Ексклюзив "Фіртки". Леся П’яста: "Сонячний голос" підніме Україну у світі


/data/blog/40079/0ed39e154f7962db0d36c046cd846ac0.jpg

Фото: Facebook

 

Леся П’яста – відома прикарпатка, яка 18 років тому покинула Україну і змогла знайти себе у Канаді. Нині вона – всесвітньовідома співачка, філософ і громадська діячка, - повертається в Україну. І повертається не з порожніми руками, а із цілим проектом, який виношувала багато років, і який вже почала реалізовувати на рідні землі для того. І все для того, щоб Україну побачили по-новому.

 

Отож, в інтерв’ю із кореспондентом «Фіртки» про Канаду, проект і просто про Україну очима української канадійки…

 

Пані Лесю, доброго дня. Ви тривалий час прожили за межами України. Чому вирішили повернутися і, як нам відомо, ви приїхали не з порожніми руками, а маєте намір презентувати щось досі невідоме Україні?

Я ще не переїхала в Україну, але маю намір це зробити. Проте не просто так. Просто так Україні нічого не потрібно. Україні потрібні знання, мережа, досвід, гроші, зв’язки. От, власне, і я хочу, усі мої зв’язки якось перенести в Україну і відкрити її для світу.

 

17 липня 2013 року ми зареєстрували в Україні новий фонд «Сонячний голос». Це щось на кшталт канадійського багатонаціонального форуму «Все про людину, все про землю». Тобто, позитивна хвиля навколо одного великого соціального зв’язку, де перехрещуються різні форми соціальної діяльності: від мистецтва до сільського господарства. Тобто, кожен має голос і кожен має ідею, як він хоче жити. А цю ідею, як він хоче жити, можна виявляти у різних формах.

 

Цей фонд створюється в Україні не заради якихось амбіцій, а ради того, щоб нарешті спрацювало. Щоб була чесна організація, яка зможе об’єднати людей без всяких додаткових емоцій. Нам потрібно створити джерело юридичної організації, з якою рахуватиметься світ.

 

Наш Фонд вже зареєстрований у Києві. Для чого – для того, щоб усе це було на рівні глобальному, державному. Це мало бути централізовано. Тепер ми в кожній області відкриваємо представництва. Ви запитаєте для чого? Для того, щоб створити ці центри по міжнародних соціальних конференціях, щоб народити формулу співпраці.

 

Я зауважила, що на Україні люди думаючі, дуже багато позитиву, ідей. Але вони ці ідеї не можуть втілити і захистити. Ось, власне, для цього і відкривається цей фонд. Щоб захистити авторські права, винести їх на світовий ринок, щоб поєднати людей у цю нову мистецьку агенцію «Сонячний голос», залучити до неї фонди, зареєструвати музику, котру в Україні не знають і вона не може пробитися на міжнародний рівень. Це буде реєстрація через мережу канадійську, під певного продюсера. Маємо створити команду, яка не змагається, а співпрацює, дійсно хоче логічно правильно будувати свою роботу.

 

Ми написали свою програму. Фонд має цікаву ідею – з України цей проект має піти в інші країни.

 

Тобто, ви створюєте агенцію, яка фактично допомагатиме талановитим українцям і головний лейтмотив роботи «Сонячного голосу» в Україні – це мистецтво?

Це мистецтво, котре об’єднує мрійників-філантропів. Навколо цього проекту об’єднано багато відомих світових продюсерів. Усе інше буде з часом. Зараз головне зробити правильну підготовку в державі, де немає сильного закону, оточити це правильними людьми, сформувати у кожній області правильну команду. Усюди я мусіла бути сама.

 

В яких країнах вже є «Соняний голос»?

Наші представники працюють у Бельгії, Канаді, Італії, Австрії, Японії і не тільки. Думаю, що для України це буде можливість чогось первинного, це підніме її у світі. Бо можна мати погані дороги, але бути першим по мудрості, мати бажання щось зробити. І у нас, в Україні, вони є.

 

Хто в Україні вже підтримав вас? З ким маєте намір співпрацювати у цьому напрямку?

Нас в Україні підтримує козацтво, молодіжні організації, спортсмени, люди, які мають нетрадиційні фонди. Уже вийшли на контакт із «Мандрами». Вони можуть об’єднати навколо себе мережу фолк-панку. Створюється також потужна мережа рок-агенції, котра об’єднає молодіжні гурти. Тут ми маємо вже «Ot Vinta», «Жнива», плануємо розмову із Святославом Вакарчуком, щоб він очолив цей напрямок. Однак, більш детально про це розповімо, коли буде все готово.

 

Наскільки ми розуміємо Івано-Франківськ також потрапляє у цю мережу? В яких інших містах вже відкриті відділення Фонду?

