Дністер знову під високою напругою

Здавалося б, питання про побудову каскаду ГЕС на Дністрі закрили, коли громади придністровських сіл ще навесні минулого року на своїх зборах чітко висловилися проти такого будівництва, позицію місцевих мешканців подялють районні та обласні ради Івано-Франківської та Тернопільської областей. Тендер на проведення техніко-економічного обґрунтування будівництва ГЕС вартістю у 155 млн грн скасували. Та, як виявилось, ПрАТ «Укргідроенерго» за підтримки Міністерства палива та енергетики плекає свій план і далі: у березні вже цього року оголосили старт вишукувальних робіт, а нещодавно представники компанії приїхали до Городенки (Івано-Франківщина) на інформаційну зустріч з громадою.

Гідроенергетики гнуть свою лінію

Вперше ПрАТ «Укргідроенерго» (100% акцій належать державі) публічно заявило про намір побудови каскаду шести гідроелектростанцій на Дністрі наприкінці 2015 року. Про що повідомило обласні ради західних областей. Але тоді, у грудні 2015 року, Івано-Франківська та Тернопільська обласні ради проголосували за заборону погодження питань будівництва гідроелектростанцій. Проте у Києві на думку громади не зважили – і вже влітку 2016 року уряд затвердив Програму розвитку гідроенергетики на період до 2026 року, в якій передбачив будівництво шести ГЕС у верхній частині річки Дністер. ПрАТ «Укргідроенерго» оголосило тендер на підготовку техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) вартістю у 155 млн грн. Екологи та громадські активісти почали бити на сполох. Місцеві громади обурені, бо все робиться за їхніми спинами. Села, які, за висновками спеціалістів, найбільше постраждають від будівництва ГЕС, терміново скликають збори, на яких висловлюють своє категоричне «ні!». Їх підтримують районні ради, науковці, Міністерство екології, сусідня Молдова та низка європейських екологічних організацій.

Через здійнятий шум у медіа та тиск громади тендер вдалось скасувати. Та, як виявилось, це був не кінець, а лише коротка зупинка. Наприкінці 2017 року енергетики провели оцінку впливу на довкілля. І витратили на це більш як 1,5 млн грн. На початку березня 2018 року оголосили тендер на проведення вишукувальних робіт. Їхня вартість сягає 10 млн грн.

Хотіли почути громаду

Напруга росте. Люди не розуміють, навіщо витрачати бюджетні кошти намарне, оцінювати те, на що вони завідомо не погоджуються. До того ж вже є висновки Інституту екології Карпат НАН України, науковців національних природних парків Придністров’я – і вся наукова спільнота одностайна у тому, що ГЕС на Дністрі будувати не можна.

Розповісти свою позицію представники ПрАТ «Укргідроенерго» приїхали нещодавно до Городенки. У районному палаці культури було вельми людно. Прибули громади сіл Городниця, Передівання, Незвисько, Чернелиця, Семаківці, Копачинці, Хмелева, Уніж, Монастирок, Котиківка та інших, активісти та екологи з Івано-Франківська, Тернопільщини, науковці Прикарпатського національного університету, екологи, депутати обласної та районної рад.

 

Зустріч у Городенці

Директор департаменту ПрАТ "Укргідроенерго" Юрій Литвиненко намагався пояснити людям, що компанія наразі лише вивчає вплив на довкілля, пробував презентувати подальші кроки. Але громада не хоче нічого слухати. «Бо немає сенсу щось оцінювати і показувати, якщо ми категорично проти», – такою була основна думка представників громад біля мікрофона. Люди обурені – навіщо витрачати бюджетні кошти на дослідження того, чого тут не буде, бо вони не дозволять. Люди готові до інтелектуального і навіть фізичного спротиву. Погрози у бік представників кампанії не раз звучали під час зустрічі. «Це бандерівський край. І не таких окупантів зупиняли. Під вашими бульдозерами горітиме земля!» – звернувся до енергетиків редактор місцевої газети «Край», депутат Городенківської міськради Ігор Терлецький. «Я народився біля Дністра, тут і помру!» – говорив мешканець Городниці. «Дністер помирає, а ви хочете його добити замість того, щоб думати, як його відновити» – переконувала уродженка придністровського краю. «Ви чорні клобуки – знищуєте все, що перед вами!», «Програма гідроенергетики ухвалена з порушеннями», «Дністер – для людей, а не для Укргідри!» – градус не знижувався впродовж всієї зустрічі.

