Ексклюзив «Фіртки»: Франківчанка Тетяна Петрова про свою участь у зимовій Олімпіаді, ціну помилки та перспективи могулу

За 24 роки незалежності на Зимових Олімпійських іграх у фрістайлі Україна була представлена ​​тільки в лижній акробатиці. Цьогоріч в Пхьончанзі цей вид був доповнений могулом. Цілеспрямована, щира та завжди усміхнена франківчанка Тетяна Петрова стала першою за довгі роки українською могулісткою на Олімпійських іграх.

Про лижі, довгі перельоти, корейську кухню, Білу Олімпіаду з середини, перспективи українського спорту, "зіркову хворобу" та особисте життя - ми й поспілкувалися з Тетяною Петровою одразу після її повернення додому.


Тяжко переключатись з Олімпійських ігор на повсякденне життя?

Та ні, не дуже. Я ж в Кореї не довго побула. Навіть толком не встигла звикнути. Найбільше зараз хочу відпочити і відіспатися.

Відомо, що любов до лиж тобі привив батько ще змалку… Розкажи трішки про своє дитинство.

Я сама корінна франківчанка. Все життя живу і творю тут. Навчалася в 10-й школі, потім поступила в коледж імені Граната, де здобула ступінь молодшого спеціаліста. Потім поступила у Львівську комерційну академію, яку успішно закінчила. Освіти спортивної я не маю. Спорт для мене був, як хобі, яке переросло у захоплення і справу мого життя, професію.

Коли перший раз стала на лижі?

Перший раз на лижі мене повіз батько у сім років. Цей перший спуск, ця перша любов до лиж. Пам'ятаю, як зараз. Одразу зрозуміла, що це моє. Після того я використовувала кожну можливість, щоб поїхати покататись.

А як захоплення переросло у професію?

Каталися з ранку до самого вечора, але з часом просто кататися мені вже було мало. Хотілося чогось екстремального. Через знайомих я дізналася про секцію фрістайлу, яка відкрилася на «Буковелі», куди й записалася на відділення акробатики. Тож моя спортивна кар'єра у фрістайлі почалася з лижної акробатики, якою я займалася впродовж двох років. Це мені дало хорошу фізичну основу.

Коли «Буковель» відкрив відділення "могул", це мене дуже зацікавило. Саме там я і познайомилася зі своїм тренером Сергієм Чмелем. Саме могулом я займаюся 6 років. Разом виходить 8 років у професійних фрістайлістках.

Чому саме могул?

Все просто – люблю гірські лижі та акробатику. Могул поєднує ці два види в один. Так цікавіше. Це найідеальніша формула для мене.

Коли поставила собі за мету потрапити на Олімпіаду?

Спочатку хотів мій тренер (сміється, - авт). Все почалося з минулого сезону. Ми поїхали на Чемпіонат світу в Іспанію. Там я пробилася в 30-ку найсильніших. Це якраз те, що було потрібно для потрапляння на Олімпіаду. Ще кілька залікових балів я набрала на Універсіаді в Казахстані. Фактично з того моменту почалися розмови про Корею. Почалася підготовка.

Не запізно?

Ну, всі спортсмени почали готуватися за 4 роки. Цьогоріч мої суперниці розпочали сезон ще в червні в Австрії та Австралії і продовжили в Швейцарії. Я ж - за кілька місяців, оскільки список кандидатів від України на Олімпіаду був офіційно затверджений в листопаді і лише тоді почалося фінансування. Поїхали з тренером на перші повноцінні збори у Фінляндію, де пробули місяць. Потім були Китай, США, Канада.

А до того, де готувалася до змагань?

Основна кількість тренувань була проведена на «Буковелі». Цей курорт надає можливість без будь-яких обмежень тренуватися, як взимку, так і влітку. На курорті щозими будується сучасна могульна траса європейського рівня. Влітку ми маємо можливість відточувати свою програму стрибків на водному трампліні, збудованому на одному з озер Буковеля.

Коли дізналась, що таки їдеш на Зимову Олімпіаду, зраділа?

О, там така історія була. За кілька тижнів до старту я була 57-ма у рейтингу. Квот було лише 30. Я вже подумала, що ось і все. Але тут країни одна за одною почали перерозприділяти квоти. Я ставала все ближчою до мети. За день до закриття листа з квотами залишалось дві спортсменки на одне місце. Зрештою, воно стало моїм. Так я опинилась в літаку, котрий летів в Пхьончхан.

Скільки часу добиратись, адже відстань з Києва понад сім тисяч кілометрів?

Летіли з тренером спочатку до Амстердама кілька годин. Звідти до Сеула ще понад 20 годин, а вже звідти автобусом ще три години до Пхьончана. Були змучені, але не дуже (сміється, - авт).

По прильоту в Корею на що найбільше звернула увагу?

Корейці. Дуже добрі люди, завжди готові допомогти, але є одне але – не знають англійської мови. Проте враження від них залишились позитивні.

