. Якщо ви думаєте, що Харків зараз під контролем кількох батальйонів і там нема сепаратистів, то помиляєтеся: там їх більше, ніж половини міста! Це саме у Запоріжжі, не кажучи вже про Маріуполь тощо. І щоб у таких умовах проводити ще й офіційну, державу політику децентралізації, то під це слово, під цю політику кожен буде вкладати все, що завгодно. А сепаратисти вкладатимуть що? Сепаратизм! Це очевидно, це реальні речі. Я розумію, що нас до цього підштовхують, але я не бачу для нас, усередині, сенсу для децентралізації. Інший момент, що країна на сьогодні втрачає свою суб’єктність, себто з тими програмами, які ми зараз маємо, з тією ситуацію, яку ми зараз маємо, ми перестаємо бути суб’єктом, ми стаємо територією, на якій граються чужі дядьки. Оці чужі дядьки дійсно можуть нав’язати нам усе, що завгодно, зовсім нас не питаючи, що ми маємо на увазі під децентралізацією. Вони у це вкладуть свої поняття, які їм вигідні.

 

На голос із зали: «Ви малюєте найгірший сценарій», Володимир Єшкілєв акцентував:

 

— Історія завжди йде найгіршими сценаріями, історія завжди обирає найгірше. Тому я вважаю, що ми зараз маємо якраз наполягати на відповідальності громади. Якщо ми децентралізуємося, наша громада повинна думати, як вона себе буде вести у ситуації найгіршого сценарію, у тих умовах, які є, не у штучних, чекаючи поки дадуть повноваження, поки висмикнуть шматочок і т. д., а єднатися на якихось принципах, які цій громаді найближче. Бо інакше ми будемо відкриті вітрам усього світу, там само, як і колонам бронетехніки, які ходитимуть туди-сюди…


23.02.2015 689 0
Коментарі (0)

16.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1485
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

842
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1319
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2539 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3628
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

3073 2

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

565

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

300

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

290

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

909
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5058
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10442 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8905
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7490
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

727
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

927
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

1214
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15692
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1253
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1643
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1558
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1783