Фото: Facebook
Леся П’яста – відома прикарпатка, яка 18 років тому покинула Україну і змогла знайти себе у Канаді. Нині вона – всесвітньовідома співачка, філософ і громадська діячка, - повертається в Україну. І повертається не з порожніми руками, а із цілим проектом, який виношувала багато років, і який вже почала реалізовувати на рідні землі для того. І все для того, щоб Україну побачили по-новому.
Отож, в інтерв’ю із кореспондентом «Фіртки» про Канаду, проект і просто про Україну очима української канадійки…
Пані Лесю, доброго дня. Ви тривалий час прожили за межами України. Чому вирішили повернутися і, як нам відомо, ви приїхали не з порожніми руками, а маєте намір презентувати щось досі невідоме Україні?
Я ще не переїхала в Україну, але маю намір це зробити. Проте не просто так. Просто так Україні нічого не потрібно. Україні потрібні знання, мережа, досвід, гроші, зв’язки. От, власне, і я хочу, усі мої зв’язки якось перенести в Україну і відкрити її для світу.
17 липня 2013 року ми зареєстрували в Україні новий фонд «Сонячний голос». Це щось на кшталт канадійського багатонаціонального форуму «Все про людину, все про землю». Тобто, позитивна хвиля навколо одного великого соціального зв’язку, де перехрещуються різні форми соціальної діяльності: від мистецтва до сільського господарства. Тобто, кожен має голос і кожен має ідею, як він хоче жити. А цю ідею, як він хоче жити, можна виявляти у різних формах.
Цей фонд створюється в Україні не заради якихось амбіцій, а ради того, щоб нарешті спрацювало. Щоб була чесна організація, яка зможе об’єднати людей без всяких додаткових емоцій. Нам потрібно створити джерело юридичної організації, з якою рахуватиметься світ.
Наш Фонд вже зареєстрований у Києві. Для чого – для того, щоб усе це було на рівні глобальному, державному. Це мало бути централізовано. Тепер ми в кожній області відкриваємо представництва. Ви запитаєте для чого? Для того, щоб створити ці центри по міжнародних соціальних конференціях, щоб народити формулу співпраці.
Я зауважила, що на Україні люди думаючі, дуже багато позитиву, ідей. Але вони ці ідеї не можуть втілити і захистити. Ось, власне, для цього і відкривається цей фонд. Щоб захистити авторські права, винести їх на світовий ринок, щоб поєднати людей у цю нову мистецьку агенцію «Сонячний голос», залучити до неї фонди, зареєструвати музику, котру в Україні не знають і вона не може пробитися на міжнародний рівень. Це буде реєстрація через мережу канадійську, під певного продюсера. Маємо створити команду, яка не змагається, а співпрацює, дійсно хоче логічно правильно будувати свою роботу.
Ми написали свою програму. Фонд має цікаву ідею – з України цей проект має піти в інші країни.
Тобто, ви створюєте агенцію, яка фактично допомагатиме талановитим українцям і головний лейтмотив роботи «Сонячного голосу» в Україні – це мистецтво?
Це мистецтво, котре об’єднує мрійників-філантропів. Навколо цього проекту об’єднано багато відомих світових продюсерів. Усе інше буде з часом. Зараз головне зробити правильну підготовку в державі, де немає сильного закону, оточити це правильними людьми, сформувати у кожній області правильну команду. Усюди я мусіла бути сама.
В яких країнах вже є «Соняний голос»?
Наші представники працюють у Бельгії, Канаді, Італії, Австрії, Японії і не тільки. Думаю, що для України це буде можливість чогось первинного, це підніме її у світі. Бо можна мати погані дороги, але бути першим по мудрості, мати бажання щось зробити. І у нас, в Україні, вони є.
Хто в Україні вже підтримав вас? З ким маєте намір співпрацювати у цьому напрямку?
Нас в Україні підтримує козацтво, молодіжні організації, спортсмени, люди, які мають нетрадиційні фонди. Уже вийшли на контакт із «Мандрами». Вони можуть об’єднати навколо себе мережу фолк-панку. Створюється також потужна мережа рок-агенції, котра об’єднає молодіжні гурти. Тут ми маємо вже «Ot Vinta», «Жнива», плануємо розмову із Святославом Вакарчуком, щоб він очолив цей напрямок. Однак, більш детально про це розповімо, коли буде все готово.
