Генеральний директор ВГО "Комітет виборців України" Олександр Черненко в ексклюзивному інтерв'ю АН "Фіртка" розповів про підготовку і проведення президентської виборчої кампанії в ектремальних умовах, про кандидатів на довиборах до ВРУ від Івано-Франківська, а ще поділився враженнями від суспільно-політичної ситуації на Сході України і чи варто зараз проводити референдум.
Пане Олександр, Ви зараз багато подорожуєте Україною. Яка ситуація в східних регіонах України, які настрої у виборців?
- Тут на Прикарпатті, тай загалом на Західній і Центральній Україні, ми говоримо про традиційні проблеми на виборах, роботу комісій, технічні питання. На Сході ж стоїть питання, чи взагалі сформовані комісії, чи зібрадлися вони на перші засідання, чи відкриються дільениці. Чи безпечно буде виборцям прийти ан ці дільниці. Атмосфера інша. Таке враження, що це інші країни. Джуе хотілося б говорити і на Сході про тіж традциійні питання виборчої кампанії, що й на Заході.
Яка ситуація із формуванням дільниць у регіонах, в яких тривають зараз протистояння?
- Сформовані усі ОВК. Безперечно ми маємо певн іпроблеми із початком їхньої роботи, особливо у тих містах, де захоплені адмінбудівлі. Але таких комісі, які сьогодні повноцінно не працюють, в цілому по Україні 5-7. Зосереджені вони в Донецькій і Луганській областях. Усі решта запрацювали. 6 тарвня вони мають сформувати дільничні комісії. Тут є проблема в тому, що кандидати безвідповідально поставилися до подачі представників у ДВК. І подань є менше ніж мінімальний склад ДВК. Сьогодні ОВК мають своїм рішенням ці комісії доукомплектувати. Думаю, що це питання вирішиться.
Чи є сьогодні підстави говорити про те, що вибори можуть не відбутися?
- Якщо навіть у східних регіонах комісії не зберуться і дільниці не відкриються, то сьогодні це не є підставою для непроведенян виборів і для не визнання їх такими, що не відбулися. Вибори відбудуться. Завадити виборам може лише надзвичайний стан. З правової точки зору, якщо відкриється хоча б одна дільниця, то ЦВК зобов'язано за законом встановити результати виборів Президента там, де вони відбулися. Якщо ж ми говоримо про штучне перешкоджання проведення виборів, то не може вся країна бути заручником кількох тисяч людей з автоматами. За нашими прогнозами, відсотків 10-15 не зможуть проголосувати, хоча вони і готові це зробити. Соціологія показує величезну готовність виборців прийти на дільниці, в тому числі навіть на Сході.
Сьогодні ці вибори як ніколи потрібні Україні для стабілізації ситуації, для того, щоб був подальший поступ.
Є можливість тимчасової зміни місця голосування. Чи можуть мешканці східних регіонів скористатися цим правом і проголосувати в інших областях?
- Людина, яка звертається в органи реєстру, але не пізніше як за 5 днів до вибрів (19 травня) може змінити адресу для голосування в електронних списках. Звичайно, що виборці цим можуть скористатися. Головне, щоб вони це зробили вчасно. Для цього потрібні також вагомі підстави. Наприклад, для мешканців Криму ЦВК ці підстави спростила. Думаю, що має бути прийняти відповідне рішення і по виборцях із східних областей.
Яку явку виборців КВУ прогнозує 25 травня?
- Соціологія дає досить оптимістичні цифри щодо явки. 56% виборців точно прийдуть на вибори, а ще 29% - скоріш за все прийдуть. Тобто, у сумі виходить більше 80%. Але ми розуміємо, що прогнозована явка завжди завищена. Думаю, що в першому турі буде в районі 70%.
Зараз поширюється таке твердження, що доцільним є проведення виборів в один тур. Що ви думаєте з приводу цього? Наскільки це реально?
- Чи буде один тур чи два – вирішать виборці. Якщо вони комусь віддадуть більше половини своїх голосів, то вибори будуть в один тур. В цьому немає нічого погано. Сьогодні дійсно в Україні з’явилася така можливість провести вибори в один тур.
Такого прецеденту в Україні на президентських виборах ще не було? Яка тоді подальша процедура із визначенням переможця?
- Якщо так буде, то це дійсно буде прецедент. Але, знову ж таки, - вирішувати виборцям. ЦВК має встановити результати виборів протягом семи днів з дня голосування. Після встановлення результатів, інавгурацію можна проводити хоч на наступний день. Головне, щоб ЦВК встановила результати. Скажімо так, в умовах одного туру виборів, ми отримаємо президента вже до початку червня. В умовах двох турів – 15 червня буде другий тур. Десь на кінець червня матимемо остаточні результати.
Як вирішено питання із виборцями у Криму?
- Згідно із нещодавно прийнятим законом про окуповані території, там вибори проводитися не будуть. Відповідно, там дільниці не буде. Ті громадяни, які живуть там і виявлять бажання голосувати, то вони можуть скористатися правом тимчасової зміни місця голосування. Можуть подати заву для голосування на будь-яку дільницю на материку. Але, зважаючи на відстань і блокпости, це буде не просто. Але іншого виходу на сьогоднішній день у нас немає.
