Дністер знову під високою напругою

Здавалося б, питання про побудову каскаду ГЕС на Дністрі закрили, коли громади придністровських сіл ще навесні минулого року на своїх зборах чітко висловилися проти такого будівництва, позицію місцевих мешканців подялють районні та обласні ради Івано-Франківської та Тернопільської областей. Тендер на проведення техніко-економічного обґрунтування будівництва ГЕС вартістю у 155 млн грн скасували. Та, як виявилось, ПрАТ «Укргідроенерго» за підтримки Міністерства палива та енергетики плекає свій план і далі: у березні вже цього року оголосили старт вишукувальних робіт, а нещодавно представники компанії приїхали до Городенки (Івано-Франківщина) на інформаційну зустріч з громадою.

Гідроенергетики гнуть свою лінію

Вперше ПрАТ «Укргідроенерго» (100% акцій належать державі) публічно заявило про намір побудови каскаду шести гідроелектростанцій на Дністрі наприкінці 2015 року. Про що повідомило обласні ради західних областей. Але тоді, у грудні 2015 року, Івано-Франківська та Тернопільська обласні ради проголосували за заборону погодження питань будівництва гідроелектростанцій. Проте у Києві на думку громади не зважили – і вже влітку 2016 року уряд затвердив Програму розвитку гідроенергетики на період до 2026 року, в якій передбачив будівництво шести ГЕС у верхній частині річки Дністер. ПрАТ «Укргідроенерго» оголосило тендер на підготовку техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) вартістю у 155 млн грн. Екологи та громадські активісти почали бити на сполох. Місцеві громади обурені, бо все робиться за їхніми спинами. Села, які, за висновками спеціалістів, найбільше постраждають від будівництва ГЕС, терміново скликають збори, на яких висловлюють своє категоричне «ні!». Їх підтримують районні ради, науковці, Міністерство екології, сусідня Молдова та низка європейських екологічних організацій.

Через здійнятий шум у медіа та тиск громади тендер вдалось скасувати. Та, як виявилось, це був не кінець, а лише коротка зупинка. Наприкінці 2017 року енергетики провели оцінку впливу на довкілля. І витратили на це більш як 1,5 млн грн. На початку березня 2018 року оголосили тендер на проведення вишукувальних робіт. Їхня вартість сягає 10 млн грн.

Хотіли почути громаду

Напруга росте. Люди не розуміють, навіщо витрачати бюджетні кошти намарне, оцінювати те, на що вони завідомо не погоджуються. До того ж вже є висновки Інституту екології Карпат НАН України, науковців національних природних парків Придністров’я – і вся наукова спільнота одностайна у тому, що ГЕС на Дністрі будувати не можна.

Розповісти свою позицію представники ПрАТ «Укргідроенерго» приїхали нещодавно до Городенки. У районному палаці культури було вельми людно. Прибули громади сіл Городниця, Передівання, Незвисько, Чернелиця, Семаківці, Копачинці, Хмелева, Уніж, Монастирок, Котиківка та інших, активісти та екологи з Івано-Франківська, Тернопільщини, науковці Прикарпатського національного університету, екологи, депутати обласної та районної рад.

 

Зустріч у Городенці

Директор департаменту ПрАТ "Укргідроенерго" Юрій Литвиненко намагався пояснити людям, що компанія наразі лише вивчає вплив на довкілля, пробував презентувати подальші кроки. Але громада не хоче нічого слухати. «Бо немає сенсу щось оцінювати і показувати, якщо ми категорично проти», – такою була основна думка представників громад біля мікрофона. Люди обурені – навіщо витрачати бюджетні кошти на дослідження того, чого тут не буде, бо вони не дозволять. Люди готові до інтелектуального і навіть фізичного спротиву. Погрози у бік представників кампанії не раз звучали під час зустрічі. «Це бандерівський край. І не таких окупантів зупиняли. Під вашими бульдозерами горітиме земля!» – звернувся до енергетиків редактор місцевої газети «Край», депутат Городенківської міськради Ігор Терлецький. «Я народився біля Дністра, тут і помру!» – говорив мешканець Городниці. «Дністер помирає, а ви хочете його добити замість того, щоб думати, як його відновити» – переконувала уродженка придністровського краю. «Ви чорні клобуки – знищуєте все, що перед вами!», «Програма гідроенергетики ухвалена з порушеннями», «Дністер – для людей, а не для Укргідри!» – градус не знижувався впродовж всієї зустрічі.