Наскільки ми розуміємо Івано-Франківськ також потрапляє у цю мережу? В яких інших містах вже відкриті відділення Фонду?
Так, 9 вересня в Івано-Франківську у Філармонії ми будемо презентувати свій проект «Сонячний голос». Буде дуже цікаве дійство. Ми зберемо спонсорів, що нас підтримують. Це буде нова програма, котру я підготувала спеціально для України.
Також на початку листопада у Буковелі пройде фестиваль-конференція. ЇЇ мета привернути філантропів до України, показати її красу, здивувати. Я сама тривалий час подорожувала Україною, вона мені дуже подобається. Дивилася на неї великими канадійськими очима. В Україні сьогодні дуже багато інновацій котрі незауважені ще. Так, проходять фестивалі, різні заходи, але вони не мають продовження. А потрібно робити так, як це робиться закордонном – кожен фестиваль має заключний концерт, його потрібно відправити у тур, щоб він заробив кошти. Його потрібно зв’язати світовою мережею музичної, фестивальної індустрії. І це сьогодні можна зробити. Все може бути донесено до людей, якщо Україна увійде у цю систему через фонд «Сонячний голос», де все буде захищено.
Знаєте, пророків у своїх містах не буває, вони народжуються в інших місцях. Але, щоб люди повірили – їм потрібно відкрити і показати. У мене багато цікавого матеріалу.
Щодо інших міст, то ми вже відкрили представництва у семи областях України. Працюємо вже в Києві, Луцьку, Івано-Франківську, Донецьку, Рівному, Ужгороді, відкриваємо у Криму. На черзі ще чотири області.
Чому саме Філармонія?
В Івано-Франківській обласній філармонії відбувається дуже багато цікавих речей. Це перехрестя для багатьох талантів. Окрім того, директором Івано-Франківського відділення «Сонячного голосу» є Андрій Савка. Він найбільше пов'язаний із мистецькими одиницями, з якими ми можемо мати якісь контракти. А нам якраз потрібні серйозні, цікаві колективи, з якими можна працювати, і які чогось прагнуть.
Ви беретеся популяризувати Україну, практично створюєте ще один рівень чи то різновид її промоції. Україна нині ще цікава світові?
Я не беруся популяризувати, я це роблю відколи живу на цій планеті. А Україна завжди була на іншому рівні. Вона мала багато облич. Вона мала обличчя Кличка, мала обличчя Баюл, Ющенка… Вона мала різні обличчя, де вона була дуже велика, і де вона мала великі падіння. Як, в принципі, і ніші країни. І якщо ми дивитимемося на обличчя позитивні, то завжди бачитимемо щось нове.
Мистецьке обличчя в України завжди було позитивним, а от політика, якось так склалося, створювала свій, негативний образ держави...
Не завжди. У світі є багато українців, яких ви не знаєте, і які роблять багато для світу, і котрі підтримують своїм авторитетом поняття «українець». Це інтелігентні люди, які влилися у мережу міжнародного, багатонаціонального кола. Це бізнесмени, підприємці, меценати, які ще раз доказують, що українці чудовий, духовний народ.
Хто ж така Леся П’яста насправді?
Як всі нормальні люди, я, в першу чергу, людина. Я створила людський фонд. У нього я дуже багато вклала. У Канаді я інвестувала у нього все, що у мене було. Я багатьом нашим артистам допомогла. Заплатила навіть борги тих людей, котрі потім стали зірками. У своєму житті у мене було завдання робити добро, ділитися досвідом. Зараз я вернулася додому і, відкривючи таку велику агенцію, я хочу створити театр життя, театр майбутнього. Хочу залучити сюди своїх земляків.
Зараз реалії українського сьогодення диктують дещо інші тенденції. Ви вірите у те, що ваш проект відбудеться в Україні?
Знаєте, я приїхала щось привести. А візьмуть це ті, кому потрібно, підтримають ті, хто повірить, донесуть це ті, хто це буде любити, і служити воно буде тому, кому це потрібно.
Розмовляла Марія Лутчин