Як загалом оцінюєте цю виборчу кампанію?
- Головна особливість цієї кампанії, що вона швидка, проводиться в умовах прихованої війни. Це, безперечно, накладає свій відбиток. Всі проблеми про які ми говорили колись на виборах – адмінресурс, підкуп, сьогодні на президентських виборах ми забули про них. Але з’явилися інші проблеми. Це організація виборів на певних територіях, де чиняться штучні перешкоди. Це, з одного боку, кампанія дуже європейська, бо мало є наглядної агітації на вулицях. А з іншого боку, дуже українська, бо як кожні українці ми довго запрягали, але швидко поїхали. Фактично два місяці не велося жодних агітаційних заходів, а сьогодні вже ми бачимо серйозну і динамічну кампанію.
Найбільшою проблемою сьогодні є розміщення замовних матеріалів, джинси у пресі. Але і це сьогодні менше, ніж на попередніх кампаніях. Тому сьогодні Україна отримала шанс провести вибори чесно, конкурентно і демократично. Головне, щоб вона цим шансом скористалася.
Вважаєте, що фальсифікацій можна буде уникнути?
- Коли мені кажуть, що фальсифікації будуть, то я запитую чому? Ми живемо трохи в іншій країні. І чому я так оптимістично заявляю? По-перше, ми сьогодні не бачимо апарату, тієї машини, яка ю працювала на фальсифікації. Колись за словом адмінресурс була ціла машина, пов’язана із головами ОДА, міліцією. Прокуратурою, бізнесом, криміналом. І все це працювало на перемогу одного з кандидатів. Сьогодні ніхто немає такого ресурсу. Немає монополії ні в комісіях, ні у владі. По-друге, сьогодні влада, на жаль, не виконує навіть по організації виборів те, що зобов’язана робити. Але, на деяких місцевих виборах мерів, можливо навіть на виборах у Київраду, ми вже бачимо такі речі як підкуп, не зовсім прозорі речі із рішеннями на дільницях. Ось ці вибори можуть бути більш проблемними.
25 травня разом із президентськими виборами, в Івано-Франківську обиратимуть депутата до ВРУ. Як оцінюєте ситуацію в окрузі?
- Якщо оцінювати власне організаційно і чесність, то кампанія йде спокійно. Ми сьогодні не бачимо серйозних порушень і зловживань зі сторони кандидатів. Кампанія достатньо конкурента. Кандидати є на будь-який смак.
Якщо давати певну політичні оцінку, то ми бачимо сьогодні мінімальну роль партій у цій кампанії. Є лише два висуванці, які окрім Василя Поповича, не дуже і наголошують на своїй партійній приналежності. Після Майдану народжується громадянське суспільство і партії не встигають, не відповідають запитам. Сьогодні є велике розчарування партіями. І те, що сьогодні ніхто із основних кандидатів у президенти не підтримав жодного кандидата, теж свідчить про те, що тут балотуються самодостатні кандидати і ніхто не надіється що партійний бренд когось витягне.
Чи можете назвати лідерів?
- Між кандидатами йде конкуренція. Є два лідери, згідно соціології, основна конкуренція буде між Віктором Анушкевичусом і Олександром Шевченком. В кожного є свої плюси і мінуси. Але зараз суспільство потребує нових облич.
В Івано-Франківську ОПОРА зафіксувала фальстарт виборчої кампанії, як КВУ ставиться до цього?
- Такі проблеми є завжди, коли кампанія ще не розпочалася офіційно, але потенційні кандидати уже ведуть агітацію. Дуже важко за це притягнути до відповідальності, бо вони фактично ще не є кандидатами, оскільки не зареєстровані. І на них ЗУ «Про вибори» не діє. Це вічна проблема українських виборів.
В Івано-Франківську кандидати використовують волонтерів…
- І не тільки кандидати, а й КВУ сьогодні активно працюватиме з волонтерами. Після Майдану ми бачимо серйозне громадське піднесення. Люди, які повалили Януковича, відчули свою силу і можливості і далі хочуть якимось чином допомагати розбудовувати країну. Хтось іде в Самооборону, в Нацгвардію, а хтось може допомагати на виборах. КВУ оголосив набір волонтерів. На нашому офіційному сайті є цілий розділ «Я спостерігач», куди може звернутися людина з будь-якого куточка України і зареєструватися. Ми її навчимо і відправимо на дільницю спостерігачем. Ми не маємо серйозного ресурсу на оплату такої праці, але це цікаво і корисно для України як демократичної крани.
І багато вже звернулося бажаючих?
- За тиждень вже більше тисячі людей звернулося.
Як буде організована робота КВУ в області?
- У нас є загальнонаціональні програми. Уже йде навчання членів комісій. Ведемо довготермінове спостереження за кампанією і в області буде більше 200 спостерігачів. Зараз проводимо просвітницькі кампанії, тренінги для міліції як працювати на виборах. Буде створено прес-центр для журналістів. Тобто, така монітриногово-просвітницька робота.