Так, 9 вересня в Івано-Франківську у Філармонії ми будемо презентувати свій проект «Сонячний голос». Буде дуже цікаве дійство. Ми зберемо спонсорів, що нас підтримують. Це буде нова програма, котру я підготувала спеціально для України.

 

Також на початку листопада у Буковелі пройде фестиваль-конференція. ЇЇ мета привернути філантропів до України, показати її красу, здивувати. Я сама тривалий час подорожувала Україною, вона мені дуже подобається. Дивилася на неї великими канадійськими очима. В Україні сьогодні дуже багато інновацій котрі незауважені ще. Так, проходять фестивалі, різні заходи, але вони не мають продовження. А потрібно робити так, як це робиться закордонном – кожен фестиваль має заключний концерт, його потрібно відправити у тур, щоб він заробив кошти. Його потрібно зв’язати світовою мережею музичної, фестивальної індустрії. І це сьогодні можна зробити. Все може бути донесено до людей, якщо Україна увійде у цю систему через фонд «Сонячний голос», де все буде захищено.

 

Знаєте, пророків у своїх містах не буває, вони народжуються в інших місцях. Але, щоб люди повірили – їм потрібно відкрити і  показати. У мене багато цікавого матеріалу.

 

Щодо інших міст, то ми вже відкрили представництва у семи областях України. Працюємо вже в Києві, Луцьку, Івано-Франківську, Донецьку, Рівному, Ужгороді, відкриваємо у Криму. На черзі ще чотири області.

 

Чому саме Філармонія?

В Івано-Франківській обласній філармонії відбувається дуже багато цікавих речей. Це перехрестя для багатьох талантів. Окрім того, директором Івано-Франківського відділення «Сонячного голосу» є Андрій Савка. Він найбільше пов'язаний із мистецькими одиницями, з якими ми можемо мати якісь контракти. А нам якраз потрібні серйозні, цікаві колективи, з якими можна працювати, і які чогось прагнуть.

 

Ви беретеся популяризувати Україну, практично створюєте ще один рівень чи то різновид її промоції. Україна нині ще цікава світові?

Я не беруся популяризувати, я це роблю відколи живу на цій планеті. А Україна завжди була на іншому рівні. Вона мала багато облич. Вона мала обличчя Кличка, мала обличчя Баюл, Ющенка… Вона мала різні обличчя, де вона була дуже велика, і де вона мала великі падіння. Як, в принципі, і ніші країни. І якщо ми дивитимемося на обличчя позитивні, то завжди бачитимемо щось нове.

 

Мистецьке обличчя в України завжди було позитивним, а от політика, якось так склалося, створювала свій, негативний образ держави...

Не завжди. У світі є багато українців, яких ви не знаєте, і які роблять багато для світу, і котрі підтримують своїм авторитетом поняття «українець». Це інтелігентні люди, які влилися у мережу міжнародного, багатонаціонального кола. Це бізнесмени, підприємці, меценати, які ще раз доказують, що українці чудовий, духовний народ.

 

Хто ж така Леся П’яста насправді?

Як всі нормальні люди, я, в першу чергу, людина. Я створила людський фонд. У нього я дуже багато вклала. У Канаді я інвестувала у нього все, що у мене було. Я багатьом нашим артистам допомогла. Заплатила навіть борги тих людей, котрі потім стали зірками. У своєму житті у мене було завдання робити добро, ділитися досвідом. Зараз я вернулася додому і, відкривючи таку велику агенцію, я хочу створити театр життя, театр майбутнього. Хочу залучити сюди своїх земляків.

 

Зараз реалії українського сьогодення диктують дещо інші тенденції. Ви вірите у те, що ваш проект відбудеться в Україні?

Знаєте, я приїхала щось привести. А візьмуть це ті, кому потрібно, підтримають ті, хто повірить, донесуть це ті, хто це буде любити, і служити воно буде тому, кому це потрібно.


 

Розмовляла Марія Лутчин


30.08.2013 2119 1
Коментарі (1)

Галина Гевко 2013.10.09, 08:47
В щасливу путь,у добрий час! Дуже тішуся такою ідеєю! Популяризуймо Україну! Вона божественна! Знаю, що це нелегко, я організувала в Італії культурну асоціацію "Magica pysanka"(Диво-писанка")і знайомлю світ з нашими чудо-традиціями, переважно власним коштом, якщо цікавить вас, то поділюся своїми святами, вони є на ютубі: Magica pysanka a Modena di Halyna Hevko e Khrystyna Hevko.Успіхів вам і нам!
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1769
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

811
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1082
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1508
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2725 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3818

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

917

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

519

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

386

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1070
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5672
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5226
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10605 2
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1195
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7574
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

940
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

1097
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15850
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

341
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1420
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1845
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1743