ДП «Івано-Франківськавтотранссервіс» приватизують?

 

У Івано-Франківську заговорили про можливу приватизацію ще одного державного підприємства. Цього разу «під приціл роздержавлення» потрапило  ДП «Івано-Франківськавтотранссервіс» – підприємство, що займається пасажирськими перевезеннями.

 

Лист з профільного міністерства з наполегливою рекомендацією роздержавлення надійшов до Івано-Франківської ОДА вже близько місяця тому.

 

Раніше українські «автотранссервіси» були «управліннями автотранспорту». Але коли у 2006 році за наказом Міністерства транспорту і зв’язку пройшла їх масштабна реорганізація у державні підприємства, керуючі функції у них забрали і  передали спеціально створеній для цього структурі – Головтрансінспекції. Проте у деяких регіонах, зокрема в Івано-Франківську, повноваження щодо проведення конкурсів на пасажироперевезення за цими установами зберегли, таким чином залишивши їх прибутковими. Сьогодні із 14-ти «автотранссервісів», які знаходяться в Україні, таких всього п’ять, а усі решта через їхню нерентабельність держава давно вже продала приватникам. І от дійшла черга і до «Івано-Франківськавтотранссервісу», хоча це підприємство зовсім не збиткове, а скоріше навпаки.

 

Які думки з цього приводу висловлюють самі працівники підприємства, а які – місцева влада – цікавився «ЗК».
Трудівники прикарпатського ДП (а це, до слова, всього лише шестеро людей) вважають: влада не повинна передавати їхнє підприємство у приватні руки, бо тут працюють хороші спеціалісти, які зі своїми функціями справляються відмінно і до  бюджету приносять стабільний дохід.

 

На їхню думку, новий власник про викуплене підприємство навряд чи дбатиме, та й цілком можливо, що на аукціоні його придбає якась фірма-забудовник, адже у власності «Івано-Франківськавтотранссервісу» є цілий гектар землі поряд з приміщенням, де розташовується ДП.

 

«Напевно, буде багато бажаючих загарбати цей гектар, – говорять на підприємстві та просять, щоб не називати їхні прізвища. – Дуже скоро після приватизації нашої установи тут виросте дві-три новобудови».

 

Але найбільше працівники «автотранссервісу» тривожаться про свої робочі місця, бо переконані: приватник, скоріше за все, їх звільнить. Усю надію, кажуть бюджетники, покладають на «білий дім», сподіваючись, що місцева влада у приватні руки їх не віддасть, як не віддала свого часу прибутковий «Локомотиворемонтний завод».

 

І справді, на початку листопада, власне після отримання листа зі столиці, облдержадміністрація виступила проти роздержавлення ДП, мовляв, підприємство ж не «лежаче». Заступник голови ОДА Василь Плавюк тоді пообіцяв робити усе для того, аби цій приватизації завадити.

 

Але місцеві чиновники додають: самі працівники вагу свого підприємства суттєво перебільшують, бо прибутки від «Івано-Франківськавтотранссервісу» не такі вже й захмарні. Навіть якщо його передати у приватні руки, страшних наслідків для економіки регіону це не матиме. Тож, якщо столична влада таки дуже наполягатиме, вищезгадане підприємство пустять «з молотка».  


23.11.2012 2292 1
Коментарі (1)

Н 2012.11.23, 14:26
"Місцеві чиновники додають: самі працівники вагу підприємства суттєво перебільшують,бо прибутки від «Івано-Франківськавтотранссервісу» не такі вже й захмарні" - так само говорили інші чиновники, коли після прийняття нового Бюджетного кодексу підприємці масово почали закривати бізнес. так, захмарних податків вони не сплачували в бюджет, але завдяки ним величезна кількість людей були зайняті десь, а не безробітні. Тепер ті підприємці намагаються виїхати за кордон, бо в Україні через "економічні покращення" економіка напівзруйнована, безробіття зростає, зарплати не встигають за ростом цін, середнього класу немає, залишились олігархи і жебраки. Тому нехай ті місцеві чиновники ще раз подумають і врахують, що підприємство - це не лише надходження до бюджету, це і робочі місця, і все-таки розвиток місцевої економіки, бо хоч там надходження "не такі вже й захмарні", але це надходження в місцевий бюджет. А після приватизації жодних гарантій немає, чи залишиться на тому місці колишнє підприємство.
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1938
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1036
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1202
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1643
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2838 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3929

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1136

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

640

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

442

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1169
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5777
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5330
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10728 2
25.07.2026

У відпустовому центрі в Погоні 19–20 вересня відбудеться Міжнародна проща вервиці. Для паломників підготували дводенну програму, яка включатиме спільну молитву, Хресну дорогу, архієрейські богослужіння, нічні чування та поклоніння Пресвятим Тайнам.

1478
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1448
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7636
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

1128
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15962
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

533
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1531
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1986
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1875