Дністер знову під високою напругою

Здавалося б, питання про побудову каскаду ГЕС на Дністрі закрили, коли громади придністровських сіл ще навесні минулого року на своїх зборах чітко висловилися проти такого будівництва, позицію місцевих мешканців подялють районні та обласні ради Івано-Франківської та Тернопільської областей. Тендер на проведення техніко-економічного обґрунтування будівництва ГЕС вартістю у 155 млн грн скасували. Та, як виявилось, ПрАТ «Укргідроенерго» за підтримки Міністерства палива та енергетики плекає свій план і далі: у березні вже цього року оголосили старт вишукувальних робіт, а нещодавно представники компанії приїхали до Городенки (Івано-Франківщина) на інформаційну зустріч з громадою.

Гідроенергетики гнуть свою лінію

Вперше ПрАТ «Укргідроенерго» (100% акцій належать державі) публічно заявило про намір побудови каскаду шести гідроелектростанцій на Дністрі наприкінці 2015 року. Про що повідомило обласні ради західних областей. Але тоді, у грудні 2015 року, Івано-Франківська та Тернопільська обласні ради проголосували за заборону погодження питань будівництва гідроелектростанцій. Проте у Києві на думку громади не зважили – і вже влітку 2016 року уряд затвердив Програму розвитку гідроенергетики на період до 2026 року, в якій передбачив будівництво шести ГЕС у верхній частині річки Дністер. ПрАТ «Укргідроенерго» оголосило тендер на підготовку техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) вартістю у 155 млн грн. Екологи та громадські активісти почали бити на сполох. Місцеві громади обурені, бо все робиться за їхніми спинами. Села, які, за висновками спеціалістів, найбільше постраждають від будівництва ГЕС, терміново скликають збори, на яких висловлюють своє категоричне «ні!». Їх підтримують районні ради, науковці, Міністерство екології, сусідня Молдова та низка європейських екологічних організацій.

Через здійнятий шум у медіа та тиск громади тендер вдалось скасувати. Та, як виявилось, це був не кінець, а лише коротка зупинка. Наприкінці 2017 року енергетики провели оцінку впливу на довкілля. І витратили на це більш як 1,5 млн грн. На початку березня 2018 року оголосили тендер на проведення вишукувальних робіт. Їхня вартість сягає 10 млн грн.

Хотіли почути громаду

Напруга росте. Люди не розуміють, навіщо витрачати бюджетні кошти намарне, оцінювати те, на що вони завідомо не погоджуються. До того ж вже є висновки Інституту екології Карпат НАН України, науковців національних природних парків Придністров’я – і вся наукова спільнота одностайна у тому, що ГЕС на Дністрі будувати не можна.

Розповісти свою позицію представники ПрАТ «Укргідроенерго» приїхали нещодавно до Городенки. У районному палаці культури було вельми людно. Прибули громади сіл Городниця, Передівання, Незвисько, Чернелиця, Семаківці, Копачинці, Хмелева, Уніж, Монастирок, Котиківка та інших, активісти та екологи з Івано-Франківська, Тернопільщини, науковці Прикарпатського національного університету, екологи, депутати обласної та районної рад.

 

Зустріч у Городенці

Директор департаменту ПрАТ "Укргідроенерго" Юрій Литвиненко намагався пояснити людям, що компанія наразі лише вивчає вплив на довкілля, пробував презентувати подальші кроки. Але громада не хоче нічого слухати. «Бо немає сенсу щось оцінювати і показувати, якщо ми категорично проти», – такою була основна думка представників громад біля мікрофона. Люди обурені – навіщо витрачати бюджетні кошти на дослідження того, чого тут не буде, бо вони не дозволять. Люди готові до інтелектуального і навіть фізичного спротиву. Погрози у бік представників кампанії не раз звучали під час зустрічі. «Це бандерівський край. І не таких окупантів зупиняли. Під вашими бульдозерами горітиме земля!» – звернувся до енергетиків редактор місцевої газети «Край», депутат Городенківської міськради Ігор Терлецький. «Я народився біля Дністра, тут і помру!» – говорив мешканець Городниці. «Дністер помирає, а ви хочете його добити замість того, щоб думати, як його відновити» – переконувала уродженка придністровського краю. «Ви чорні клобуки – знищуєте все, що перед вами!», «Програма гідроенергетики ухвалена з порушеннями», «Дністер – для людей, а не для Укргідри!» – градус не знижувався впродовж всієї зустрічі.