До правової боротьби, а не лише вигуків, закликав сільський голова Котиківки Іван Вережак: «Це прекрасно, що зібралось так багато людей. Але це лише інформаційна зустріч. А потім будуть проводити громадські слухання по селах. І ті рішення вже будуть мати юридичну силу. Важливо їх документувати і направляти в Міністерство екології, щоб там бачили реальну картину. І це вже завдання сільських голів – правильно зреагувати на ситуацію і донести до Києва позицію громади».

Голова Городенківської райдержадміністрації Роман Жичицький висловився категорично: «Треба думати, як чистити ріку, як повернути сюди туристів, а не будувати гідроелектростанції. В жодному разі громада не розглядає варіанту будівництва ГЕС». І запропонував їхати на прийом до прем’єр-міністра Володимира Гройсмана і йому особисто донести позицію місцевих мешканців. В.о. мера Городенки Любомир Музичка проект побудови каскаду ГЕС на Дністрі взагалі назвав маячнею.

Підсумувала зустріч заступниця голови Городенківської райради Галина Дідич: «Ми організували цю зустріч, щоб «Укргідроенерго» почув, як кожному з нас болить ця тема. 10% річки залишиться у руслі… Не існує таких благ, заради яких варто знищувати ріку».

«Якщо громада скаже «ні»  будувати не будемо»

Так відповів на пряме запитання Юрій Литвиненко: «Будуть проведені слухання в кожному селі. Їхні висновки будуть внесені до «Звіту оцінки впливу на довкілля» і направлені на розгляд до Міністерства екології. Але хочу сказати: якщо буде категорична позиція громад щодо заборони будівництва ГЕС, ми не будемо будувати».

Згідно з передпроектними напрацюваннями енергетики планували спорудити шість гідроелектростанцій вздовж річки Дністер на території близько 220 км. Зокрема, у Тернопільській області – чотири станції, в Івано-Франківській і Чернівецькій – по одній. ГЕС передбачають спорудження водосховищ. Ймовірна протяжність найменшого – 24 км, а найбільшого – 44 км. Раніше науковець Національного природного парку "Дністровський каньйон" Олександр Вікирчак у своєму дослідженні назвав 14 сіл, які найбільше постраждають від підтоплень городів та навіть будинків.

На зустрічі у Городенці представник «Укргідроенерго» Юрій Литвиненко говорив уже про ймовірність побудови трьох ГЕС на території Городенківщини. Хоча й не зміг назвати конкретні села, бо не пам’ятав. Далі сказав, що все буде ясно після проведення електронного моделювання. Але тепер взагалі не знає, чи будуть це моделювання проводити, і подальших кроків «Укргідроенерго» теж назвати не зміг, бо «після сьогоднішньої зустрічі плани можуть будуть змінені».

Люди мало вірять у слова представника «Укргідроенерго». Бо громада вже сказала «ні», а підготовчі до будівництва роботи енергетики все одно ведуть, вивчають вплив на довкілля.

Та цей вплив уже дослідила низка наукових та екологічних організацій. Якщо коротко, у разі побудови ГЕС території навколо Дністра будуть частково затоплені, підвищиться ризик паводків, від чого будуть страждати сільські угіддя, культурна та історична спадщина, під загрозою зникнення опиняться червонокнижні види риб, екосистема Дністровського каньйону зазнає незворотних втрат. Постраждає туристична галузь.

Економічного ефекту теж мало. Як писав Zbruc раніше, на проект планують витратити $166 мільйонів з державних коштів, 400 мільйонів, залучених у міжнародних спільнот, і ще 1,1 мільярда кредиту від Європейського банку реконструкції та розвитку. Це все ляже на плечі громадян – платників податків. В той час коли оцей каскад ГЕС мав би збільшити виробництво електроенергії лиш на мізерні 0,5%.

Громадські активісти застерігають: якщо представники компанії приїхали до людей, то від намірів спорудження ГЕС вони не відмовляться. І будуть «тихою сапою», різними законними і незаконними методами, село за селом переконувати дати дозвіл на початок робіт. Тому громадські слухання будуть дуже важливим моментом у вирішенні подальшої долі Дністра.