Розкажи про Олімпійське селище. Яке воно?

Я, власне, трішки розчарована. Від корейців очікувала більшого. Було якось дуже скромно. Олімпійське селище – це кілька багатоповерхових будинків, десь на 12 поверхів кожен. Там були кімнати для відпочинку, приміщення для прання одягу, кілька невеличких спортзалів, яких на всіх спортсменів не вистачало, величезна їдальня, шопінг-центр та медичний центр. Все.

З ким ділила номер?

Я жила з саночницею Оленою Стецьків. Дуже класна сусідка. Зжилися з першої хвилини. Були, як близнюки. Що дивно, зважаючи на наші характери.

Корейська кухня. Якими стравами частували олімпійців, зокрема українських?

Кухня була специфічна. В основному азіатська, дуже гостра. Прийнятна, але це не їжа для повсякденного раціону спортсменів. Тому я харчувалася в основному мюслями, салатами, супами.

Адаптувалася до місцевого часу швидко?

Спочатку було важко, кілька перших днів доводилося спати вдень. Але потім почалися вечірні тренування. Якось втягнулася. А тренувалися багато, постійно була «на снігу».

Багато спортсменів відзначали специфічність траси у Пхьончхані…

Траса досить складна - 28 градусів нахилу.  Це - найкрутіша зі всіх, які я бачила. Навіть провідні могулісти, побачивши її казали: «нічого собі». Але вже за кілька днів «прикаталися», звикли. Основний плюс цієї траси – вона показує всі технічні недопрацювання.

А тепер про найголовніше – що завадило пройти до фіналу Олімпіади? Що зробила не так?

Не будемо винити у всьому трасу (сміється, - авт). Я думаю, що основна причина - це замало підготовки та відсутність досвіду. А ще у Фінляндії я отримала травму коліна і з того часу працювала через біль. Потім все пройшло, але підсвідомість, напевне, почала мене страхувати, оберігати. Тому в першій кваліфікації після другого трампліна я допустила помилку – тримала замалу швидкість перед трампліном. Якби не це, - то було б веселіше. А ще - на деяких ділянках траси небо «зливалося» з землею.

Про другу кваліфікацію не хочу і згадувати. Це просто на фоні паніки, втоми, холоду. Все так наклалося. Ніколи в мене на старті не було падінь. Це найгірший мій прокат за всю кар’єру. Виправити вже нічого не можна, але на майбутнє зробила висновки, що паніка - не найкращий друг.

Хто найбільше підтримував?

Родина – батьки, чоловік. Він першим написав, щоб я не переживала. Ну і тренер звичайно.

Встигла помилуватися красою Кореї, десь побувати, щось побачити, накупити сувенірів?

Та яке там. Відстартували ввечері, а вже на наступний день їхали потягом  до Сеула. Сувенірів наче купила, але щось вони дуже швидко в Україні закінчились. Не розрахувала. Велика фанзона була. Всі чекали, вболівали, але не всі отримали. Також дуже шкодую, що не побачила перемоги Саші Абраменка.

Таня Петрова поза спортом. Яка вона ?

Дуже проста, без симптомів зіркової хвороби. Люблю щось цікаве. Можу реалізувати себе у всьому, головне, щоб було цікаво. Не люблю готувати, люблю кіно, гори, море, люблю помагати батькам в сімейному бізнесі.

Які перспективи фрістайлу та могулу зокрема в Україні ?

Насправді в Україні є багато могулістів, але не вистачає фінансування. Є люди, такі, як мій тренер, які хочуть популяризації цього виду спорту. Фанати своєї справи, які вкладають у свою роботу не тільки душу, а й кошти. Не кожен може тягнути все на собі. Наприклад, до останнього Чемпіонату світу у Китаї ми їздили всюди за свої кошти. Проте, після Олімпіади, я думаю, що для могулу відкриються нові ворота. Моживо, з’являться і меценати, які захочуть підтримати своїх спортсменів.

Після повернення з Олімпіади вже можливо хтось пообіцяв підтримку?

Та ні. Поки що тільки дякували, дарували грамоти і квіти.

Найближчі плани Тетяни Петрової?

Відпочину. Потім, думаю, завершити сезон чемпіонатом України в Буковелі. Далі побачимо.