До правової боротьби, а не лише вигуків, закликав сільський голова Котиківки Іван Вережак: «Це прекрасно, що зібралось так багато людей. Але це лише інформаційна зустріч. А потім будуть проводити громадські слухання по селах. І ті рішення вже будуть мати юридичну силу. Важливо їх документувати і направляти в Міністерство екології, щоб там бачили реальну картину. І це вже завдання сільських голів – правильно зреагувати на ситуацію і донести до Києва позицію громади».

Голова Городенківської райдержадміністрації Роман Жичицький висловився категорично: «Треба думати, як чистити ріку, як повернути сюди туристів, а не будувати гідроелектростанції. В жодному разі громада не розглядає варіанту будівництва ГЕС». І запропонував їхати на прийом до прем’єр-міністра Володимира Гройсмана і йому особисто донести позицію місцевих мешканців. В.о. мера Городенки Любомир Музичка проект побудови каскаду ГЕС на Дністрі взагалі назвав маячнею.

Підсумувала зустріч заступниця голови Городенківської райради Галина Дідич: «Ми організували цю зустріч, щоб «Укргідроенерго» почув, як кожному з нас болить ця тема. 10% річки залишиться у руслі… Не існує таких благ, заради яких варто знищувати ріку».

«Якщо громада скаже «ні»  будувати не будемо»

Так відповів на пряме запитання Юрій Литвиненко: «Будуть проведені слухання в кожному селі. Їхні висновки будуть внесені до «Звіту оцінки впливу на довкілля» і направлені на розгляд до Міністерства екології. Але хочу сказати: якщо буде категорична позиція громад щодо заборони будівництва ГЕС, ми не будемо будувати».

Згідно з передпроектними напрацюваннями енергетики планували спорудити шість гідроелектростанцій вздовж річки Дністер на території близько 220 км. Зокрема, у Тернопільській області – чотири станції, в Івано-Франківській і Чернівецькій – по одній. ГЕС передбачають спорудження водосховищ. Ймовірна протяжність найменшого – 24 км, а найбільшого – 44 км. Раніше науковець Національного природного парку "Дністровський каньйон" Олександр Вікирчак у своєму дослідженні назвав 14 сіл, які найбільше постраждають від підтоплень городів та навіть будинків.

На зустрічі у Городенці представник «Укргідроенерго» Юрій Литвиненко говорив уже про ймовірність побудови трьох ГЕС на території Городенківщини. Хоча й не зміг назвати конкретні села, бо не пам’ятав. Далі сказав, що все буде ясно після проведення електронного моделювання. Але тепер взагалі не знає, чи будуть це моделювання проводити, і подальших кроків «Укргідроенерго» теж назвати не зміг, бо «після сьогоднішньої зустрічі плани можуть будуть змінені».

Люди мало вірять у слова представника «Укргідроенерго». Бо громада вже сказала «ні», а підготовчі до будівництва роботи енергетики все одно ведуть, вивчають вплив на довкілля.

Та цей вплив уже дослідила низка наукових та екологічних організацій. Якщо коротко, у разі побудови ГЕС території навколо Дністра будуть частково затоплені, підвищиться ризик паводків, від чого будуть страждати сільські угіддя, культурна та історична спадщина, під загрозою зникнення опиняться червонокнижні види риб, екосистема Дністровського каньйону зазнає незворотних втрат. Постраждає туристична галузь.

Економічного ефекту теж мало. Як писав Zbruc раніше, на проект планують витратити $166 мільйонів з державних коштів, 400 мільйонів, залучених у міжнародних спільнот, і ще 1,1 мільярда кредиту від Європейського банку реконструкції та розвитку. Це все ляже на плечі громадян – платників податків. В той час коли оцей каскад ГЕС мав би збільшити виробництво електроенергії лиш на мізерні 0,5%.

Громадські активісти застерігають: якщо представники компанії приїхали до людей, то від намірів спорудження ГЕС вони не відмовляться. І будуть «тихою сапою», різними законними і незаконними методами, село за селом переконувати дати дозвіл на початок робіт. Тому громадські слухання будуть дуже важливим моментом у вирішенні подальшої долі Дністра.

Наталя КАПУСТИНСЬКА, ЗБРУЧ


Коментарі ()

20.04.2026
Вікторія Косович

Сьогодні Артем Жицький поєднує фітнес і відновлення, працюючи з військовими, які повертаються до цивільного життя. Про мотивацію, виклики реабілітації та те, чому відновлення після війни є процесом без фінальної точки, ветеран розповів в інтерв'ю журналістці Фіртки.