Наталя КАПУСТИНСЬКА, ЗБРУЧ


Коментарі ()

30.07.2025
Олег Головенський

Фіртка поспілкувалася з Олександром Красовицьким —письменником та видавцем, генеральним директором та власником харківського видавництва «Фоліо».   

791 1
28.07.2025
Павло Мінка

Фіртка розповідає, як незаконні заправки та контрафактне виробництво пального загрожують економіці й безпеці регіону.  

1641
22.07.2025
Дарина Кочержук-Слідак

Прокуратура бореться з незаконним захопленням лісів, але корупція гальмує справедливість.  

756
17.07.2025
Катерина Гришко

Родичі пробачили хлопцю, знаючи про «своєрідний характер» загиблої і його нелегке дитинство, і просили в суді застосувати менш суворе покарання.  

3385
13.07.2025
Вікторія Матіїв

Дружина полеглого воїна Любов Галько розповіла журналістці Фіртки, яким був Руслан Галько — у повсякденному житті, в родинному колі та на фронті.

21422
09.07.2025
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю професорка кафедри судової медицини Івано-Франківського національного медичного університету Наталія Козань розповіла про процес та методи ідентифікації тіл загиблих військових, виклики, з якими стикаються фахівці та чому ця робота — це насамперед про гідність.  

2203

Найперше в цій історії із законом, що позбавив антикорурційні органи «незалежності», тішать молоді люди, які протестують. Щирі, світлі, небайдужі, впевнені своїй правоті…

590 1

Протягом своєї історії християнство завжди використовувало найсучасніші на той час технології для проповіді Євангелія.  

360

Я відкладаю роботу над перекладом книги. Виходжу з кабінету, де практикував Вольфганг Льох, засновник психоаналітичного об'єднання... Спускаюся повз книжковий магазин, де збиралися тюбінгенські філософи, і де Ернст Блох шукав світлі сторони соціалізму. Повертаю ліворуч і натрапляю на інший книжковий магазин, де працював і писав Герман Гессе...

971

По соцмережах пішла дискусія про зрізані кілька дерев (ялинок) на Івано-Франківській Площі Ринок. «Політично» мотивований ґвалт наростає. Аж до вимог «засадити» ринкову площу деревами та зробити парк.

2350
21.07.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

364
13.07.2025

Першими жнива на Прикарпатті почали хлібороби Покуття.

622
10.07.2025

У сучасному ритмі життя готувати "здорову вечерю з трьох страв" щодня — радше мрія, ніж реальність. Але це не означає, що збалансоване харчування — лише для тих, хто має багато часу. Навпаки: з правильним підходом можна харчуватися повноцінно, навіть маючи 15–20 хвилин на день.  

1184
28.07.2025

У селищі Делятин на Івано-Франківщині відбулася знакова для громади подія — освячення храму Всіх Святих Українського Народу.  

616
21.07.2025

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

329
17.07.2025

На Прикарпатті готуються до щорічної Всеукраїнської Патріаршої прощі до Галицької Чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі. Проща відбудеться 2-3 серпня.  

965
15.07.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

939
23.07.2025

Програма промоції читання «Текстура» спільно з «Видавництвом Старого Лева» запрошують на розмову довкола абетки-енциклопедії «Антонич від А до Я» — книжки, що розповідає про поета, закоханого у світ, сонце й слово.  

235
25.07.2025

263 народні депутати підтримали законопроєкт, зокрема — дев’ятеро з Івано-Франківщини. Хто і як голосував, і якою була їхня реакція згодом — розповідає Фіртка.

1761 1
22.07.2025

Сенатор-республіканець Ліндсі Грем, який є ініціатором нових санкцій проти Росії, заявив, що президент США Дональд Трамп «надере зад» Володимиру Путіну, підписавши законопроєкт про вторинні санкції для країн-покупців російської нафти.  

553
15.07.2025

У понеділок, 14 липня, генсек НАТО Марк Рютте під час зустрічі із президентом США Дональдом Трампом у Білому домі нагадав президенту США, кого Росія відправила керівником делегації на переговори до Стамбула.

1596 7
10.07.2025

«Більдерберзький клуб» — одна із найбільш загадкових закритих «тусовок». Зустрічі клубу щороку тривають кілька днів щоразу в іншому місці.

2371 4