Двадцять років України: Наш шлях лише починається

 

 

 

Двадцять років — достатній час для розвитку людини. Але для зростання держави — це лише перші кроки. І наш головний здобуток на цей момент історії — чітке усвідомлення нашої спільної мети. Ми знаємо, що робити, і усвідомлюємо, як цього досягти. Ми визначили стратегію розвитку, і нам достатньо політичної волі для її реалізації. Європейська демократична заможна Україна, вільна держава, в якій людина почуватиметься захищеною, — це наша мета, і вона буде досягнута. І на цьому шляху ми сподіваємося на підтримку всіх європейців.

 

24 серпня 1991 року Україна відродилася як незалежна держава — невід’ємна складова європейської сім’ї вільних народів. Мрія багатьох поколінь здійснилася. Дух єдності, сила волі народу, віра у краще майбуття знайшли своє втілення в реальності. Акт проголошення незалежності став важливим етапом історичного шляху нашої країни. Відтоді й назавжди майбутнє України — в руках її народу. Українське суспільство, підтримавши 1 грудня 1991 року рішення Верховної Ради, здійснило остаточний вибір на користь суверенності та відповідальності за власні дії. Українська ідея незалежності стала об’єднавчою силою, стержнем якої були й залишаються основоположні цінності: свобода, гуманізм, демократія, толерантність, справедливість та соціальна єдність.

 

20 років, які минули відтоді, були непрості. Жорстка реальність зруйнувала надії на швидке покращення життя, побудову в стислі терміни вільного заможного суспільства та правової демократичної держави. Романтичне захоплення від факту отримання незалежності переросло в потребу реальних кроків. Потребу прагматичного, усвідомленого та відповідального підходу до кожного рішення.

 

Суспільство вже не перше десятиріччя важко долає радянську спадщину. Держава, хоч би як боляче це було визнати, часто програвала в розвитку сусідам. Корупція всі ці роки роз’їдала систему управління і не давала можливості вільно дихати українцям. Але, незважаючи на труднощі, головний крок уже зроблено: ми остаточно визначилися зі своїм майбутнім. Європейський вибір став основою зовнішньополітичної ідентичності України. А європейські цінності — основою нашого розвитку.

 

Україна не просто хоче бути європейською країною. Цей географічний факт не потребує зай­вих підтверджень. Ми прагнемо долучитися до великого європейського проекту — побудови єдиної Європи на основі цінностей свободи, демократії та права. Долучитися у складний час, прагнучи не субсидій чи поблажок, а можливостей і прав. Долучитися, попри жорсткий тиск і свідоме гальмування, на засадах рівних партнерів. Долучитися — заради нашого спільного майбутнього.

 

Ми впевнені, що Угоди про асоціацію та про утворення поглибленої і всеосяжної зони вільної торгівлі — це те, що сьогодні потрібно і Україні, і Європейському Союзові. Сподіваємося, що це усвідомлюють і наші партнери.

 

Україну складно звинуватити в кон’юнктурності чи непослідовності. Протягом століть, навіть у найскладніших умовах, наше суспільство залишалося європейським, а його найкращі представники немало привнесли в культурну скарбницю Європи. Свідченням нашого коріння є і золотоверхий Київ, і середньовічний Львів, і розмаїта Одеса, і модерново-конструктивістський Харків. Ми не можемо уявити українську землю без давньогрецької Ольвії і генуезьких Судака та Феодосії, єврейських штетлів і польських палаців. Наша історія багата й різнобарвна, наш народ — багатонаціональний, і це — наша спільна світова спадщина.

 

Нас єднає не тільки минуле, а й сьогодення. І, я в цьому переконаний, майбутнє. Прикладів цього — безліч. І можливостей — теж.

 

Наступного року Україна разом із нашим стратегічним партнером Польщею прийматиме фінальну частину чемпіонату Європи з футболу — «Євро-2012». Цей захід дасть ще один шанс громадянам країн Євросоюзу побачити сучасну Україну, а українцям — поспілкуватися з туристами та вболівальниками з ЄС.

 

Україна потребує не лише економічної співпраці, а насамперед — кардинального розширення людських контактів із Європейським Союзом. Це потрібно не владі, а суспільству, кожному громадянинові. Українське керівництво зробить усе для виконання Національного плану щодо запровадження безвізового режиму. Сподіваємося, європейська сторона зрозуміє наші можливості та обмеження і допоможе громадянам України у реалізації їхнього права на свободу пересування.

 

Україна глибоко усвідомила, що запорука нашого європейського поступу неможлива без добросусідських відносин із Росією. Роки незалежності неспростовно довели, що такі відносини можливі лише на основі чіткого дотримання двостороннього балансу національних інтересів та взаємної поваги. Держава та її керівництво зроблять усе, від них залежне, для побудови такого балансу.

 

Ми розуміємо всю важливість відносин із провідною країною світу — США і сподіваємося, що в наступні роки ці відносини розвиватимуться за висхідною. Реалізувати наявний тут величезний потенціал — наше головне завдання.