466
14.04.2026
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалась з лікарем-генетиком, професором кафедри медичної біології та медичної генетики Івано-Франківського національного медичного університету Русланом Козовим про те, що насправді означає «спадковість», які генетичні дослідження сьогодні доступні в Україні, що хвилює пацієнтів, та як правильно планувати вагітність, щоб мінімізувати ризики.

3258
10.04.2026
Михайло Бойчук

Як насправді виглядає ситуація з нелегальним гральним бізнесом в Івано-Франківській області? Фіртка отримала офіційну статистику від правоохоронних органів та регулятора азартних ігор ПлейСіті. Але перед цим — про проблему загалом, щоб на контрасті зрозуміти ситуацію в регіоні. 

3344 1
07.04.2026
Діана Струк

Як відновлюють Палац, навіщо місту фестивалі під час війни і яким стане цей культурний осередок через кілька років — про це Фіртці розповів директор Простору інноваційних креацій «Палац» Володимир Гайдар.

2057
03.04.2026
Олександр Мізін

Підроблені акти, незаконні рішення рад і чорні реєстратори — основні схеми захоплення державних лісів у 2025-2026 роках.

3213 1
31.03.2026
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалися з ректором ІФНМУ Романом Яцишиним про те, як сьогодні мотивують молодь вступати до медичних закладів, які зміни відбулися у географії студентів, як університет працює над тим, щоб випускники залишалися працювати в Україні, а також про виклики, які стоятимуть перед українською медициною після завершення війни.

6310 1

В Івано-Франківську про літературний Станіславський феномен говорили його патріархи Володимир Єшкілєв та Тарас Прохасько.  Володимир Єшкілєв, який власне придумав бренд літературного «Станіславського феномену», уявляв собі його як «мікрорайон в місті».

1654

На програмній зустрічі на початку 2023 року Сєргєй Кірієнко виклав чотири цілі для російської когнітивної війни проти України - дискредитація військово-політичного керівництва України, розкол українців, розкол української еліти, деморалізація українських військ.

1239

В євангельському описі останніх днів земного життя Ісуса Христа ми зустрічаємо імена постатей, які прямо або опосередковано мали відношення до Страстей Христових. 

1058

Наближається пора, коли після зимової сплячки повилазять змії.

1929
16.04.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

8509 2
11.04.2026

У сучасному світі ми часто їмо поспіхом, на ходу або перед екраном телефону, не звертаючи уваги на сам процес. Але їжа — це не просто набір калорій. Це досвід, задоволення та спосіб отримати гармонію.  

8052
07.04.2026

Великдень цьогоріч відзначатимуть 12 квітня. Яким має бути традиційний великодній кошик і що не варто нести до церкви — пояснив священник.

10124 1
15.04.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

5955
12.04.2026

Священник наголошує: значення Великодня неможливо зрозуміти без усвідомлення ролі Воскресіння. Отець нагадав слова апостола Павла: «Якби Ісус не воскрес, то намарна була б наша віра і намарною була б наша проповідь».

1572
10.04.2026

Як і кожного року, особливе моління Страсної п'ятниці очолив архієпископ і митрополит Івано-Франківський владика Володимир Війтишин.

1796
06.04.2026

В Івано-Франківській області відбулася перша екскурсійна поїздка для родин загиблих захисників та зниклих безвісти військових. Ініціативу організувала Івано-Франківська обласна військова адміністрація.  

1916 1
19.04.2026

Ростислав Держипільський розповів про трансформацію глядацької аудиторії за роки його керівництва.  

8343
20.04.2026

В Болгарії в неділю, 19 квітня, переконливу перемогу (44,7%) отримала коаліція "Прогресивна Болгарія" на чолі з колишнім президентом країни Руменом Радевим, якого вважають проросійським політиком.

202
15.04.2026

Минулої неділі в Угорщині відбулися вибори парламенту. Цікаво, що всі три партії, які пройшли до парламенту є правими, — жодної лівої чи ліберальної партії в угорській політичній реальності «немає».

1281
08.04.2026

Банальна приказка каже, що «безкоштовний сир буває лише в мишоловці». Тобто, що немає ніде, включно з економікою нічого безкоштовного. Завжди хтось буде змушений заплатити.

1475
07.04.2026

ISW звертає увагу на те, що російські мілітарні блогери критикують неефективність російських систем протиповітряної оборони та наголошують на впливі українських ударів.

1373