Цікавинки з життя Тетяни Петрової:

  • За плечима в Петрової два чемпіонати світу, на яких українка посіла досить високі 33 та 29 місця. Вже на першому етапі кубка світу в фінській Руці 24-річна фрістайлістка зайняла 41-е місце з 54 учасниць;
  • Не любить готувати, любить море і гори;
  • У кар'єрі франківчанки відбувся курйозний випадок, який завадив Тетяні продемонструвати високі результати. Перед етапом Кубка світу в Китаї був втрачений багаж зі всім екіпіруванням, тому до "піднебесної" наша команда вирушила з парою слаломних лиж і черевиками, що були на розмір більші від власних. Офіційні тренування Тетяні довелося проводити в такому спорядженні, а вже напередодні старту все ж таки знайшовся багаж Петрової і його вдалося перенаправити до Пекіну. Але щоб отримати втрачене знадобилась особиста явка спортсменки, через це, ніч перед стартом у буковельської спортсменки була майже без сну. Зрештою ця пригода та нелогічні суддівські рішення вплинули на низькі місця в Китаї;
  • Тетяна Петрова веде не дуже активне життя в соцмережах. На сторінці в Інстаграм всього декілька світлин. Трохи жвавіше у Фейсбуці. Дівчина каже, що на все не вистачає часу;
  • Цікаво, що саме Петрова відкривала виступи українських олімпійців на Іграх-2018, причому розпочала свої кваліфікаційні старти вранці 9 лютого, ще до урочистої церемонії відкриття;
  • Улюблена фраза: "Не потрібно когось одразу викреслювати ручкою. Потрібно дати шанс, спочатку викреслити олівцем";
  • У професійний спорт Тетяна прийшла, за мірками спортсменів, пізно – у 16 років.

Розмовляв Ростислав Ковтун


Коментарі (0)

26.06.2025
Олег Головенський

Фіртка вже проаналізувала декларації нардепів, керівників рад, ОВА та голів громад Прикарпаття за 2024 рік. Сьогодні — фінальна частина: декларації керівників правоохоронних органів області.

1988
24.06.2025
Павло Мінка

19 червня 2025 року Івано-Франківська обласна прокуратура повідомила: судитимуть організатора злочинної групи торговців бурштином.

815
21.06.2025
Діана Струк

Нікіта Тітов — художник, плакатист, ілюстратор. Ще кілька десятиліть тому він називав себе «ватніком», а сьогодні його роботи — символи українського спротиву. Його плакати надихають, підтримують і попереджають: Україна — сильна, і вона не зламається.

867
19.06.2025
Катерина Гришко

На початку червня 2025 року провели тендерні конкурси на роботи в навчальних закладах на суму майже 40 мільйонів гривень. Фірми відомі та мають кримінальні справи.  

856 3
16.06.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з керівником Івано-Франківського театру Ростиславом Держипільським, щоб дізнатися, як театр живе і працює під час війни, як народжуються нові вистави, які міжнародні проєкти підтримують українське мистецтво, а також про виклики сучасності і непересічну силу мистецтва в непростий час.

2648 3
14.06.2025
Вікторія Матіїв

Напередодні Всесвітнього дня донора крові Фіртка поцікавилася, скільки прикарпатців регулярно здають кров, яка підготовка й процедура донації, розпитала у лікарки-трансфузіологині Прикарпатського обласного центру служби крові Марти Щирби, як на потреби крові вплинула війна.  

1426

Ніколи ідіотизм не стає більш очевидним, як у момент, коли починають його зводити у абсолют великі писарі сентиментально-переконливих текстів у редакційних кімнатах центрів, які «творять думки».

588

Глибше за інших пірнули гностики перших століть християнської ери. Вони дійшли принципового висновку: таємниця часу сусідить з таємницею Бога. Сусідить так близько, так щільно й невіддільно, що її пізнання майже напевно відкриває браму Творця, як найбільшої з таємниць.

324

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

980

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

1085
26.06.2025

Мер зазначив, що це приватний бізнес, а тому місто не видає земельні ділянки чи майно для таких закладів.

1592
19.06.2025

Станом на 1 червня 2025 року на Івано-Франківщині зареєстрували 901 фермерське господарство. Загальна площа сільськогосподарських угідь у їх власності та користуванні становить 40 тисяч гектарів.  

1046
12.06.2025

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

761
27.06.2025

Сьогодні, 27 червня, віряни відзначають свято Найсолодшого Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа – Людинолюбця.  

149
24.06.2025

Один чоловік ходив по окрузі, проклинаючи священика та розповсюджуючи про нього по всій парафії брехливі, злісні чутки.

14934
20.06.2025

Священник розповів про ставлення Церкви до дошлюбних статевих стосунків. 

7246
16.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

682
26.06.2025

Роботи Нікіти Тітова стали символами українського спротиву. Його плакати підтримують, надихають і говорять мовою, яка зрозуміла кожному. Та попри публічне визнання, автор часто стикається з піратством власних робіт.  

220
26.06.2025

Рішення саміту НАТО, ухвалене у Гаазі за підтримки президента США Дональда Трампа, підтверджує статус росії як спільної загрози для всього Альянсу.  

137
23.06.2025

Прем’єр-міністр Британії Кір Стармер заявив, що ядерна програма Ірану — серйозна загроза, а США вжили заходів для усунення цієї загрози.  

250
19.06.2025

Депутати Верховної ради України 18 червня 2025 року підтримали в цілому законопроєкт № 11469 про множинне громадянство.   

541
18.06.2025

Україна готується до виборів після завершення воєнного стану, але це будуть не звичайні, а унікальні вибори, які потребуватимуть окремого закону.  

993