 

У сучасному світі нехтувати відносинами з Китайською Народною Республікою — просто безглуздя. Впродовж останнього року зроблено багато для розвитку таких відносин, і це лише початок перспективної співпраці.

 

Національний прагматизм, в основі якого закладено інтереси українського громадянина, — це наш дороговказ у побудові відносин із іншими державами.

 

У світі поважають сильних. Україна і далі реформуватиме Збройні сили, інші органи сектору безпеки, запроваджуватиме європейські принципи і стандарти, розвиватиме співробітництво з НАТО, іншими безпековими інституціями в Європі.

 

Ми робитимемо свій внесок у забезпечення міжнародної стабільності та безпеки, вирішення конфліктів на грунті суворого дотримання норм міжнародного права. І не лише в Європі. Українські миротворці виконують складні завдання із підтримання миру також і в Азії, і в Африці.

 

Ми усвідомлюємо — дорога в Європу проходить через кожне село і місто нашої держави. І торуватимуть цей шлях не тільки дипломати, а всі ми — громадяни України усіх національностей, ті, для кого державність — це не просто слово, а спільна справа.

 

Україна нагально потребує модернізації всіх сфер суспільного життя. Подальше зволікання загрожує не стагнацією, а повільним самогубством держави. Для того, щоб уникнути трагедії, ми стали на шлях реформ. Це рішення далося не легко. І нехай не все вдається, але напрям руху правильний — і це не викликає жодних сумнівів.

 

Ми ставимо перед державою високі цілі. Ми орієнтуємося на щабель, якого насправді достойна Україна. Ми повинні увійти в клуб світових лідерів. Ми маємо дати можливість вільно дихати українському бізнесу. Ми знімаємо адміністративні перешкоди, які не дають громадянам почуватися комфортно на своїй землі.

 

Після десятиліть порожніх розмов і спроб уникнення відповідальності в Україні вже другий рік поспіль відбуваються рішучі зміни. Змінено податкове і бюджетне законодавство, тривають адміністративна та пенсійна реформи, запущено великий експеримент у сфері охорони здоров’я, відбувається обговорення нового кримінально-процесуального кодексу, а також виборчого законодавства. Готуються нові серйозні дії. Україна вже змінилася, і трансформації в інтересах українського народу триватимуть і надалі. Незалежно від того, хочуть цього поборники старої системи безвідповідального популізму чи ні.

 

Запорука успіху реформ — подолання корупції, пріоритетної загрози національній безпеці України. Вперше за багато років ми вживаємо справжніх, а не декоративних, як це нерідко було досі, заходів. Але корупцію не можна знищити без забезпечення цілковитої рівності усіх громадян перед законом.

 

Зроблено важливий крок — віднині в Україні немає касти недоторканних і, впевнений, ніколи в майбутньому вже не буде. І якщо хтось сподівається, що йдеться про окремо взяту кампанію, то він глибоко помиляється. Жодна посада, жодні статки, минулі чи теперішні, не захистять злочинця. Відновлюється базовий принцип правосуддя — невідворотність покарання. Очі української Феміди будуть заплющені, її увага буде зосереджена лише на правосудді, і ваги відкалібровано відповідно до європейських стандартів.

 

Це подобається далеко не всім. Нерідко наші дії наштовхуються на сильний опір. Але ми впевнені, що взятий курс — правильний, а його результати допоможуть усім громадянам України позбутися корупційного податку, захистити свою власну гідність перед обличчям сьогоднішніх і завтрашніх чиновників.

 

Не заперечую — влада робила помилки. І не одну. На жаль, ми не застраховані від цього і в майбутньому. Але ми вчимося. Час незаперечно довів, що нинішнє керівництво України вміє виконувати домашню роботу.

 

Українська влада суворо дотримується положень Консти­туції про права та свободи людини і громадянина й робитиме все необхідне для наповнення цих положень справжнім змістом. І тут ми розраховуємо на підтримку і сприяння з боку українського громадянського суспільства, керівництва та широкої громадськості всіх європейських країн.

 

Ми відкриті для діалогу, але не відступимо від своїх принципів, головний із яких — служіння інтересам українського суспільства і демократичної держави.

 

Всі ці фактори дають мені пов­ну впевненість у тому, що сьогодні, у дні двадцятої річниці Незалежності, в Україні є широкий консенсус. Кожен із нас чітко усвідомлює, яку країну ми разом будуємо. Це — сучасна, демократична, правова, високотехнологічна і розвинена держава, яка є невід’ємною складовою європейського цивілізаційного простору. І ця мета об’єднує всіх українців, незалежно від політичних уподобань чи віри. Шлях до її досягнення безальтернативний — це глибока модернізація країни. Прийде час і за років десять Україна буде в Європейському Союзі, ввійде в коло розвинених країн. Я в цьому переконаний.

