Доноси і лише доноси

 

Доноси як необхідність для не вибіркового виживання громадян. Громадяни – наголосимо, тим-то вони і відмінні від рабів сталінської чеканки – шєстьор в насєлєнії (відсилаю до арго-словника незабутих  народів).

У тих державах, де громадянське суспільство утвердилося міцно, доноси на громадян, що перестали ними бути в різній мірі девіантності і делінквентності, або ж з різних причин ще не стали ними, - етика доносів процвітає. І це справді етика, ба часом й ціла вкупі естетика, що межує з релігійними відчуттями.

Наприклад, в країні Німеччині, де мав нагоду побувати і ін-віво переконатися, добре, що не на власному безпосередньо прикладі, в актуальності і причинно-наслідковій дієвості демократичних і правових доносів.

Історії, коли німецький громадянин (переважно автохтон) «стукає» у відповідний стрімко-реагувальний орган на, ні, не завжди натуралізованого німця чи легала з водійськими правами, коли той, благородно підвозячи його, «незнаного стукача», з пункту А-штрассе до пункту Б-штрассе, на мить виїхав без потреби на «зустрічну», сіра буденність.

Ще сіріша зателефонувати до поліції, коли до того часу цілком приязні сусіди на три хвилини пізніше вимкнули музику, ніж це чорним по білому передбачено в законі. А після цього можна продовжувати з ними приязно, добросусідськи перемовлятися.

І тільки дотримувачі закону, які на даний час все ще утримують пальму першості, попри засилля всіляких «чужорідних елементів», важко-адаптаційних, в цій сірості вбачають перевагу світлого над темним. І без нот расизму.

Винуватцями того, що всякий «дойчик», малий, старий і великий, боїться скоїти порушення закону (і водночас  щиро його поважає) є ніякі не Гітлер, як то на постсовкових теренах люблять пояснювати чиюсь вопіющую ментальну для себе проблемність, та й не херр Бісмарк. Закон давно набув неухильного культу через потребу, спершу, виживання, а пізніше -  процвітання держави у формі демократії. Зате – не в останню чергу завдяки старанням Аденауера.

А от у Сполучених державах Америки пішли ще далі за німців(які власне багато увібрали і запозичили після поразки у Другій світовій від американців). Доноси там віддавна толеруються, пропагуються і удатно винагороджуються  - у грошовому еквіваленті.

Там, якщо громадянин надав правдиву  інформацію про здійснення корупційних діянь іншими особами, установами, або активно посприяв власними діями в попередженні злочину/проступку,  розкритті злочина/проступка то після вироку суду йому належить не менше 10 відсотків від суми сплати штрафу правопорушником. Зауважимо, що у Штатах подібні штрафи просто колосальні , астрономічні.

Відтак боротьба з корупцією і меншими правопорушеннями набуває не лише ознак морального боргу громадянина і його власної безпеки, а й додаткового заробітку. І чому, спитайте, американці й німці живуть йой як незле ? Ясно, що не від того, що у них просто численне населення, а в крові домінує «нордген».

Чи не був би в час кризи, політичної, економічної, фінансової і юридичної, і у нас ефективним схожий механізм протистояння антизаконності на всіх її рівнях – від авторогулів до держрагулів, від від лоурогулів, медіумрогулів  до топ-хай-люкс-пуперрогулів  ?

Так, так, звісно, в нас от-от появиться Антикорупційне бюро з пуперпуліцаями від квот президента і Яценюка – чекай на Сінгапур і економічне чудо тут же. Утім, з надією, що бодай половинчасті реформи таки призведуть до цілісних реформ з об’єктивними і справедливими наслідками як для антизаконерів, так і для законерів, що, звичайно, наявні і в нас, бо наш народ не є у повному складі носієм «жлобгену», віриться.

І без допомоги «простого громадянина» ніяка структура, хай вона буде переповнена всуціль «коломбами» і «комісарами катані», не спроможна самотужки справитися з загальною  мафією різностанових і різновікових  антигромадян  і недогромадян – це ж бо незговірливо мережна мафія, така собі  «Аль-Каїда» на щодень в будень і свята. Трендиція, панове.

Як говорили персонажі одного фільму: « Дєло в кадрах і в кадрірованії». В нашому випадку спасіння в кадрах нових і в кадруванні в стилі «хард».

Упевнений, що наш брат мав би свої священні претензії далеко не лише до сусіда за стіною чи парканом. А ви як думаєте ?


13.08.2015 Яв Назар 2763 5
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1831
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

873
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1129
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1567
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2764 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3862

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1013

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

562

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

405

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1105
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5708
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5259
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10652 2
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1319
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7598
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

1016
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

1141
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15885
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

438
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1459
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1908
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1791