Військовий капелан — священнослужитель тої чи іншої релігійної організації, який здійснює душпастирську опіку саме військовослужбовців.
Своєю історією поділився військовий капелан, священник ПЦУ, старший лейтенант капеланської служби о. Михайло Бігун в програмі "Про головне в деталях", пише Фіртка.
Михайло Бігун ділиться, з юності хотів стати священнослужителем.
"Мій батько також священнослужитель Православної церкви України, який з 2015 року став капеланом. На початку це було капеланство на волонтерській основі. Пізніше, з 2018 року, коли ввели цивільні посади для священнослужителів, батько зайняв цю посаду, опікувався та досі опікується 14-ю окремою механізованою бригадою.
Я бачив це служіння, слухав його розповіді, коли він повертався із зони ведення бойових дій. В мене виникало бажання також бути не просто священнослужителем парафіяльним, а й опікуватися ще військовослужбовцями. Коли я завершив кафедру військової підготовки, став офіцером.
На наступний рік якраз прийняли закон про службу військового капеланства, на той момент я був священнослужителем Православної церкви України — подав документи та став на посаду військового капелана. Тобто, я це планував ще за декілька років до того, як став", — розповів о. Михайло Бігун.
Також своїм досвідом поділився військовий капелан, священник УГКЦ о. Володимир Духович.
"Я присвятив себе цьому служінню з 2022 року. Тому що перейнявся цим найбільше, коли розпочалася гаряча фаза війни.
Я спочатку займався волонтерством. Бачив військових, їхнє прагнення, бажання захистити місто, країну, дітей. Я бачив їхні молоді роки, їхню готовність жертвувати собою.
Зрозумів для себе, що маю зробити, як той, хто може бути дотичним певним чином до цієї оборони. До мене прийшло усвідомлення, що хочу бути поруч з військовими, які виконують важливу місію сьогодні для нас", — розповів о. Володимир Духович.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