 

Віктор Янукович,

Дзеркало тижня. Україна


Коментарі (1)

Да уж 2011.08.24, 13:33
ОЙойой. Згадую і 1990-тий у Києві, і 2004 у Києві.......А залишились одні сумні спогади. Ті з якими був студентом у 90-х вже пузаті на мерседесах і зовсім не хочуть з "тобою" спілкуватись. Бо хто ти? Такий самий простий і дозволяєш собі по простому, "похлопськи", як я люблю казати своїм студентам... А ті, що 2004 четвертому більше переживали за свій бізнес.!!! Але мабуть у 2012 , якщо ще не встигли забрати в 2011, його тіж баньдюки і заберуть. І більшість з них вийшла сьогодні в вишитих сорочках на франківський майдан. І в думці закралось... блін- і далі всі перешиванці тут..... Так і ще довго бандюки будуть тут дєлать дєла. Ще багато перешиванців, а куди вони ділись???????????? Та нікуди. І знову не має чіткою відповіді ... А що ждалі????? Хто зможе????? І найбільш основне З КИМ????????????????????????? Може це буде не правильно, але сьогодні, це буду кидати у всі статті. Хтось буде обзиватись і таке інше. Може модерни викинуть. Хай буде. І хай живе "ВІЛЬНА" Україна". Так і ще щоб не бути голослівним. Я колишній студент Львівсського університету імені І.Франка. Навчався у 1989-1994 роках на географічному факультеті.
15.08.2025
Вікторія Матіїв

Дружина полеглого захисника Богдана Микицей розповіла журналістці Фіртки, яким був її чоловік — удома, серед близьких та на фронті.   

620
10.08.2025
Олександр Мізін

Схеми з державною землею в Івано-Франківській та Львівській областях викривають системні зловживання: розкрадання коштів на врожаю, рейдерство, незаконна приватизація.

1009
07.08.2025
Лука Головенський

Про історію блаженної Едігни нам вперше в інтерв’ю розповів отець Володимир Війтович, настоятель головного Храму УГКЦ в Мюнхені.

1955
06.08.2025

Фіртка зібрала офіційну статистику щодо внутрішньо переміщених осіб в Івано-Франківській області. За цими цифрами — реальні життя людей, зі своїми радощами та бідами, які прагнуть гідного майбутнього попри всі виклики.

5872
30.07.2025
Олег Головенський

Фіртка поспілкувалася з Олександром Красовицьким —письменником та видавцем, генеральним директором та власником харківського видавництва «Фоліо».   

4095 20
28.07.2025

Фіртка розповідає, як незаконні заправки та контрафактне виробництво пального загрожують економіці й безпеці регіону.  

2229

Вмираючи, сер Ніколас Горацій Аспер марив пророцтвами Нострадамуса, вавилонським краєзнавством і курсами лондонської біржи, співав псалми і сури арабською, пророкував Антихриста (в його арабському варіанті – Джаджала) і спілкувався з астральними привидами давніх царів.

355

Існує такий народний вислів: «в церковному календарі кожен день свято» і це частково правда, а частково ні. Використання цього виразу звучить як висміювання релігійної традиції.

410

Найперше в цій історії із законом, що позбавив антикорурційні органи «незалежності», тішать молоді люди, які протестують. Щирі, світлі, небайдужі, впевнені своїй правоті…

1073 1

Протягом своєї історії християнство завжди використовувало найсучасніші на той час технології для проповіді Євангелія.  

636
11.08.2025

На Прикарпатті аграрії вже зібрали третину врожаю зернових та зернобобових.  

388
05.08.2025

В Івано-Франківській громаді розпочали збір врожаю на землях комунального підприємства.  

510
03.08.2025

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

562
11.08.2025

Нічні чування відбудуться з 12 на 13 серпня в Погінському монастирі, що на Івано-Франківщині.  

705
06.08.2025

У день Преображення Господнього, 6 серпня, в івано-франківських храмах традиційно відбулося освячення плодів та кошиків із дарами врожаю.  

804
01.08.2025

На вихідних, 2-3 серпня, відбудеться XIII Всеукраїнська Патріарша проща до Крилоса.  

457
28.07.2025

У селищі Делятин на Івано-Франківщині відбулася знакова для громади подія — освячення храму Всіх Святих Українського Народу.  

960
05.08.2025

Журналістка Фіртки поспілкувалася з учасниками івано-франківського гурту LaBlur, які розповіли, як зароджувався їхній колектив, чому музика — це їхній порятунок та як вони поєднують творчість із благодійністю.  

784
07.08.2025

Президент України Володимир Зеленський посів друге місце в рейтингу світових політиків за позитивним сприйняттям у США. Вище тільки Папа Лев ХІV.  

506
05.08.2025

Росія продовжує втрачати позиції на європейському газовому ринку, де домінувала з ще радянських часів.

590
02.08.2025

Президент США Дональд Трамп заявив про кількість втрат росіян у 2025 році.  

612
25.07.2025

263 народні депутати підтримали законопроєкт, зокрема — дев’ятеро з Івано-Франківщини. Хто і як голосував, і якою була їхня реакція згодом — розповідає Фіртка.

2205 1