У нас зафіксовані випадки псування агітації кандидатів. Чи є за це якась відповідальність і загалом як розцінюються ці речі у КВУ?
- На це, у першу чергу, мають реагувати правоохоронні органи. І тут не йдеться про реагування в межах закону «Про вибори». Тут мова стоїть про адміністративну чи кримінальну відповідальність. Це псування приватного майна, хуліганство. Це не красить нашу виборчу кампанію, але якихось серйозних наслідків за собою не тягне.
Чи є зауваження до організації виборів на Прикарпатті?
- Є якісь несерйозні проблеми. Нині є повна взаємодія КВУ з обласним управлінням юстиції. Усі проблеми вирішуються. Є домовленість з міністерства, будемо проводити навчання. Серйозних зауважень немає.
Питання референдуму, яке ініціюють на Сході України. Як це можна трактувати?
- Це точно що завгодно, але не референдум. Для проведення місцевого референдуму у нас немає законодавчої бази і таким чином такі речі не організовуються. У нас є просто сьогодні девальвація такого поняття як референдум. Почалася вона у Криму, коли зібралися кілька людей, за три тижні оголосили референдум. А референдум – це перш за все – процедура і те, що сьогодні оголосили на Сході – ніхто не знає, що це таке. Не відомо ні комісій, ні хто друкуватиме списки, нічого. Думаю, що з таким успіхом нічого проводити не треба. Результати відомі заздалегідь. Ми категорично негативно до цього ставимося. Будемо інформувати про ті всі речі, які відбуватимуться, але жодних правових наслідків вони мати не будуть.
Але ж у Криму наслідки були?
- У Криму наслідки були тільки тому, що там була військова присутність. Але ж жодна країна світу. Окрім Росії, не визнала ті речі. Наслідки мали не проведення референдуму, а окупація.
Експерти та й політики говорять про доцільність проведення восени виборів до ВРУ…
- Згідно наших соцопитувань, 66% громадян вимагають таких виборів. Сьогодні у нас, очевидно, буде змінена Конституція. І це також привід для обрання парламенту уже під нові повноваження. Сьогодні у нас близько 70 депутатів уже місяцями не з’являються у ВРУ. І це також привід.
За якою системою повинні проходити вибори. Змішана система вже показала, що вона є неефективною…
- Проведення виборів без зміни закону і виборчої системи нічого не змінить. Тому сьогодні потрібен такий алгоритм: вибори президента, зміна закону «Про вибори», перехід до системи відкритих списків, зміни до Конституції, старт кампанії на осінь і позачергові парламентські вибори десь в кінці листопада. Це був би нормальний виборчий цикл і це необхідно робити. Ясно, що ця ВРУ не самовбивці і вони намагатимуться відтягувати цей процес. Але, сьогодні в суспільстві є величезний запит на дострокові парламентські вибори і влада має ан нього відповідати.
Відкриті регіональні списки зможуть унеможливити випадки перебіжчиків у парламенті?
- Повинні. Сама по собі виборча система не панацея, але ми бачимо як це працює в Польщі, країнах Прибалтики і, думаю, що Україні пора прийти до цієї виборчої системи.
Як загалом оцінюєте нинішню ситуацію в державі?
- Ситуація дуже не проста. Не хочеться сіяти песимізм, але є питання, що у голові у Путіна. Він не втече так як Янукович, коли побачить загрозу життю, бо він не на своїй території. Таке враження, що він грає у комп’ютерні ігри солдатиками. Як бачимо, західні санкції взагалі не працюють. Іншого виходу як жорстко відповідати на дії терористів і сепаратистів в української влади немає. Можливо, вибори президента дещо зменшать цю напругу. Чим більше людей прийдуть на вибори, тим вищою буде легітимність нової влади.
Європа і США вибори визнають, а от Росія уже заявляє, що вибори не визнає…
- Навіть якщо Росія і визнала б новго українського президента, все-рівно допоки є анексований Крим, стосунки нового глави держави будуть з Росією якщо не ворожими, то доволі конфліктними. Політикам доведеться звикати жити у цій реальності.
Є такі думки, що нинішня ситуація в Україні на руку певному кандидату в Президенти, який намагається відтермінувати проведення виборів, щоб отримати більше електоральних симпатій в майбутньому?
- Сьогодні Україні вибори необхідні, не залежно від прізвища вибраного президента. Для нас сьогодні головне легітимна влада. І якщо кандидати державники, то вони мають це розуміти. Головне, щоб вибори відбулися і були визнані. Я про ці розмови, що Тимошенко зацікавлена у зриві виборів, чув. Думаю, що вона цього може і хотіла б у глибині душі, але думаю, що вона патріот і розуміє, що зрив виборів – це катастрофа для країни. Введення надзвичайного стану могло б зупинити вибори. І те, що досі ні в.о. Президента Олександр Турчинов, ні голова УМВС Арсен Аваков, які є представниками ВО «Батьківщина» не пішли на цей крок, свідчить, що все-таки здоровий глузд перемагає. Прогнозую, що вибори відбудуться. Можливо, не скрізь. Але хотілося б щоб вони пройшли на максимальній кількості дільниць.
Розмовляла Марія Лутчин
