Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника (ПНУ) є найбільшим зі закладів вищої освіти Івано-Франківської області, який налічує понад 17 тисяч студентів.
Які напрямки та спеціальності є та будуть затребуваними, Фіртка поспілкувалася з в. о. ректора університету, професором Ігорем Цепендою.ʼ
"Є велика, і все більша, потреба в розвитку напрямку психології. Велика зацікавленість є іноземними мовами, в першу чергу англійською мовою. Традиційно, популярним залишається право.
Втішає, що на тлі багатьох процесів історична школа має затребуваність серед абітурієнтів. Також має попит українська мова та література. До речі, є цікаві сучасні проєкти — ми вийшли на комп'ютерні ігри", — каже Ігор Цепенда.
Зі слів ректора, створили комп'ютерну гру про життєвий шлях Василя Стефаника, Івана Франка, «Історію давнього Галича».
"Зараз прийняли рішення, що для 11 класів ми повністю по всіх 22 темах робимо комп'ютерну гру, яка дозволить вчителю за її результатами виставити оцінки.
Але в принципі найбільші проблеми, які сьогодні нас турбують, це природничі науки. Ми активно починаємо працювати зі школами, тому що фізика, хімія, біологія — це науки, які є дуже важливими для України в майбутньому.
Без розвитку природничих наук в багатьох випадках держава не є повноцінною. Максимально докладаємо зусиль для того, щоб втримати потенціал, який маємо, оскільки, переважно, це фінансово нерентабельні спеціальності".
Ректор наголошує, треба віддати належне колективу, який розуміє, що такі університети — це цілісний організм, де неможливо бути без природничих наук, без мистецтва, і це додає сили університету в цілому.
читайте також: "Цей етап вже в минулому", — ректор ПНУ про вступ до університету задля відстрочки від мобілізації
"З іншого боку, наші природничники дуже успішні в наукових напрямах і паралельно формуються достатньо сильні наукові центри, лабораторії, які реалізовують великі проєкти.
Нас завжди цікавить наступність. Сила університету полягала в тому, що ми мали наукові школи, зрілих науковців і водночас успішних молодих науковців — це нас вирізняє.
На жаль, в світі загалом зараз є тенденція, що молодь не хоче йти в науку. Якщо не вдасться зламати цей процес, то ми будемо програвати перед країнами Південно-Східної Азії, які в цьому контексті дуже наполегливо працюють, щоб формувати нові наукові школи, університетські, дослідницькі осередки".
Ігор Цепенда вважає, війна показала те, що в сучасних умовах не вистачає добре володіти автоматом — потрібні знання для розробки нових сучасних технологій, щоб Україна не віддавала свої гроші іншим країнам, а формувала це все в себе.
"Той потенціал, який ми маємо, потрібно зміцнювати і розвивати. Роль університетської науки надалі залишатиметься великою. Зрозуміло, що потрібно завжди шукати нових партнерів для розвитку в середовищі, в першу чергу, країн НАТО, Європейського Союзу".
Більше про функціонування ПНУ під час війни читайте у матеріалі: «Щоб молодь бачила себе в Україні», — ректор ПНУ Ігор Цепенда про університет під час війни, спеціальності майбутнього, мобілізацію та наукові школи.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
Якщо бути ближче до реальності, то заголовок мав би бути таким: "Молодь не хоче йти в жебраки".