
Від початку повномасштабного російського вторгнення Делятинська громада спрямувала близько 30 мільйонів гривень на підтримку Збройних Сил України. Ще 15 мільйонів — зібрали завдяки благодійності.
Як Делятинська громада функціонує під час війни, підтримує військових та вшановує полеглих, розповів голова Богдан Клим’юк під час престуру, організованого Асоціацією міст України, пише Фіртка.
"За три роки повномасштабної війни громада виділила близько 30 мільйонів гривень на підтримку ЗСУ. Кошти спрямували через різні програми допомоги підрозділам.
Крім бюджетної підтримки, працівники жертвували одноденні зарплати, проводили ярмарки, аукціони та інші збори. Також допомагали мешканцям, які через війну виїхали за кордон. У кожному старостинському окрузі старости працюють на місцях і підтримують свої громади.
У Делятині діють гуманітарні та волонтерські хаби. Вони опікуються військовими з навколишніх сіл і допомагають їм з усім необхідним. Місцева влада постійно отримує запити від військових частин і намагається оперативно на них реагувати.
Але з жовтня 2023 року держава перестала зараховувати до місцевих бюджетів податок на доходи військових, поліції та рятувальників. Це серйозно ускладнило можливість надавати фінансову допомогу.
Якщо у 2023 році громада спрямувала 20 мільйонів гривень на підтримку армії, то у 2024 році лише близько двох мільйонів. Через це довелося оптимізувати мережу освітніх закладів, а вивільнені кошти також направили на потреби ЗСУ".
Богдан Клим'юк додав, на початку 2022 року змінили програму матеріальної допомоги — її основне спрямування стало військове. Запровадили одноразову допомогу в розмірі 10 тисяч гривень кожному військовослужбовцю. Також, виділяють 30 тисяч гривень на спорядження.
"Це була найбільша сума в області на той момент. Для порівняння: у Коломиї виділяють 15 тисяч, в Івано-Франківську — 20 тисяч.
Військові, які беруть участь у бойових діях на сході України, подають документи й отримують допомогу. Програма також передбачає допомогу на лікування пораненим, залежно від ступеня поранення".
Наразі тривають тендери на закупівлю дронів, акумуляторів, генераторів, EcoFlow тощо. Прийнято відповідні програми підтримки ЗСУ, тероборони, окремих військовослужбовців із громади. У 2025 році прийняли рішення про виділення понад трьох мільйонів гривень, з яких профінансували близько 1,5 мільйона.
Голова громади розповів, з початку повномасштабної війни загинули 29 військових з громади (ще троє воїнів — у період з 2014 по 2016 роки).
"Підтримуємо їхні родини: виділяємо кошти на поховання, пам’ятники. Створили тимчасову Алею Героїв, планується постійна. Родинам зниклих безвісти виплачують по 50 тисяч гривень.
У час війни ми змінили пріоритети: першочергово — підтримка військових. Водночас виконуємо і делеговані повноваження — освіта, медицина, культура. Є труднощі, але є й досягнення. Зокрема, за останні роки збудували корпус Делятинського ліцею №1".
У громаді вдалося зберегти Делятинську міську лікарню, яка працює за 10-ма пакетами послуг і обслуговує місцевих жителів. Центр первинної медико-санітарної допомоги об’єднує три амбулаторії та два ФАПи.
"Після початку повномасштабної війни створили центр надання соціальних послуг. Він надає понад 40 різних послуг людям, які цього потребують. Торік центр долучився до проєкту Міністерства соціальної політики — завдяки цьому громада отримала кошти на купівлю авто для маломобільних груп та роботи з кривдниками в родинах.
Також створили мобільну групу і закупили спеціальне авто. Це дуже важливо, адже воно може перевозити людей з інвалідністю. В умовах війни, коли багато поранених, така допомога особливо актуальна".
Окрім того, каже Богдан Клим’юк, в громаді активно підтримують спорт. За останні роки збудували та здали два спортивні зали. Кожен населений пункт має майданчик зі штучним покриттям, відремонтовані всі спортивні зали.
"У нас є волейбольна команда, яка грає в чемпіонаті України. Попри непросту ситуацію, ми віднаходимо фінансові ресурси для підтримки футболу та волейболу".
У рамках безпекових заходів, на прохання жителів громади, вдалося відкрити додаткову станцію швидкої медичної допомоги в селі Білі Ослави для покриття послугами населених пунктів Білі Ослави та Чорний Потік.
"Також у цьому селі відкрито місцеву пожежну охорону та поліцейську станцію, що допомагає контролювати громадський порядок, надавати швидку медичну допомогу та здійснювати протипожежні заходи", — додає Богдан Клим'юк.
Посадовець підкреслює, громада самодостатня, хоча з 2023 року, у зв'язку з підняттям податку на доходи фізичних осіб, військовослужбовців та інших силових структур, стало складніше.
"Попри складну ситуацію, нам вдається тримати баланс: економимо ресурси й, як уже згадував, робимо головний акцент на підтримці військових та внутрішньо переміщених осіб. На початку повномасштабного вторгнення в нас було понад три тисячі переселенців, зараз залишилося приблизно 300–400 людей.
Громада активно працює: стараємось реагувати на запити військових, розв'язувати проблеми місцевих мешканців у сферах освіти, культури та охорони здоров’я. Маємо багато ініціатив, подано чимало проєктних заявок. Багато з них вдалося реалізувати за підтримки обласної ради.
Торік разом з Асоціацією міст ми подали заявку на європейський грант від GIZ і Європейського Союзу. Проєкт стосується екології, зокрема — берегоукріплення в одному з населених пунктів. Після повені 2020 року це питання стало дуже актуальним.
Зараз шукаємо різні джерела фінансування — українські, європейські та міжнародні, бо держава, область і місцевий бюджет наразі не виділяють на це кошти".
Як розповів Богдан Клим’юк, з усіх шкіл громади лише одна має укриття, яке відповідає вимогам. З трьох дитячих садків — також лише один обладнаний належним укриттям.
"Є й така ситуація: побудували два нові спортивні зали та Делятинський ліцей, де вже проходять заняття, але не можемо здати ці об’єкти в експлуатацію. Причина — чинне законодавство не дозволяє це робити без укриття.
Наразі готують проєктно-кошторисну документацію для будівництва захисних споруд біля навчальних закладів, зокрема Делятинського ліцею №1 та Зарічанського ліцею імені Володимира Яворського. Це обов’язково, адже без укриттів неможливо повноцінно проводити навчання і вводити об’єкти в експлуатацію — особливо в умовах війни.
Ще одна болюча проблема — стан доріг. Вона турбує мешканців громади не менше, ніж інші питання. Але через пріоритетність безпеки та оборони, дорожні роботи тимчасово відклали.
Сьогодні головне завдання громади — забезпечити роботу бюджетних установ. Але найбільший пріоритет, як і раніше, — це підтримка Збройних Сил України та наших військових".