До правової боротьби, а не лише вигуків, закликав сільський голова Котиківки Іван Вережак: «Це прекрасно, що зібралось так багато людей. Але це лише інформаційна зустріч. А потім будуть проводити громадські слухання по селах. І ті рішення вже будуть мати юридичну силу. Важливо їх документувати і направляти в Міністерство екології, щоб там бачили реальну картину. І це вже завдання сільських голів – правильно зреагувати на ситуацію і донести до Києва позицію громади».

Голова Городенківської райдержадміністрації Роман Жичицький висловився категорично: «Треба думати, як чистити ріку, як повернути сюди туристів, а не будувати гідроелектростанції. В жодному разі громада не розглядає варіанту будівництва ГЕС». І запропонував їхати на прийом до прем’єр-міністра Володимира Гройсмана і йому особисто донести позицію місцевих мешканців. В.о. мера Городенки Любомир Музичка проект побудови каскаду ГЕС на Дністрі взагалі назвав маячнею.

Підсумувала зустріч заступниця голови Городенківської райради Галина Дідич: «Ми організували цю зустріч, щоб «Укргідроенерго» почув, як кожному з нас болить ця тема. 10% річки залишиться у руслі… Не існує таких благ, заради яких варто знищувати ріку».

«Якщо громада скаже «ні»  будувати не будемо»

Так відповів на пряме запитання Юрій Литвиненко: «Будуть проведені слухання в кожному селі. Їхні висновки будуть внесені до «Звіту оцінки впливу на довкілля» і направлені на розгляд до Міністерства екології. Але хочу сказати: якщо буде категорична позиція громад щодо заборони будівництва ГЕС, ми не будемо будувати».

Згідно з передпроектними напрацюваннями енергетики планували спорудити шість гідроелектростанцій вздовж річки Дністер на території близько 220 км. Зокрема, у Тернопільській області – чотири станції, в Івано-Франківській і Чернівецькій – по одній. ГЕС передбачають спорудження водосховищ. Ймовірна протяжність найменшого – 24 км, а найбільшого – 44 км. Раніше науковець Національного природного парку "Дністровський каньйон" Олександр Вікирчак у своєму дослідженні назвав 14 сіл, які найбільше постраждають від підтоплень городів та навіть будинків.

На зустрічі у Городенці представник «Укргідроенерго» Юрій Литвиненко говорив уже про ймовірність побудови трьох ГЕС на території Городенківщини. Хоча й не зміг назвати конкретні села, бо не пам’ятав. Далі сказав, що все буде ясно після проведення електронного моделювання. Але тепер взагалі не знає, чи будуть це моделювання проводити, і подальших кроків «Укргідроенерго» теж назвати не зміг, бо «після сьогоднішньої зустрічі плани можуть будуть змінені».

Люди мало вірять у слова представника «Укргідроенерго». Бо громада вже сказала «ні», а підготовчі до будівництва роботи енергетики все одно ведуть, вивчають вплив на довкілля.

Та цей вплив уже дослідила низка наукових та екологічних організацій. Якщо коротко, у разі побудови ГЕС території навколо Дністра будуть частково затоплені, підвищиться ризик паводків, від чого будуть страждати сільські угіддя, культурна та історична спадщина, під загрозою зникнення опиняться червонокнижні види риб, екосистема Дністровського каньйону зазнає незворотних втрат. Постраждає туристична галузь.

Економічного ефекту теж мало. Як писав Zbruc раніше, на проект планують витратити $166 мільйонів з державних коштів, 400 мільйонів, залучених у міжнародних спільнот, і ще 1,1 мільярда кредиту від Європейського банку реконструкції та розвитку. Це все ляже на плечі громадян – платників податків. В той час коли оцей каскад ГЕС мав би збільшити виробництво електроенергії лиш на мізерні 0,5%.

Громадські активісти застерігають: якщо представники компанії приїхали до людей, то від намірів спорудження ГЕС вони не відмовляться. І будуть «тихою сапою», різними законними і незаконними методами, село за селом переконувати дати дозвіл на початок робіт. Тому громадські слухання будуть дуже важливим моментом у вирішенні подальшої долі Дністра.

Наталя КАПУСТИНСЬКА, ЗБРУЧ


Коментарі ()

31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

2576
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

1430
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

2706
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1815
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1873
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

2320

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

552

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

686

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1899

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

1268
06.08.2026

Війна та постійний стрес істотно впливають на харчову поведінку українців.  

29344
02.08.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

11230 2
28.07.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

5223
05.08.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

23457
02.08.2026

Цьогоріч проща на Крилоську гору була особливою, адже вірні та духовенство відзначають 20-ліття відновлення акту коронації чудотворної ікони. Як і останні кілька років, основний намір паломництва — безперервна молитва про мир та перемогу України у війні.  

1674
01.08.2026

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

6176
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

908
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1231
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

2209
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

2664