З кінця 2016 року Інститут аналітики та адвокації досліджує споживання опіоїдних анальгетиків в Україні. У рамках аналізу ІАА дізнавався кількість наркотичних засобів, реалізованих здебільшого комунальними аптеками-лізензіатами.
Втім, далеко не всі підприємства надали інформацію.
В Івано-Франківській області працює 15 аптек, які мають право розповсюджувати нарковмісні препарати. Комунальні підприємства або ж повністю проігнорували запит ІАА і, водночас, ЗУ «Про доступ до публічної інформації» або написали, що не є розпорядниками інформації.
Чому ця інформація важлива?
Паліативна допомога — це підхід, що дозволяє поліпшити якість життя пацієнтів, які мають смертельне захворювання (наприклад, онкологічне). Аби полегшити їхні страждання держава надає можливість «доступніше» отримувати знеболення. Щороку, за даними МОЗу, понад 600 000 людей в Україні потребують такої допомоги. З них 20 000 – діти. У 2014 році в області майже 80 тисяч пацієнтів потребували знеболювальних.
Важливими препаратами наркотичного знеболення є Кодеїн, Трамадол, Морфін, Фентаніл, Омнопон, Промедол (тримепередин). Їх ще називають опіоїдними анальгетиками. У 2013 році Кабінет Міністрів України затвердив новий порядок обігу таких препаратів (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/333-2013-%D0%BF). Законодавство лібералізувалося. Втім, чи насправді знеболення стало доступнішим – відповісти сьогодні ніхто не може.
Якою інформацією володіють аналітики?
Із 2014 року статистику споживання опіоїдних анальгетиків збирає ДУ «Український моніторинговий та медичний центр з наркотиків та алкоголю МОЗ України». За узагальненою інформацією моніторингового центру, можна побачити, що кількість використаних нарковмісних препаратів постійно зростає.
"З одного боку така статистика може свідчити, що знеболюючі насправді стають доступнішими, – коментує аналітик ІАА Олександр Ткаченко. – Втім, збільшення кількості використаних препаратів не завжди означає, що вони дістаються смертельно хворим. Аби це перевірити нам потрібна інформація з кожної аптеки-ліцензіата. І не просто загальні числа, а конкретику: скільки використали лікарні, а скільки хворі напряму отримали за рецептами".
